Українці, які поїхали на заробітки до РФ та були затримані за незаконну діяльність, можуть бути не злочинцями, а жертвами торгівлі людьми. Як правило їх вводять в оману щодо того, що вони будуть перевозити, а потім погрозами змушують залишитися. Про це повідомила Марія Томак, координатор медійної ініціативи за права людини, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Там до громадян України дискримінаційне ставлення. У російських місцях несвободи ці люди постійно потрапляють у карцер нізащо. До них є специфічне ставлення з боку інших ув’язнених», – розповіла вона.
У сумнозвісній справі про «наркосиндикат Хімпром» задіяні 47 українців, яких Росія звинувачує у торгівлі наркотиками. «Мій син пройшов перевірку у Київській області та був відправлений в один кінець без грошей до Москви. Там у нього одразу забрали сім-карту та розбили телефон. З цього моменту він вже був підконтрольним. Коли мій син розібрався, що до чого, він попросився піти, але йому відмовили. Коли людина проходить відбір, там видно, з ким він живе, я розумію, що йому погрожували. Він знаходився там півтора місяці, а коли у нього вже був взятий білет [додому], наступного дня його затримали», – розповіла Олена Білецька, мати одного із затриманих українців.
Правозахисники радять дотримуватися чітких механізмів, як захистити права жертв торгівлі людьми. «Родичі потерпілого мають звернутися до Нацполіції з повідомленням про злочин: максимально детально описати, що відбувалося ще в Україні. Якщо це були вербування, то як, що вони обіцяли. Максимально детально розповісти, що було у РФ. Чи намагалися поїхати і що завадило, якщо були погрози, то які саме. Не переписувати заяви інших родичів, це має бути ваша конкретна історія», – наголосила Інна Коваль, юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Таку саме заяву затриманий у РФ має подати до слідчого комітету РФ, а також написати заяву потерпілого до Нацполіції. За словами пані Коваль, також можна звернутися до МЗС з проханням до консула навістити затриманого у колонії та подивитися, у якому він стані та як до нього ставляться. Якщо він вже засуджений, то звернутися до Мін’юсту про передачу для відбування покарання на територію України.
На жаль, наразі немає державної стратегії, як повертати таких затриманих і як їх потім реабілітувати. Тим часом Мінсоцполітики закликають бути обачними, аби не потрапити у пастку при влаштуванні на роботу. «Ми звертаємося до громадян України бути обережними при влаштуванні кур’єром та на роботу у РФ. Ми розуміємо загальнополітичну ситуацію та маємо багато фактів, пов’язаних із звинуваченням громадян України у діях, які вони не вчиняли. Через політичну складову, ми фактично не можемо належним чином захистити громадян України», – заявила Наталія Федорович, заступник міністра соціальної політики України.
Родичі затриманих хлопців наполягають, що проблема – у відсутності роботи в Україні. «Багато людей не з Києва, а областей, де роботи взагалі немає. Мене питають, а чому він не поїхав до Польщі чи Німеччини? А я не розумію, чому він взагалі мав кудись їхати. Якби була робота в Україні нікуди не їздили», – вважає Віра Володій, мама одного з затриманих.
