За ініціативи МБО «Екологія-Право-Людина» в Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція “Цифрові інструменти дослідження та візуалізації факторів впливу на стан довкілля”.
Було зазначено, що з початком повномасштабного вторгнення в Україну особливо гостро постало питання щодо методів відслідковування впливів воєнних дій на довкілля і науковці почали застосовувати різні методи та інструменти для отримання ефективних результатів досліджень.
Зі слів Доктора біологічних наук Анни Куземко, починаючи з 2014 року в країні зроблено значний крок уперед щодо імплементації оселищної концепції у національне законодавство і практику охорони природи. Однак, не зважаючи на те, що наукове підґрунтя було підготовлено для картування біотопів як в межах територій Смарагдової мережі, так і по усій країні, цього на жаль не було зроблено, у тому числі для тих типів біотопів, що охороняються в межах всієї Європи.
«Сьогодні значна частина типів біотопів України зазнала руйнівних пошкоджень. Це стосується і тих типів, які є унікальними і мають надто вузьке поширення – наприклад поди степової зони чи так звані крейдові бори. Через це, навіть при незначних площах впливів ми можемо втратити ці типи назавжди, що дозволяє розглядати це як екоцид, відповідно до розроблених нами критеріїв. Окрім того, оцінка реальних площ втрат на основі детального картування дозволяє розрахувати втрати можливостей різних типів біотопів надавати екосистемні послуги (екосистемного добробуту). Це може і має бути використано при розрахунку реальних втрат і обсягів відшкодування завданої шкоди довкіллю», – підкреслила Анна Куземко.
Результатами роботи зі створення карт поділився професор, доктор біологічних наук Олександр Гарбар. Він розповів, що оселищний підхід до збереження біорізноманіття є провідною концепцією в сучасній природоохоронній діяльності.
«Для оцінки втрат оселищного біорізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок воєнних дій важливим етапом є інвентаризація та картографування біотопів, що дозволяє зафіксувати початковий (довоєнний) стан територій. Такі карти необхідні для подальшої оцінки втрат біорізноманіття на оселищному рівні за даними польових обстежень та дистанційного моніторингу об’єктів ПЗФ», – зазначив науковець.
Під час пресконференції також була представлена методика польових досліджень і розрахунку збитків, спрямовану на отримання кінцевого результату – відшкодування втрат з урахуванням відновлення природних екосистем.
Говорячи про неї, Академік НАН України Яків Дідух пояснив, що ця методика повинна ґрунтуватися на надійній науковій основі з урахуванням ступеню пошкодження, опірності, часу відновлення екосистем та загальновизнаних показниках екосистемних послуг, які не викликали б заперечень у юридичних міжнародних інстанціях.
Професор, доктор біологічних наук Олександр Ходосовцев звернув увагу на проведення польових досліджень для коректної документації фактів воєнних злочинів проти природи та складання картографічних матеріалів щодо змін в біотопах.
Представлені результати досліджень включають основні впливи, серед яких пожежі, фортифікаційні споруди, вирви, військовий джипінг, засмічення, знеліснення, засмічення вибухонебезпечними предметами тощо.
З результатами досліджень на прикладі Національного природного парку “Камʼянська Січ” ознайомив професор, доктор біологічних наук, Іван Мойсієнко. Він зазначив, що з часу деокупації національного парку в листопаді 2022 року щороку здійснюються наукові експедиції з метою вивчення шкоди, заподіяної воєнними діями та моніторингу відновлення природних комплексів колишнього Каховського водосховища.
Наприкінці заходу еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська представила онлайн базу даних впливів війни на довкілля, створену цією організацією у 2022 році. Вона містить інформацію про пошкодження територій природно-заповідного фонду, а також територій Смарагдової мережі. Ці дані збиралися як з відкритих джерел, так і за результатами польових досліджень. Тепер базу планують розширити, включивши до неї карт біотопів.