Київ, 18 жовтня 2016 року – Цього року відзначається 95-річчя проведення Всеукраїнського Православного Собору Української Автокефальної Православної церкви (далі – УАПЦ). Він відбувся у Києві 14-30 жовтня 1921 року. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів Митрополит Київський і всієї України Макарій, предстоятель Української автокефальної православної церкви. «До цього у 1918 році, у січні, був об’явлений Собор. Але він не відбувся, тому що радянські війська стали нападати на Україну, і українська православна церковна рада змушена була припинити проходження Собору», – зробив історичний екскурс Митрополит Київський і всієї України. 1920 року, під час Великих зборів, прийняли рішення, що вони не підкоряються російській православній церкві. Митрополит Василь Липківський вперше відслужив літургію українською мовою. «Після цього до Києва стали їхати прощі», – розповів він, що стало великим поштовхом для формування національного самоусвідомлення.
«Ми відслужили молебень прохальний. Молилися за тих Ієрархів, які відійшли у вічність, за вояків наших, які сьогодні виконують Заповідь, що немає більшої любові, хто положить душу за ближніх своїх. І, мабуть, сьогодні кожен з нас розуміє, що історія складається не тільки з минулого», – розповів Андрій Абрамчук, митрополит Галицький, Керуючий Івано-Франківською Єпархією. Він наголосив, що перш за все, треба об’єднати людські душі і вести їх до Христа. Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський зазначив: «Цей Собор за своїм значенням є не меншим, ніж Четвертий Універсал Центральної ради про проголошення Української Народної Республіки». За його словами, УАПЦ історично є духовною послідовницею тих надбань 20-х років минулого століття.
Борис Харко, єпископ Херсонський і Миколаївський, керуючий Таврійською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви зазначив, що багато важливих історичних подій невідомі пересічному українцю. Серед них – той факт, що саме УАПЦ відроджувалася з ініціативи тодішньої української держави. «Прикрими фактами є те, що всі наступні формації УАПЦ зустрічали опір неукраїнських влад – чи це польська, чи німецька, чи радянська, чи пострадянська», – розповів він.
Роман Максимович, член Патріаршої Ради Української автокефальної православної церкви зазначив, що членам Собору були просте духовенство і миряни – академіки, художники, лікарі, письменники. «Той Собор заложив підвалини і основи УАПЦ. Саме там були сформовані головні засади, головні принципи життєдіяльності цієї церкви. […] Тих принципів УАПЦ дотримується до сьогодні», – підсумував Роман Максимович.
