8 червня у Великій Британії відбулися вибори до Нижньої палати парламенту (Палати представників), в результаті яких правляча Консервативна партія чинного прем’єр-міністра Британії Терези Мей втратила абсолютну більшість у парламенті, здобувши 318 мандатів. Натомість, Лейбористська партія збільшила свою присутність у Палаті представників до 261 депутати (+31 місце порівняно із минулим складом). Експерти зазначають, що такий результат виборів для Консерваторів дорівнює поразці, адже перед початком передвиборчої кампанії Консерватори на 20% випереджали Лейбористів. У британських та американських ЗМІ обговорюється можливість відставки Терези Мей через результати виборів, однак, Мей не має таких намірів. Експерти вважають, що послаблення Консерваторів відобразиться на ході реалізації Brexit, перша зустріч у рамках якого має відбутися вже 19 червня. Єврокомісар з питань економіки П’єр Московічі вважає, що результати виборів «не можуть не впливати на настрій переговорів, але це не ставить під сумнів початок самих переговорів». Експерти зазначають, що Консерватори та Лейбористи підтримують вихід Британії із ЄС, проте бачать його по-різному.
11 червня у Франції відбувся перший тур виборів у нижню палату парламенту (Національна асамблея). Другий тур виборів у Національну асамблею відбудеться 18 червня. Партії “Вперед!” новообраного президента Франції Еммануеля Макрона пророкують парламентську більшість. За даними опитування OpinionWay, дана партія за підсумками виборів може отримати 335-355 місць у парламенті. Соціологи з Ipsos вважають, що центристам дістанеться 395-425 місць. Експерти зазначають, що хоч Франція – президентська республіка, проте без більшості у парламенті Макрон не буде мати можливість законодавчо підтримувати курс обраної ним політики. Також деякі дипломати вважають, що Макрон непогано «зарекомендував» себе по відношенню до України, зокрема, у принциповому питанні продовження політики санкцій щодо Росії. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що зустріч Петра Порошенка та Еммануеля Макрона може відбутися вже найближчим часом. Міністр додав, що переговори у рамках “нормандського формату” завжди відбуваються на різних рівнях.
Україна продовжує рухатися у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. 9 червня король Нідерландів Віллем-Олександр підписав закон, ухвалений парламентом, яким ратифікується Угода про асоціацію між Україною та Європейський союзом. 11 червня вступив у силу безвізовий режим України із ЄС, яким в перший день скористувалися понад тисячі осіб, 5 громадянам України було відмовлено у перетині кордону із ЄС. Петро Порошенко висловив думку, що із набуттям безвізу «Україна має більше аргументів для вступу в ЄС». Важливим для України залишається питання надання можливості українцям на тимчасово окупованих територіях користуватися перевагами безвізового режиму із ЄС. «Я хочу підкреслити, що право на безвізові подорожі до ЄС повинні отримати всі громадяни України, незалежно від того, де вони проживають”, – заявив посол ЄС Хюг Мінгареллі. Перший заступник начальника окремого контрольно-пропускного пункту Київ, начальник штабу полковник Михайло Гриневич заявив, що під час проходження митного контролю мешканці Донбасу, які мають біометричний паспорт, зможуть на рівних умовах з іншими проходити перевірку документів.
Із вступом в силу безвізового режиму із ЄС, представники української влади продовжують суспільний дискурс щодо необхідності запровадження візового режиму із Росією. Перший заступник спікера Верховної Ради Ірина Геращенко вважає, що запровадження візового режиму із РФ, згідно з яким громадяни Росії матимуть змогу потрапити до України за біометричним паспортом, «мудрим рішенням з точки зору безпеки». Очільник МЗС Павло Клімкін також підтримує дане рішення і зазначає, що МЗС готове його реалізувати. Однак, Павло Клімкін вважає, що це рішення має бути продуманим, адже, на його думку, РФ у відповідь прикладе зусиль для того, щоб «переманити» українців, що живуть на території РФ, зокрема, отримати громадянство Росії. Клімкін наголошує, що наразі таких українців близько 3 млн осіб. Він підкреслює, що «треба однозначно запобігти» відмови українців від громадянства та отриманню громадянства РФ. Спікер ВР Андрій Парубій сподівається, що на наступному пленарному тижні парламент зможе розглянути звернення до Міністерства закордонних справ щодо введення візового режиму з Росією. Але він підкреслює, що дане питання можна виносити у парламент тільки, «коли буде повна підтримка». “Бо неуспіх по цьому голосуванні був би неуспіхом не тільки українського парламенту, а й всієї української справи”, – зазначив спікер.
