Київ, 14 вересня 2016 року – Україна має надавати підтримку тим галузям, які сприяють розвитку людського капіталу та містять інновації. «Ми повинні не втрачати людський капітал: талановиті українці мають залишатися тут та розвивати майбутнє країни. Україна у свою чергу повинна не зациклюватися на своїх проблемах, а бути включеною у світовий контекст», – зазначив Анатолій Максюта, екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
Юрій Мироненко, голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень, розповів, що успішні сьогодні країни у свій час змінили структуру економіки: високотехнологічна її складова була на високому рівні вже тоді, а сьогодні може бути на рівні 40%. Це забезпечує значно більший ріст. «Наразі необхідно створити умови хоча б для деяких галузей: показати Європі, що ми готові витрачати свої ресурси. Це стало б такими б собі маяками для них, що саме ми готові розвивати за захищати», – запропонував пан Мироненко.
За словами Ярослава Жаліло, керівника економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, наразі Європа активно обговорює питання інклюзивності європейської економіки. Цифрова економіка сьогодні є об’єктивним процесом, і від того, наскільки управлінцям вдасться ним оволодіти та контролювати залежить, чи вдасться побудувати інклюзивність, чи буде подальше розмежування між країнами. «Україні потрібно навчитися не зациклюватись на власних проблемах, а брати участь у європейському дискурсі: поки цього не буде, Україна буде не суб’єктом для ЄС, а частиною сірого пострадянського простору. І Європа буде і надалі відмежовуватися від українських проблем», – зазначив пан Жаліло. За його словами, перспективними напрямками співпраці у цьому контексті можуть бути: створення спільних інститутів, які б слідкували за розподілом економічної допомоги, сприяння інвестиціям та торгівлі, механізми сприяння державним орган; на регіональному рівні мова йде про транскордонне співробітництво, а для бізнесу – розширення бізнес-об’єднань. «Вирішити наявні проблеми Україна може лише динамічно впроваджуючи європейські механізми», – підсумував пан Жаліло.
Олександр Шаров, професор Національного інституту стратегічних досліджень, вважає, що Україна обрала шлях євроінтеграції, через те, що Україні потрібна модернізація. «Якщо міністр економіки буде і надалі перекидати папірці, замість того, щоб щоденно займатися економікою знань та цифровою економікою, то наша економіка буде деградувати і надалі. Україні потрібні інновації», – пояснив він.
Пан Шаров також зазначив, що у Європі наразі відбувається різношвидкісна інтеграція, і «Україні необхідно вибрати свою полосу, розуміти системно, що ми будемо робити, а чого ні».
«Ми ще не зробили свого домашнього завдання, щоб перейти до питань, якими займаються в усьому світі», – зазначила Христина Аврамченко, заступник директора Інституту стратегічних досліджень. Мова йде про, зокрема, децентралізацію. За словами експерта, реформа наразі зіштовхнулася з рядом проблем: немає єдиного координаційного органу, який би довів справу до кінця; не прийняли необхідні зміни до Конституції; інформаційна підтримка реформи слабка, на місцях про неї майже не знають. До того ж районні та обласні адміністрації чинять опір, бо вони втрачають влив на користь об’єднаних громад. «Втім, з досвідом поляків, які проводили цю реформу у набагато складнішій економічній ситуації, її необхідно робити не дивлячись ні на що», – підкреслила пані Аврамченко.
Маріанна Онуфрик, експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень, розповіла, що у ЄС наразі роблять наголос на розвитку людського капіталу, прородинній політиці. «Родина – у центрі уваги. Вона – основа економічного зростання. В Україні з цим велика проблема, ця тема уникається, її немає ні у Коаліційній угоді, ні у Стратегії 2020. Такі тенденції до розвалу сім’ї, неувага до цього питання говорить про те, що ми не прагнемо нарощувати соціальний капітал. Нам буде дуже складно досягти цілей, які ставлять перед собою європейці. До того ж, у нас чомусь вважається, що соціальні програми є витратними, їх протиставляють економічним», – зазначила пані Онуфрик. Вона пояснила, що в Україні великий дисбаланс у сторону підтримки населення пенсійного віку. За словами Маріанни Онуфрик, вже зараз можна переглянути соціальні стандарти та гарантії та «перейти від пільг до послуг». «У нас близько 19 мільйонів пільговиків, про яку ефективність може йти мова? Туди ж відноситься необхідність деінституціалізації. Ніхто чомусь не замислюється, що вартість утримання дитини з інвалідністю втричі дешевше на рівні громади, порівняно з інституціями», – пояснила експерт.
