Безвіз та конфлікт з громадянським суспільством: перемоги та поразки третього року правління Президента Порошенка

WATCH IN ENGLISH

Експерти оцінили діяльність Президента Порошенка протягом третього року його каденції у 4,7 бала за 10-бальною шкалою. Це нижче за середню оцінку першого року президентства (5,3) і майже стільки ж, як рік тому (4,5). Найкраще Президент впорався із провадженням зовнішньої політики. Ключову роль тут зіграв безвізовий режим між Україною та ЄС. Серед інших досягнень – продовження санкцій проти Росії та збереження антиросійської коаліції, посилення обороноздатності, відносна стабілізація політичної ситуації, відсутність повномасштабних військових дій тощо. Внутрішня політика залишається слабкою стороною діяльності Петра Порошенка. Про це розповіли експерти під час представлення результатів дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в Українському кризовому медіа-центрі. «Основні досягнення лежать у зовнішньо-політичній площині, а невдачі повторюються із року в рік. Не вдається боротьба з корупцією, яка тільки декларується, темпи реформ повільні, ситуація на Донбасі не має поки що якогось логічного розв’язку. Невдалою є кадрова політика. У цьому році додалася конфронтація з громадянським суспільством», – зазначив Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Довіра, рейтинги та другий термін

За результатами дослідження, більшість українців не довіряють Президенту, але й іншим політичним гравцям вони не довіряють так само. Він залишається лідером за рейтингами. «Більшість виборців Президента повністю йому не довіряє, але готові за нього голосувати. Є криза довіри, але він втримує певний баланс. […] У цьому році, як і в попередньому, Порошенку вдалося забезпечити статус найбільш впливової фігури у політичній системі країни. Але він особисто намагається розв’язувати багато дрібних завдань, замість того, щоб сконцентруватися на принципових стратегічних напрямках», – вважає Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». Така ситуація поки що безальтернативного лідерства дає підстави Президенту думати про можливе переобрання. «Попри несприятливі політичні обставини, Порошенку вдалося забезпечити безальтернативність свого лідерства. […] Він може всерйоз думати про переобрання. Можливо це безриб’я, де нема яскравих кандидатів. Дуже мало, хто може похвалитися успішною взаємодією з суспільством, генеруванням суспільної довіри», – зазначив Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.

Конфлікт із громадянським суспільством

Серйозною проблемою для Петра Порошенка може стати наростання конфлікту з громадянським суспільством. «Мова йде не тільки про руйнування синергії, яка склалася після Майдану, коли найкращі експерти та держава працювали разом над реформами, коли сила впливу громадянського суспільства досягла досить високого рівня. Сьогодні у деяких коридорах влади навіть вживають термін «класова ненависть». До нас повертаються деякі елементи тієї конфліктності, характерної для авторитарних режимів», – вважає пан Сушко. «Дуже тривожний сигнал, коли замість того, щоб боротися з корупцією, починають боротися з антикорупціонерами. Тому що дуже багато вони кричать і в Україні, і, що більш важливо, за її межами. Тому їх починають дискредитувати», – наголосила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Завдання для Президента

Головним завданням для Президента у внутрішній сфері, на думку експертів, є проведення реальної боротьби з корупцією. Ця думка пріоритетна третій рік поспіль. Експерти також порадили Президентові завершити судову реформу та ініціювати виборчу реформу. «Склад ЦВК працює вже третій рік після завершення строку своїх повноважень. Це незрозуміло і це відноситься до конституційних повноважень Президента. Є політична роль Президента Порошенка не лише у тому, що у нас не реалізована виборча реформа, але й на горизонті її не видно. Експерти вказують, що Президенту та його політсилі пропорційна система з відкритими списками не вигідна, і тому реформи немає, хоча вони її обіцяли на виборах», – пояснив Ігор Коліушко, Голова Правління Центру політико-правових реформ.