Актуальної також залишається тема майбутніх відносин України з НАТО після закріплення на законодавчому рівні прагнення України набути членства у Північно-атлантичному альянсі. Петро Порошенко заявив, що підпише даний закон, адже він був узгоджений із ним. Разом із тим, Президент України наголошує, що для України першочерговим є досягнення стандартів НАТО, що передбачає проведення великої кількості реформ. Міноборони повідомило, що деякі проекти законів, які стосуються запровадження стандартів НАТО в українській армії, вже розроблені та подані на розгляд в АП, ВР та Кабмін. Зокрема, мова йде про законопроект, який передбачає підвищення ролі сержантського і старшинського складу ЗСУ відповідно до стандартів НАТО. Президент Литви Даля Грибаускайте підкреслює, що Україна обрала правильну стратегії щодо приєднання до НАТО, тобто спочатку реформи, потім заявка на членство. Вона також підкреслила, що реформи для вступу в ЄС та НАТО мають багато спільного, адже «лише демократичні країни, які поважають верховенство права і дотримуються прав людини, можуть звертатися із заявкою стати членом НАТО». Міністр МЗС Павло Клімкін зазначив, що Україна поставила за мету досягти стандартів НАТО до 2020 року. Він також наголосив, що «ми вже нині починаємо працювати як елемент східного флангу НАТО». Експерти зазначають, що для НАТО, окрім раніше окреслених проблем із необхідністю досягнення стандартів НАТО та факту війни в Україні, також важливо зрозуміти, що на наступних виборах українська влада не змінить обраний курс на досягнення членства в НАТО. Експерти також вважають, що не останнє значення має і підтримка самих українців даної ідеї. Нагадуємо, що станом на осінь 2016 року, згідно із результатами соціологічного дослідження Центру Разумкова, більшість українців підтримують вступ України до НАТО.
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність США діяти згідно п’ятої статті про колективну оборону. Експерти зазначають, що раніше Трамп уникав відповіді на дане питання, натомість, наголошував та тому, що кожна країна-член НАТО має збільшувати власні видатки на оборону сферу. Така риторика Трампа була інтерпретована деякими експертами як відмову США від принципу колективної оборони НАТО. Американське видання Bloomberg повідомляє, що Трамп має намір зустрітися із Володимиром Путіним в липні у рамках саміту G20. Експерти неодноразово наголошували, що саме участь США у переговорах із РФ може принести реальні результати щодо відновлення миру на Донбасі. Петро Порошенко вважає, що саме політика підтримки санкцій проти Росії з боку ЄС та США є умовою для примушення Росії сісти за стіл переговорів щодо Донбасу. Він також відзначив, що «ми маємо чіткий меседж від США, що вони вимагатимуть впровадження та посилення санкцій проти РФ, якщо Росія не імплементує Мінськ».
Однією із найважливіших реформ для України залишається медична реформа, початок якої дав парламент у четвер 8 червня. Експерти зауважують, що «особливу» позицію щодо даної реформи займає не тільки деякі парламентські фракції, а й профільний комітет ВР із питань охорони здоров’я на чолі із Ольгою Богомолець. Нагадуємо, що саме профільний комітет не підтримав дану реформу і навіть розкритикував її. «Законопроект не може бути підтриманий у другому читанні в наявному вигляді,» – вважає член парламентського комітету з охорони здоров’я Олексій Кириченко. Таку позицію він пояснив тим, що «співоплата» за отримання медпослуг напряму суперечить Конституції України. При цьому депутат зазначив, що профільний комітет вважає правильними і своєчасними всі інші положення законопроекту. БФ “Пацієнти України” направив відкритого листа Петру Порошенку із проханням відкликати Ольгу Богомолець з посади Голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я. На думку активістів, саме Богомолець саботує запровадження медичної реформи та «вводить в оману нардепів неправдивими тезами». Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк заявив, що дана медреформа, підготовлена Кабміном, створить умови для розвитку ринку приватного медичного страхування. Він також висловив переконання, що МОЗ представить усі необхідні підзаконні акти відразу після прийняття їх у Раді. Він наголосив, що МОЗ виступає за якнайшвидшу реалізацію медичної реформи.
