Спеціальний збір на розвиток галузі в агросекторі міг би стати одним з механізмів вирішення локальних проблем виробників – експерти

WATCH IN ENGLISH

Спеціальний збір на розвиток галузі в агросекторі міг би стати одним з механізмів вирішення локальних проблем виробників. На заваді стоїть недовіра громадян до органів державної влади та чиновників та неготовність платити за певні послуги. Також під сумнів ставиться розподіл зібраних коштів. «Збір має надходити виключно до спецфонду з цільовим призначенням», – зауважила експерт, головний редактор журналу «АгроПРО» Ельвіра Ткачова під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Ідея введення такого збору для розвитку галузі не є новою у світі. За основу Україна взяла досвід Австралії. Робота громадських організацій у галузях грибовиробництва та садівництва у країні була успішною. Галузі розвивалися за рахунок внесків. З часом, ряд організацій відмовились платити, і грошей для проведення операцій забракло. Звернулися до органів державної влади і ввели збір. Цю ідею проаналізували та адаптували до українських реалій. «Ідея полягає у тому, щоб використовувати попередні напрацювання. […] Ініціатором збору має бути та громадська організація або асоціація, яка об’єднує виробників, які належать до цієї підгалузі і займаються цим видом діяльності», – зазначила Ельвіра Ткачова.

«Є така проблематика, як відсутність стратегії розвитку сільського господарства уцілому в Україні. Такі підгалузі, як виробництво грибів, сади, виробництво риби, ягід. Взагалі ці галузі залишились сам на сам з собою», – розповіла Олена Хотенко, голова ради Громадської організації «Інститут податкових реформ». Вони стикаються з такими проблемами, як сертифікація, укладення експертних контрактів тощо. Держава, скоріше, буде фінансувати за свій рахунок ті галузі, які представляють загальнодержавний інтерес.

Асоціація «Укрсадпром» налічує 61 підприємств-членів, які платять внески. Голова Асоціації Дмитро Крошка пояснює це тим, що вони сумлінно виконують свої зобов’язання – регулярно звітують про використання коштів та сприяють веденню бізнесу. «Офіційно сьогодні ситуація виглядає таким чином, що 250 мільйонів гривень заборгованості є перед садівниками із коштів, які офіційно були підтверджені, але не виплачені. І сьогодні вони масово звертаються до суду», – констатував пан Крошка.

Виконавчий директор Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація грибовиробників» В’ячеслав Ішутін розповів, що запропонував розробити стратегію розвитку грибної галузі, яка наразі існує. «Якщо говорити про кількість юридичних та фізичних осіб, які зайняті виробництвом грибів в Україні, то це близько 300 організацій», – розповів він. Також існує проблема підготовки спеціалістів та умов ведення науково-дослідницької діяльності, впровадження інноваційних підходів.