Експерти зазначають, що «гостроту» стосунків між США і Європою кристалізував саміт G7, за результатами якого президент США Дональд Трамп повідомив, що США виходить із Паризької кліматичної угоди. Така позиція президента США викликана тим, що Штати – у разі виконання домовленостей Угоди – зазнають економічних втрат. Американські експерти вже неодноразово зазначали, що Трамп розуміє політику через гроші і не вміє «продавати» американські цінності. Агентство Associated Press проаналізувало причини виходу США з Паризької угоди по клімату, про який напередодні оголосив Дональд Трамп, і вважає, що рішення засноване на не цілком коректних висновках. Зокрема, Associated Press вважає, що дослідження проводили компанії, які активно виступають проти введення жорстких заходів на захист екології, тому вони прорахували найпесимістичніший варіант для США та не врахували позитивних моментів для США від підписання Угоди. На тлі виходу США із Паризької кліматичної угоди новообраний президент Франції Еммануель Макрон оприлюднив офіціальну заяву, в якій наголосив, що «США повернулися спиною до світу», він також закликав небайдужих вчених із США переїжджати до Франції, аби разом боротися із глобальним потеплінням.
Для України принциповими залишаються стосунки із США, Росією та між США та Росією у контексті досягнення миру на Донбасі та повернення Криму у склад України. Чергова спроба імплементувати «безпекові пункти» Мінських домовленостей не принесли успіху. Петро Порошенко звинувачує Росію у недотриманні Мінських угод і порушенні «режиму тиші», Володимир Путін натомість звинувачує «київську владу». Глава МЗС ФРН Зігмар Габріель у ході свого візиту до Санкт-Петербурга на міжнародному економічному форумі обговорив з президентом РФ Володимиром Путіним, зокрема, ситуацію в Україні. Глава МЗС Німеччини підкреслив позицію Заходу: умовою зняття санкцій з Росії є виконання Мінських домовленостей. Брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк повідомив, що посли країн-членів Європейського Союзу цього тижня можуть продовжити обмежувальні заходи ЄС.
Директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко вважає, що для врегулювання ситуації на Донбасі необхідно переходити до переговорів у “Женевському форматі” (Україна, ЄС, США, РФ). «Нормандський формат» принципово неможливий, він закінчився в усіх відношеннях», – наголосив Віктор Небоженко. Посол США в Україні Марі Йованович повідомила, що держсекретар США Рекс Тіллерсон вивчає різні варіанти участі Сполучених Штатів у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Міноборони України повідомляє, що з 4 по 12 червня інспекційна група США буде проводити в Україні інспекцію зазначеного району (центральний і південно-східний регіони України, а також зона АТО та АР Крим) згідно з розділом Х “Регіональні заходи” Віденського документа 2011 про заходи зміцнення довіри і безпеки. Петро Порошенко заявив під час привітання Американської торговельної палати в Україні з 25-ю річницею, що Україна стає надійним оплотом демократії у регіоні завдяки підтримці США. Експерти зазначають, що Порошенко «натякнув» США на їх роль у протистоянні Росії: “Останнє має вкрай важливе значення в період, коли Україна стає ключовим полем битви між ліберальним порядком, що сповідує США, і російським реваншизмом”, – сказав Порошенко. Президент РФ Володимир Путін заявив, що стосунки РФ і США «перебувають у найнижчій точці з часів холодної війни». Загрозу із боку Росії також продовжують визнавати у Європі. Зокрема, у спільній підсумковій заяві сьомого засідання Українсько-польського форуму партнерства наголошується, що «війна, розгорнута проти незалежності та територіальної цілісності України, є наступом проти усієї об’єднаної Європи, у тому числі й проти свободи Польщі».
Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень вважають, що в Україні досі немає стратегічного бачення у реалізації зовнішньої політики, яка на сьогодні є ключовим елементом у сфері національної безпеки. Експерти Інституту підкреслюють, що за весь період незалежності України її керманичі спромоглися лише на один комплексний нормативний документ у цій сфері — постанову Верховної Ради “Про основні напрями зовнішньої політики України” далекого 1993 року. Голова Верховної Ради Андрій Парубій виступив із ініціативою внести зміни до ЗУ “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” та до ЗУ “Про основи національної безпеки України”, які мають зафіксувати прагнення України приєднатися до НАТО як пріоритетну ціль у зовнішній політиці. Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень зазначають, що сьогодні членства в НАТО досягти важче, ніж це було можливо десять років тому. Ситуація погіршилася, активи України зменшилися, ризики для НАТО зросли, вважають експерти. Політичний експерт Святослав Швецов наголошує, що за Статутом НАТО альянс не може прийняти до своїх лав країни, у яких йде війна.
