За увесь час роботи Верховної Ради 8-го скликання депутати зареєстрували рекордну кількість законопроектів, порівняно із парламентами попередніх скликань. «За 2 роки зареєстрували 4600 законопроектів. Ця цифра нереальна для розгляду на пленарних засіданнях. У такому разі парламент мав би розглядати 37 законопроектів щодня», – зауважив Олексій Кошель, генеральний директор ВГО «Комітет виборців України», презентуючи результати аналізу роботи Верховної Ради під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Третину законопроектів подали окремі народні депутати. Міністерство фінансів визнало нереалістичними для виконання 1579 із 4583 проаналізованих законопроектів. «Іншими словами, кожен 3-й законопроект є нереальним через брак бюджетних коштів. Це дає підстави говорити, що парламент потонув у «фінансовому популізмі», – констатував Олексій Кошель.
«Рекордсмени» фінансового популізму – «Опоблок», «Відродження» і «Воля народу»
«Рекордсменом» у «рейтингу фінансового популізму» став «Опозиційний блок» – серед поданих ним законопроектів, проаналізованих Мінфіном, нереалістичними визнали 53%, тобто, кожен 2-й. На другому місці – «Відродження» та «Воля народу», у яких таких законопроектів відповідно 47% і 45%. На третьому місці – ВО «Батьківщина» із показником 35%, далі йдуть «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Блок Петра Порошенка» із 33%. У кінці списку – «Народний фронт» і «Самопоміч» із показником 29%. «Опоблок» очолив і список партій, які найменше голосували «за» прийняті закони: їх підтримали в середньому 26% депутатів «Опозиційного блоку». «Один із основних висновків, на якому ми наголошуємо – що «Опозиційний блок» працює у форматі бойкоту, тобто, не підтримує законопроекти, навіть якщо ці законопроекти можуть бути частиною їхньої політичної позиції», – зауважив Олексій Кошель. Наприклад, «Опоблок» обіцяв соціальну підтримку військовослужбовців, проте підтримали ці законопроекти лише 6% депутатів фракції, «Батьківщини» – 50%, у той час як «Самопомочі» – 78%, «Народного фронту» – 77%, «БПП» – 69%, «Радикальної партії» – 67%.
За 2016 рік прийняли 160 законів, 75% – поправки до чинного законодавства
Автори дослідження зазначили, що у цьому році прийняли лише 160 законів із 1500 законопроектів, порівняно із 350 у попередньому році. «Це взагалі один із найнижчих показників за останні 10 років», – зауважив Денис Рибачок, аналітик ВГО «Комітет виборців України». Крім того, близько 75% із них стосувалися поправок до чинного законодавства, і лише 25% – повноцінні закони, які регулюють нову сферу. Більшість прийнятих законів стосувалися економічної політики (17), безпеки та оборони (16) і боротьби з корупцією та злочинністю (14). Із 160 прийнятих законів, 85 ініціювали народні депутати, 23 – Президент і 53 – Кабмін. На підтримку законопроектів найбільше голосували представники теперішньої коаліції, «проти» – «Опозиційний блок» і «Відродження».
Колишня коаліція де-факто продовжує працювати
Аналіз результатів голосування також продемонстрував, що стара коаліція «Європейська Україна» де-факто працює: «за» прийняті закони голосували від 50% до 70% сил, які позиціонують себе як опозиція. «За» голосували у середньому 77% депутатів «Народного фронту», 71% депутатів «БПП». «Самопоміч» підтримала 68% голосувань, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 54%, «Батьківщина» – 54%. «Тобто, незважаючи на свої заяви про перебування в опозиції, «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Батьківщина» підтримали три чверті законопроектів», – зазначив Олексій Кошель. Ця ж тенденція простежується у тому, що авторами прийнятих законів були переважно колишні члени коаліції: «БПП» – 65, із «Народного фронту» – 61, «Самопоміч» – 35, «Батьківщина» – 27, «Радикальна партія Олега Ляшка» – 24. Нерідко співавторами закону були депутати із різних фракцій.
КВУ пропонує ускладнити процедуру законодавчої ініціативи
На думку членів «Комітету виборців України», для боротьби із надмірною кількістю неякісних проектів законів потрібно змінити механізми законодавчої роботи. «Суб’єктом законодавчої ініціативи має бути не народний депутат в однині, а народні депутати в множині чисельністю не менше, ніж найменша фракція у парламенті. Таким чином, депутат не зможе реєструвати законопроект метою самопіару. […] Ми у результаті отримаємо більше реалістичних, якісних законопроектів і зменшимо кількість «законодавчого спаму», – зазначив Олексій Кошель. Також необхідно зобов’язати депутатів при реєстрації законопроектів чітко вказувати, скільки коштуватиме імплементація законопроекту і звідки вони пропонують взяти ці кошти.