11 грудня пройдуть перші вибори у 41 об’єднаній громаді, створеній у 2016 році, 18 грудня – ще у 143 громадах. У 2017 рік Україна має увійти із 367 об’єднаними територіальними громадами. «Йде докорінна зміна системи влади у нашій державі. Це відхід від централізованої радянської системи управління, коли всі рішення приймалися без урахування тих проблем та потреб, а, можливо, і рішень та пропозицій, які були на місцях. Сьогодні ми даємо можливість не тільки впливати громадам на владу, але й розвиватися, самостійно приймаючи рішення», – заявив Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Він наголосив, що громади тепер не тільки мають бюджетні ресурси, але й можливість планувати, як вони їх будуть витрачати, впроваджуючи свої стратегію розвитку. «Тому так важливо на цих виборах голосувати за своїх місцевих лідерів – від цього залежить, наскільки господарсько вони зможуть підійти і зможуть взяти на себе відповідальність», – вважає пан Зубко.
Відродження місцевого самоврядування чи політика партій
Денис Рибачок, експерт Комітету виборців України, зазначив, що ці вибори є унікальними. Минулого року відбулися перші вибори старост та вибори у перших ОТГ. Цьогорічні – наймасштабніші вибори в об’єднаних територіальних громадах. «Процес проходить без серйозних порушень. Ми маємо хороші вибори. Вже завершився процес реєстрації кандидатів, якщо і є порушення, то вони не значні: ми не маємо підкупу виборців та адмінресурсу. До того ж, є значний інтерес як з боку виборців, так і з боку партій – їх бере участь 42», – розповів експерт. Валентин Бойко, координатор Центру розвитку місцевого самоврядування у Миколаївській області, підтвердив неабияку популярність місцевих виборів. «У нас у середньому по п’ять кандидатів на посаду. Раніше такого не було. Іноді навіть приходилось умовляти взяти на себе представницькі функції», – зазначив він.
«Мене дивує одне: чому партії, які виступають проти децентралізації, висунули своїх кандидатів на виборах у громадах? Вони це роблять для того, що якщо не дай Бог люди за них проголосують, скомпрометувати цю реформу. Для них основне – показати, що реформа не дає успіху», – вважає Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій. За словами Анатолія Ткачука, директора з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства, деякі партії маніпулюють виборцями, обіцяючи, що їхній кандидат у випадку перемоги змінить бюджетне законодавство і залишить усі податки на місцях. «Органи місцевого самоврядування не змінюють бюджетну та податкову системи. Обирати треба тих, хто може працювати на територіях, вирішувати їхні проблеми, а не брехунів, які завалять свою роботу, а потім будуть звинувачувати владу», – пояснив пан Ткачук.
Думка громад
Коментуючи досягнення громад після початку децентралізації, Іван Ковач, голова Тячівської громади Закарпатської області, наголосив, що з’явилася нова філософія ставлення до фінансового ресурсу у громаді. «Бачачи свої можливості, ми самі плануємо свою діяльність відповідно до стратегії розвитку. Обирати треба не тих, хто вам подобається, а тих, хто може реально управляти фінансами», – наголосив він. Вадим Гаєв, голова Новопсковської громади Луганської області, фактично затиснутої між Росією та тимчасово окупованими територіями, зазначив, що за рік, коли іде процес децентралізації, вдалося налагодити зв’язок з людьми, встановити діалог, незалежно від їхніх політичних поглядів. «Не голосуйте за популістів, голосуйте за господарів, за тих, з ким ви зможете вести діалог, кому ви довіряєте, які зможуть принести зміни у вашому населеному пункті», – закликав він.
Вибори пройдуть не у всіх громадах
За словами народного депутата України Вікторії Пташник, на цьому тижні Верховна Рада провалила децентралізаційні законопроекти, які б мали розблокувати реформу. Мова йде і про, зокрема, законопроект 4676, який би дозволив 28 громадам провести вибори разом із усіма іншими. Раніше ЦВК залишило їх за бортом через те, що такі громади об’єдналися будучи у різних районах. «Окремі фракції прямо закликали за нього не голосувати, не дивлячись на те, що коли вони йшли на вибори, вони заявляли, що децентралізація є їхнім пріоритетом. […] Ми обов’язково будемо його переподавати заново. Ми збирали підписи, і після того, як місцеві активісти та представники ОТГ почали дзвонити своїм народним депутатам, які не проголосували, вони навіть підписали оновлену версію законопроекту. Я сподіваюся, що із суспільною підтримкою, ми будемо спроможні перевести реформу децентралізації із заполітизованого процесу у конструктивну дискусію», – вважає пані Пташник.
Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії, зазначив, що рішення ЦВК відмовити таким громадам у проведенні виборів базувалося на тому, що повноваження змінювати межі районів належать до компетенції Верховної Ради.
«Я не думаю, що така позиція є бездоганною. Саме місцеві державні адміністрації здійснюють контроль над дотриманням законодавства – це їхня функція, і якщо вони роблять висновок, що дотримані всі вимоги щодо об’єднання територіальних громад, то я не думаю, що ЦВК може казати, що є правильним, а що ні. До того ж у нас роз’яснення Комітету ВРУ з питань будівництва та місцевого самоврядування [..], і ми маємо рухатися саме у цьому напрямку», – вважає пан Магера.