Міжнародне співтовариство занепокоєно загрозою з боку терористичних організацій, які продовжують дестабілізувати ситуацію у Європі. 3 червня у Лондоні стався черговий теракт, відповідальність за який взяла на себе ІДІЛ. Як повідомляється, 6 чоловік загинуло на місці, ще 48 людей були госпіталізовані. Експерти зазначають, що часті терористичні акти суттєвим чином впливають на політичну ситуацію у Британії, у якій мають відбутися дострокові парламентські вибори 8 червня. У неділю про призупинення передвиборної кампанії оголосили Консервативна, Лейбористська та Шотландська національна партія. Мер Лондона Садік Хан заявив, що останні теракти в Лондон не мають вплинути на графік парламентських виборів у Великій Британії. Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей повідомила, що терористична загроза у Великій Британії зберігатиметься на серйозному рівні. Президент США Дональд Трамп розглядає можливість здійснити офіціальний візит до Лондона у якості підтримки Британії, він також зазначив, що Велика Британія може розраховувати на будь-яку допомогу США у боротьбі із тероризмом. ЗА результати опитування, яке провело YouGov, консерватори отримають на виборах 42% голосів, тоді як опозиційна Лейбористська партія може розраховувати на 39%.
В українському політикумі продовжується активно обговорюватися тема окремого рішення Стокгольмського арбітражного суду щодо спору «Нафтогазу» та «Газпрому». Глава НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв заявив, що, за його оцінкою, підрахунок суми, яку «Газпром» має відшкодувати «Нафтогазу» за переглянуту ціну на газ з 2014 року, займе 2-3 місяці. На його думку, якщо «Газпром» відмовиться виконувати рішення арбітражу, це буде “безпрецедентним рішенням”. Він також зазначив, що у «Газпрому» є майно закордоном, яке можна буде заарештувати. Андрій Коболєв зазначив, що у Стокгольмі продовжується розглядатися «транзитна справа» між «Нафтогазом» та «Газпромом»: “Ми очікуємо на два остаточних рішення – у справі про постачання газу, за якою було перше окреме рішення, та у “транзитній справі”, яке за графіком мало бути до кінця червня. За нашими очікуваннями, це (рішення) буде довше, оскільки затягнулося рішення по першій справі”, – зазначив Коболєв.
Експерти зазначають, що на минулому тижні дипломатична перемога для України відбулася не тільки у Стокгольмському арбітражному суді, а й у ЄСПЛ. 31 травня ЄСПЛ оприлюднив вердикти за трьома скаргами: “Варданян проти Молдови та РФ”; “Апцов проти Молдови та РФ”, а також “Сойма проти Молдови, РФ та України”. Юристи відзначають, що дані рішення Страсбурзького суду утворюють прецедент, за яким ЄСПЛ може найближчими роками визнати Росію винною у порушенні прав людини не лише в Криму, але й на Донбасі.
В Україні гостро стоїть питання проведення ключових реформ, зокрема, земельної, пенсійної, медичної тощо. Петро Порошенко заявив, що він сподівається на те, що медична реформа розпочнеться до завершення поточної парламентської сесії. Він зазначив, що найближчим часом передасть до ВР законопроект, який передбачає нові правила медичної допомоги в сільській місцевості. Представник президента у ВР Ірина Геращенко зазначила, що «ми поставили собі амбітну мету влітку проголосувати її (медичну реформу) в другому читанні». Вона також висловила сподівання, що депутати приймуть відповідний законопроект у першому читанні у четвер. Ірина Геращенко зазначила, що від успіху даної реформи буде залежати те, чи призначать Уляну Супрун очільником МОЗ. В українському медіа-просторі розпочався флешмоб, який має сприяти просуванню медичної реформи.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розраховує, що Національна рада реформ розгляне урядовий проект пенсійної реформи на засіданні наступного тижня. За інформацію Мінсоцполітики, дана реформа була узгоджена із представниками МВФ та СБ. Міністр соціальної політики Андрій Рева наголосив, що уряд має кошти для «осучаснення» пенсій. За його інформацією, в результаті підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі до ПФУ на даний момент надійшло додатково 11 млрд грн.