Експерти зазначають, що ще одна надважлива реформа для України – пенсійна – наразі «пробуксовує». Володимир Гройсман заявив, що має намір передати проект пенсійної реформи до Нацради реформ наступного тижня. Він зазначив, що має попередні домовленості про це із Петром Порошенком. Директор підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко висловив думку, що пропонована Кабміном модель пенсійної реформи не здатна забезпечити поліпшення соціальних стандартів і захистити інтереси майбутніх пенсіонерів. “Проблеми майбутніх поколінь і майбутніх пенсіонерів залишилися за межами цього проекту Кабміну. Уряд обмежився лише підвищенням наявних пенсій, так званим осучасненням”, − заявив Григорій Овчаренко. «Солідарна система не здатна подолати виклики демографії. Впровадження накопичувального рівня є безальтернативним рішенням», – сказав координатор громадянської платформи “Нова Країна”, президент інвестгрупи “Універ” Тарас Козак. Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова зазначила, що запуск накопичувального рівня пенсійної системи створить умови для збільшення ВВП України найближчими роками на 25% завдяки залученню в економіку додаткових фінансових ресурсів у вигляді пенсійних накопичень громадян.
На шляху до запровадження можливості в Україні реалізації принципів правової держави надважливим є питання втілення безоплатної правової допомоги. Експерт Світлана Матвієнко зазначає, що втілення цієї реформи дало змогу сотням тисяч українців отримати доступ до права і правосуддя, десяткам тисяч — реальні перемоги над державою у вирішенні своїх спорів. Експерт вважає, що дана реформа знаходиться під загрозою через прагнення міністра юстиції Павла Петренка «протягнути» на посаду керівника БПД свого чинного заступника – Павла Мороза – за результатами непрозорого «консультативного» конкурсу. Світлана Матвієнко зазначає, що такі дії Мінюсту можна трактувати як неприкрите бажання Мінюсту контролювати всю систему БПД, від якої вона має бути незалежна. Матвієнко повідомляє, що працівники виступили «проти» таких дій з боку Мінюсту та вимагають проведення конкурс з чіткими критеріями оцінки професійності тощо. Матвієнко зазначає, що наразі цей конфлікт і досі не є вирішеним, а ціна його – крок назад у п’ятирічній реформі системи БПД.
Експерти вважають, що питання «надмірного контролю» також актуально і для Державної фіскальної служби. На думку деяких експертів, у боротьбі за контроль над ДФС можна відстежити протистояння прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та близького соратника Петра Порошенка нардепа Ігоря Кононенко. За інформацією журналістів, чинний в.о. голови ДФС Мирослав Продан є близьким до Гройсмана. Також у медійний простір просочилася інформація, що Володимир Гройсман має намір «закріпитися» у ДФС, перепідпорядкувавши його безпосередньо Кабміну, а не Мінфіну, як це існує зараз. На думку міністра фінансів Олександра Данилюка, “це (перепідпорядкування) порушить загальну логіку державного управління”. Данилюк зазначає, що такий дискурс також негативно впливає на процесі реформування ДФС, зокрема, у створенні Служби фінансових розслідувань, що має замінити Податкову міліцію.
