Огляд ЗМІ за 11 травня 2017

11 травня Рада Європейського союзу затвердила законодавчу пропозицію про скасування короткострокових віз для громадян України. Даний факт є однозначною перемогою для України у дипломатичному сфері, вважають експерти. Вони нагадують, що це дуже важливий іміджевий крок для України, також він підтверджує нову геополітичну орієнтацію України.  «Сьогоднішнє рішення є визнанням успішних і далекосяжних реформ, що проводяться Україною, часто в дуже складних умовах», – зазначив єврокомісар із внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос. Президент Петро Порошенко вважає даним рішенням «ми пориваємо з пострадянським минулим і все більше стаємо частиною єдиного європейського цивілізаційного простору». Експерти нагадують, що безвіз – один із основних пунктів передвиборчої програми Порошенка, його досягнення повинно принести президенту репутаційні дивіденди. Ірина Геращенко переконана, що отримання безвізу має стати сигналом для українських громадян на окупованих територіях. 17 травня у Страсбурзі відбудеться церемонія підписання законодавчого акта про надання Україні безвізового режиму. «Запрацювати» безвіз має з 11 червня 2017 року.

Успіх України у питанні отримання безвізу із ЄС демонструє одну із сильних сторін команди Порошенко – дипломатію, вважають деякі експерти. Також безвіз означає своєрідну дипломатичну перемогу саме над Росією, адже, як зазначають експерти, Росія всіма засобами намагається нав’язати Україні «руський мир». Директор національної розвідки США Ден Коутс заявив, що «стратегічна мета Москви в Україні – підтримувати довгостроковий вплив на Київ і протистояти спробам України інтегруватися в західні інститути». Президент США Д. Трамп після зустрічі із міністрами закордонних справ України та РФ закликав обидві країни «прагнути миру» через свій Twitter. Одна з дипломатичних цілей України – включення США у «Мінський процес». Експерт фонду «Наука і політика» Німецького інституту міжнародної політики і безпеки Сюзан Стюарт вважає, що США відіграють важливу роль у врегулюванні на Донбасі, проте говорити про їхню можливу участь у Мінському процесі, «нормандському форматі» поки зарано. «Говорити зараз, що США повинні бути учасниками процесу, – дуже великий ризик», – вважає Стюарт.

Кабінет міністрів продовжив режим дії тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії ще на один місяць. Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик зазначив, що надзвичайний стан не впливає ні на населення, ні на промисловість, він необхідний для економії антрациту (на сьогодні на антрациті працюють 2 антрацитових блоки). Він також повідомив, що основне навантаження йде на блоки, які працюють на вугіллі газової групи. Насалик не виключає, що наступного місяця надзвичайний стан також буде продовжено «для того, щоб ми вийшли на ті обсяги, необхідні до осінньо-зимового періоду». Протягом трьох місяців дії надзвичайних заходів у сфері електричної енергії вдалося зекономити 1 млн 700 тисяч тонн вугілля, повідомив керівник Міненерго. Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон повідомив, що наразі АЕС забезпечують потребу України в електроенергії на 62%. Кістіон вважає, що стан АЕС України нині майже ідеальний.

Експерти вважають, що важливу роль у енергетичній політиці має відігравати закон про Фонд енергоефективності, який 16 травня готується до другого читання. Експерт з питань територіального, місцевого економічного розвитку та впровадження проектів енергозбереження Андрій Гінкул вважає, що даний закон не можна приймати в такому вигляді, адже він містить у собі багато корупційних складов, зокрема, у закритій формі створення фонду. Гінкул вважає, що в такому вигляді складно буде контролювати якість виконання робіт, які будуть фінансуватися із фонду. За оцінкою Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, запропонована модель фонду, відповідно до чинного законодавства, не може діяти в Україні як фінансова установа. Надання грантів від фонду не віднесено до переліку фінансових послуг згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг».

Значного суспільного розголосу набув фільм-розслідування про вбивство Павла Шеремета, який підготували журналісти «Слідство.Інфо». Деякі експерти вважають, що СБУ може бути причетним до вбивства журналіста. Міністр МВС Арсен Аваков заявив, що дане розслідування зацікавило представників Нацполіції, вони мають намір перевірити факти, викладені у розслідуванні журналістів. Заступник голови Національної поліції Констянтин Бушуєв зазначив, що відповідь на це питання можуть дати органи досудового розслідування лише після того, як будуть вивчені всі матеріали. Експерти неодноразово нарікали, що розслідування вбивства Павла Шеремета правоохоронці навмисно «гальмують».