В Україні також відбувається обговорення земельної реформи, навколо якої є багато суперечностей представників різних груп інтересів. Прес-служба Всеукраїнської аграрної ради повідомляє, наразі обговорюється запровадження ринку землі у декілька етапів, першим з яких може стати продаж державних та комунальних земель протягом трьох років. Заступник голови ВАР Михайло Соколов вважає, що «це сигнальний продаж, мета якого – сформувати ціну, щоб було зрозуміло, скільки земля коштує … Ця ідея дає змогу зробити так, щоб людей не обманули. Всі будуть знати, за скільки продається земля».
Економічний журналіст Юлія Самаєва зазначає, що розширення експорту із ЄС наштовхується на суттєві перепони в українському законодавстві. На її думку, зростання експорту із ЄС було б набагато більшим, ніж 24,5%, якщо українське законодавство стане прозорим та зрозумілим для експортерів. Самаєва наголошує, що саме безлад у законодавстві щодо експорту не дозволяє підприємствам орієнтуватися на європейські ринки. Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка наголошує, що «у нас є приклади і проблем на митниці, і проблем, пов’язаних з валютним регулюванням, і проблем, пов’язаних з ліцензуванням і квотуванням окремих товарів, і проблем, пов’язаних із санкціями в сфері зовнішньої торгівлі». «Від Міністерства економрозвитку чекають не стратегій і візій, а цілком конкретних поправок до чинних законів, усунення бюрократичних та адміністративних бар’єрів, зниження корупційних ризиків. І почати, мабуть, варто з нової редакції закону про зовнішньоекономічну діяльність», – підсумовує Юлія Самаєва.
На думку багатьох експертів, успіх реалізації ключових реформ залежить від ефективності боротьби із корупцією. У контексті підвищення ефективності боротьби із корупцією в українському суспільстві обговорюється доцільність утворення спеціалізованого антикорупційного суду, який би міг набагато швидше розглядати справи про корупцію, ніж звичайні суди. Президент Transparency International Хосе Карлос Угас Санчес заявляє, що в Україні практично немає результатів у сфері боротьби із корупцією. На його думку, «назагал в Україні склалася атмосфера безкарності». «Якась невідома сила намагається утискати діяльність НАБУ, атакувати антикорупційні ГО – і водночас забезпечувати безкарність для клептократів найвищого рівня,» – зазначає Хосе Угас. Він також вважає, що Генпрокуратура не бориться із корупцією, тому треба проводити розслідування щодо її діяльності. Народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенко” Сергій Алексєєв зареєстрував у ВР законопроект №6529, у якому пропонується відмовитися від створення Вищого антикорупційного суду, як одного з вищих спеціалізованих судів в Україні, виключивши відповідні положення в законі про судоустрій і статус суді. Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гофф наголошує на необхідності створення незалежної судової системи в країні для залучення іноземних інвестицій і повного розкриття потенціалу України.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Стали відомі імена терористів із Лондона (452 новини)
- Світовий кліматичний скандал: США вирішили вийти із Паризької угоди (219 новин)
- Московський суд приговорив екс-директора Бібліотеки української літератури до чотирьох років умовно (65 новин)
- Медичній реформі бути: Нацрада реформ підтримала законопроект Супрун (40 новин)
- Кабмин: МВФ та Світовий банк підтримали проект пенсіонної реформи (33 новини)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА. МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Глава МЗС ФРН Зігмар Габріель у ході свого візиту до Санкт-Петербурга на міжнародний економічний форум, який проходить 1-3 червня, обговорив з президентом РФ Володимиром Путіним, зокрема, ситуацію в Україні. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Morgen Web. “У нас є надія, що тепер “нормандський формат” продовжиться на вищому рівні, аж до глав держав і урядів”, – заявив після зустрічі Габріель. Далі ЗМІ підкреслює, що німецький міністр дав зрозуміти, що умовою зняття санкцій буде виконання Росією умов Мінських домовленостей 2015 року, “від чого Москва далека”, додає автор. Портал зазначає, що вечеря, яка позиціонувалася як “приватна”, тривала більше ніж дві години і затягнулася до о пів на другу ночі. На ній був присутній екс-канцлер ФРН Герхард Шрьодер, друг Володимира Путіна.
