Київ провів перші офіційні контакти із командою новообраного президента Франції Макрона. Петро Порошенко зазначив, що українські дипломати наразі працюють над організацією телефонних розмов із президентом Франції. Президент України зазначив, що він отримав чіткі сигнали із Франції, що потрібно працювати над імплементацією «Мінських угод», Порошенко також наголосив, що такий самий сигнал він отримав із Берліну. Міністр закордонних справ Павло Клімкін під час офіційного візиту до Брюсселю закликав ЄС розширити санкції проти підприємств, які причасні до «націоналізації» українських підприємств на Донбасі.
Експерти зазначають, що Макрон не зрадив традиційній політиці Франції і свій перший візит зробив у Німеччину. Керівник програми, експерт з питань політики безпеки Німецької ради зовнішньої політики Яна Пуглірін також упевнена, що «Нормандський формат» буде продовжувати працювати у тому самому режимі, що і раніше, і зі зміною президента Франції «ми побачимо у цьому форматі багато спадкоємності». Експерт фонду «Наука і політика» Німецького інституту міжнародної політики і безпеки Сюзан Стюарт вважає, що найближчим часом слід очікувати певної паузи у роботі «Нормандського формату»: у Франції новий президент зайнятий формуванням свого кабінету, в Німеччині повним ходом йде передвиборча парламентська кампанія. З цим погоджується і політолог, співробітник берлінського відділення Фонду Маршалла Йорг Форбріг. Більш того, він вважає, що Макрон, швидше за все, буде навіть більш жорстким по відношенню до Росії лідером, ніж його попередник Фрунсуа Олланд.
Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. До санкцій потрапили фізичні та юридичні особи, всього у списку санкцій України 1228 фізичних осіб та 468 юридичних. До санкціонного списку потрапили деякі російські ЗМІ, підприємства оборонної промисловості, фізособи, що брали організаційну участь у проведенні референдуму в Криму. Кількість українських компаній, стосовно яких указом президента України №133 від 15 травня запроваджено санкції, збільшилася із 6 до 66 за рахунок постачальників IT-систем та IT-послуг. Під санкції потрапила також розповсюджена в Україні програма для ведення бухгалтерського обліку «1С». Також відтепер на законодавчому рівні заборонено виготовлення та публічне використання георгіївської стрічки, ВР запровадила за це адміністративну відповідальність. У Кремлі заявили, що уважно відстежують ситуацію з санкціями Києва щодо ЗМІ, Дмитро Пєсков зазначив: “Ми дуже уважно відстежуємо ситуацію і, звісно ж, не забуваємо про принцип взаємності”.
Особливої реакції в українському суспільстві набула звістка про те, що до списку санкцій потрапили популярні в Україні соціальні мережі «ВКонтакте», «Одноклассники», а також пошукова система «Яндекс» із усіма додатками. Як в експертному середовищі, так і в суспільстві в цілому немає однозначної оцінки даного рішення. Ініціатори заборони російських соцмереж та деякі експерти зазначають, що це необхідний крок у напрямку до підвищення кібербезпеки. Також розповсюдженим аргументом «за» блокування россоцмереж є те, що саме через них відбувається розповсюдження антиукраїнського контенту. Олександр Турчинов відзначив, що інколи російські спецслужби використовують соцмережі для вербування своїх агентів. Противники заборони вважають, що це є наступом на свободу слова та вільного розповсюдження інформації. Також окремі експерти зазначають, що таке рішення РНБО перетворює Україну на тоталітарну державу. Секретар РНБО Олександр Турчинов відкидає подібні звинувачення: «Ніякого наступу на свободу слова тут немає. Ми просто захищаємо з вами нашу країну, не тільки на полі бою, а й від інформаційної та кібернетичної агресії,» – вважає Турчинов. Голова Інтернет асоціації України Олександр Федієнко вважає, що здійснення блокування російських сайтів, що потрапили під санкції, українськими провайдерами наразі неможливе технічно. Голова асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова переконана, що теоретично з технічного боку обмеження доступу до певної кількості ресурсів можливе, але на практиці його буде легко обійти.
Нардеп Сергій Лещенко вважає, що таким чином Петро Порошенко намагається “перевести фокус суспільної дискусії: з боротьби з корупцією на тему свого псевдо-патріотизму”. Він також впевнений що, Петро Порошенко таким чином розпочав підготовку до майбутніх виборів президента: «Насуваються вибори президента. Тому після приборкання телебачення слід зачищати головний канал мобілізації людей.»
