20 травня відбулася офіційна зустріч Президента України Петра Порошенка із Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Прес-служба Петра Порошенка повідомляє, що головними темами, які обговорювали Порошенко та Меркель, були мирний процес, європейський порядок денний, а також подальша активізація двостороннього українсько-німецького партнерства. Експерти зазначають, що особливу увагу лідери України та Німеччини приділили обговоренню «Мінського процесу». Ангела Меркель зазначила, “Нормандський формат” буде існувати і в майбутньому”. На її думку, в першу чергу потрібно домогтися досягнення необхідного рівня безпеки на Донбасі, адже бойові дії в АТО активізувалися. Нардеп Ірина Геращенко відзначила, що Меркель дуже добре обізнана в українському питання, що є позитивним сигналом для України. Меркель не виключає, що в найближчому майбутньому може відбутися зустріч в «нормандському форматі» за участі трьох президентів (Франції, України, Росії) та її. Петро Порошенко назвав дану зустріч «важливим продовженням інтенсивного діалогу» України та Німеччини. Він також наголосив, що «окупація має завершитися. Ми маємо тверду і послідовну підтримку Німеччину в цьому питанні». Експерти відзначають, що для української дипломатії стосунки із Німеччиною та Францією є вкрай важливими, адже вони є основними учасниками та союзниками України у «Мінському процесі».
Деякі експерти вважають, що «Мінський процес» вже довів свою неефективність, тому, в першу чергу, українська сторона має шукати альтернативи «Мінському процесу», які б були більш ефективними, ніж «Мінськ». Експерти-міжнародники вважають, що участь США у «Мінському процесі» могла б «освіжити» «нормандський формат». Проте, наразі, це виглядає нереальним з огляду на те, що у Трампа серйозні проблеми всередині країни, пов’язані із фактами зв’язків Трампа із Росією, наголошують експерти. Американський телеканал CNN повідомляє, що фахівці та експерти з юридичних питань в адміністрації президента США Дональда Трампа провели нараду та почали збір інформації по процедурі імпічменту з метою зміцнення лінії захисту. Американські експерти зазначають, що наразі загроза імпічменту Трампа є незначною, адже Трамп може розраховувати на підтримку республіканських союзників у Конгресі.
Рішення РНБО щодо розширення санкцій відносно Росії продовжує обговорюватися за межами України. Міністр закордонних справ Павло Клімкін поінформував Раду Європи про мотиви рішення РНБО щодо заборони ряду російських сайтів та соцмереж. Клімкін у РЄ наголосив, що у рамках гібридної війни Росія інструменталізувала інтернет і, зокрема, соціальні мережі, тому Україна мала прийняти відповідні рішення. У ЄС з приводу обмеження доступу до російський соцмереж заявили, що розуміють, що дії української влади були викликані питаннями безпеки. «Тим не менш, ми очікуємо, що влада має гарантувати, що обмежувальні заходи, ухвалені з міркувань нацбезпеки, не мають негативного впливу на фундаментальне право на свободу вираження думки», – наголосив євродипломат Юргіс Вільчинскас. Значного суспільного розголосу у українському медіа-просторі набула звістка про те, що Ксенія Собчак, яка позиціонує себе як російський ліберал, опозиціонер, звернулася до Петра Порошенка із засудженням заборони використання в Україні російських соціальних мереж. Деякі експерти вважають, що це може слугувати консолідуючим фактором для українського суспільства у питання санкцій щодо використання россоцмереж, адже українці, як правило, негативно сприймають критику ззовні. Канадські ІТ-спеціалісти заявили, що мають намір розробити український проект соціальної мережі.
В українському політикумі обговорюється можливість введення візового режиму із РФ. Перший заступник голови фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук заявив, що наразі оцінюється можливість прийняття відповідного закону у ВР, оскільки не всі фракції підтримають дане рішення. В українському суспільстві немає одностайної позиції щодо питання запровадження візового режиму із РФ.
