У сфері енергетики можна говорити про покращення регулювання. Втім залишаються проблеми з прозорістю. «Останнє рішення регулятора щодо переходу на нові диференційовані тарифи – формування оптової ціни – не були доведені до громадськості. Мають розкриватися усі 15 компонентів, але регулятор розкрив лише дев’ять, щодо інших каже що «це не дуже цікаво», – зазначила Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Вона відмітила позитив стосовно підключення до мереж та покращення якості послуг для споживачів. Водночас, результат буде помітним неодразу. «Побутовий споживач не буде одразу використовувати механізми, закладені у новому ринку. Переваги вони зможуть відчути лише через 3-4 роки», – зазначила вона.
Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group, прокоментував бюджет на 2017 рік. «Перемогу святкували нафтовики, які добилися зниження ренти. Уряд не декларував, що ми стаємо великою нафтовою державою, мова йшла про створення газової держави, щоб у нас було достатньо газу, щоб не імпортувати його. Але, на жаль, наміри не були підтримані діями», – зазначив він. Серед позитивів пан Ніцович назвав продовження лібералізації та зростання конкуренції на оптовому ринку газу, де основними споживачами є промислові підприємства. «На наш ринок також входять європейські компанії, що говорить про його ліквідність», – вважає він.
Втім, тоді як 1 квітня 2107 року закінчується перехідний період для сегменту постачання газу для населення та теплокомуненерго, все ще залишається багато невідомих. Серед них: відокремлення газотранспортної та газозберігаючої функцій Нафтогазу, формування ціни на ринку та субсидії. «Дуже складно будь-якому іншому постачальнику, окрім монополістів, погодитися постачати газ населенню не за живі гроші, а за субсидії. Поки уряд не запропонує модель монетизації субсидій, жоден альтернативний постачальник не прийде», – вважає Роман Ніцович.
За словами Геннадія Рябцева, директора спеціальних проектів НТЦ «Психея», для створення мінімальних запасів нафти на нафтопродуктів, треба щоб в Україні їх зберігалося не менше 2 мільйонів тонн. На це зараз немає ресурсів, тому робота у цьому напрямку постійно відкладається. Також відкладається і моніторинг, ринковий нагляд за дотримання якості та безпекою нафтопродуктів. «Енергетичне співтовариство вже висунуло три звинувачення щодо невиконання Україною таких зобов’язань», – зазначив пан Рябцев.
Наталія Андрусевич, голова правління РАЦ «Суспільство і довкілля», наголосила, що жоден дедлайн для екологічних директив не був дотриманий. «Коли ми говоримо про імплементацію Угоди про асоціацію в екологічній сфері, ми більше маємо на увазі процес, а не результат», – пояснила вона. Позитивом є прийняття закону щодо впровадження інтегрованих підходів управління водними ресурсами – це перший євроінтеграційний закон у сфері захисту довкілля на виконання Угоди про асоціацію. Також Міненергетики нарешті оприлюднило для обговорення громадськості зміни до технічного регламенту щодо скорочення вмісту сірки у деяких видах палива. «Питання невиконання Україною зобов’язань щодо сірки є на розгляді в Енергетичному співтоваристві. Прийняття такого регламенту допомогло б вирішити це питання на міжнародному рівні», – вважає пані Андрусевич. Вона назвала провалом року сумнозвісні законопроекти про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку, заветовані Президентом.
Юлія Чеберяк, експерт Громадянської мережі ОПОРА, назвала процес створення Фонду енергоефективності непублічним, громадськість не могла долучися до розроблення чи підтримки документу. Також, за її словами, громадськість вже півроку бореться за програму «теплі кредити». «Це єдина державна фінансова підтримка з енергоефективності житлових будинків. Але у бюджеті заклали лише 400 мільйонів. Втім, не дивлячись на те, що гроші все-таки передбачили, продовження програми все ще не прийняли, хоча на неї є гроші у бюджеті», – підкреслила пані Чеберяк.
Андрій Білоус, аналітик DiXi Group, назвав позитивом прийняття закону про регулятор: він закладає фундамент для створення незалежної Нацкомісії, що здійснює регулювання у секторі енергетики та передбачає конкурентні умови на енергоринку. Також він відмітив рішення щодо нової формули розрахунку ціни за підключення до електромережі установок потужності від 160 кВт до 5 МВТ. «Одним цим регуляторним рішенням Україна змогла піднятися у рейтингу Doing Business на 10 пунктів», – зазначив він.