Експерти нагадують, що влада має першочергово сконцентрувати зусилля на проведенні реформ, які необхідні в Україні, а не займатися другорядними справами. Експерт Сергій Таран вважає, що «насамперед Верховна Рада має зайнятися реалізацією розпочатого курсу на судову і земельну реформи, а також на сприяння залученню інвестицій, конкретніше – поліпшити умови ведення бізнесу». Політолог Вадим Карасьов переконаний, що «першочергово потрібно взятися за пенсійну реформу, яка вирішить проблему дефіциту Пенсійного фонду». На думку Тараса Чорновола, «спочатку потрібно реформувати Верховну Раду, інакше все буде марно», також експерт до пріоритетної реформи відносить реформування Конституційного суду, а також пенсійну та земельну реформи.
Народний депутат Сергій Лещенко заявив про бездіяльність генерального прокурора Юрія Луценка у питанні притягнення до відповідальності голови фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко за афери зі скрапленим газом. За інформацією Лещенка, Юрій Бойко був причетний (тоді у якості міністра енергетики) до корупційних схем олігарха Курченка, за якими проводилися махінації із закупівлею скрапленого газу нібито для потреб населення за заниженими цінами, а реалізовувалися для комерційних потреб за завищеними цінами. Лещенко повідомляє, що за підписом Бойка фейковим компаніям Курченка продавався газ у розмірах, що у 25-30 разів перевищують потреби населення, що призвело до втрат держави у розмірі 5,7 млрд доларів. У Генпрокуратурі заявили, що не встановили фактів, які доводять його причетність до злочинної схеми Юрія Бойка. Експерти зазначають, що до Юрія Луценка існує багато претензій як до генерального прокурора, зокрема, у «закриванні очей» на поточні корупційні схеми, а замість того надмірна увага до «злочинних попередників».
Правоохоронці 16 травня провели обшук в одного з керівників “Демальянсу” Максима Черкасенка. Представники «Демальянсу» зазначають, що у Черкасенка вилучили комп’ютер, на якому міститься інформація щодо партії. В Нацполіції заявили, що їх не цікавить інформація про партію. Обшуки проводилися через несанкціоноване втручання в роботу ДП “Сетам”. Одна із адрес, з якої проводилися втручання у систему, належать Максиму Черкасенку. Антон Геращенко пояснив, що це не означає, що Черкасенко вчиняв дані злочини, він проходить у даній справі як свідок.
Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Андрія Артеменка. Експерти відзначають, що це перший випадок в Україні, коли нардеп спершу був позбавлений громадянства, а вже потім – мандату. Також деякі експерти припускають, що таким чином Петро Порошенко передає меседж всім депутатам.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Британська газета повідомила особу програміста, який зупинив вірус WannaCry (427 публікацій у ЗМІ)
- Реакція народних депутатів на позбавлення Артеменка депутатського мандата (136 публікацій у ЗМІ)
- Повний список IT-компаній, які потрапили під антиросійські санкції (119 публікацій у ЗМІ)
- Турчинов про блокування російських сайтів: ми просто захищаємо нашу країну не тільки на полі бою (72 публікації у ЗМІ)
- Заборона георгіївської стрічки викличе чергову хвилю конфліктів у суспільстві – експерт (60 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв провів переговори із членом команди новообраного президента Франції Еммануеля Макрона, нині відбувається опрацювання проведення телефонних переговорів лідерів двох держав, повідомив президент України Петро Порошенко. “Перші контакти між моєю командою та командою французького президента відбулися. Мій дипломатичний радник К. Єлісєєв спілкувався з новим дипломатичним радником президента Макрона по телефону. Ми зараз працюємо над організацією телефонних переговорів”, – сказав П. Порошенко.