Посли країн-членів Європейського Союзу наступного тижня можуть продовжити обмежувальні заходи ЄС, введені у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя. Про це повідомив у Twitter брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк. “Посли ЄС, ймовірно, наступного тижня продовжать заборону на інвестиції з ЄС до Криму ще на один рік”, – написав Йозвяк.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не може виконувати Мінські угоди в односторонньому порядку і звинуватив владу України в саботажі. Про це він сказав 2 червня, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. “Ми постійно чуємо: Ось якщо виконає Росія Мінські угоди, то все буде добре. Росія не може виконувати Мінські угоди в односторонньому порядку. Ми готові сприяти цьому, але ми не можемо зробити те, що повинна київська влада зробити. А там роблять все, щоб нічого не сталося на краще”, – заявив Путін. Путін поскаржився, що його західні колеги і зарубіжні ЗМІ не помічають, що “відбувається насправді” на Донбасі. “Не відводиться важке озброєння від лінії зіткнення… Домовилися про те, що потрібно зайнятися економічною реабілітацією невизнаних республік. А що на практиці відбувається? Радикали взяли і заблокували взагалі пересування людей і товарів”, – говорить президент РФ.
Ситуація на сході України є дуже важливою частиною політики США щодо України, тому держсекретар Рекс Тіллерсон вивчає різні варіанти участі Сполучених Штатів у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Про це заявила журналістам у п’ятницю посол США в Україні Марі Йованович, повідомляє “Укрінформ”. “Ми переглядаємо нашу політику щодо України і, я думаю, рухаємося вперед в дуже позитивному напрямку. Очевидно, що ситуація на сході є дуже важливою частиною цього, і ми будемо всіляко підтримувати Україну. Держсекретар Тіллерсон уважно вивчає всі можливі варіанти нашої участі у вирішенні цього питання”, – відповіла вона на запитання, чи розглядають США можливість участі в “нормандському” або якомусь іншому форматі для врегулювання конфлікту на Донбасі.
Інспекційна група США, до складу якої увійшли 7 спостерігачів, протягом тижня буде проводити в Україні інспекцію зазначеного району згідно з розділом Х “Регіональні заходи” Віденського документа 2011 про заходи зміцнення довіри і безпеки (ВД-2011). Як повідомляється, в п’ятницю на сайті Міноборони України з посиланням на Управління верифікації Генерального штабу ЗС України, до складу інспекційної групи, яка буде працювати в Україні з 4 по 12 червня, увійшли також представники Грузії, Данії та Канади. “Інспекційна група США прибуває на запрошення української сторони з метою моніторингу військово-політичної ситуації в центральному і південно-східному регіонах України, а також для спостереження за військовою діяльністю Збройних сил і інших силових структур нашої держави з подальшим інформуванням держав-учасниць ОБСЄ” , – інформують українські верифікатори.
За 25 років незалежності між Україною та США встановилося стратегічне партнерство, і за підтримки США Україна стає міцнішим оплотом демократії у своєму регіоні, заявив президент України Петро Порошенко під час привітання Американської торговельної палати в Україні з 25-ю річницею заснування. “Це партнерство для демократії. Україна завжди відчувала надійне плече США у створенні сильних інститутів, розвиненого громадянського суспільства і процвітаючої ринкової економіки. За такої підтримки Україна стає більш міцним оплотом демократії в регіоні”, – передає прес-служба слова президента Крім того, П. Порошенко зазначив, що партнерство України та США має на меті і забезпечення глобальної стабільності: “Відмовившись від третього за величиною ядерного арсеналу у світі, Україна відіграла історичну роль у зміцненні режиму нерозповсюдження в глобальному масштабі”.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій виступив з ініціативою закріпити на законодавчому рівні положення про те, що членство України в НАТО є пріоритетом державної зовнішньої політики. Таку думку А. Парубій висловив “після відвідин цього тижня Парламентської асамблеї НАТО в Тбілісі і за результатами надзвичайно плідного спілкування із союзниками та партнерами з Північноатлантичного альянсу”, повідомляється на сайті Верховної Ради. Голова парламенту також заявив, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6470, яким пропонується внести зміни до закону України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” та до закону України “Про основи національної безпеки України”.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв прогнозує, що розрахунок сум компенсацій, визначених за окремим рішенням Трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма у справі про спору “Нафтогазу” з ПАТ “Газпром” (Росія), займе два-три місяці. “Нам вдалося переглянути ціну з 2014 року. Це означає, що за ввесь обсяг газу, який “Нафтогаз” купував у російського “Газпрому” з цього періоду часу, “Газпром” повинен буде нам компенсувати певну суму. Остаточні розрахунки компенсацій в обидві сторони займуть, за моїми оцінками, приблизно два-три місяці”, – сказав він.