Віце-президент ПАРЄ, представник фракції “Народний фронт” Георгій Логвинський заявив, що українська делігація у ПАРЄ зірвала черговий план Росії щодо зняття міжнародних санкцій. Українська делегація у ПАРЄ домоглася скасування слухань російських депутатів у ПАРЄ, яких туди запросили представники Сербії. Логвинський зазначив, що це була «частина загального плану повернення росіян в ПАРЄ». Експерти зазначають, що українська делегація у ПАРЄ зайняла активну позицію та відстоює інтереси України. Експерти нагадують, що саме українська делегація першою почала дискурс щодо відсторонення діючого Президента ПАРЄ Педро Аграмунта за зв’язки із Росією.
Росія подала позов в СОТ проти України через санкції, запроваджені з боку України. Експерти зазначають, що Росія використовує юридичні тонкощі через відсутність юридичного оформлення військового конфлікту Росії проти України та вдає, ніби «не розуміє», чому Україна ввела санкції відносно Росії, пояснюють експерти. У Росії вважають, що Україна “системно і свідомо порушує свої міжнародні зобов’язання, ігноруючи правила міжнародної торгівлі, інші норми міжнародного права”.
В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун висловлює занепокоєння тим фактом, що у ВР 18 травня законопроекти, прийняття яких передбачено у рамках медичної реформи, не були внесені до порядку денного. Супрун наголошує, що над даної реформою в Україні працюють із 2015 року, в роботі над якою взяли участь міжнародні експерти, профільні депутати, фахівці МОЗ. Супрун заявляє, що нардепи освідомленні із тим, що пропонує даний законопроект (зокрема, затвердження нового принципу фінансування медзакладів за концепцією «гроші ідуть за пацієнтом»). За її словами, якщо зазначені документи не будуть схвалені на поточній сесії Верхової Ради, розпочати реформу системи охорони здоров’я Україна зможе не раніше 2019 року. У 2019 році мають відбутися чергові вибори до Верховної Ради, під час яких, за традицією, ніяких реформ не проводиться.
Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ підготувала подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення до відповідальності ще трьох народних депутатів (Геннадія Бобова, Євгена Дейдея та Андрія Лозового). У НАБУ зазначили, що вони підготували подання до ВР лише з приводу Євгена Дейдея за «незаконне збагачення». «Лише стосовно одного з цих двох парламентарів, а саме Євгена Дейдея, проект підозри та відповідного подання до Верховної Ради підготовлено детективами НАБУ за матеріалами проведеного досудового розслідування,» – зазначають у НАБУ. Керівник САП Назар Холодницький зазначив, що між правоохоронними органами практично не відбувається співпраці. За словами Холодницького, це призводить до негативного результату, адже «антикорупційні справи» мають розслідувати НАБУ та САП, а ГПУ часто забирає у них справи заради піару. Після того, як справи все ж таки передаються до НАБУ та САП, вони не можуть використовувати докази, які були зібрані у ГПУ, що призводить до розвали справи у судах. Холодницький зазначає, через це на межі розпаду понад 70 антикорупційних справ. Крім того, Холодницький зазначив, що багато справ роками знаходяться у судах без розгляду. Експерти переконані, що без утворення Антикорупційного суду не можливо буде ефективно боротися із корупцією, адже саме судова ланка наразі є найслабшою у боротьбі із корупцією. 18 травня Конституційний суд не зміг обрати голову КС.
Експерти нагадують, що Юрій Луценко планує прозвітувати у Раді 24 травня. Нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв ініціював збір підписів нардепів про оголошення недовіри Юрію Луценку. Експерти зазначають, що представники влади здебільшого позитивно оцінюють роботу Луценка, що, на їх думку, є свідченням того, що Луценко «влаштовує» Петра Порошенка та його оточення. Серед експертного середовища в адрес Луценка лунає більше критичних зауважень, аніж позитивних відгуків про його роботу на посаді генпрокурора.
