4 січня 2017 року виповниться 25 років встановленню дипломатичних відносин між Україною та Естонією. За словами Віктора Крижанівского, Надзвичайного і Повноважного Посола України в Естонії, за цей час країни «вийшли на такий рівень відносин, що бажати чогось більшого навіть важко». «Естонія – один із найбільших друзів і партнерів України. Це одна з тих країн, які готові допомагати за будь-яких обставин і які дуже переймаються тим, щоб Україна зміцнювалася як суверенна держава», – розповів посол під час скайп-включення у рамках проекту Українського кризового медіа-центру та Міністерства закордонних справ України «Дипломатія без кордонів».
Геополітичний вимір
Віктор Крижанівський нагадав, що Естонія однією з перших засудила російське вторгнення у Крим і була одним зі співавторів нещодавно схваленої резолюції ООН про порушення прав людини у Криму. «У всіх міжнародних організаціях, членом яких є Естонія, її голос звучить на підтримку України», – зазначив він.
Сама Естонія також не почувається безпечно поруч зі східним сусідом, особливо після інциденту із викраденням росіянами прямо з території Естонії представника естонської контррозвідки. Уряд вже схвалив проект про вдосконалення облаштування кордонів, там встановлять спеціальну техніку та системи стеження, щоб запобігти подібним випадкам.
У самій Естонії є не лише проукраїнські сили. Наприклад, досить впливова Центристська партія має міцні зв’язки із «Єдиною Росією» і виступає за збереження тісної співпраці із РФ. Основний її електорат – російськомовне населення. Нещодавно були суттєві побоювання у зв’язку з тим, що її лідер, Юрі Ратас, став прем’єр-міністром країни, тому що в Естонії саме уряд відповідає за зовнішню політику. Але у підсумку акценти щодо зовнішньої політки не змінилися. «Навіть у коаліційній угоді прямо прописано, що Естонія продовжуватиме допомагати Україні відстоювати суверенітет і територіальну цілісність і боротися із російською агресією», – зазначив Віктор Крижанівський. Крім того, тенденції вказують на те, що Центристська партія поступово ставатиме більш проєвропейською.
Двосторонні відносини
У червні і у грудні цього року з офіційним візитом до Естонії приїздив міністр закордонних справ Павло Клімкін. Під час першого він зустрічався із Президентом Естонії, міністром закордонних справ та спікером естонського парламенту, під час другого – із новим міністром закордонних справ Естонії, Свеном Міксером.
Крім того, восени до Естонії приїздили міністр оборони України Степан Полторак і Віктор Муженко, начальник Генштабу. Під час цього візиту вони вивчали естонський досвід у сфері безпеки, зокрема, щодо обладнання кордону із Російською Федерацією сучасними технічними засобами. «Гадаю, далі буде обмін експертами і нам допоможуть встановити засоби спостереження, які дозволять запобігти проникненню через кордон небажаних осіб», – додав Віктор Крижанівський.
На наступний рік планують візит естонського міністра закордонних справ до України та візит Петра Порошенка до Естонії. Крім того, збираються провести міжурядову комісію з питань економічної і науково-технічної співпраці.
Гуманітарні проекти
Віктор Крижанівський розповів, що Естонія прийняла на лікування та реабілітацію вже 40 поранених українських бійців. Цей проект здійснюють за кошти Міноборони Естонії. Із березня 2017 року його продовжать.
Крім того, естонська недержавна ініціатива за волонтерські кошти організувала курси для 80 інструкторів із тактичної медицини. За задумом, випускники далі зможуть проводити аналогічні курси для своїх колег в Україні. Програма триватиме і далі. Віктор Крижанівський зазначив, що Посольство України в Естонії вручило волонтерам грамоти подяки від України і підніме питання про можливість державної фінансової підтримки цього проекту.
Україна в естонських ЗМІ
За словами Віктора Крижанівського, інформація про Україну з’являється у ЗМІ практично щодня, зазвичай – із позитивними для України акцентами. Впливових російськомовних видань і каналів багато, російське телебачення покриває усю територію країни, тому вплив пропаганди присутній. Водночас, навіть проросійські видання займають набагато об’єктивнішу позицію порівняно з тим, що пишуть у Росії. «Якщо з’являються упереджені матеріали про Крим і Донбас, Посольство піднімає це питання, ми проводимо зустрічі і пояснюємо нашу позицію», – додав посол.
До українських каналів можливо підключатися через кабельне телебачення, але серйозних друкованих видань немає.
Естонський досвід євроінтеграції
За словами Віктора Крижанівського, євроінтеграційний процес в Естонії був простішим, ніж для України – насамперед через те, що у суспільстві була більш консолідована підтримка. Крім того, на державному рівні проводили величезну роз’яснювальну роботу із громадськістю, пояснюючи, що означає членство в ЄС і які перспективи відкриються перед країною після приєднання. «Гадаю, нам бракує саме такої роз’яснювальної роботи по всій території держави, щоб люди старшого покоління менше сумували за Радянським Союзом і думали більше про те, як жити наступним поколінням. Якби люди мали більше інформації про те, що таке ЄС і НАТО, Росії було б набагато важче знайти прихильників для того, щоб анексувати частину нашої території», – зазначив посол.
Він додав, що українські експерти активно обмінюються досвідом із естонськими колегами, коли працюють над новими законодавчими актами, пов’язаними із адаптацією до європейського законодавства.