Досвід з енергоефективності країн Вишеградської групи: практичний посібник та експертна дискусія

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

До 2020 року Україна планує на 9% скоротити споживання енергоресурсів і забезпечити 11% споживання відновлювальної енергії в енергобалансі країни. «Це не проста задача. Держава має зрозуміти, як стимулювати надходження інвестицій. Був розроблений зелений тариф до 2030 року, прив’язаний до євро, що знімає ризики для іноземних інвесторів», – розповів Костянтин Гура, представник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в.о. директора ВП ДП «Центр залучення зелених інвестицій», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Втім, за його словами, очікуваного буму інвестицій поки що не сталося. Причина – у побутовому секторі, що споживає 50% всієї енергії. «В Україні дуже старий житловий фонд. Більше 80% будівель не є енергоефективними та вимагають впровадження заходів з термомодернізації. Загалом Україні потрібно 16 мільярдів інвестицій», – вважає пан Гура. За його словами, до Центру надійшло 300 інвестиційних проектів з різних куточків України, з яких відібрали 30, які мають технічні умови для реалізації.

Досвід з енергоефективності Вишеградської групи
За словами Михайла Гончара, президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»,  країни Вишеградської групи  майже не видобувають власні енергоносії. Вони використовують імпортований ресурс, який намагаються економити. «Видобувний потенціал України значно вищий, але варто знайти баланс. Україна по інерції продовжує захоплюватися видобувною політикою, [але про енергоефективність не варто забувати]. Маємо вийти на 0 експорту газу головне шляхом скорочення споживання», – вважає  пан Гончар.
Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», співавтор посібника «Досвід з енергоефективності країн Вишеградської групи для України», підкреслив, що починати необхідно із законодавства. «В Україні дуже повільний законодавчий процес. Не дивлячись, що енергоефективність декларується пріоритетом, ключові закони поки що залишаються проектами», – заначив він. За його словами, Чехія зробила акцент на енергоефективності, а не на відновлювальній енергетиці і навіть має податок на сонячну енергію. Угорщина бачить пріоритет державних зусиль у побутовому секторі, найбільш можливому скороченні енергоспоживання та відновлювальних джерелах. Польща має велику кількість програм на державному та регіональному рівні, аби сприяти розвитку енергоефективності та відновлювальній енергетиці на рівні малих господарств. У Словаччині вважають, що держава має займатися енергоефективністю, а відновлювальною енергетикою – бізнес.