Київ, 24 червня 2016 року – У Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова відкривають магістерську програму «Куратор сучасного мистецтва». Програму розробили на відділенні культурології філософського факультету. «Наш курс буде певним симбіозом західного зразка Curatorial Studies, який спрямований на дослідження в галузі арт-критики, і практичних занять з експозиційної справи, створення кураторського проекту, та вітчизняного контексту, тому що у нас є свій бекграунд і свої потреби, які треба озвучувати», – розповіла Яніна Пруденко, засновниця та освітній куратор програми, доцент Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, під час презентації програми в Українському кризовому медіа-центрі. Вона зазначила, що це перша подібна програма у державному вузі. «Наша програма на тих, хто вже має певний досвід, мотивацію і знає, чим хоче далі займатися», – підкреслила Надія Адаменко, кандидат філософських наук, доцент Національного педагогічного універститету імені М.П. Драгоманова, заступниця декана факультету філософської освіти і науки.
Програма триватиме 1,5 роки і складатиметься із 5 основних курсів: історія та теорія кураторської справи, історія сучасного мистецтва, музейні студії та архівація мистецтва, арт-критика та культурна журналістика і культурний менеджмент та фандрайзинг. Усі ці курси будуть максимально інтегровані і взаємопов’язані. Кожен із них включатиме лекції, семінарські заняття і майстер-класи. До читання лекцій запрошуватимуть і гостьових лекторів. «Це реальні діячі сучасної культури, мистецтва, які ділитимуться своїм досвідом і озвучуватимуть проблеми, про які ми хотіли б говорити зі студентами», – розповіла Яніна Пруденко.
У рамках курсу «Історія та теорія кураторської справи» студенти здобуватимуть базові знання, необхідні для створення власних проектів. Заняття включатимуть рідінги, обговорення та спілкування із досвідченими кураторами. «Через півтора роки магістерської програми магістр має захистити свій готовий, реалізований кураторський проект», – зазначила пані Пруденко. Курс «Історія сучасного мистецтва» охоплюватиме період від виникнення фотографії до сьогодення. «Майже половину часу буде відведено під семінари та обговорення проблем, які виникали, і критики, яка супроводжувала розвиток художнього процесу», – розповіла Ольга Балашова, викладач Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, запрошений лектор програми.
Теоретична частина курсу «Музейні студії та архівація мистецтва» знайомитиме студентів із історією розвитку цієї сфери «від шумерських табличок до цифрових архівів сучасності». «Розробляючи цей курс, я намагався максимально врахувати специфіку сучасного мистецтва і пострадянський контекст, у якому перебуває сфера музейної справи у нашій країні», – розповів Антон Лапов, незалежний куратор, художник, запрошений лектор програми. У практичній частині розглядатимуть конкетні кейси та різні стратегії роботи із архівами, колекціями та музеями. «Основне завдання курсу «Арт-критика та культурна журналістика» – показувати, як критика виводить мистецьку практику із площини чистого суб’єктивізму у площину об’єктивної реальності, тобто, наскільки ці тексти потім стають об’єктом вивчення, наскільки вони створюють тло історії мистецтва і як з ними можна працювати», – розповіла Віра Балдинюк, головний редактор онлайн-видання KORYDOR, запрошений лектор програми. Студенти вчитимуться аналізувати зразки кураторських текстів і писати власні, а також співпрацювати із культурними журналістами.
Курс «Культурний менеджмент та фандрайзинг» акцентуватиме на тому, як виводити свою діяльність із мистецького простору у суспільний. «Це можливість надавати мистецтву дуже важливу суспільну роль, бути джерелом інноваційних імпульсів, які можуть розгортатися і носити трансформаційний характер для спільнот», – зазначила Ірина Соловей, співзасновниця платформи соціальних інновацій «Велика Ідея» (Bigggidea), запрошений лектор програми.
Вступати на навчання за програмою можна вже влітку цього року. Прийом документів триватиме з 11 до 20 липня. Вступ відбуватиметься за конкурсом, у якому гратимуть роль результат вступних іспитів, додаток диплому бакалавра, а також публікації (+10 балів), участь у конференціях (+4 бали) та наявність стажу роботи за фахом. Бакалаври, які отримали диплом за спеціальністю «культурологія», складатимуть 2 вступні іспити – іноземну мову на вибір та культурологію; бакалаври з дипломами за іншими спеціальностями мають складати також історію європейської культури. Для допуску до участі у конкурсі потрібно набрати 124-200 балів. На бюджет зможуть вступати абітурієнти із дипломом бакалавра з культурології, але кількість місць поки що невідома. Вартість навчання на контракті також на стадії погодження. «Попередня, але на 95% точна сума – 14 700 гривень на денній формі, на заочній – 10 тисяч за рік», – зазначила Надія Адаменко. Рейтинговий список абітурієнтів оприлюднять до 10 серпня. Зарахування на бюджет відбудеться до 15 серпня, на контракт – до 20-го.
