Київ, 1 серпня 2016 року – За першими попередніми результатами вступної кампанії, нова модель розподілу місць держзамовлення залежно від преференцій сильних абітурієнтів не призвела до «перекосу» на користь київських вузів. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Інна Совсун, заступник міністра освіти і науки України. «Результати демонструють, що місця зосередилися у сильніших університетах, але побоювання, що всі місця зосередяться у Києві, були дещо перебільшеними. Ми бачимо, що більше половини у топ-20 – це не київські університети», – зазначила Інна Совсун. Вона нагадала, що за логікою нової моделі розподілу більше місць отримував той вуз, куди подали документи більше абітурієнтів з високими балами.
Серед топ-10 університетів, які отримали найбільше зростання – Львівська політехніка, КНУ ім. Т.Шевченка, КНЕУ, Харківський національний університет ім. Каразіна, Київський національний торгово-економічний університет, Львівський національний університет ім. Франка, Кам’янець-Подільський національний університет, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, КПІ та Києво-Могилянська академія. У другій десятці ще більше регіональних вузів, серед лідерів – Луцький національний технічний університет, за ним – Київський національний лінгвістичний університет та Східноєвропейський університет ім. Лесі Українки.
Інна Совсун нагадала, що ці дані відображають саме те, скільки місць університети отримали за результатами розподілу. Кількість вступників стане відомою лише після того, коли майбутні студенти зроблять свій вибір і принесуть оригінали документів. «У деяких університетах відбулося зростання більше ніж 25%, тому що коли університет відкрив нові спеціальності, він отримував бонусом право набрати 10 вступників на держзамовлення, якщо туди пішли сильніші абітурієнти», – пояснила Інна Совсун. Загалом цього року через «плаваючу» систему обсягів заповнення місць державне замовлення виконали краще, ніж минулого року.
Вступна кампанія продемонструвала, що коригування кількості місць залежно від вибору абітурієнта справді підняло прохідний бал. «Це особливо добре видно на прикладі з правом, – зазначила заступник міністра освіти і науки. – Найвищий прохідний бал на спеціальність «право» у Києво-Могилянській академії – 184,8; найнижчий – в Ірпінській податковій академії [Університеті ДФС], це 146,8, але вона не брала участі у розподілі залежно від вибору абітурієнтів. Ми бачимо, наскільки це автоматично понизило прохідний поріг. У найближчого до неї Хмельницького університету управління та права прохідний бал – 165». Зі спеціальності «інженерія програмного забезпечення» найвищий прохідний бал виявився у КНУ ім. Шевченка – 184, з економіки – у Києво-Могилянській академії – 179. Найбільші проблеми виникли із набором на педагогічні спеціальності. На вчителя фізики, наприклад, найвищий прохідний бал – 127.
За попередніми підсумками моніторингу вступної кампанії активістами громадської мережі «ОПОРА», найбільше проблем цього року виникло з технічних причин. Це, зокрема, перебої у роботі електронної системи подання заяв через велику кількість відвідувань протягом перших днів вступної кампанії. Друга проблема – нестабільність і незрозумілість умов прийому, інколи саме через зміни в останній момент. «Ми звертаємося до міністерства з проханням не змінювати умови прийому до початку вступної кампанії після їх затвердження у листопаді попереднього року», – підкреслила Наталія Радиш, експерт Громадянської мережі «ОПОРА». Чимало випускників не змогли розібратися з тим, на скільки спеціальностей і у скількох вузах вони можуть подати свої 15 заяв. «Важливо, щоб і самі абітурієнти зверталися за роз’ясненнями до громадських організацій, навчальних закладів і міністерства, щоб розуміти умови вступної кампанії», – зазначила пані Радиш.
Третя основна проблема – складання творчих конкурсів та фізичних випробувань на спеціальності, де вони були складовою конкурсу. Нерідко екзамени співпадали у часі в різних вузах чи одному вузі на різні спеціальності, звужуючи вибір для вступників. Друга проблема – суб’єктивність оцінювання. «Часто вступники скаржаться, що вони здали нормативи або відповіли на всі запитання, але мають досить низький результат. У частині екзаменів, які виконувалися в усній формі, абітурієнтам дуже важко довести свою правоту», – пояснила Наталія Радиш.
Водночас, відзначають громадські спостерігачі, цього року відбулися позитивні зміни у частині об’єктивного і рівного доступу до вищої освіти. Це, зокрема, скасування вступупоза конкурсом та цільових направлень, на які раніше виділяли відповідно 25% і до 75% бюджетних місць. Відтак цього року випускники отримали більші шанси вступити за результатами конкурсного балу. «Друга позитивна тенденція – адресність держзамовлення. Хоча вона тісно пов’язана з обсягами держзамовлень минулого року, 25% тих місць вуз отримав завдяки абітурієнтам з високими балами», – зазначила Наталія Радиш. Третя позитивна тенденція – запровадження вступного екзамену для вступників на магістратуру за спеціальністю «право». «Попри те, що цього року в експерименті взяли участь лише 9 ВНЗ, це дало можливість об’єктивно оцінити знання вступників і кожен, хто брав у них участь, мав можливість вступити до кожного із цих 9 навчальних закладів», – пояснила вона.
Інна Совсун додала, що цього року до українських університетів зарахували близько 100 вступників із Криму – у межах квот у визначених університетах. «Це кримчани з Криму, із псевдоросійськими атестатами, які приїхали до університетів, склали ДПА, отримали український атестат і з ним вступали до університету», – зазначила заступник міністра освіти і науки. Статистику щодо абітурієнтів із тимчасово окупованих територій наразі оновлюють.
