Перша п’ятірка у рейтингу прозорості муніципалітетів – Кропивницький, Київ, Івано-Франківськ, Миколаїв і Львів. Такими виявилися результати дослідження, презентованого в Українському кризовому медіа-центрі.
Міста досліджували за 91 показником, які характеризують 13 сфер і галузей: роботу органів місцевої влади, доступність та участь, закупівлі, дані про житлову політику, бюджетування та контракти, гранти, виділення фінансів, соціальні послуги, кадрові питання, професійну етику та конфлікт інтересів, відомості про землекористування та будівельну політику, комунальні підприємства і майно та освіту. Дослідження – це пілотний аналіз прозорості та відкритості міст, який провели Transparency International Україна спільно з Інститутом Політичної Освіти. За основу взяли словацьку методику, адаптувавши її до українських реалій. Експерти дослідили 25 міст: обласні центри, а також Маріуполь, Сєвєродонецьк і Білу Церкву.
«Ми хочемо показати містам, у яких сферах у них є якість недопрацювання, і дати містам чіткі кроки, як саме і що саме їм потрібно зробити для того, щоб підвищити прозорість. […] Цей рейтинг особливо потрібен зараз у контексті децентралізації, коли дедалі більше влади, повноважень і ресурсів переходить на місця. Це, безперечно, позитив, але при передачі повноважень на місця з’являється більше корупційних ризиків, і наш проект націлений на те, щоб допомогти ці ризики мінімізувати», – зазначила Катерина Цибенко, керівник проекту «Розбудова прозорості у містах України» Transparency International Україна.
Дослідження показало, що прозорість муніципалітетів залишає бажати кращого. Навіть міста із першими позиціями у рейтингу отримали трохи більше половини зі 100 балів: Кропивницький – 54,9, Київ – 54,45, Івано-Франківськ – 54,3. Більшість міст «потягнули донизу» ситуація з відкритістю у сфері освіти і соціальних послуг та виплат. «Найбільше ми очікуємо доопрацювання сайтів, порталів і механізму інформаційних запитів», – зауважив Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти.
Експерти очікують, що рейтинг спонукатиме муніципалітитети покращити ситуацію у сферах, де є проблеми, а також консультуватися із містами, які за певними сферами зайняли вищі позиції у рейтингу. «Навіть серед тих, що знаходяться у «хвості», кожній громаді є чим похвалитися – є такі, які зробили щось так, як інші не зробили. Таким чином, ми створимо фактично «банк даних» кращих практик, якими вони зможуть обмінюватися між собою, і частина громад просто «підтягнуться», – зазначив Олександр Солонтай.
Щоб допомогти муніципалітетам покращити свої показники, у межах проекту проведуть 15 тренінгів і семінарів для активістів, представників влади та журналістів, на яких їх навчатимуть кращим практикам боротьби з корупцією і підвищення прозорості. «Децентралізація призведе до того, що більше контролю передається на місця. Необхідно, щоб громадяни контролювали владу, і ми дамо їм для цього усі інструменти», – зазначила Катерина Цибенко. Особливу увагу приділятимуть сферам, у яких міста набрали найменше балів. Після цього 15 місцевих ініціатив через конкурс отримають невеликі субгранти на підвищення прозорості у своїх містах. Наприкінці проекту дослідники повторно складуть рейтинг прозорості, щоб оцінити результати впливу заходів на підвищення прозорості. Коли аналогічний проект здійснювали у Словаччині, міста за 4 роки підвищили свою прозорість із 40% до 47%.
Представники міської влади міст-переможців зазначили, що рейтинг для них – корисний показник того, де є проблеми. «Навіть ці невисокі рейтинги це поштовх для розвитку і виправлення помилок, тому що «наосліп» їх шукати набагато важче. Результатом цієї роботи буде обмін досвідом між містами України і виправленням недопрацювань», – зазначив Олексій Кайда, заступник міського голови Івано-Франківська. Більша відкритість вигідна і самим муніципалітетам. «Приходять багато АТОшників, людей, які питають «Що у нас там з ділянками?», «От ви не хочете нам давати», і мені краще показати їм все що є, щоб вони самі побачили, чи є вільні місця – щоб не було зайвих питань», – зазначив Антон Турупалов, заступник міського голови Миколаєва.
Проте є і неоднозначні питання – наприклад, законодавча вимога про наявність наглядових рад на державних підприємствах виправдана не в усіх випадках, тому що є підприємства, які практично не приймають рішень, зазначив Геннадій Пліс, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації. Також, за його словами, інколи виникають протиріччя між вимогами прозорості і законом про захист персональних даних.
У червні 2017 року таким рейтингуванням охоплять 100 найбільших міст країни. «Через 2 місяці, коли ми включимо сюди ще 75 міст, я прогнозую, що деякі міста, які не є обласними центрами і не позиціонували себе як «ІТ міста» чи «найдемократичніші міста», переженуть деякі обласні центри», – зазначив Олександр Солонтай.