9 червня Член Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Рябошапка заявив, що подав заяву про відставку з посади члена агентства. За його словами, ситуація навколо роботи НАЗК “вимагає негайного вирішення, адже зволікання з цим дискредитує не лише ідею ефективного органу із запобігання корупції, а й посилює зневіру наших співвітчизників у можливість досягти відчутних результатів у подоланні корупції”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Єлизавета II дозволила Терезі Мей сформувати новий уряд (269 публікацій у ЗМІ)
- Безвізовий режим із ЄС назавжди звільнить Україну від впливу Росії, – Порошенко (75 публікацій у ЗМІ)
- Безвіз, співпраця із НАТО та підтримка ЗСУ. У Харкові пройшла зустріч Порошенка та Грибаускайте (68 публікацій у ЗМІ)
- Результати виборів у Великобританії: консерваторам забракло 8 голосів для більшості (27 публікацій у ЗМІ)
- Заступник глави НАЗК Руслан Рябошапка подав у відставку (25 публікацій у ЗМІ)
ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАТНИЧНА ІНТЕРГАЦІЯ УКРАЇНИ.
Президент України Петро Порошенко заявив, що підпише закон про відновлення курсу України на членство в НАТО, оскільки цю ініціативу було погоджено з ним. “Звісно ж, підпишу, адже ця законодавча ініціатива була зі мною погоджена, коаліція взяла активну участь у проходженні цього закону”, – сказав П. Порошенко журналістам у п’ятницю в Харкові. Глава держави нагадав, що мета щодо членства в НАТО не є новою для України, і нині вона лише повертається до колишніх завдань.
Міністерство оборони України розробило законопроект, який передбачає підвищення ролі сержантського і старшинського складу ЗСУ відповідно до стандартів НАТО. Про це у п’ятницю на брифінгу повідомила начальник управління комунікацій і преси міністерства оборони України Оксана Гаврилюк, передає УНІАН. За її словами, зараз на розгляді в Адміністрації президента, Верховної Ради і Кабінету міністрів знаходиться 26 проектів нормативно правових актів, що забезпечують реалізацію реформ в сфері оборони. “Зокрема, планується до розгляду в парламенті проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців”. Він покликаний підвищити роль сержантського і старшинського складу Збройних Сил України в навчанні, вихованні, підготовці особового складу і виконання завдань за призначенням в відповідно до стандартів НАТО”, – сказала вона. “Документ передбачає встановлення нових військових звань сержантського і старшинського складу”, – додала Гаврилюк.
Президент Литви Даля Грибаускайте заявляє, що на сьогодні треба зосередитися на реформах для досягнення країною стандартів НАТО. “Президент України правильно зауважив, що в основній угоді про НАТО чітко сказано, що лише демократичні країни, які поважають верховенство права і дотримуються прав людини, можуть звертатися із заявкою стати членом НАТО”, – сказала Д. Грибаускайте в п’ятницю в Харкові на спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком. За її словами, Альянс об’єднує держави, які сповідують демократичні цінності, і ці критерії схожі на критерії для членства в Європейському Союзі.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що Україна вже йде шляхом набуття членства в НАТО. “Насправді ми цим шляхом вже йдемо. Зараз ми поставили ще один дороговказ, проте ми йдемо шляхом саме членства в НАТО. Адже НАТО на сьогодні єдина система безпеки, яка ґрунтується не просто на інтересах, а саме на цінностях. І я абсолютно упевнений, що ми вже нині починаємо працювати як елемент східного флангу НАТО”, – сказав міністр в ефірі “112 каналу” в четвер увечері. Він зазначив, що Україна вже активно проводить спільні навчання з країнами НАТО, а також працює над впровадженням стандартів Альянсу. П. Клімкін також нагадав, що Україна раніше заявила про намір до 2020 року досягти стандартів НАТО.
Президент України Петро Порошенко найближчим часом може провести зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. “Я думаю, що найближчим часом відбудеться зустріч президента з новообраним президентом Франції Еммануелем Макроном”, – сказав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Міністр додав, що переговори у рамках “нормандського формату” завжди відбуваються на різних рівнях. “Нині тривають дуже інтенсивні консультації з нашими німецькими та французькими друзями, я буквально кілька днів тому розмовляв із новим французьким міністром закордонних справ, плануємо зустріч найближчим часом”, – сказав П. Клімкін.
