Більше популізму та розмов, аніж реальної роботи – експерти про імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС

WATCH IN ENGLISH

Київ, 7 вересня 2016 року – Як Україна провела літо, як вона виконує Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та чи продовжує країна наближати своє законодавство до європейських стандартів? На ці питання експерти шукали відповіді під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Газовий сектор

Не дивлячись на прогресивне законодавство, темпи перетворень залишають бажати кращого. За словами Романа Ніцовича, керівника проектів та програм DiXi Group, на разі немає незалежного регулятора, тому неможливо впливати на монополії та зловживання з боку постачальників. Не вирішене і питання газопроводів: як буде працювати методологія для внутрішніх транспортерів. Незрозуміло, як розподільні мережі можна використовувати на правах оренди чи концесії, а без цього не можливо говорити про конкуренцію. «Нафтогаз планують реструктурувати та відділити транспортну функцію та функцію зберігання – будуть створені нові підприємства. Проте наразі є судовий процес з «Газпромом». Ця незалежна від уряду зовнішня причина все затягує», – зазначив пан Ніцович.

Електроенергія

Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», зазначила, що для виконання Угоди про Асоціацію та директив у сфері електроенергетики мали прийняти закони про регулятора та ринок електроенергії. «Це більше схоже на політичну боротьбу, а не на змістовне наповнення та організаційно-правові питання», – вважає експерт. За її словами, закон про ринок електричної енергії не працює, хоча мав запрацювати ще минулого року. Фактично, це юридичний нонсенс: закон невтілений у життя і ніхто не несе відповідальності, водночас його ніхто не відміняє. Серед плюсів, пані Голікова зазначила переведення мереж низької напруги від 60 кВ до 20 кВ: це забезпечить економію при втратах в електромережах. Це також має спонукати споживачів переходити на розумне використання мереж та використання облікових приладів.

За словами експерта, важливою є також проблема безпеки мереж. «Українська система електроенергії має увійти в європейську систему. Нещодавно через аварію в Росії (Україна наразі знаходиться в єдиній об’єднаній системі разом з РФ та країнами Балтії – УКМЦ), Україна мала власними силами підтримувати систему вручну, бо в РФ всі сили кинули на аварійні роботи. Ніхто ще не порахував ціну цього інциденту. В Європейській системі такі випадки прораховуються економічно: хто кому винен», –  пояснила пані Голікова.

Екологія

Наталія Андрусевич, голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», розповіла, що вже є плани імплементації директив у екологічній сфері. «За останні місяці прийняли три євроінтеграційні проекти та ратифікували Паризьку угоду. Ми також бачимо зацікавленість профільного міністра», – зазначила пані Андрусевич.

Вона також відмітила невеличкий прогрес у питанні атмосферного повітря. У той же час, у сфері охорони птахів Україні знаходиться на грані фолу.

Житлово-комунальне господарство

Як зазначила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА», популізму та обіцянок на сьогодні в Україні більше ніж дій та документів. Розроблені законопроекти про енергоефективні будівлі та комерційний облік, але вони вже років п’ять ходять парламентом: їх або не підтримують народні депутати, або змінюється каденція, і вони там зникають.

Сьогодні існує єдина програма теплих кредитів – 900 мільйонів гривень. Але попит перевершив пропозицію: грошей не вистачило. Уряд додатково пообіцяв виділити 100 мільйонів гривень у липні. «Досі немає нової постанови про ці 100 мільйонів, програма для фізичних осіб заблокована, бо нема грошей. За нашою інформацією додаткових грошей не було, їх просто планували забрати в ОСББ. Але якщо так зробити, то люди, які взяли мільйонні кредити для будинків завтра приїдуть автобусами під Кабмін», – вважає пані Бойко.

Щодо Концепції фонду енергоефективності, то, за її словами, вона існує поки що без плану заходів і жодного нормативного документу. Крім того, соціальний захист більш пріоритетний для уряду. «Люди, які отримують субсидії – не зацікавлені у енергоефективних заходах. Субсидіанти не зацікавлені зменшувати своє енергоспоживання, а далі брати гроші у держави», – додала Тетяна Бойко.

Нафтова сфера

За словами Геннадія Рябцева, директора спеціальних проектів НТЦ «Психея», «літо у нафтовій сфері пройшло без реформ: все відтерміновують далі і далі, створюють нові робочі групи, нові проекти документів, але до вирішення проблем уряд не доходить». Він пояснив, що зобов’язання у нафтовій сфері відтерміновані у часі. «Це зіграло злий жарт. Створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів вимагає не лише закупівлі продуктів, але й створення відповідної інфраструктури, яку за рік чи півроку створити не можливо», – підкреслив пан Рябцев.

Бізнесклімат

Валентина Белякова, директор Європейсько-українського енергетичного агентства, відзначила прогрес у бізнес кліматі країни. Зокрема, це – прозорість видобувних компаній, просування закону про оцінку впливу на довкілля: тепер це буде зобов’язанням компаній. Також реалізується проект ЄС з адміндопомоги у наближенні законодавства до вимог ЄС. Ще серед плюсів пані Белякова  назвала запуск єдиного вікна на митниці, робота системи «Прозорро» та відкриття офісу сприяння інвестиціям в Україні.