Прийняття закону «Про ринок електричної енергії України» у другому читанні – це величезний крок вперед, але тільки початок тривалих трансформацій. «Це перший дуже важливий крок. Ринок не створиться за одну ніч, тиждень і навіть за рік, але це база, відштовхуючись від якої ми зможемо формувати ринкові відносини у сфері електроенергетики», – заявила Наталія Бойко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань євроінтеграції, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Закон дозволить перейти на більш ринкові відносини між споживачем і виробниками та постачальниками. Він адаптує правила гри в енергетиці до європейських норм, що є зобов’язаннями України у рамках Третього енергетичного пакету. Прийняття закону вже отримало схвалення з боку європейських партнерів.
До закону потрібно ставитися зі стриманим оптимізмом, тому що попереду дуже багато роботи. «Залежно від того, наскільки будуть готові міністерства, регулятор, експерти якісно працювати далі, прийняти та імплементувати правильні інструменти і правильні рішення, буде залежати те, що ми у кінцевому результаті отримаємо. […] Зараз як ніколи потрібно максимально консолідувати зусилля і чітко зрозуміти, яким ми хочемо бачити ринок і як нам його будувати», – наголосила Наталія Бойко.
Щоб організувати роботу ринку у нових умовах, потрібно прийняти близько 70 постанов Кабінету міністрів. Частина вторинного законодавства вже підготовлена і буде доопрацьовуватися відповідно до прийнятого закону. В ідеалі ринок електроенергії для промислових підприємців запрацює у 2019 році, у 2020 – для побутових споживачів. Але, зважаючи на долю попереднього закону і закону про ринок газу, його реальна імплементація може «зависнути». «Одна з найбільших проблем нашої країни – що закони приймаються, але не виконуються. Для того, щоб цей закон у 2019 році вступив у силу, потрібно чітко контролювати графік виконання законодавчих норм», – наголосив Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї.
Виклики і ризики
Іван Плачков наголосив, що для початку руху вперед необхідно вирішити низку системних проблем – знайти рішення щодо заборгованості в електроенергетиці, виключити перехресне субсидіювання, щоб впорядкувати тарифну політику, монетизувати субсидії, вирішити проблему підключення до мереж і збільшення потужностей, тому що зараз двохставкова формула тарифу через неправильну реалізацію ідеї створила величезні проблеми для споживачів.
Також потрібно розрахувати енергетичний баланс країни. «Зараз ніхто не знає, яку кількість первинних і вторинних енергоресурсів – газу, вугілля, електроенергії, тепла – споживає Україна у кожному населеному пункті, і скільки у нас є цих ресурсів. Тому потрібно розрахувати цей баланс якомога скоріше – скільки у нас є, який дефіцит – і вже на цій основі імплементувати стратегію розвитку електроенергетики, яка вже майже доопрацьована», – наголосив Іван Плачков.
Іван Плачков критикує те, що залишили «абсолютно антиринкову» норму про рахунки для підприємств зі спеціальним режимом користування, якими управляє НКРЕКП по спеціальному алгоритму. Найбільша проблема, зауважив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, – що через величезну кількість поправок до закону, які вносили «пакетами», депутати самі на 100% не знають, за що вони проголосували. Фінальної версії тексту ніхто не бачив. «Роль регулятора тут величезна, роль уряду у тому, як буде імплеменутватися закон про енергоринок – величезна, але вони не розписані, незрозумілі, і яким чином це питання буде врегульовуватися, на жаль, поки що ніхто не знає», – підсумував він.
Андрій Герус, експерт у сфері енергетики, колишній член НКРЕКП, наголосив, що закон призведе до позитивних змін лише за умови, що протягом цих двох років на ринку з’явиться конкуренція. «В Україні, на жаль, в силу певної структури сфер впливу на політичні і фінансові рішення, у силу того, що у нас слабо діє закон, у нас є схильність багато хороших речей викривлювати і вони можуть давати специфічні наслідки. Очевидно, що діючу модель треба змінювати, але змінювати так, щоб вона змінилася на користь не тільки тих, з кого знімають регулювання держави, але й на користь споживачів. Споживачі виграють тоді, коли є конкуренція», – зазначив Андрій Герус. Створити конкуренцію може імпорт електроенергії, а також приватизація таких підприємств як Центренерго, Укргідроенерго і корпоратизація Енергоатому, щоб позбавити їх від політичних впливів.
На думку Олександра Харченка, найбільші загрози для імплементації закону – корупція і брак професіоналів. «Це може зруйнувати найкращі ідеї і найкращі закони, якщо ми не вирішимо ці дві проблеми», – підкреслив він. «Сьогодні енергетика переполітизована. Щоб реалізувати якісь прогресивні моделі, потрібно максимально деполітизувати енергетику і повернути енергетиків в енергетику», – додав Іван Плачков.
