В Україна має запрацювати система трансплантології, а служба крові вийти на якісно новий рівень. За останній рік у країні провели лише дві трансплантації нирок не від родинного донора, від останнього – до ста, але це все одно мізерні показники. У той же час, 125 пацієнтів відправили на лікування за кордон. Вартість таких операцій склала 390 мільйонів гривень. Ще шість тисяч пацієнтів перебувають на діалізі – на них теж витрачаються величезні кошти. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України.
«Ми на підтримку та лікування за кордоном витрачаємо більше, ніж потрібно для забезпечення самої трансплантації в Україні», – зазначив він. «Але ключова проблема – готовність суспільства до трансплантації та донорства крові – це цивілізаційний стрибок. Наскільки ми, як суспільство, готове до того, що наші органи після смерті можуть врятувати життя комусь. Без готовності суспільства сприйняти той факт, що органи когось з наших близьких, якщо трапиться нещасний випадок, зможуть врятувати життя комусь іншому – ми не зможемо втілити цю реформу», – пояснив пан Лінчевський.
За його словами, також питання полягає у налагодженні роботи координаційного центру трансплантації: побудови програми пошуку донорів, інтеграція її у міжнародну систему, адже всередині країни знайти донора дуже важко, забезпечення логістики. «Це не проблема хірургії: знайти донора, знайти реципієнта, адекватно обстежити, провести типування, звести їх у просторі і часі, провести забір органу і доставку, госпіталізувати пацієнта – це проблема системи, а не хірурга», – зазначив заступник міністра охорони здоров’я. Також необхідне якісне обладнання, навчання лікарів, ухвалення Закону про трансплантацію.
Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України, розповіла, що в Україні діє 25 центрів крові, але є серйозні проблеми з якістю крові, через недосконалу тестову систему та систему обстеження, зокрема, інфекційного. «Є проблема з безпекою. Кожного року бракується чотири тисячі літрів крові. Донором бути почесно, але лише здорова людина може бути донором. Бути донором – це підтвердження того, що ти – здоровий, що ведеш правильний спосіб життя», – зазичила пані Сивак.
Вона розповіла, що в Україні майже 300 відділень переливання та заготовлення крові, але жодна країна світу не може забезпечити обладнанням таку кількість. «Ми хочемо їх переорганізувати – зробити з них банки крові. Кожна лікарня має планувати та розуміти, скільки потрібно мати [медичних запасів] для своїх можливих потреб», – підкреслила заступниця міністра. Планують також зробити реєстр донорів.