Критично ставиться до державних контролюючих органів голова НАК «Нафтогазу» Андрій Коболєв. У своїй статті для українського видання «Дзеркало тижня» він заявив, що державні органи, які мають контролювати держпідприємств, переважно займаються здирництвом та є носіями корупційних схем. Експерти нагадують, що Андрій Коболєв неодноразово вступав у конфлікт із владою, яка намагається контролювати діяльність НАКу.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Результати переговорів: Порошенко та Меркель обговорили підтримку Донбасу (186 публікацій у ЗМІ)
- Кабмін не передав законопроект про пенсійну реформу Нацраді реформ (88 публікацій у ЗМІ)
- Трамп категорично заперечив інформацію про прохання до очільника ФБР не переслідувати Фліна (81 публікація у ЗМІ)
- Рухані переміг на президентських виборах в Ірані (63 публікацій у ЗМІ)
- НАБУ очікує офіційної реакції ГПУ на «неправду» про затримання співробітника бюро на Сумщині (57 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Україна має тверду і послідовну підтримку Німеччину в питанні припинення російської окупації Криму та Донбасу. Про це Президент України сказав журналістам. “Дуже важливо, що зустріч з Ангелою Меркель відбулась напередодні саміту Великої сімки, де питання України буде стояти високо в порядку денному”, – йдеться в повідомленні. Порошенко наголосив, що в питанні встановленні миру та припинення російської окупації Україна має повну підтримку європейських партнерів. “Мир має бути принесений на українську землю. Окупація має завершитися. Ми маємо тверду і послідовну підтримку Німеччину в цьому питанні”, – підсумував Президент України.
Президент України Петро Порошенко продовжить у Берліні діалог із канцлером Німеччини Ангелою Меркель щодо багатьох актуальних питань. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. “Зустріч з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель є важливим продовженням нашого інтенсивного діалогу”, – йдеться у повідомленні. Зазначається, що головними темами наших переговорів стане мирний процес, європейський порядок денний, а також подальша активізація двостороннього українсько-німецького партнерства.
Робота в “нормандському форматі” триватиме й надалі. Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель перед початком перемовин з Президентом України Петром Порошенком. “Нормандський формат” буде існувати і в майбутньому”, – пообіцяла Меркель. За її словами, буде обговорено можливість зустрічі “найближчим часом” трьох президентів і канцлера.
Робота в “нормандському форматі” найближчим часом буде активізована. Про це заявив Президент України Петро Порошенко, завершуючи свій візит до Німеччини, під час якого відбулися переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. “Досягнуті домовленості щодо активної координації в тому числі з новообраним президентом Франції Еммануелем Макроном. Ми впевнені в тому, що як немає альтернативи Мінському процесу, так і “нормандський формат” буде активно задіяний найближчим часом”, – сказав Порошенко.
Німецька влада готова активізувати діяльність “нормандського формату” щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Про це повідомив прес-секретар Президента України Святослав Цеголко на своїй сторінці в Facebook за підсумками переговорів глави держави з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. “Німеччина готова активізувати роботу “нормандського формату” і виступає за більш активне залучення країн G7 на підтримку українських реформ”, – написав він. Прес-секретар нагадав, що це вже одинадцятий візит Порошенка до Німеччини за останні три роки, проте вперше зустріч із канцлером відбулася в її заміській урядовій резиденції – замку Мезеберг.
Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель добре поінформована щодо українських реалій, цікавиться безпековою і гуманітарною ситуацією на Донбасі та реформами. Про це на своїй сторінці у Facebook написала представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко. “Під враженням від канцлера Меркель. Щоразу – під більшим враженням. Вона дуже обізнана в українських реаліях, щиро цікавиться безпековою і гуманітарною ситуацією на Донбасі, ходом реформ, роботою парламенту. Добре, що в ЄС є такий лідер”, – зазначила перший заступник голови Верховної Ради.
