Порівняно із 2014 роком, якість моніторингу та звітності про отримання Україною донорської допомоги в оборонній сфері на оперативному і тактичному рівнях суттєво покращилася, але допомога не завжди відповідає потребам України і не завжди використовується ефективно. Інколи озброєння і техніка надходить без компонентів, які критично важливі для їхнього повноцінного використання. Інколи його передають військовим, які не пройшли відповідну професійну підготовку. «Найголовнішою проблемою є навіть не корупційні ризики, хоча це нам здавалося очевидним, а ефективність менеджменту і надмірна засекреченість», – розповіла Севгіль Мусаєва, член Національного антикорупційного комітету з питань оборони, головний редактор інтернет-видання «Українська правда», презентуючи спільне дослідження Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Україна і Transparency International Defence and Security (ТІ-DS) Великобританія «Міжнародна допомога у сфері безпеки. Як удосконалити систему» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Дослідження почали взимку 2016 року. Дослідження включало вивчення українського законодавства у цій сфері, спілкування із представниками донорів, із військовими оперативного рівня, які створюють запити, і тактичного, які використовують допомогу. «Загалом ми провели близько 15 інтерв’ю із представниками держав-донорів, близько 12 інтерв’ю із військовослужбовцями і 4 – із волонтерами. На основі цієї інформації ми розробили відповідні рекомендації», – зазначив Артем Давиденко, аналітик НАКО, співавтор дослідження.
Основною проблемою експерти називають надмірну засекреченість Державного оборонного замовлення (річний план закупівель озброєння та військової техніки), «Пріоритетних напрямків оборони», які визначають потреби у міжнародній допомозі, і деталізованого оборонного бюджету. Через непрозорість процесу закупівель та їхнього планування донори не мають можливості визначити, які потреби України є найнагальнішими. Непрозорість сектору безпеки і оборони, зокрема і діяльності державного оборонного гіганта ДК «Укроборонпром», створює корупційні ризики, викликає недовіру донорів, призводить до проблем із плануванням та знижує ефективність наданої допомоги, зауважив Тімоті Еванс, член НАКО, генерал-полковник Британської армії, колишній командир Об’єднаного корпусу швидкого реагування Національного антикорупційного комітету з питань оборони. Тому перша рекомендація експертів – зробити більшу частину Державного оборонного замовлення і пріоритетних напрямків розвитку оборони відкритою шляхо змін до ЗУ «Про державну таємницю».
«Необхідно більше прозорості у сфері стратегічної оборони і пріоритетних напрямках. Звичайно, частина інформації має залишатися у таємниці, але це (відкриття інформації) збільшило б довіру донорів, тому що з’явиться можливість бачити і аналізувати, які є потреби і у чому. (…) Донори також могли б давати більше інформації щодо того, яку допомогу вони надають; і, водночас, вдаватися до більшого тиску для того, щоб їхні рекомендації брали до уваги», – наголосив Тімоті Еванс. Необхідно чітко прописати роль державного концерну «Укроборонпром» у процесі державних закупівель і забезпечити більшу прозорість його діяльності.
Також рекомендують запровадити єдину нормативно-правову базу для управління міжнародною допомогою у сфері оборони. Надходження усієї міжнародної допомоги має реєструватися у Міністерстві оборони України, а плануванням та координацією процесу має опікуватися окремий орган. Екперти також закликають донорів сформулювати перед владою України чіткі вимоги-критерії, які допоможуть зменшити корупційні ризики у секторі оборони.
Рекомендації для держав-донорів – переконуватися, що запити про надання допомоги з українського боку відповідають реальним потребам і стратегічним планам розвитку, щоб допомога доповнювала державні закупівлі і забезпечувала те, що держава не може забезпечити виключно власними силами.
Експерти нагадали, що на сьогодні військову допомогу Україні надають 18 країн. Найбільші донори – США, які за минулий рік надали технічну допомогу у розмірі 658 мільйонів доларів – близько 7% усього військового бюджету України; також Великобританія і Канада.