За результатами третього конкурсу на посаду директора Департаменту люстрації Міністерства юстиції, директором стала Анастасія Задорожня, колишній співробітник Департаменту люстрації. На перших двох комісія не обрала жодного із кандидатів. Також на минулому тижні фінально сформувалася Громадська люстраційна рада при Мін’юсті, яка допоможе виявляти факти ухилення від люстрації і реагувати на них. «У своїй подальшій діяльності я буду докладати зусилля для подальшої реалізації норм закону про очищення влади разом із командою Департаменту люстрації та членами новоствореної Громадської ради», – заявила Анастасія Задорожня, керівник Департаменту з питань люстрації, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Наразі ми маємо сформований наш департамент і, сподіваємося, маємо підтримку громадськості із люстраційної ради. Ми будемо продовжувати слідкувати за тим, щоб закон про очищення влади і далі виконувався так, як він прописаний на папері», – додав Сергій Петухов, заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції.
Анастасія Задорожня розповіла, що зараз у реєстрі зараз внесено відомості щодо 935 осіб. «Актуальними залишаються такі напрямки роботи департаменту, як ведення судових справ – їх більше 50, всю інформацію щодо цих справ можна знайти на сайті Мінітерства юстиції у розділі «Очищення влади». Так само здійснюється моніторинг змін до нормативно правових актів з метою виявлення і усунення можливих колізійних норм», – додала вона. Також Міністерство юстиції і Департамент з питань люстрації внесли близько 70 подань щодо звільнення суддів.
Серед членів новоствореної Громадської ради – Юрій Середа (ВГО «Інститут республіка»), Катерина Бутко (ВО «Автомайдан», проект «ПроСуд»), Оксана Борисенко (ГО «Громадянська служба «Свідомо»), Володимир Тимофійчук (ГО «Центр громадських свобод»), Євгенія Моторевська («Слідство.Інфо», член Громадської ради доброчесності).
«Закон про очищення влади був дуже маленьким, але дуже суттєвим кроком, який продемонстрував, що завдяки громадським платформам і вимогам суспільства можна досягати результату. Наступна мета – закріпити ці досягнення, тому що реванш можливий. […] Це може зробити Конституційний суд, який розглядає положення закону вже 2 роки, замість одного місяця; це можуть зробити парламентарі, які не зацікавлені в очищенні влади. Єдина надія – на громадянські платформи, активне громадянське суспільство, тому що тільки під їхнім впливом органи влади вимушені змінюватися», – підкреслила Тетяна Козаченко, секретар Громадської ради.
