Texty.org.ua презентували проект «Що приховують тендери державних закупівель». Це база даних у машиночитабельному форматі про державні закупівлі, які відбувалися до запуску системи «ProZorro». У ній – інформація із 30 тисяч протоколів з інформацією про учасників тендерів, цінові пропозиції та замовників. Це приблизно 15% від усіх протоколів тендерів, які містяться у базі закупівель. «Ми витягнули і систематизували дані, яких ніколи не було у вільному доступі. Ця інформація показує, яка динаміка була на тендері, вона дає можливість дослідити різні цікаві схеми, перевірити, наскільки чесно був проведений тендер. Напевно, один із головних результатів – що ці дані тепер є у машиночитабельному форматі у нас на сайті, і будь-який дослідник може брати і використовувати їх у своїй роботі», – розповів Анатолій Бондаренко, керівник напрямку журналістики даних Texty.org.ua, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«У нас ніколи не було інформації про тих учасників, які ходили на ці тендери за часів «Вісника державних закупівель» саме у такому форматі – була інформація лише про переможців, і ідентифікувати змови учасників було надто складно. Тепер ми маємо якісний продукт, який можна інтегрувати в аналітику, яка є на базі даних «ProZorro» і суттєво покращити індикатори, які ми створюємо», – зазначив Віктор Нестуля, представник Transperency Interantional Україна.
Типові схеми
Тендерів, на яких було тільки двоє учасників – переважна більшість, розповів Владислав Герасименко, журналіст даних. Типові підозрілі випадки – коли дві компанії зазвичай разом з’являються на десятках тендерів, і з них одна завжди програє або, навпаки, виграє; тендери із двома учасниками, де є велика різниця у ціновій пропозиції. Другий цікавий випадок – коли, наприклад, на тендері на обрізку дерев у Дніпрі конкурували комунальники із Дніпра і із Запоріжжя. Виграла компанія з Дніпра. На аналогічному тендері у Запоріжжі із тими самими учасниками вона програла. Для усіх таких категорій є фільтри за кількістю тендерів у замовника, учасниками, ціновою пропозицією тощо. «Є фільтр по областях, за яким можна простежити цей патерн, коли інша область приходить на тендер, і перемагає своя, і навпаки. Таких є десь 40 випадків. Тему про Дніпро і Запоріжжя знайшли вже у нових даних «ProZorro», і тут (у старих) є такі самі», – розповів Владислав Герасименко.
Тransparency Іnternational під час свого моніторингу тендерів у «ProZorro» (рубрика «Статисти») також виявили учасників, які майже щомісяця готують сотні пропозицій, платять за це кошти і програють – наприклад, ТОВ «Центрнафтогазпостач».
Віктор Нестуля зауважив, що феномен двох учасників зумовлений тим, що це необхідна умова проведення тендеру. «Допоки не створений конкурентний ринок у деяких галузях, можливо, є сенс ставитися до цієї інформації із розумінням. Але ми дивимося не лише на випадки, коли є два учасника на торги. У «ProZorro» є дуже багато тендерів, де 4, 5, 6 і більше постачальників торгуються між собою, і коли теж можна спостерігати змову. Коли ми можемо на основі 500 тисяч тендерів у системі аналізувати, як постачальники між собою ходять на аукціони, це індикатор, який дозволяє виявляти змову у конкурентних середовищах. І про такі випадки варто інформувати Антимонопольний комітет», – зауважив він.
Експерти опублікують також методологію роботи із базою даних і закликають журналістів-розслідувачів використовувати їх для своїх досліджень, а результати публікувати на порталі «Дозорро», щоб зібрати там інформацію про порушення і, навпаки, кращі практики. Ця база даних у подальшому може бути використана для побудови ризик-індекаторів, індекаторів змов чи рейтингів постачальників.