У парламенті ФРН 19 травня відбулися дебати на тему «Німецька історична відповідальність перед Україною». Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Німеччині. «Німеччина повинна визнати свою історичну відповідальність перед Україною за злочини, вчинені нацистами на території цієї країни. Нашою відповідальністю сьогодні має бути активна підтримка незалежної України і її суспільства в їх зусиллях з встановлення демократії, правової держави і забезпечення економічного розвитку», – заявила з трибуни Бундестагу депутат фракції Зелених, спікер партії по Східній Європі Марілуїзе Бек.
Дебати, які відбулися 19 травня в бундестагу на тему “Німецька історична відповідальність перед Україною”, українська сторона розглядає якщо і не як перемогу, то як багатообіцяючий початок. Своїми враженнями від засідання парламенту ФРН з кореспондентом Укрінформу поділився посол України в Німеччині Андрій Мельник. “Як на мене, те, що сьогодні відбулося у Бундестазі, це справжній історичний прорив”, – заявив Мельник.
Українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи зірвала черговий план Росії щодо зняття міжнародних санкцій. Про це повідомив віце-президент ПАРЄ, представник фракції “Народний фронт” Георгій Логвинський, який перебуває на засіданні юридичного комітету ПАРЄ у Белграді (Сербія), інформує прес-служба політсили. “Russia goodbye! – по-сербськи. Зірвався черговий план Росії щодо зняття санкцій через діалог і маніпуляції. Сьогоднішні слухання юридичного комітету ПАРЄ за участю депутатів Росії скасовані”, – написав народний депутат. “Їх запросила сербський друг – доповідач по НГО для обміну думок. Це – частина загального плану повернення росіян в ПАРЄ. Однак наша делегація поставила умову, яку підтримав комітет голосуванням. Ми “за” лише за умови, якщо запрошені особи не голосували за анексію Криму, не перебувають під санкціями ЄС і не порушували права людини”, – повідомив він.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі у Стамбулі з генеральним секретарем ОЧЕС Майклом Хрістідісом обговорив пріоритети українського головування в організації з 1 липня. Про це написав у Твіттері посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга. “Обговорення пріоритетів українського головування в ОЧЕС Павлом Клімкіним з генеральним секретарем ОЧЕС М. Хрістідісом”, – написав Сибіга під фотографією зустрічі високопосадовців. Посол також поінформував, що Україна з 1 липня головуватиме в ОЧЕС. Як зазначив Сибіга, під час виступу на засіданні Ради міністрів закордонних справ ОЧЕС Клімкін заявив, що російська агресія та окупація Криму руйнують економічні зв’зки в Чорноморському регіоні.
САНКЦІЇ РНБО ПРОТИ РОСІЇ.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін поінформував Раду Європи про мотиви рішення РНБО щодо заборони ряду російських сайтів та соцмереж. Про це він повідомив у Twitter. “Сьогодні в Нікосії на Комітеті міністрів Ради Європи. Міжнародні заходи – це важливий формат і гарна нагода звірити годинники з колегами… Поінформував Раду Європи про рішення РНБО щодо російських сайтів та соцмереж”, – написав Клімкін. Він аргументував це рішення тим, що у рамках гібридної війни Росія інструменталізувала інтернет і, зокрема, соціальні мережі. Україна була змушена запровадити санкції проти низки російських юридичних осіб, діяльність яких загрожує національній інформаційній та кібербезпеці, а також сіє ненависть та розбрат.
Європейський Союз визначив свою позицію у питанні блокування соцмереж та запровадження санкцій проти IT-компаній. “Ми знаємо про рішення Ради національної безпеки і оборони України заблокувати ряд російських онлайн-сервісів, включаючи популярні соціальні медіа-платформи в Україні в рамках обмежувальних заходів, прийнятих Україною”, – заявив у коментарі ЄП Юргіс Вільчинскас, керівник відділу преси та інформації представництва ЄС. Він також наголосив, що Євросоюз “чув публічні заяви української влади, що рішення було прийнято виходячи з інтересів національної інформаційної безпеки і що за останні місяці Україна стала об’єктом численних кібератак та дезінформаційних кампаній”. “Ми визнаємо, що захист національної безпеки є прерогативою українського уряду”, – наголосив представник ЄС. Він водночас додав, що ці аргументи не є достатніми. “Тим не менш, ми очікуємо, що влада має гарантувати, що обмежувальні заходи, ухвалені з міркувань нацбезпеки, не мають негативного впливу на фундаментальне право на свободу вираження думки”, – наголосив дипломат.
