Модель системи освіти, викладена у новому проекті закону, допоможе вирішити ключові проблеми у цій галузі – відсутність взаємодоповнюючого зв’язку між середньою та вищою освітою та відсутність мотивації і учнів через перевантаженість предметами, які їм не потрібні. Із такою позицією одностайно виступили представники керівництва провідних українських вишів під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Має бути зроблена реформа всієї системи освіти і знайдений механізм взаємопогодження усіх дій, які мають бути в цілому і у кожному секторі [середня та вища освіта] окремо. Закон, ухвалений у першому читанні, суттєво просуває нас на цьому шляху», – заявив Тарас Фініков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми можемо створити цілісну екосистему, де один елемент буде підтримувати інший, яку будуть пронизувати певні спільні цінності», – зазначив Тарас Добко, перший проректор Українського католицького університету.
Учасники дискусії зауважили, що консервування поточної моделі призведе лише до поглиблення існуючих проблем і виїзду за кордон ще більшої кількості «сильних» абітурієнтів. «Університетам не можна опиратися на бідність і немобільність людей як на свій рекрутинговий засіб. Ми повинні нарешті почати конкурувати не просто між собою, а зі світом за хорошого вступника», – наголосив Тарас Добко. «Наша освіта стає місцем, де можна формувати пропозиції, які наближають нас до міжнародних моделей. Ми повинні повірити, що в Україні це можливо (…) Made in Ukraine може бути провідним», – додав Владика Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету, єпископ єпархії св. Володимира Великого у Парижі.
Рішення: ліквідація розриву між школою та вищою освітою
Вже тривалий час спостерігається тенденція, коли випускники шкіл, які вступають до університетів, не мають достатньої бази знань для того, щоб навчатися за обраною спеціальністю. Цю ситуацію допоможе змінити впровадження профільної старшої школи. «Це забезпечить кращу профорієнтацію тих, хто розглядає можливість вступити до університету. Вони будуть більш вмотивовані. У вищій освіті можна перейти до схеми «3+2» – 3 років бакалаврату (завдяки 12-му класу профільної старшої школи) та 2-х років магістерської програми», – розповів Тарас Добко.
Проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Т.Шевченка Володимир Бугров зазначив, що при КНУ вже давно діють Український фізико-математичний ліцей та два вузькоспеціалізовані коледжі. Їхні випускники у результаті приходять із хорошою базою і залишаються в аспірантурі для продовження своїх досліджень.
У рамках профільних старших класів планують проекспериментувати із практикою, яка успішно зарекомендувала себе у США: старшокласники зможуть обирати поглиблене вивчення профільного предмету, погоджене з університетською програмою. «Цей кредит буде зараховуватися в університетську освіту. Це зробить учнів та студентів мобільнішими – вони зможуть за 3 роки брати 2 бакалаврати», – зазначив Тарас Добко. Якщо на певному етапі Україна, відповідно до світових тенденцій, перейде до платної вищої освіти, це навчання на випередження дозволить не лише готуватися до вступу, але й заощаджувати кошти.
«Сродна праця» як запорука мотивації і успіху
Потрібно змінювати типову для України традицію йти в університет просто за дипломом на престижному факультеті, без реального інтересу та мотивації. «Багато з того, що вивчається в українській середній школі, не є настільки корисним, наскільки це показується. Відсутність інтересу до навчання вже з 5-6 класу – яскрава демонстрація цього. Кожна родина повинна шукати такий варіант, який дозволить дитині отримати таку освіту, яка відповідна схильностям і можливостям дитини», – зазначив Тарас Фініков.
Він зауважив, що в Україні в університети йдуть понад 70% випускників, у той час як у багатьох успішних країнах – 50-60%.
Реформа освіти – це зміна не лише законодавства, але й світогляду
Учасники дискусії зауважили, що очікують значного опору запропонованій реформі. На їхню думку, це буде насамперед старше покоління освітян та консервативна частина різних прошарків суспільства, яка насторожено ставиться до будь-яких змін. «Реформа освіти вимагає зміни мислення людей, а це дуже складно, особливо у нашому суспільстві, яке ще не звільнилося остаточно від «совка». Це є фактично процес творення нового освітнього середовища», – зазначив Тарас Добко. «Опозиція дуже часто пов’язана зі страхом. Не біймося, тому що у нас немає вибору, окрім як рухатися вперед», – закликав Борис Гудзяк.
Вони закликали розглядати законопроект не як складову політичних змагань, а у контексті того, наскільки корисними для суспільства будуть запропоновані зміни у перспективі. «Атакуються певні персоналії, але фактично йде боротьба нового і старого – сил, які хочуть законсервувати те, що ми маємо, і тих, які хочуть щось змінити. Якщо ми не змінимо систему освіти – ми нічого не змінимо. […] Люди, які не хочуть, щоб Україна залишилася на узбіччі європейського простору, мають підтримати і закон, і людей, які його захищають», – заявив Віль Бакіров, ректор Харківського національного університету імені В. Каразіна.