НБУ повідомляє, що станом на 1 травня суди відновили роботу 12 ліквідованих банків (“Фінансова ініціатива”, “Союз”, “Український інноваційний банк”, “Преміум”, “Капітал”, “Велес”, “Радикал банк”, “ТК Кредит”, “Східно-промисловий комерційний банк”, “Київська Русь”, “КСГ Банк”, “Хрещатик”). Представники НБУ заявляють, що власники банків використовують суди для відновлення роботи, і тим самим нівелюють всі результати роботи НБУ по стабілізації банкової сфери в Україні. Директор юридичного департаменту НБУ Олег Заморський вважає, що без судової реформи неможливо уникнути корупційні дії з боку власників банків. 

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Україна остаточно отримала розлучення з Російською імперією – Порошенко (184 публікацій у ЗМІ)
  • Кремль відреагував на слова Трампа про відповідальність РФ за Мінські угоди (100 публікацій у ЗМІ)
  • Розслідування ЗМІ по вбивству Шеремета долучать до справи (98 публікацій у ЗМІ)
  • В гостях у Трампа: пакет великих рішень за підсумками переговорів із Клімкіним та Лавровим (90 публікацій у ЗМІ)
  • Гонтарева залишила посаду: новий глава НБУ розпочне роботу не раніше осені‍ (84 публікацій у ЗМІ)

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ІЗ ЄС.

Єврокомісія підтримала затвердження Радою ЄС лібералізації візового режиму для громадян України. Єврокомісар із внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос убачає схвалення Радою ЄС безвізового режиму для України визнанням успішних реформ, що проводяться Києвом. “Рік тому я був у Києві, щоб особисто привітати український уряд з величезними зусиллями, які вони зробили для реалізації реформ, передбачених у рамках процесу лібералізації візового режиму. Сьогодні я радий бачити, що ми завершуємо цей процес, і я вітаю затвердження Радою ЄС лібералізації візового режиму для України як останнього кроку до безвізового режиму поїздок до Шенгенської зони для українських громадян”, – наводяться в комюніке Єврокомісії слова Д. Аврамопулоса.

Безвізовий режим з країнами Європейського Союзу зможуть скористатися і мешканці тимчасово окупованих територій України, заявляє перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко. “І кримчани, які зараз в окупації, і наші громадяни, прості, які на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, також сьогодні отримали дуже чіткий сигнал: вони є громадянами України, і безвізовий режим стосується всіх громадян України”, – сказала І. Геращенко.

Влада Франції вітає рішення Ради Європейського Союзу щодо лібералізації візового режиму для українців, сказала французький посол в Україні Ізабель Дюмон. “Ми, звичайно, дуже раді. Ми підтримували Україну на всіх етапах, ми чекали 11 травня. Зараз наближаємося до кінця (процедура прийняття рішення інститутами ЄС), і це означає, що з 11 червня не буде необхідності у візах для короткострокових поїздок українців з біометричними паспортами, і це дуже хороший знак”, – сказала вона журналістам у четвер у Києві.

Президент України Петро Порошенко 17 травня вирушить до Страсбурга, де відбудеться церемонія підписання законодавчого акта про надання Україні безвізового режиму. “17 травня в Страсбурзі – як ми домовилися з нашими європейськими друзями, – урочисто підпишуть відповідний законодавчий акт. Це, напевно, буде одним з най важливіших моїх візитів за три роки на посаді президента”, – йдеться у зверненні глави держави з нагоди затвердження радою ЄС, надання Україні безвізового режиму.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Росія намагається своїми діями щодо України перешкодити її інтеграції в західні структури, заявив директор національної розвідки США Ден Коутс. “За нашою оцінкою, стратегічна мета Москви в Україні – підтримувати довгостроковий вплив на Київ і протистояти спробам України інтегруватися в західні інститути”, – сказав він у четвер на засіданні комітету з розвідки сенату США.

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та обговорив з ним ситуацію на Донбасі і подальшу підтримку Києва Вашингтоном, повідомило посольство України на своїй сторінці у Facebook у ніч на четвер. “Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, де сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів”, – йдеться в повідомленні.