Король Нідерландів Віллем-Олександр підписав закон, ухвалений парламентом, яким ратифікується Угода про асоціацію між Україною та Європейський союзом. Про це повідомив президент України Петро Порошенко на прес-конференції у Харкові. За словами Порошенка, король Нідерландів підписав документ 1 червня, а 8 червня сплив термін подачі можливої апеляції. “Саме в ці години тривають завершальні процедури по ратифікації доленосної угоди про асоціацію…І сьогодні ми чекаємо публікації і формального рішення Ради Європейського союзу, яке завершить процесс ратифікації”, – сказав Порошенко.
Голова Європейської Ради Дональд Туск назвав пам’ятним днем початок дії безвізового режиму ЄС для українських громадян. “Безвізовий режим для українців тепер реальність. Це зближує нас більше”, – написав Д. Туск у неділю в своєму “Твіттері”. Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні записала з цієї нагоди спеціальне відеозвернення. “Сьогодні ми знімаємо бар’єр між громадянами України та громадянами Європейського союзу. Для короткострокових поїздок між нашими країнами більше не потрібна віза. Ми зробили це, і ми зробили це разом. Україна реалізувала реформи, про які просили громадяни. А Європейський союз стримав свою обіцянку”, – зазначає Ф.Могеріні.
Президент України Петро Порошенко повідомив, що українська сторона веде переговори з Євросоюзом про скасування плати за мобільний роумінг. “Можу повідомити ще одну приємну новину: в моїх переговорах з керівництвом ЄС і з лідерами країн-членів ми почали боротьбу за скасування плати за роумінг для українців на території ЄС”, – сказав президент на святковому концерті з нагоди запуску безвізового режиму з ЄС в суботу в Києві. Він також зазначив, що також ведеться робота по введенню доступних транспортних сполучень між Україною та ЄС, залучення лоукостів, збільшення можливостей прикордонних пунктів пропуску.
Європейський союз вважає контрпродуктивною ідею, висловлену президентом Петром Порошенком, про запровадження закордонних паспортів старого типу для мешканців окупованих Росією територій. Про це заявив посол Євросоюзу Хюг Мінгареллі під час відкриття виставки карикатур “Шлях України до безвізового режиму з ЄС”. Виступаючи на церемонії, посол зауважив, що безвіз має запрацювати для всіх без винятку категорій громадян: “Наголошую, що безвізовий режим має працювати для всіх українців, які отримуватимуть біометричні паспорти”. Згодом у коментарі “Європейській правді” Мінгареллі пояснив, що мав на меті надіслати сигнал представникам української влади. “Я наголосив на тому, що йдеться про всіх українців, оскільки лунали пропозиції окремих посадових осіб України про те, щоби мешканці Криму та ОРДЛО не отримували паспорти, необхідні для безвізового режиму. Це суперечить підходу ЄС. Я хочу підкреслити, що право на безвізові подорожі до ЄС повинні отримати всі громадяни України, незалежно від того, де вони проживають”, – заявив посол ЄС.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що зі вступом у силу безвізового режиму з країнами ЄС Україна має більше аргументів для перспективи членства в Європейському Союзі. “Хочу сказати: що більший прогрес, який ми демонструємо на шляху реформ, то більше аргументів у мене і українського народу з’являється для того, щоб надати Україні і перспективу членства в ЄС. Адже Україна є європейською країною відповідно до 49-ї статті Римського статуту”, – сказав П. Порошенко в своєму спільному виступі з президентом Словаччини Андреєм Кіскою на прикордонному пункті пропуску” Ужгород “(Закарпатська обл.) у неділю.