Остаточні розрахунки суми компенсації у суперечці “Нафтогазу” та “Газпрому” будуть відомі після завершення так званої “транзитної справи”. Про це в ефірі “1+1” ввечері 4 червня заявив глава НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв. Він нагадав, що згідно з рішенням Трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма, за газ, який Україна не відбирала, але Росія наполягає на оплаті за принципом “бери або плати”, Україна нічого не платитиме. “Нам вдалося також переглянути ціну з 2014 року. Це означає, що за всі обсяги газу, які купував “Нафтогаз”, з цього періоду часу “Газпром” має компенсувати нам певну суму. Остаточні розрахунки компенсації займуть, за моїми оцінками, 2-3 місяці”, – додав він. “Ми очікуємо на два остаточних рішення – у справі про постачання газу, за якою було перше окреме рішення, та у “транзитній справі”, яке за графіком мало бути до кінця червня. За нашими очікуваннями, це (рішення) буде довше, оскількі затягнулося рішення по першій справі”, – зазначив Коболєв.
Україна в січні-травні 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року збільшила транзит газу через свою газотранспортну систему на 21,8% (на 6,858 млрд кубів) – до 38,255 млрд кубометрів. Про це пише “Дзеркало тижня” з посиланням на дані “Укртрансгазу”. Згідно з даними, у тому числі транзит газу через Україну в Європу за п’ять місяців становив 37,33 млрд кубів, Молдову – 1,221 млрд кубів. За підсумками травня-2017 транзит газу збільшився на 19,4% (на 1,256 млрд кубів) порівняно з аналогічним місяцем 2016 року – до 7,725 млрд кубів. У тому числі транзит газу через Україну в Європу в минулому місяці становив 7,646 млрд кубів, Молдову – 79,2 млн кубометрів.
“ДТЕК ЕСКО” презентував послугу енергосервісу для житлового сектора і заявив про плани вкласти у 2017 році 7 млн грн в енергоефективність житлових багатоквартирних будинків, повідомила прес-служба компанії. За її даними, крім роботи в столиці компанія розглядає можливість розширення програми з Енергосервісу на інші міста України. У прес-службі пояснюють, що Енергосервіс – це комплексна послуга з виконання енергоефективних проектів “під ключ”, зокрема фінансування придбання обладнання та монтажних робіт з боку ЕСКО-інвестора. ЕСКО гарантує досягнення економії енергоресурсів і продовжує обслуговувати встановлене обладнання впродовж усього терміну дії договору. ОСББ і ЖБК можуть скористатися Енергосервісом як додатковим інструментом для фінансування енерго- і термомодернізації житла.
Видобуток природного газу в Україні в січні-травні 2017 року, за оперативними даними, збільшився на 2,4% (на 204,1 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 8 млрд 595,3 млн куб. м, свідчать дані ПАТ “Укртрансгаз”. За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, зокрема видобуток газу ПАТ “Укргазвидобування” становив 6 млрд 223,5 млн куб. м (+1,7% проти січня-травня-2016), ПАТ “Укрнафта” – 514,9 млн куб. м (-6,4%), іншими компаніями – 1 млрд 856,9 млн куб. м (+7,9%). У травні-2017 видобуток газу становив 1 млрд 759,3 млн куб. м (+5,3% проти травня-2016), зокрема видобуток ПАТ “Укргазвидобування” становив 1,289 млрд куб. м (+4,8%), ПАТ “Укрнафта” – 103,6 млн куб. м (-4,5%), іншими компаніями – 366,7 млн куб. м (+10,1%).
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
Президент України Петро Порошенко найближчим часом передасть до Верховної Ради України законопроект, який передбачає нові правила медичної допомоги в сільській місцевості, й очікує, що парламент проголосує за медичну реформу до завершення поточної сесії. “За моїм дорученням розроблено відповідний законопроект, який передбачає якісно нові правила медичної допомоги в селі з використанням сучасних технологій”, – сказав П. Порошенко на засіданні Національної ради реформ в п’ятницю, повідомляє прес-служба президента України.