Президент України Петро Порошенко повідомив, що переговори в “нормандському форматі” (Україна, Німеччина, Франція, Росія) націлені на мотивування РФ забезпечити мир в Україні. За словами П. Порошенка, на останніх переговорах було порушено основні питання – звільнення заручників і дотримання припинення вогню. “На жаль, немає ніякого прогресу: припинення вогню немає, українські цивільні особи продовжують гинути від російських снайперів”, – сказав президент. Глава Української держави зазначив, що мета цих переговорів – щоб Росія припинила вогонь. “Пане Путіне, зупиніть війну, дотримуйтеся режиму припинення вогню, відведіть окупаційні війська, відведіть зброю”, – звернувся П. Порошенко до президента РФ, додавши, що Росія досі порушує домовленості.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Брюсселі взяв участь у засіданні “Україна + Група друзів України в ЄС”, де розповів про загострення ситуації на Донбасі, повідомив про прогрес України у процесі реформ і закликав глав МЗС країн ЄС продовжити санкції проти Росії. “Глава зовнішньополітичного відомства України закликав міністрів закордонних справ ЄС до продовження і посилення санкцій як ефективного засобу тиску на Росію з метою повного виконання нею Мінських домовленостей. Міністр особливо відзначив необхідність розширення санкційного списку за рахунок осіб, причетних до незаконного захоплення українських підприємств на окупованих територіях”, – йдеться в повідомленні.
Посол Польщі в Україні Ян Пєкло вважає, що у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі мають також брати участь Сполучені Штати Америки і сусідні Україні країни, зокрема, Польща. “Є така думка, що нам потрібно спільно з колегами із США думати про вирішення проблеми війни в Україні. …Без сусідів – це не лише Польща, але ще і Румунія, й Угорщина, і Словаччина – без сусідів складно вирішити такі проблеми. Це не є проблемою безпеки виключно України, це ще й проблема безпеки Польщі, Румунії – це проблема нашої спільної безпеки”, – сказав посол журналістам у вівторок у Києві.
РІШЕННЯ РНБО ЩОДО РОЗШИРЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ.
Президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Згідно з оприлюдненим у вівторок вранці на сайті глави Української держави указом №133/2017, датованим 15 травня 2017 р., цим же указом визнаються такими, що втратили чинність кілька аналогічних указів президента України від 2015 і 2016рр. Цей указ набуває чинності з дня його опублікування. У списку санкцій України 1228 фізичних осіб та 468 юридичних.
На Службу безпеки України і Кабінет Міністрів покладено обов’язок відпрацювати механізм реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо юридичних осіб РФ, діяльність яких загрожує інформаційній та кібернетичній безпеці України. Як повідомляє прес-служба Ради національної безпеки і оборони України, президент України Петро Порошенко своїм указом про введення в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” ввів санкції щодо 468 юридичних осіб.
У Раді національної безпеки і оборони роз’яснили, які категорії юридичних і фізичних осіб зазначені в оновленому санкційному списку України. Як повідомила прес-служба РНБО, персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовуються до фізичних осіб, причетних до проведення нелегітимних виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Здійснення блокування російських сайтів, що потрапили під санкції, українськими провайдерами наразі неможливе технічно, заявляє голова Інтернет асоціації України Олександр Федієнко. “Станом на сьогодні це неможливо виконати”, – сказав О. Федієнко в коментарі у вівторок. За його словами, для реалізації блокування провайдерам може знадобитися час і великі кошти на переоснащення обладнання та зміну топології мережі. Голова асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова розповіла агентству, що з технічного боку обмеження доступу до певної кількості ресурсів можливе, але на практиці його буде легко обійти. “Будь-який вид блокування (DNS, URL, IP-адреса, etc) не ефективний, просунуті користувачі легко його обійдуть”, – зазначила вона.
Україна продовжила строком на рік і розширила введені у вересні 2015 року санкції щодо підприємств і компаній РФ, які працюють в інтересах сектору безпеки і оборони РФ, санкційний перелік поповнено зокрема українськими підприємствами ОПК, які працюють на території окупованого Криму.
Кількість українських компаній, стосовно яких указом президента України №133 від 15 травня запроваджено санкції, збільшилася із 6 до 66 за рахунок постачальників IT-систем та IT-послуг. Зокрема, згідно з доповненням до наказу, під санкції потрапили ТОВ “Софтлайн Груп “Україна”, ТОВ “НВО “ЕДД”, ТОВ “Оптима-Україна”. Санкції також запроваджено стосовно трьох компаній, пов’язаних з “Енвіжн-Україна”, а також ТОВ “Сапран Україна”, ТОВ “Монт УА”.