У Верховній Раді зараз оцінюють можливу кількість голосів народних депутатів за введення візового режиму з Росією. Про це заявив перший заступник голови фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук. “На мій погляд, одразу після отримання Україною безвізу наступне стратегічне питання, яке потрібно вирішити у парламенті, це введення візового режиму з РФ. Для цього потужно працюємо… Введення візового режиму буде адекватною відповіддю української влади на всю ту агресію, яка відбувається впродовж останніх років. І для цього робиться все можливе… підбиваються підсумки, (з’ясовується) кількість голосів народних депутатів, які готові за це голосувати, проводиться роз’яснювальна робота”, – сказав Тетерук.
СУДОВА РЕФОРМА.
Судді Конституційного суду під час спеціального пленарного засідання 18 травня не змогли обрати собі голову. Про це повідомила керівник прес-служби суду Наталія Муха. “Вчора було засідання, на якому таємним голосуванням обирали голову Конституційного суду. Нікого не обрали. Кандидат, який висунув свою кандидатуру на посаду голови, не набрав достатньої кількості голосів, тому будуть іще одні вибори”, – сказала вона. За словами керівника прес-служби суду, дата проведення наступного засідання з питань обрання голови наразі не відома. Водночас обізнаний співрозмовник агентства повідомив, що суддею, який висунув свою кандидатуру на посаду голови КСУ, був Володимир Мойсик.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Надзвичайні заходи в енергетиці, які дозволяють суттєво скоротити обсяг споживання антрацитового вугілля, можуть продовжитися до середини вересня. Про це під час години запитань до Уряду заявив міністр енергетики України Ігор Насалик. «Зараз продовжені надзвичайні заходи в енергетиці та споживання вугілля антрацитової групи: мінімальне – 3,5-4 тисячі тонн на добу, тоді як раніше було 22-25 тисяч тонн на добу. Така ситуація зберігатиметься до середини вересня, що дасть нам можливість закупити антрацитову групу», – сказав Насалик.
Україна може розпочати постачання вугілля марки «А» з Казахстану та США. Про це під час години запитань до Уряду заявив міністр енергетики України Ігор Насалик. «Є три напрямки, звідки ми спільно з компаніями, можемо постачати антрацити», – розповів Насалик. Серед таких напрямків, зокрема, з’являться і нові – Казахстан та США. «Ми отримали підтвердження, що 23 травня приїжджає робоча група, яка займатиметься питанням забезпечення української енергетики вугіллям», – додав Насалик.
У Міністерстві юстиції оголосять перші результати з виконання рішення щодо штрафу “Газпрому” в обсязі 172 мільярди гривень найближчим часом. Про це заявив міністр юстиції України Павло Петренко. “Міністерство юстиції отримало на виконання рішення суду, ми зараз дуже серйозно працюємо над розшуком цього майна. І у нас уже є певні позитивні результати по виявленню певних активів. Я зараз не хочу розкривати усієї інформації. Найближчими тижнями буде прес-конференція з презентацією перших результатів по виконанню даного рішення. Це принципова позиція Мін’юсту і ми виконаємо згідно з чинним законом дане рішення суду для того, щоб стягнути з боржника, згідно з рішенням суду, дану суму”, – сказав Петренко.