Національна рада реформи пропонує залишити в доопрацьованому проекті закону про фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів механізм офіційної співоплати за отримані медичні послуги.
Питання призначення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун главою відомства буде розглянуто після затвердження в парламенті законопроектів щодо реформи сфери охорони здоров’я, заявляє представник президента у Верховній Раді, заступник голови фракції “Блок Петра Порошенко” Ірина Луценко. “Думаю, що коли вдасться прийняти цю медичну реформу – а ми поставили собі амбітну мету влітку проголосувати її в другому читанні – тоді можна буде спокійно розглядати кандидатуру Супрун на міністра”, – повідомила вона.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розраховує, що Національна рада реформ розгляне урядовий проект пенсійної реформи на засіданні наступного тижня. “Ми маємо надію, що наступного тижня ми матимемо засідання Ради реформ, на якому представимо пенсійну реформу”, – сказав він.
Міжнародний валютний фонд і Світовий банк висловили свою підтримку урядовому проекту закону про реформування пенсійної системи України, повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики України. “Крапку в переговорному процесі поставив Прем’єр-міністр України, який безпосередньо брав участь в переговорах з Головою місії МВФ Роном Ван Роденом. Результатом переговорів стало затвердження збалансованого, комплексного документу, що базується на кращому світовому досвіді та дає відповіді на ті виклики і проблеми, які гостро стоять сьогодні перед українською державою та суспільством”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому прес-службою міністерства.
Після підвищення мінімальної заробітної плати до рівня 3200 грн з 1 січня 2017 року до Пенсійного фонду надійшло додаткових 11 мільярдів гривень. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. “Хочу доповісти, що за п’ять місяців додатково, понад план, до Пенсійного фонду надійшло 11 мільярдів гривень”, – сказав Рева. За його словами, тепер, маючи цей ресурс, вже можна говорити про майбутнє осучаснення пенсій. “У січні ми б цього зробити не змогли, бо у нас не було цих грошей. Але з тим, як у нас зростає заробітна плата, з’являється цей ресурс”, – додав міністр.
ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА.
Учасники робочої наради, присвяченої земельній реформі, обговорюють упровадження ринку землі в кілька етапів, першим з яких може стати продаж державних та комунальних земель протягом трьох років, повідомляється в прес-релізі Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). “Фактично, це сигнальний продаж, мета якого – сформувати ціну, щоб було зрозуміло, скільки земля коштує, і щоб люди знали, що паї в їхньому районі продаються за таку ціну. Ця ідея дає змогу зробити так, щоб людей не обманули. Всі будуть знати, за скільки продається земля. Торги проходитимуть з великою кількістю покупців, і в результаті конкуренції сформуються справедливі ціни”, – цитується в повідомленні заступник голови ВАР Михайло Соколов.
ЕКОНОМІКА.
Генерал-губернатор Канади 1 червня підписав угоду про вільну торгівлю з Україною, погоджену раніше палатою громад і сенатом, повідомив президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook. Крім того, посол України в Канаді Андрій Шевченко написав на своїй сторінці у Twitter, що “угода про вільну торгівлю Україна-Канада отримала королівську згоду”. “З урахуванням ратифікації нідерландським сенатом угоди про асоціацію між Україною та ЄС, це рішення має більш ніж символічне значення. І Канада, і Нідерланди фактично синхронно зробили рішучий крок на шляху до формування трикутника вільної торгівлі Україна – Канада – ЄС. Після завершення всіх формальних процедур, цей трикутник об’єднає три регіони на двох континентах на основі спільної відданості ліберальним цінностям та ідеям”, – йдеться в повідомленні на сторінці президента.
Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах”. Як повідомляється на офіційному сайті Верховної Ради, відповідний закон (№2302а-д від 28 квітня 2016 року) повернено з підписом президента 1 червня 2017 року. Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування в офіційній пресі.
Залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) після скорочення у квітні та березні відповідно на 5,3% і 3,8% – у травні зросли одразу на 41,2%, або на 12,8 млрд грн, і на початок червня становили 43,87 млрд грн. Як повідомила Державна казначейська служба України (ДКСУ) в п’ятницю, досягнутий рівень у 2,4 раза перевищує показник річної давності та є рекордно високим для цієї пори року. Залишки коштів на кореспондентських і транзитних рахунках банків за травень, навпаки, незначно знизилися – на 3,2%, або на 1,48 млрд грн, і становили на ранок 1 червня 45,33 млрд грн.