Робоча група Міністерства інформаційної політики не включала російські соціальні мережі та веб-портали до свого списку ресурсів, до яких мають були застосовані обмежувальні заходи. “Зазначені в документі (рішенні РНБО про заборону доступу до низки веб-ресурсів, підтриманому президентом – ІФ) ресурси, зокрема такі як “ВКонтакте”, “Одноклассники”, “Яндекс”, “Мейл.РУ ГРУП” та інші, не входять до переліку, який напрацювала робоча група при Мінінформполітики під керівництвом заступника міністра Дмитра Золотухіна та розглянула Експертна рада при відомстві, передавши потім до СБУ”, – йдеться в заяві відомства, оприлюдненій на урядовому порталі у вівторок.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олександр Турчинов наголошує, що заборона російських соціальних мереж не є наступом на свободу слова, а Україну необхідно захищати, зокрема інформаційно. “Ви знаєте, коли я підписував указ про мобілізацію, були ті, хто йшли добровольцями, не чекаючи повістки з військкомату, а були ті, хто купували собі довідки і йшли в суд оскаржити указ. Я розумію, що і в цьому випадку будуть такі, хто буде кричати, що це наступ на свободу слова. Але ніякого наступу на свободу слова тут немає. Ми просто захищаємо з вами нашу країну, не тільки на полі бою, а й від інформаційної та кібернетичної агресії”, – сказав він журналістам у вівторок в Києві.
Указ президента, який запроваджує в дію рішення Ради національної оборони і безпеки України про заборону в Україні низки російських соціальних мереж і веб-сервісів, уже набув чинності, Кабінету Міністрів доручено відпрацювати механізм його реалізації, заявляє секретар РНБО Олександр Турчинов. “Указ уже набув чинності й тепер головне питання, щоб він почав працювати. Щоб указ почав працювати, доручено Кабінету Міністрів, Службі безпеки терміново відпрацювати механізм реалізації положень цього указу”, – сказав О. Турчинов журналістам у вівторок ввечері в Києві.
У Кремлі заявили, що уважно відстежують ситуацію з санкціями Києва щодо ЗМІ, наразі не готові говорити про санкції у відповідь, але не забувають про принцип взаємності. Відповідаючи на запитання, чи планують у Кремлі застосувати санкції у відповідь стосовно українських ЗМІ, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав: “Наразі не готовий вам сказати. В Україні не так багато якихось потужних інформаційних ресурсів, які мають популярність у російськомовному просторі”. Водночас Д. Пєсков зазначив: “Ми дуже уважно відстежуємо ситуацію і, звісно ж, не забуваємо про принцип взаємності”.
Верховна Рада заборонила виготовлення та публічне використання георгіївської (гвардійської) стрічки та запровадила за це адміністративну відповідальність. Згідно із законом, публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення спричиняє накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, які містять її зображення.
Народний депутат України Сергій Лещенко критикує рішення про заборону російських соціальних мереж і вважає, що таким чином президент України Петро Порошенко намагається змістити фокус дискусії в суспільстві, готуючись до наступних президентських виборів. “Закриття соціальних мереж має набагато більше спільного з авторитарними режимами, ніж з боротьбою проти російської пропаганди. (…) Порошенко краще Януковича розуміє особисті ризики, які несе для нього Інтернет. Насуваються вибори президента. Тому після приборкання телебачення слід зачищати головний канал мобілізації людей”, – написав С.Лещенко на своїй сторінці в Фейсбуці. На його думку, ідея П.Порошенка – “перевести фокус суспільної дискусії: з боротьби з корупцією на тему свого псевдо-патріотизму”.
ЗВИНУВАЧЕННЯ ЛУЦЕНКА ТА БОЙКА ЛЕЩЕНКОМ.
Народний депутат фракції Сергій Лещенко заявляє про бездіяльність генерального прокурора Юрія Луценка у питанні притягнення до відповідальності голови фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко за афери зі скрапленим газом. На брифінгу у вівторок депутат розповів, що двічі звертався до генпрокурора з приводу відкриття кримінального провадження щодо Ю. Бойка “за його сприяння в аферах Курченка зі скрапленим газом”. “Курченко створив низку фіктивних підприємств, які купували видобутий в Україні скраплений газ, який за законом мав реалізовуватися на аукціонах для потреб населення. Але замість того структури іншого збору в Іспанії купували його за мінімальною ціною, потім реалізовували його приватному бізнесу за ринковою ціною. У результаті державі було завдано збитків на $5,7 млрд”, – розповів він. С. Лещенко поінформував, що це провадження проігнорував як Ю. Луценка, так і його попередник Віктор Шокін.