Посол України в США Валерій Чалий розцінює зустріч із президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом США Майклом Пенсом, як сигнал підтримки українського народу. “Неабиякий день серед буднів дипломата. Зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майклом Пенсом під час візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна – це чіткий сигнал підтримки народу України та української діаспори Америки”, – написав В. Чалий на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Кабінет міністрів продовжив режим дії тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії ще на один місяць. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Таку пропозицію вніс міністр енергетики Ігор Насалик. Він також нагадав, що режим надзвичайних заходів діє у сфері електричної енергії вже три місяці.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик прогнозує, що надзвичайні заходи у вітчизняній енергосистемі через місяць знову будуть  подовжені. “Надзвичайні заходи, в першу чергу, мали на меті максимально завантажити блоки, які працюють на газовій групі вугілля. Завдяки надзвичайним заходам нам вдалося економічно науково зупинити всі 5 станцій, які працювали на антрацитній групі вугілля. На сьогодні ми працюємо тільки на 2 антрацитових блоках, які спалюють близько 4,5 тис. тонн”, – розповів Насалик. Міністр заспокоює: в Україні є втричі більше потужностей, ніж необхідно за тепловими генераціями. “Якщо ми зараз використовуємо 20 блоків, а можливість запуску у нас 70 блоків. У нас ніяких проблем в об’єднаній енергосистемі немає”, – уточнив він.

Протягом трьох місяців дії надзвичайних заходів у сфері електричної енергії вдалося зекономити 1 млн 700 тисяч тонн вугілля. Про це під час засідання уряду розповів міністр енергетики Ігор Насалик. “Усі ці заходи дали можливість за ці три місяці зекономити 1 млн 700 тисяч тонн вугілля”, – сказав він. Насалик також зазначив, що сьогодні на складах знаходиться 2 млн 200 тисяч тонн вугілля, що, за його словами, “рівно стільки, скільки ми мали восени до підготовки до осінньо-зимового періоду”.

Україна – одна із держав, яка має досить розвинену галузь атомної енергетики, відтак перевірки відбуваються за світовими стандартами. «Україна – одна із держав, яка має досить розвинуту галузь атомної енергетики. Зокрема, сьогодні із 15 блоків АЕС працює 11, які забезпечують потребу України в електроенергії аж на 62%… Деякі із цих блоків знаходяться на ремонті», – наголосив віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

Уряд схвалив проекти законів про внесення змін до статті 4 Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами” щодо удосконалення механізму фінансування поводження з радіоактивними відходами, а також “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення поводження з радіоактивними відходами”. Про це на засіданні уряду сказав міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. “У разі прийняття, законодавча база України у сфері фінансування поводження з радіоактивними відходами буде приведена у відповідність до зобов’язань, які ми маємо на міжнародному рівні, а також приведе до якісного безпечного поводження з РАВ (радіоактивними відходами)”, – сказав Семерак.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Уряд наразі не збирається підвищувати ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ). Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева.  «Це неправда. Ми не збираємося цього робити. Уряд повинен бути послідовним. Так буде неправильно, адже владу завжди лають за те, що ми робимо крок уперед, а потім – два назад. І люди, бізнес – не знають, до чого готуватися. Ну, раз пішли на зниження ставки, значить, потрібно шукати вихід із проблем, а не намагатися повернутися в старі», – сказав Рева, відповідаючи на запитання, чи буде підвищення ЄСВ урядом у майбутньому.

Підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, а також підвищення заробітних плат у бюджетній сфері дали змогу отримати додаткові доходи до Пенсійного фонду. Тому сьогодні ресурс для проведення пенсійної реформи в Україні є. “Щоб проводити цю реформу, необхідно отримати ресурс для її реалізації. І на першому етапі ми знайшли спосіб, як цей ресурс отримати. Ми підписали угоду з профспілками роботодавців і домовилися про підвищення мінімальної заробітної плати в два рази – до 3200 гривень, підвищили зарплати у бюджетній сфері від 30% до 50%, і в результаті з січня ми почали отримувати додаткові доходи до Пенсійного фонду. Тому, коли ми сьогодні говоримо про те, чи є у нас ресурс для проведення реформи – так, сьогодні він у нас є”, – додав міністр соцполітики Андрій Рева.

Головна фінансова проблема на сьогодні – це нестабільний стан Пенсійного фонду. Пенсійна система України без реформ впаде протягом 3-4 років. “Головна фінансова проблема на сьогодні – це нестабільний стан Пенсійного фонду… Якби ми нічого не робили, то 3-4 роки – і все, система б завалилася”, – заявив він. За словами Реви, нині Україна в цьому питанні знаходиться перед точкою неповернення, і рішення потрібно приймати негайно.