Під час проходження митного контролю мешканці Донбасу, які мають біометричний паспорт, зможуть на рівних умовах з іншими проходити перевірку документів. Про це розповів перший заступник начальника окремого контрольно-пропускного пункту Київ, начальник штабу полковник Михайло Гриневич, передає Укрінформ. За його словами, додатковий чи посилений контроль до таких громадян застосовуватись не буде. “Заходи посилення контролю як таких для окремої категорії (жителів Донбасу – ред.) ми не передбачаємо. Для нас це громадяни України. З 2015 року у нас в пунктах пропуску запроваджена робота з баз даних Інтерполу, є певні результати, і вони досить суттєві. Інших заходів не передбачається”, – сказав Гриневич.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ ІЗ РФ.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій сподівається, що на наступному пленарному тижні парламент зможе розглянути звернення до Міністерства закордонних справ щодо введення візового режиму з Росією. На думку Парубія, цей законопроект є надзвичайно важливим, а питання введення візового режиму з країною-агресором – дуже актуальним. Водночас виносити його в зал можна тільки тоді, “коли буде повна підтримка”. “Бо неуспіх по цьому голосуванню був би неуспіхом не тільки українського парламенту, а й всієї української справи”, – сказав спікер, зазначивши, що консультації з цього приводу тривають.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що відомство в разі ухвалення рішення про запровадження візового режиму з РФ готове його реалізувати. “Я вважаю, що навіть запровадження візового режиму в контексті контролю того, хто прибуває з РФ, нам мало. Ми маємо запровадити для цього біометричні паспорти, але потім ще й контроль тих, хто приїжджає”, – сказав він в ефірі “112 каналу” в четвер увечері. За словами міністра, на сьогодні майже 3 млн українців перебувають на території РФ. “І одночасно маємо зрозуміти, а що ж з нашими громадянами, які перебувають на території тимчасово окупованого Криму? Що Росія зробить у тому сенсі, щоб обмежити ці контакти?”, – сказав П.Клімкін.
Перший заступник спікера Верховної Ради, представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з питань врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко вважає за доцільне ввести відвідування України росіянами за біометричними паспортами. “Я думаю, що в’їзд по біометричному паспорту є в першу чергу мудрим з точки зору нашої безпеки”, – сказала І.Геращенко в ефірі телеканалу “112. Україна” в п’ятницю ввечері. Вона пояснила, що біометричний паспорт – це додаткова перевірка на предмет того, хто в’їжджає, чи перетинала ця людина незаконно кордон в Криму або на окупованому Донбасі, чи є вона в якихось базах даних. При цьому І.Геращенко нагадала, що проти України ведеться гібридна війна. “В умовах гібридної війни необхідно мудро діяти і все робити вчасно. Якщо і вводити візовий режим, то в ту хвилину, коли це буде вигідно Україні і ми точно не програємо, і наші громадяни не постраждають”, – сказала вона.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
У законопроекті №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів, що має надати старт реформуванню системи охорони здоров’я, при підготовці до другого читання необхідно усунути антиконституційні норми, вважає член парламентського комітету з охорони здоров’я Олексій Кириченко. “Законопроект не може бути підтриманий у другому читанні в наявному вигляді. У змінах ми намагатимемося прибрати і довести антиконституційність деяких його положень”, – сказав він, наголосивши, що передусім йдеться про співоплату медичних послуг. При цьому депутат зазначив, що профільний комітет вважає правильними і своєчасними всі інші положення законопроекту, зокрема, про введення спеціального держоргану, що має відповідати за фінансування, черговість зміни на первинному, вторинному і третинному рівні медичної допомоги.
Громадські та пацієнтські організації звернулися до президента Петра Порошенко з проханням відкликати Ольгу Богомолець з посади Голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я. Про це йдеться у відкритому листі, який підписали представники ГО. За словами активістів, приводом для цього листа стали дії Ольги Богомолець, які звели нанівець усі зусилля щодо впровадження медичної реформи. “В той час, коли медична реформа – найбільш нагальна у суспільстві, Богомолець як Голова парламентського комітету відкрито саботує її. Під час голосування законопроектів, Ольга Вадимівна неправдивими тезами ввела в оману депутатів та фактично заблокувала старт медреформи”, – зазначає виконавча директорка БФ “Пацієнти України” Ольга Стефанишина.