Слідчі Генпрокуратури України під час розслідування кримінальних проваджень стосовно нардепа, лідера фракції “Опозиційний блок” Юрія Бойка не встановили фактів, які доводять його причетність до злочинної схеми закупівлі за завищеною ціною вишок для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі і, як наслідок, проект повідомлення про підозру йому не складався. “Слідство не встановило фактів підписання від імені Бойка Ю. А. документів (наказів, листів, протоколів, погоджень тощо) про проведення закупівлі СПБУ (самопідйомна бурова установка), а допитані під час досудового розслідування свідки про безпосередню причетність до злочинної схеми закупівлі платформ за завищеними цінами не повідомляли, у зв’язку з чим прямих доказів про таку участь не отримано і проект повідомлення про підозру не складався”, – йдеться у доповідній записці начальника Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка у відповідь на запит генпрокурора Юрія Луценка.
ОБШУКИ У ДЕМАЛЬЯНСІ.
В одного з керівників “Демальянсу” Максима Черкасенка проводять обшук, вилучають техніку та документи. Обшук проводять слідчі Головного слідчого управління Національної поліції на підставі рішення Печерського райсуду Києва. Як повідомляє Олексій Гриценко у Facebook, адвокатів не пускали – їм довелося перелазити через паркан.
Під час обшуку у помешканні одного з керівників партії “Демальянс” Максима Черкасенка інформацію про роботу цієї партії не вилучали. Про це повідомив “Українській правді” речник Національної поліції Ярослав Тракало. “Робота “Демальянсу” слідчих не цікавить, тому така інформація (про неї) не вилучається”, – заявив він. Тракало з посиланням на дані Головного слідчого управління Нацполіції пояснив, що обшук проводився у справі про втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції. Він наголосив, що в дозволі Печерського райсуду Києва йшлося не про Максима Черкасенка. Згідно з документом, кіберполіції дозволили провести обшук у Т. Стаханової в селі Новосілки Київській області через несанкціоноване втручання в роботу ДП “Сетам”.
Одна з адрес, з якої був встановлений факт незаконного втручання в роботу електронної системи торгів СЕТАМ, належав одному з лідерів “ДемАльянсу” Максиму Черкасенку. “Фахівці департаменту кіберполіції за заявою сисадмінів СЕТАМ почали розслідування про незаконні втручання в роботу електронних систем, що завдали значних збитків державі. В ході розслідування було встановлено адреси електронних пошт, логіни, паролі, IP-адреси та інші докази незаконного проникнення в систему електронних торгів”, – розповів Геращенко. “Одна з адрес, з якої був встановлений факт незаконного втручання в роботу електронної системи торгів, належав одному з лідерів “ДемАльянсу” Максиму Черкасенку. Причому це не означає гарантовану винуватість Максима Черкасенка або когось із його рідних в незаконних діях щодо зламу системи електронних торгів”, – написав політик.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Україна запровадила санкції стосовно італійського підрозділу російського виробника АСУТП та іншого обладнання для АЕС і нафтогазових об’єктів “Діаконт”. Відповідний пункт міститься в додатку до рішення РНБО України від 28 квітня, введеного в дію указом президента України №133/2017 від 15 травня. Стосовно італійського підрозділу “Діаконт” припиняються торговельні угоди, забороняються державні закупівлі, а також вводяться заходи із блокування активів та запобігання виведенню капіталу за межі України.
Китайська Sany Heavy Industry зацікавлена взяти участь у модернізації українських вугільних підприємств, повідомляють у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. “Під час візиту до КНР представники міністерства провели переговори з компанією Sany і досягли домовленості про співпрацю із модернізації вугільної галузі”, – йдеться в повідомленні міністерства. Як повідомлялося з посиланням на Міненерговугілля, китайська CNNC готова брати участь в будівництві потужностей з виробництва ядерного палива в Україні.
Верховна Рада відхилила п’ять проектів постанов різних авторів про скасування рішення парламенту від 13 квітня про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту “Про ринок електроенергії”. “Всі Постанови відхилено, і це відкриває шлях до підписання закону “Про ринок електроенергії”, – зазначив спікер парламенту Андрій Парубій.