Загальні збори акціонерів ПАТ “Укрнафта” обрали новий склад наглядової ради, виключивши зі складу Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Михайла Кіпермана, Ігоря Палицю, Петра Столяра та Сергія Перелому. Про це повідомляє прес-служба “Укрнафти”. “Обрано новий склад наглядової ради, до якої увійшли: Андрій Коболєв (голова наглядової ради), Сергій Коновець, Юрій Вітренко, Костянтин Пожидаєв, Ярослав Теклюк, Поліна Загнітко, Володимир Ємцев, Максим Юхименко, Владислав Лазоренко, Уріел Цві Лейбер (Uriel Tzvi Laber), Марія Пітта (Maria Pitta)”, – йдеться у повідомленні.
Україна вживатиме усіх заходів щодо недопущення будівництва будь-яких газотранспортних проектів, які несуть «суто політичний характер» та загрожують національній безпеці. Про це під час години запитань до уряду заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “Хочу підкреслити, що питання газотранспортної системи є одним з наших пріоритетів. Зараз у Стокгольмі йде судовий процес – і його результати впливатимуть на наші плани щодо управління ГТС. Ми будемо боротися за наші національні інтереси, але це стосується також і безпеки постачання газу у Європу, диверсифікації шляхів транзиту», – зазначив Гройсман.
НАЕК «Енергоатом» опинилася під інформаційною облогою російських ЗМІ з тих пір, як почала диверсифікувати постачання ядерного палива і устаткування. Громадськість залякують “новим Чорнобилем”, якщо Україна не постачатиме обладнання та паливні збірки з Росії. Про це пише голова експертної організації «Бізнес-рада «Україна-ЄС» Джеймс Вілсон у своєму блозі у виданні Brussels Сhronicle. «Енергоатом є головною мішенню для російського ядерного лобі в Україні і опинився під постійною облогою ЗМІ протягом останніх трьох років – з тих пір, як він почав диверсифікувати базу постачання шляхом придбання ядерного палива і устаткування від західних постачальників», ‒ написав Вілсон.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив народних депутатів, що уряд готовий до дискусій щодо пенсійної реформи до і після внесення її до Верховної Ради. Про це він заявив у п’ятницю під час години запитань до уряду у парламенті. «Ми внесли пропозицію уряду, попередньо ми розглянемо це рішення (щодо пенсійної реформи – ред.) на Раді реформ і потім внесемо цю пропозицію у парламент. Ми готові до дискусій і до зустрічей до внесення і після внесення, під час розгляду», – сказав Гройсман.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман стверджує, що дефіцит Пенсійного фонду наразі більший за оборонний бюджет країни й без проведення пенсійної реформи через 3-5 років грошей для виплат пенсій не буде. “У нас дефіцит Пенсійного фонду вже в цьому році дорівнює 141 млрд гривень. Це більше, ніж освіта й охорона здоров’я разом. Це більше, ніж один оборонний бюджет країни”, – сказав Гройсман. Він зазначив, що за нинішньої пенсійної системи дефіцит ПФ і надалі зростатиме. “Якщо нічого не зробити, у наступному році цей дефіцит буде 175 млрд (гривень), якщо нічого не зробити, то ще через рік більше 200 млрд (гривень). Таким чином, за три, чотири, п’ять років у Пенсійному фонді не буде грошей для того, щоб виплачувати навіть такі жалюгідні пенсії”, – підкреслив Глава уряду.
