Влітку цього року представники мерій малих містечок півдня і сходу України вирушать у Словаччину знайомитися із досвідом колег у сфері енергозбереження та енергоефективності. «Вони матимуть змогу спілкуватися з мерами, відвідати об’єкти, які їх зацікавили, поговорити із представниками компаній, місцевими громадами і таким чином зрозуміти, як підходити до питання необхідності проведення реформ, як шукали кошти, як будували проектні заявки, хто був потенційними донорами, як відбувалася реалізація проекту, що у результаті отримали громадяни, наскільки покращилося їхнє життя, як це вплинуло на бюджети містечок», – розповів Андрій Чубик, виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Ця поїздка – черговий етап проекту «Досвід Словаччини для України у сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії», що здійснюється за підтримки SlovakAid і USAID. «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. І краще вчитися на помилках інших, економлячи свої гроші і час, аніж повторювати їх. Тому мета цього проекту – показувати людям із маленьких містечок, як це працює у нас», – розповів Карел Хірман, експерт дослідного центру Словацької асоціації зовнішньої політики.
Проект діє вже півтора роки. Він розпочинався як лекції і семінари для державних службовців із профільних міністерств та відомств, потім почали організовувати для представників мерій маленьких міст до Словаччини і Чехії, розповів Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». У минулому році проект зосередився на роботі із мерами містечок Західної України. Цього року у лютому на конференції у Дніпрі зібрали мерів із Півдня і Сходу. Групу, яка вирушить до Словаччини для обміну досвідом, відібрали зі складу учасників цієї конференції. Наступну планують для мерій із містечок Північної України.
У процесі цієї співпраці підготували довідник-посібник про досвід містечок країн Вишеградської групи. «Ми намагалися це зробити із максимальною кількістю ілюстрацій і посилань, якими можна скористатися для того, щоб вийти на потрібну довідкову інформацію, а також знайти контакти у словацьких і чеських містечках», – зазначив Андрій Чубик.
Також у цьому році спільно зі словацькими колегами провели енергоаудит об’єктів комунальної власності Хотина (Чернівецька область). Тепер на основі цього документу місто зможе розрахувати, що потрібно зробити, наскільки це має скоротити споживання і що це зекономить для міського бюджету. За наявності коштів, планують ще 2-3 подібних проекти в інших регіонах.
Досвід Словаччини та інших країн Вишеградської групи корисний для України тим, що там ці процеси почалися ще на початку 90-х років, тоді ж почали виникати перші ОСББ. За цей час місцева влада і експерти встигли розібратися, як робити не можна і, навпаки, які алгоритми дають найкращий результат. Найважливіше, за словами Карела Хірмана, – правильна підготовка проекту від початку до кінця. Для максимального результату, термомодернізація будівлі має бути комплексною.
Експерти наголосили, що у разі руху «згори вниз» цей процес буде дуже тривалим, тому найкраще – проявляти ініціативу самостійно, як це зробила Хотинська мерія і багато інших містечок у Західній Україні. «Багато залежить від низової ланки – кінцевого споживача. Не треба чекати манни небесної від уряду – потрібно робити самим», – наголосив Михайло Гончар. Це особливо актуально для мешканців багатоквартирних будинків. «Власники квартир мають розуміти, що їхня власність не закінчується межами квартири – це увесь будинок, включно із трубами, ліфтом, дахами – це їхня власність. І доки вони цього не розумітимуть, як вести господарство і впроваджувати заходи енергоефективності – цей процес не почнеться – ніякий прем’єр-міністр, мер чи ЖЕК цього за них цього не зроблять. […] І це не тільки менша вартість комунальних послуг, але й абсолютно інакший вигляд будинку, під’їзду, зовсім інша вартість цього майна, коли цей будинок відремонтований, і зовсім інша якість життя», – зауважив Карел Хірман.
Але на даному етапі чимало залежить і від держави: системні підвалини для заходів енергоефективності у житловому секторі мають закласти закони про ЖКГ, комерційний облік тепла, про енергоефективність будівель і Фонд енергоефективності, але вони досі не прийняті. «Закони, які зараз знаходяться у Верховній Раді, мають бути прийняті, для того, щоб це можливо було зробити в Україні. І досвід країн Вишеградської групи показав, що коли це зробити – з’являються реальні результати», – наголосив Карел Хірман.