Вищий господарський суд України відхилив касацію ПАТ “Газпром” на рішення про стягнення з компанії штрафу та пені на 172 млрд грн за зловживання службовим станом. “Суд ухвалив: рішення Господарського суду Києва від 5 грудня 2016 року і постанови Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року залишити без змін і касаційну скаргу ПАТ “Газпром” – без задоволення”, – сказав головуючий суддя Валентин Палій.
Державна виконавча служба України відкрила провадження щодо стягнення штрафу Антимонопольного комітету в розмірі 172 млрд грн із ПАТ “Газпром” та арешту його майна на території країни, повідомив представник комітету Михайло Новицький журналістам у Києві у вівторок. “Надійшли на адресу комітету вже постанови про відкриття провадження (виконавчого) і про арешт майна. Там майна, звичайно, не буде на таку велику суму, тому керівництво комітету розглядає можливість стягнення коштів іншим шляхом”, – сказав він.
Російський “Газпром” заявив, що в першому кварталі цього року поставив на окуповані території Донецької та Луганської областей понад 1,1 млрд кубометрів газу. Про це свідчить квартальний звіт російського монополіста. У порівнянні з 1 кварталом 2016 року (995 млн кубометрів) поставки газу на окупований Донбас збільшилися на 11,5%. В “Газпромі” це пояснюють “більш низькими температурами”. “Газпром” продовжує оформляти поставки газу в окуповані райони як експорт в Україну. НАК “Нафтогаз України” неодноразово заявляла, що поставки газу на Донбас суперечать контракту і компанія не збирається їх оплачувати.
Сировинний трейдер Trafigura відкрив свій офіс в Україні. Про це повідомила Національна інвестиційна рада. “В Україні Trafigura буде працювати на ринку газу. Перші кроки в цьому напрямку компанія здійснила в кінці минулого року. Прихід великих міжнародних гравців свідчить про успішність обраного шляху реформування ринку газу. Для завершення цієї реформи Україна повинна повністю імплементувати європейські правила регулювання. Сподіваємося, що досвід міжнародних гравців допоможе впоратися з цим завданням”, – зазначається в повідомленні.
СПРАВА АРТЕМЕНКА.
Верховна Рада України достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Андрія Артеменка. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за таке рішення на засіданні у вівторок уранці проголосували 244 народних депутати. У прийнятій парламентаріями постанові (№6445) зазначається, що повноваження депутата припинено “у зв’язку з припиненням громадянства України”.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ МВФ.
Місія Міжнародного валютного фонду у вівторок розпочала роботу в Україні, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в українському представництві МВФ. Експерти місії, які будуть в Україні до 25 травня, обговорять з урядом України четвертий перегляд програми EFF. Відкрита МВФ у березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько $16,75 млрд за поточним курсом) з першим траншем в $5 млрд спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд ( близько $1,6 млрд) і зменшення квартальних траншів в 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд ($0,6 млрд).
АНТИКОРУПЦІЯ.
Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник вважає, що навколо питання створення антикорупційного суду відбуваються маніпуляції, за наявності політичної волі такий суд може з’явитися в Україні вже в 2017 році. “Поки що ми бачимо лише маніпуляції (навколо створення антикорупційного суду)… Нібито створення цього суду суперечить Конституції”, – сказав А. Ситник у вівторок у Києві. За словами директора НАБУ, створення антикорупційного суду – це процес, який має відбуватися паралельно із судовою реформою. Він висловив переконання, що антикорупційний суд можна створити і до кінця 2017 року за наявності політичної волі.
Міністерство юстиції не підтримує законопроект N6220, який може заблокувати роботу Національного антикорупційного бюро. Про це йдеться у пропозиціях Мін’юста щодо змін до законопроекту, які оприлюднив заступник міністра з питань Євроінтеграції Сергій Петухов на своїй сторінці в Facebook. “Міністерство юстиції не підтримує проект Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підстав закриття кримінального провадження”, – йдеться у пропозиціях.
Зміни до законопроекту №2126a про основні засади забезпечення кібербезпеки України не відповідають стандартам ЄС та послаблять антикорупційні зусилля. Про це Представництво ЄС в Україні повідомило у своєму Twitter. “Ми вкрай стурбовані останніми пропозиціями щодо змін до електронної системи публічних закупівель. Проект ProZorro став великим успіхом.”
