Київ-Маріуполь-Москва, 11 жовтня 2016 року – Українські поети взяли участь у створенні «збірки громадянської протесної поезії» «Привычка жить в гетто». Збірка включає твори 42 авторів з 7 країн. Видана під егідою щорічного міжнародного фестиваля «Муза Непокорених», перший наклад складає всього 300 екземплярів. Про це під час скайп-включення з Москви в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Олександр Щербаков, співорганізатор фестивалю «Муза Непокорных» та видавців збірки «Привычка жить в гетто», активіст громадянського руху «Сопротивление». «Це – непідцензурна збірка, вона позиціонується як «самвидат» за радянських часів. Єдиний критерій – якість та висловлювання на актуальну тематику. Ми готували його у секретному форматі. Кошти на видавництво збирали також таємно», розказав активіст.
Письменниця Олеся Родіна вважає, що діалог має початися саме між митцями, аби саме вони почули один одного. Таким чином, об’єднавши зусилля, є можливість продемонструвати людям, що є інші цінності. Вона також висловила думку, що війна дала змогу краще зрозуміти свою країну. «Наша творчість – це бажання розібратися у тому, що відбувається, і не мовчати. Коли відсторонюєшся і мовчиш, і бачиш усі жахи, що відбуваються, – легше вже померти. Я виросла у русифікованому регіоні, і все, що зараз відбувається допомогло мені зрозуміти народ, серед якого я виросла, але якого я зовсім не знала», – розповіла пані Родіна.
Таку саме думку поділяє Марія Сладкова, співавтор поетичного збірки «Привычка жить в гетто» з Маріуполя. «Путін пробудив бажання виражати свою державну позицію. Тепер я хочу бути корисною для тих, хто мене читає та слухає», – зазначила вона. Пані Сладкова вважає, що важливим наразі завданням є поєднати людей, які добре ставляться до України. «Ми не річ сама у собі, ми не замикаємося у собі. Ми хочемо бути у контакті. Особливо з українцями, перед якими російський протест у неоплатному боргу. Ми повинні всіляко демонструвати свою єдність з народом України. Ми також маємо показати що ми відкриті світу», – зазначив Ігор Дмитрієв, співголова Вільної Школи Супротиву.
Євгенія Більченко, поет, учасник упорядкування збірки, підкреслила, що поезія збірки є нонконформістською. «Нонконформіст завжди рухається вперед і критикує те, що є зараз, за що реально можна сісти та постраждати. Тому що піаритися за рахунок «ура патріотичної» та «ура ліберальної» громадянської лірики може кожен», – пояснила вона.