На оборону Україна витрачає 134 млрд грн, а на Пенсійний фонд – 141 млрд грн. Таким чином, Україна витрачає на Пенсійний фонд більше, ніж на оборону. “На оборону ми витрачаємо 134 мільярди гривень, на Пенсійний фонд – 141 мільярд гривень. Тому завдання полягає в тому, щоб розширити кількість платників і стимулювати людей платити внески”, – розповів Рева.

Місія Міжнародного валютного фонду відвідає Україну 16 травня для узгодження пенсійної реформи. “У нас ще є кілька технічних питань щодо пенсійної реформи. 16 травня ми очікуємо візиту представників місії МВФ для узгодження остаточної версії пенсійної реформи, щоб вони могли звірити те, про що ми домовилися, з тим, що ми написали”, – повідомив Андрій Рева.

РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ШЕРЕМЕТА.

Слідство належним чином оцінить факти, викладені у фільмі-розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета, який було оприлюднено 10 травня. Про це заявив журналістам у четвер заступник голови Національної поліції Констянтин Бушуєв. “Будь-які матеріали, які корисні в досудовому розслідуванні за конкретним кримінальним провадженням, будуть враховані слідством. Я переконаний, що межі його корисності буде визначено у ході проведення досудового розслідування”, – сказав Бушуєв. На запитання журналіста про те, чи може виявитися дійсним те, що працівники СБУ і раніше слідкували за Шереметом, він зазначив, що відповідь на це питання можуть дати органи досудового розслідування лише після того, як будуть вивчені всі матеріали.

Журналістів, які працювали над фільмом-розслідуванням вбивства журналіста Павла Шеремета, викличуть на допит до правоохоронних органів. Про це міністр внутрішніх прав Арсен Аваков сказав після засідання уряду в четвер. “Журналісти ці будуть викликані на відповідний допит, щоб могли пояснити дещо, і деякі фігуранти також будуть допитані, які згадуються у цьому фільмі, але до цього не були допитані. У тому числі цей колишній працівник СБУ, про якого йшлося”, – сказав Аваков. Водночас він зазначив, що не упевнений у цінності показів екс-працівника СБУ для слідства.

Слідча група Національної поліції у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета ще зранку скорегувала свої дії відносно цієї справи. Про це міністр внутрішніх прав Арсен Аваков сказав журналістам після засідання уряду в четвер. “Ми ще зранку скорегували слідчі дії і, думаю, що у короткий термін встановимо вірогідність деяких фактів, які нам показали журналісти “, – сказав Аваков. Міністр визнав, що деяка інформація, викладена представниками ЗМІ, дійсно зацікавила правоохоронців.

ЕКОНОМІКА.

Станом на 1 травня суди відновили роботу 12 ліквідованих банків. Про це повідомляє у четвер прес-служба НБУ. “Починаючи з 2014 року Національний банк проводить системну та послідовну роботу з очищення банківського ринку України від неплатоспроможних банків або банків, що були задіяні в незаконних оборудках з виведення та відмивання коштів. Проте на заваді цьому стають неправосудні судові рішення про відновлення діяльності банків та скасування рішень НБУ стосовно виведення їх з ринку”, – йдеться у повідомленні. Так, як зазначили у регуляторі, станом на 1 травня 2017 року суди ухвалили “неправосудні рішення, які набрали законної сили”, відносно 12 банків: “Фінансова ініціатива”, “Союз”, “Український інноваційний банк”, “Преміум”, “Капітал”, “Велес”, “Радикал банк”, “ТК Кредит”, “Східно-промисловий комерційний банк”, “Київська Русь”, “КСГ Банк”, “Хрещатик”.

Споживча інфляція у квітні 2017 року становила 12,2%. Про це повідомляє прес-служба НБУ. “У квітні 2017 року споживча інфляція уповільнилась і становила 12,2% р/р (15,1% р/р у березні). У місячному вимірі зростання індексу споживчих цін становило 0,9%”, – йдеться в повідомленні.