У разі ухвалення урядом проекту пенсійної реформи пенсії будуть щорічно збільшуватися в автоматичному режимі. Про це заявив заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір, інформує прес-служба Мінсоцполітики. «У разі ухвалення парламентом проекту пенсійної реформи вже з жовтня відбудеться осучаснення пенсій, тобто збільшення їхнього розміру відповідно до існуючих економічних показників. У подальшому буде запущений механізм постійної індексації пенсій», – зазначив Шамбір.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
Для України критично важливо ухвалити медреформу до кінця червня. Відмова народних депутатів від розгляду законопроектів стосовно цього загрожує відкладенням початку реформування української медицини до 2019 року. Про це заяявила в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. «Ми дуже часто повідомляємо і депутатам, і громадянам, що дуже важливо, щоб законопроекти (щодо медичної реформи – ред.) були прийняті до кінця червня, бо від 1 липня розпочинається реформа на рівні первинної ланки. Потрібно змінити бюджетний кодекс, і по-іншому оплачувати послуги на первинній ланці», – сказала Супрун. Зараз, за словами Супрун, після того, як Верховна Рада на голосуванні 18 травня не включила до порядку денного законопроекти щодо медичної реформи, запропоновано створити робочу групу, до якої увійдуть народні депутати з усіх фракцій, що складають коаліцію, і яка розгляне запропоновані законопроекти та внесе свої зауваження.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Генеральна прокуратура підготувала подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення до відповідальності ще трьох народних депутатів. Про це повідомив у п’ятницю генпрокурор Юрій Луценко у своєму Facebook. “В ході спільної перевірки поданих електронних декларацій ГПУ, САП та НАБУ до Верховної Ради України підготовлені подання на зняття депутатської недоторканності з народних депутатів – Геннадія Бобова (ст. 212, 366 прим. 1 Кримінального кодексу України), Євгена Дейдея (ст. 368 прим. 2 КК України) та Андрія Лозового ( ст. 212, 368 прим. 2 КК України). Працюємо далі”, – зазначив генпрокурор.
У НАБУ кажуть, що підготували підозру і подання до Верховної Ради лише щодо одного з трьох нардепів, яких ГПУ пропонує позбавити депутатської недоторканності. Про це повідомляє прес-служба НАБУ. “Детективи НАБУ здійснюють розслідування у кримінальних провадженнях стосовно двох із трьох згаданих у повідомленні (Генпрокуратури) народних депутатів, – Євгена Дейдея та Андрія Лозового. Ці провадження розпочаті за результатами аналізу е-декларацій зазначених осіб, а також звернення громадських організацій. Проте лише стосовно одного з цих двох парламентарів, а саме Євгена Дейдея, проект підозри та відповідного подання до Верховної Ради підготовлено детективами НАБУ за матеріалами проведеного досудового розслідування. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України (“Незаконне збагачення”)”, – пояснили в Бюро.
Народний депутат від фракції “Самопоміч” Єгор Соболєв пообіцяв оприлюднити прізвища усіх народних депутатів, які поставили свій підпис під ініціативою політсили про висловлення недовіри генпрокурору. Про це Соболєв сказав під час виступу у Верховній Раді. “На цьому аркуші – недовіра генеральному прокуророві… Я з сьогоднішнього дня починаю публікувати прізвища усіх народних депутатів, які висловилися за недовіру генеральному прокуророві, і тих, хто відмовляється це робити”, – сказав Соболєв.
У парламентській фракції “Блок Петра Порошенко” вважають успішною діяльність генерального прокурора Юрія Луценка. Таку думку висловила у п’ятницю журналістам представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко (БПП), повідомляє кореспондент Укрінформу. “Генеральний прокурор впорався на своєму робочому місці за рік. Він витягнув ті справи, які за три роки попередніх генеральних прокурорів не змогли довести до кінця, можливо, не мали політичної волі, можливо не мали якогось бажання, Луценко це вдалося”, – сказала Луценко. За словами представника Президента, це підтверджує та “серйозна атака” на генпрокурора.
Річний звіт Кабінету міністрів в сесійній залі парламенту вимагають сили, які не зацікавлені в стабільній роботі уряду. Про це журналістам заявила у п’ятницю представник Президента в парламенті Ірина Луценко. “Звичайно, що є опозиційні фракції, які проявляють незадоволення,… або фракції, які готуються до виборів і зацікавленості в стабільності роботи уряду немає”, – сказала Луценко. За її словами, уряд Володимира Гройсмана вніс свій звіт про діяльність за рік ще в лютому. Цей звіт був розглянутий профільним комітетом і прийнятий до відома.
