Макрофінансова стабілізація
Україна нарешті отримала гроші від Міжнародного валютного фонду. Транш склав 1 мільярд доларів США. Це менше на 700 мільйонів доларів США за суму, на яку країна очікувала отримати у вигляді другого траншу у рамках проекту співпраці с Фондом але, з огляду на постійне відтермінування розгляду цього питання директоратом МВФ, маємо радіти підтримці у будь-якому обсязі. Тим більше, що поновлення фінансування з боку МВФ відкриває доступ до отримання Україною допомоги від США в обсязі 1 мільярду доларів США та Євросоюзу в сумі 600 мільйонів євро. Ну і, звісно, це добрий сигнал для західного інвестора, що з Україною можна мати справи. Що згодом теж може трансформуватися у гроші.
Коментар міністра фінансів України https://goo.gl/440MUB
Деталі надання грошей від МВФ https://goo.gl/8UTPmO
Поновлення фінансування з боку МВФ, дозволило Україні вдало пройти важливий етап бюджетного процесу — завершити підготовку проекту головного кошторису країни на 2017 рік і передати його до парламенту. При розробці проекту держбюджету на 2017 рік уряд керувався головним принципом – бюджет має бути реалістичним, де всі видатки будуть підтверджені доходами. Мовою цифр це означає дефіцит на рівні 3% ВВП (77,5 мільярдів гривень). Серед пріоритетів насамперед варто відзначити збільшення, порівняно з 2016 роком, фінансування сектору безпеки та оборони – на 14,5 мільярди гривень, оптимізацію системи фінансування ремонту доріг та заходів із стимулювання енергоефективності – шляхом створення дорожнього фонду на фонду енергоефективності (щоправда, для їхньої появи потребуватиметься ухвалення Верховною Радою відповідних законів), підсилення підтримки об’єднаних громад – загальний обсяг цільової субвенції таким громадам для розбудови місцевої інфраструктури збільшений у 2,2 рази.
Презентація ключових параметрів проекту бюджету-2017 https://goo.gl/DAA4sJ
Відкритість влади
Тарифи. Одна з найнепрозоріших царин, із якими стикаються пересічні громадяни, – тарифи у сфері тепло- та водопостачання, отримала шанс стати більш підзвітною суспільству. Уряд схвалив постанову, якою зобов’язав постачальників публічно звітувати про виконання інвестиційних програм. До чого тут громадяни? До того, що всі новації, які здійснюють постачальники, фактично, сплачуються коштом споживачів – відповідні витрати (інвестиційна складова) закладені у тариф. Мета – доброчинна, аби збільшити якість послуг, що їм надаються. Але українські реалії такі, що нерідко, покращення відбувались на папері. Якість послуг не покращувалась, а люди продовжували фінансувати інвестиції, яких, по факту, не було. Єдиний дієвий шлях побороти цей різновид корупції — зробити інформацію про вкладені інвестиції публічною. Що й зроблено.
Державні фінанси. Контроль над витратами держави з боку пересічних громадян – цілком реальний завдяки порталу «е-дата». Всі суб’єкти, чиї витрати фінансуються коштом держави, зобов’язані за законом відкрити особисті «кабінети» на цьому порталі, і у них відображати всі розрахунки, які вони здійснюють за рахунок коштів платників податків. Поки що людський чинник у цьому процесі задіяний. Але згодом, після повної інтеграції з Держказначейством, транзакції відображатимуться автоматично, після перерахунку коштів. Поки що ж портал «є-дата» відзначив першу річницю роботи.
Портал «є-дата»: першій рік – підсумки https://goo.gl/Aoh4Rn
Реформа державних закупівель
Понад 1 мільярд гривень зекономило ПАТ «Укргазвидобування», лідер із видобутку природного газу в Україні, завдяки закупівлям у ProZorro. Закон не зобов’язує державну компанію здійснювати закупівлі у такий спосіб. Тим не менше, вона це зробила. Тож досягнута економія має мотивувати решту суб’єктів із державною часткою переходити на закупівлі у ProZorro.
Олег Прохоренко, голова ПАТ «Укргазвидобування» про те, як прозорі закупівлі допомагають боротися з корупцією (презентація під час дискусії «Скільки суспільству коштує корупція?») https://goo.gl/K2tMhU
Тим часом у регіонах, де завдяки ProZorro вже вдалося зекономити чималі кошти платників податків, задля більшої ефективності створюють допоміжні сервіси для учасників торгів. Приміром, у Дніпрі запрацював інформаційний ресурс Прозоре Дніпро.
Реформа освіти
Закон «Про вищу освіту», який у 2014 році запустив реформи в освітній сфері, зобов’язав вищі навчальні заклади надавати своєчасну, вичерпну й достовірну інформацію на своїх сайтах про свою діяльність. За два роки виявилось, що є суттєвий розрив між вишами-лідерами прозорості й ВНЗ-лідерами за обсягами державного замовлення. Аналіз проведений громадськими активістами. Міністерство освіти і науки його опрацює й переконуватиме ВНЗ у необхідності переходу на прозорі правила гри. Зі свого боку, аналогічний тиск мають чинити й студенти.
Рейтинг прозорості https://goo.gl/bJJwKH
Рейтинг прозорості українських ВНЗ: оцінка експертів https://goo.gl/GHPWRj
Енергетична реформа
Найскандальніша реформа тижня. Уряд вирішив перепідпорядкувати ПАТ «Укртрансгаз» собі, вивівши його з-під контролю НАК «Нафтогаз України». Не повідомивши про це останній та ще й усупереч домовленостям із міжнародними партнерами. Зрив опалювального сезону, припинення фінансування з боку міжнародних донорів, радикальне погіршення позицій України у судовому процесі з російським «Газпромом» – ось лише частина проблем, з якими може стикнутися Україна через рішення Кабміну по «Укртрансгазу». Пояснень від влади, чому сталося саме так, поки немає. На відміну від реакції міжнародного товариства.
Чим загрожує рішення уряду про перепідпорядкування «Укртрансгазу» https://goo.gl/wklH9D
Реакція міжнародної спільноти https://goo.gl/3INRUF
Поточний стан справ в сфері енергетичних реформ – оцінка УКМЦ https://goo.gl/UwreCa