Сукупний державний (прямий) і гарантований державою борг України у квітні 2017 року зріс на 21,12 млрд грн ($1,95 млрд) – до 1,973 трлн грн ($74,31 млрд), повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті в п’ятницю. Від початку року сукупний державний (прямий) і гарантований державою борг у доларовому вираженні зріс на 4,7%. Згідно з повідомленням, державний борг протягом квітня знизився на 0,18% – до 1,673 трлн грн ($63,01 млрд), при тому що зовнішній держборг зріс на 0,45% – до 980,94 млрд грн ($36,94 млрд).
Національний банк України(НБУ) затвердив порядок виконання банками рішення Ради національної безпеки і оборони(РНБО) про застосування персональних спеціальних економічних санкцій стосовно окремих російських компаній, серед яких соціально-орієнтовані ресурси “ВКонтакте”, “Одноклассники”, ресурси Yandex і Mail.ru. Як повідомляється на сайті НБУ, згідно з постановою правління регулятора №46 банкам заборонено виконувати розрахункові за документами клієнтів, зазначених у списках санкцій, які є ініціаторами переказу і до яких застосовані санкції із призупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань.
Рада Національного банку України (НБУ) після вивчення макроекономічних тенденцій і особливостей реалізації центробанком курсової політики і політики валютного регулювання в січні-травні 2017 року, рекомендувала правлінню прискорити скасування валютних обмежень, які втратили ефективність. Повний перелік рекомендацій правлінню НБУ оприлюднено на сайті Нацбанку. Рада, зокрема, вказала на суттєве зниження ефективності норми про обов’язковий продаж на міжбанківському ринку валютних надходжень, про що свідчить те, що фактичні обсяги продажу істотно перевищують встановлену норму. Крім того, рада рекомендує визначити оптимальний термін дії норми, яка визначає розрахунки за експортно/імпортними операціями.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Печерський суд Києва зобов’язав Генпрокуратуру відкрити кримінальне провадження через недостовірні дані у фінансовому звіті ВО “Батьківщина”, які встановило розслідування програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Як повідомляє bihus.info, основою цього рішення стала скарга юристів проекту на бездіяльність прокуратури щодо суттєвих порушень у партійному звіті політичної сили. Справу відкрито за фактом дій посадових осіб партії, які підпадають під статтю 366 ККУ – “Внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів”.
У Верховній Раді України зареєстрований проект закону щодо антикорупційного судочинства в системі правосуддя. Відповідний законопроект (№6529) про внесення змін до закону про судоустрій і статус суддів щодо введення обов’язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень зареєстрований в парламенті в середу. Однак текст документа опублікований лише в п’ятницю. Автор ініціативи – народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенко” Сергій Алексєєв. Законопроектом пропонується відмовитися від створення Вищого антикорупційного суду, як одного з вищих спеціалізованих судів в Україні, виключивши відповідні положення в законі про судоустрій і статус суді. Відповідно автор пропонує виключити із закону також положення, якими визначено порядок відбору суддів Вищого антикорупційного суду, який, відповідно до чинної редакції, має відбуватися на конкурсній основі.
Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гофф наголошує на необхідності створення незалежної судової системи в країні для залучення іноземних інвестицій і повного розкриття потенціалу України. “Відбір надійних кандидатів у судді Верховного Суду через повністю прозорий процес буде визначальним для реформи правосуддя Україні. А незалежна судова система є необхідною для розкриття демократичного й економічного потенціалу України і залучення іноземних інвестицій”, – написала Дж. Гофф у своєму акаунті в Твіттері у п’ятницю ввечері.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ПАНКОВА.
Правоохоронці встановили особу вбивці колишнього в. о. директора ДП “Укрспирт” Віктора Панкова і зібрали достатньо доказів для оголошення йому підозри, заявляє голова Національної поліції України Сергій Князєв. “Співробітники поліції оцінили зібрані докази щодо можливого оголошення підозри особам, які можуть бути встановлені та притягнуті до суду як підозрювані. У нас достатньо доказів для того, щоб нами встановленій особі оголосити підозру”, – сказав С. Князєв.
