В Україні переважає думка, що весь світ нам винен, або ж апокаліптичні бачення, що світ падає, і нічого вже не буде, як раніше. Про те реалії не є настільки екстремальними, хоча логіка речей, до яких ми звикли буде змінюватися, і треба перебудовувати тактику з ключовими зовнішніми політичними суб’єктами. Таку думку висловив Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, Голова Правління Міжнародного фонду «Відродження», під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі під час експертної дискусії. «Ми перебуваємо у хиткому світі, де у багатьох подіях ми участі не беремо. Це некомфортна ситуація, ми не можемо впливати, і прогноз залежить від суми обставин. Плануючи 2017 рік маємо передбачати перед собою спектр альтернатив, можливостей, які можуть бути у тому чи іншому ході подій. Ми не можемо собі дозволити розкіш одного сценарію», – наголосив він.
Україна реагує замість того, щоб планувати
Україна лише тушить пожежі, і не прораховує ситуацію на кілька кроків наперед. Досі немає зовнішньополітичної стратегії, яка до того ж має бути суттєво оновлена з урахуванням змін у ключових країнах. «У 2017-му необхідно враховувати зміни у США, […] позиції будуть змінені. Це призведе до закріплення кризової багатополярності світу і, можливо, домовленостей щодо збільшення тиску на Україну, аби та поступилася у мінському процесі. Ми не зможемо більше покладатися на те, що світ буде таким само надійним», – пояснила Олена Снигір, представник Ради зовнішньої політики «Українська призма». За її словами, Україна не присутня у міжнародних медіа, у нас майже немає культурних центрів за кордоном. «Ми повинні свою позицію доносити регулярно, не спорадично, не вкидами», – додала вона. «У нас є буквально 10 послів, які можуть комунікувати з пресою. Треба наймати людей, які б були на постійному контакті з пресою», – вважає пан Сушко.
Перезріла реформа дипслужби
Народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, наголосила на необхідності реформувати дипломатичну службу. «Ми сподіваємося до кінця січня узгодити текст реформи про дипслужбу з усіма органами, аби у лютому зареєструвати цей перезрілий та наболілий документ», – зазначила вона. За словами Вадима Трюхана, керівника ГО «Європейський Рух України», все ще залишається суттєва проблема кадрів та недофінансування. «У представництві України при НАТО досі нема представника, і кандидатури навіть не обговорюються. В ЄС у нас досі Посол у Бельгії за сумісництвом. Ключовий напрямок – і ми не маємо постійно діючого посла»,- вважає пан Трюхан.
Пріоритети зовнішньої політики
За словами Ганни Гопко, нещодавно провели парламентські слухання, їхні рекомендації ляжуть в основу засад зовнішньої політики України, яку не оновлювали з 1993 року. Ключовим пріоритетом там має бути протидія агресії РФ. За словами народного депутата, Україна занадто сконцентрувалася на євроінтеграції, не приділяючи іншим сферам достатньо уваги. «Ми 95% наших зусиль присвячували євроінтеграції. Але маємо зрозуміти, що світ глобальний»,- наголосила вона. Україні необхідно розвивати торговельні відносини з країнами Азії, Африки, використовувати Угоду про вільну торгівлю з Канадою, відновити конструктивний діалог з Ізраїлем. «Серед конструктиву – Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем, яка готується до підписання. Я сподіваюся, що ми відновимо співпрацю, і всілякі треті сторони, які мають величезний влив, враховуючи ризики для безпеки у регіоні, не будуть заважали и нам», – вважає Ганна Гопко.