ЕКОНОМІКА.
На покупку Промінвестбанку (ПІБ) – української «дочки» російського “Внєшекономбанк” (ВЕБ) – претендує український бізнесмен, власник групи DCH Олександр Ярославський. “Внєшекономбанк” визначився з фінальними кандидатами на придбання української «дочки». Вчора наглядовій раді були представлені пропозиції двох претендентів. До вже відомої групі інвесторів (девелопера Павла Фукса та депутата Максима Микитася) додався новий кандидат – український бізнесмен, власник групи DCH Олександр Ярославський”, – йдеться у публікації.
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зупинив виконання рішення суду про стягнення з Одеського припортового заводу 193 мільйонів доларів на користь компанії Ostchem Дмитра Фірташа. Про це повідомляється на сайті Фонду державного майна. “Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою від 17.05.2017 прийняв до провадження касаційну скаргу Фонду держмайна у справі щодо боргу ОПЗ перед компанією Ostchem. Крім того, зазначеною ухвалою Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зупинив виконання ухвали Южного міського суду Одеської області від 06.03.2017 у справі про стягнення з ПАТ “ОПЗ” на користь компанії Остхем Холдінг Лімітед 5,24 млрд грн непогашеного основного боргу та 1,57 млрд грн неоспорюваної нарахованої пені”, – йдеться у повідомленні.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман просить Генпрокуратуру й НАБУ взятися за справу Одеського припортового заводу. Про це повідомляє прес-служба Кабміну. “Гройсман направив листи до Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро з закликом провести відповідні розслідування, захистити інтереси держави та не допустити штучного банкрутства публічного акціонерного товариства “Одеський припортовий завод” – одного з найбільших підприємств хімічної галузі країни”, – йдеться в повідомленні.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИСТВА ПАВЛА ШЕРЕМЕТА.
У Службі безпеки України заявляють, що не отримували доручення брати участь у досудовому розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета, але певні доручення таки були. Про це йде мова у повідомленні СБУ. «Підрозділи СБ України дійсно виконували доручення слідчих у рамках розслідування вбивства журналіста. Всі доручення виконані належним чином і у встановлені терміни, про що було повідомлено слідство Національної поліції України», – йдеться у повідомленні.
Голова Національної поліції України Сергій Князєв заявив, що справа про вбивство Павла Шеремета ще далека від завершення. Про це Князєв сказав у інтерв’ю «Фокусу». “З 10 листопада минулого року я несу відповідальність за цю справу, але не хочу на ній спекулювати, тому що люди від мене як керівника чекають позитивного меседжу. Прошу вибачення, але слідство поки не вийшло на фінішну пряму”, – зазначив Князєв.
РОБОТА ЦВК.
Центральна виборча комісія достроково припинила повноваження всього складу Київської обласної виборчої комісії. Про це повідомляє прес-служба ЦВК. “Комісія достроково припинила повноваження усього складу Київської обласної виборчої комісії”, – йдеться у повідомленні. Це рішення було прийнято, зокрема, через бездіяльність зазначеного виборчкому, а саме – коли влітку 2016 року помер депутат облради від “УКРОПу”, його місце мав посісти наступний у виборчому списку однопартієць, проте комісія так і не ухвалила відповідного рішення.
Місцеві організації політичних партій, які мають право подання кандидатур до складу Київської обласної виборчої комісії, мають зробити це до 24 години 21 травня 2017 року. Про це повідомляє прес-служба ЦВК у зв’язку з достроковим припиненням повноважень усього складу Київської обласної виборчої комісії. “Комісією встановлено, що місцеві організації політичних партій, про утворення депутатських фракцій яких оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а також зареєстровані в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві організації політичних партій, які мають право подання кандидатур до складу Київської обласної виборчої комісії, можуть не пізніше 24 години 21 травня 2017 року подати до ЦВК кандидатури для включення до складу зазначеної комісії”, – йдеться в повідомленні.