У Міжнародному валютному фонді очікують, що на кінець 2017 року зростання ВВП в Україні складе 2% за інфляції у 10%. Про це йдеться у травневому огляді МВФ. У документі зазначається, що співвідношення валового зовнішнього боргу до ВВП зросте до 127,4% ВВП з 123,8% ВВП (раніше очікувалося до 136,3%), а в 2018 році знизиться до 126,3% ВВП.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Національне антикорупційне бюро України отримало повний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Про це повідомляє прес-служба НАБУ. “10 травня Національне антикорупційне бюро України у повному обсязі отримало доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, – йдеться у повідомленні.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький звинуватив голову НАЗК Наталю Корчак у блокуванні перевірки електронних декларацій чиновників.  Про це він написав у Facebook. “До умисного зволікання із запровадженням автоматизованої перевірки декларацій, доступу до реєстрів та баз даних, блокування проведення конкурсного добору до підрозділу відповідального за проведення перевірок, систематичного поливання брудом своїх колег по НАЗК додалося перешкоджання у початку проведенні перевірок декларацій. Так, сьогодні вже втретє голова НАЗК заблокувала початок проведення перевірки е-декларацій суб’єктів декларування. Корчак, ігноруючи думку інших членів НАЗК, одноособово закрила засідання НАЗК, не бажаючи навіть обговорювати включення цього питання до порядку денного”, – написав Радецький.

Національне агентство з питань запобігання корупції проводить повну перевірку електронних декларацій за 2015 рік 96 осіб. Про це свідчить відповідь НАЗК на запит керівника відділу протидії корупції Центру “Ейдос” Гліба Канєвського. Крім того, у списку осіб, чия декларація перевіряється, – лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко (виправлена декларація), а також народні депутати Сергій Рибалка, Євген Бакулін, Олександр Урбанський, Володимир Бандуров, Віктор Бондар, Андрій Журжій, Андрій Лозовий, Олександр Третьяков (виправлена). НАЗК також перевіряє електронні декларації нардепів Олеся Довгого, В’ячеслава Константіновського, Євгена Балицького, Олександра Супруненка, Віктора Романюка, Максима Полякова, Бориса Розенблата, Нестора Шуфрича, Олександра Абдулліна, Сергія Дунаєва, Дмитра Білоцерковця, Віталія Купрія.

Вища рада правосуддя звільнила 91 суддю Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Відповідне рішення члени ВРП ухвалили у четвер, 11 травня. “Встановлені перевіркою факти підтверджують, що дії зазначених суддів підривають авторитет правосуддя, порочать звання судді та беззаперечно є істотним дисциплінарним проступком, несумісним зі статусом судді, а також свідчать, що ці судді свідомо знехтували своїми обов’язками та порушили морально-етичні принципи поведінки судді. Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно вказаних суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Комісія врахувала характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особи суддів та ступінь їхньої вини”, – член ВРП зазначив Микола Гусак.

Уряд схвалив порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфу для співробітників Державного бюро розслідування. Відповідний проект постанови було схвалено на засіданні Кабінету міністрів 11 травня. “З пропозиціями Міністерства юстиції є пропозиція ухвалити даний проект”, – сказав на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

СУД МІЖ ОПЗ ТА КОМПАНІЄЮ ФІРТАША.

Апеляційний суд Одеської області розглянув скаргу адміністрації “ОПЗ ” на рішення Южненського міського суду про стягнення 5,2 млрд гривень за поставлений заводу газ компанією Ostchem Holding Limited, пов’язаною з олігархом Дмитром Фірташем. Про це повідомила керівник інформаційного центру Апеляційного суду Ірина Максимець. “Апеляційний суд під головуванням Олександра Журавльова розглянув і залишив без змін рішення Южненського міського суду №226/785/3879/17 від 6 березня 2017 року про стягнення з ПАТ “Одеський припортовий завод” на користь компанії Ostchem Holding Limited 5,2 млрд гривень боргу за газ”, – зазначила Максимець.

Рішення Одеського апеляційного суду, яким було задоволено позов компанії Ostchem про сплату Одеським припортовим заводом 5,24 млрд грн історичної заборгованості за газ, є результатом змови з метою доведення держпідприємства до банкрутства. Про це на засіданні уряду заявив в.о. голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко. “Цим рішенням відкрито шлях до банкрутства важливого містоутворюючого підприємства “Одеський припортовий завод”. ФДМУ спільно з ОПЗ готує касаційну скаргу, а також подаватиме клопотання про зупинення цього рішення. Крім того, у нас в запасі є низка технологічних ходів, що унеможливить банкрутство ОПЗ”, – сказав в.о. голови ФДМУ.