Сьогодні різні агропідприємства України використовують близько 690 пестицидів у своїй роботі. Серед них – ацетохлор, стійка, дуже токсична речовина, яка заборонена в Європі та Росії, але дозволена в Україні. Жертвами її застосування вже два роки є мешканці 30 сіл Рівненщини. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила Алла Войціховська, еколог МБО «Екологія-Право-Людина». «Це несумісні речі з життям та здоров’ям. Гинуть бджоли, свійські тварини, гризунів неможливо знайти у прилеглих лісах», – розповіла вона. «В Європі та РФ цей вид пестицидів заборонений. А в Україні його можна спокійно використовувати. Ми стаємо помийною ямою, до нас все будуть везти з Росії через фактичну відсутність кордону та відсутність контролю та бездіяльність правоохоронних органів», – вважає народний депутат України Остап Єднак.
Рішенням може стати заборона ацетохлору в Україні та врегулювання того, як використовують інші пестициди. «Окрім заборони використовувати такі небезпечні пестициди як ацетохлор та інші, також важливе врегулювання способів використання дозволених пестицидів. Усі члени ЄС зобов’язані заборонити авіаційні розпилення пестицидів та у районах близьких до житлових. Це заборонено у всьому світі, адже найменший вітер може занести ці пестициди на інші території та нанести шкоду довкіллю та людям», – вважає Наталія Куць, юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина».
Українське законодавство про розміщення небезпечних підприємств поблизу населених пунктів дуже недосконале. Те саме стосується дозвільних процедур. «Законопроекти про оцінку впливу на довкілля та стратегічне екологічне планування як раз і передбачають процедури, які будуть дозволяти або забороняти розміщення небезпечних підприємств у небезпечній близькості до людей. Зараз дозвільні документи можуть бути анульовані лише через суд», – розповів Сергій Лук’янчук, директор Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України.
Компанію, яка розпилює пестициди поблизу сіл на Рівненщині вже притягали до адміністративної відповідальності. Штраф, який вона сплатила – 1105 гривень. Кримінальна справа, яку відкрили у минулому році, стоїть на місці. До того ж Держпродспоживслужба не має лабораторій, які б перевіряли стан ґрунтів, води та викидів. «Жодна структура не може вплинути на ситуацію. Тисячі люде страждають в області. Діти хворіють, пасіки вмирають», – зазначив Богдан Лимар, мешканець Рівненщини, який визнаний потерпілим у рамках кримінального провадження внаслідок забруднення довкілля пестицидами, голова спілки пасічників міста Рівного і Рівненського району.
Місцеві мешканці наполягають, що екологічне забруднення пестицидами – це не проблема окремої місцевості, а всієї країни. «Бджола – це індикатор того, що відбувається, це прямий наслідок. А скільки непрямих? Вода, повітря та продукція з цієї землі розходяться по всій Україні», – наголосив Віктор Камінський, мешканець Рівнинщини, який постраждав внаслідок забруднення.