Пропонована міністерством охорони здоров’я реформа системи охорони здоров’я створить умови для розвитку ринку приватного медичного страхування, вважає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “У нашому законі ми говоримо, що оскільки держава вводить поняття “покриття державного гарантованого пакета”, то це означає появу простору для приватних страхових компаній, які зможуть покривати послуги, що або покриті частково, або не мають покриття зовсім”, – сказав він інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Він зазначив, що нині на ринку приватного медичного страхування “страховики дійсно сидять у преміум-сегменті й переважно працюють із приватними клініками”. “Страховикам цікаво, щоб держава визначила свої гарантії й чітко визначила для них ринок. Ми даємо їм дуже багато можливостей”, – сказав він. П. Ковтонюк зазначив, що МОЗ не назвало запропоновану реформу “медичним страхуванням”, щоб надати можливість операторам страхового ринку представити свої законодавчі ініціативи щодо медстрахування.
Міністерство охорони здоров’я має намір представити перші підзаконні акти для реалізації медичної реформи одразу після ухвалення відповідних законів, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “Підзаконні акти будуть готові, як тільки будуть проголосовані закони. Кілька підзаконних актів у нас вже є, ми одразу пустимо їх у хід і виноситимемо на Кабмін”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Він наголосив, що МОЗ має намір готувати підзаконні акти дуже оперативно.
Медична допомога дітям, материнство і родопоміч покриватимуться за рахунок державного бюджету, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “Пологи, материнство і дитинство покриватимуться державою і входитимуть до гарантованого пакета”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, коментуючи включення до державного гарантованого пакета медичних послуг медичної допомоги дітям та родопомочі. Коментуючи включення до гарантованого держпакета паліативної допомоги, П. Ковтонюк наголосив, що держава гарантуватиме медичну частину такої допомоги. “Соціальною допомогою і відходом займається Мінсоцполітики, але медична частина (паліативної допомоги – ІФ) покриватиметься повністю”, – сказав він.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє про досягнення попередньої домовленості з президентом України Петром Порошенком щодо розгляду проекту пенсійної реформи на засіданні Національної ради реформ наступного тижня. “Урядовий законопроект уже готовий. Я маю надію, що наступного тижня президент, ми попередньо так домовилися, наступного тижня президент скличе Нацраду реформ, і ми на ній ще раз розглянемо всі позиції реформи”, – сказав він під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ в Києві в п’ятницю.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що для отримання пенсії на підконтрольній Києву території України жителі окупованого Росією Криму мають сплачувати внески до Пенсійного фонду України (ПФУ). “Йдеться про страховий стаж людей, які працювали і працюють в Україні та сплачували внески до Пенсійного фонду України, тому, хоч би де людина працювала, якщо вона сплачуватиме внески до Пенсійного фонду України, немає ніяких питань, щоб претендувати на пенсію”, – сказав він під час зустрічі з представниками регіональних ЗМІ в Києві в п’ятницю, відповідаючи на запитання про те, чи враховуватиметься на підконтрольній території країни отриманий у Криму трудовий стаж.
Експерти і представники громадських організацій, що беруть участь у роботі консультативно-дорадчих органів законодавчої та виконавчої влади, закликали Кабінет Міністрів України розробити пенсійну реформу, що передбачає запуск накопичувального рівня пенсійної системи. Відповідну думку вони висловили під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” 8 червня, зазначивши, що пропонована Кабміном модель пенсійної реформи не здатна забезпечити поліпшення соціальних стандартів і захистити інтереси майбутніх пенсіонерів. “Проблеми майбутніх поколінь і майбутніх пенсіонерів залишилися за межами цього проекту Кабміну. Уряд обмежився лише підвищенням наявних пенсій, так званим осучасненням”, − сказав директор підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
Кабінет Міністрів України має намір протягом місяця внести до Верховної Ради України пропозицію щодо перерозподілу 15 млрд грн для їх спрямування на оплату пільг і субсидій. “Уряд цього місяця – і проситиму підтримки парламенту – внесе пропозицію щодо перерозподілу 15 млрд грн на пільги та субсидії всіх підприємств паливно-енергетичного комплексу: теплокомуненерго, що надають комунальні послуги”, – сказав В.Гройсман під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Член Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслан Рябошапка заявив, що подав заяву про відставку з посади члена агентства. “Підтримуючи вимоги суспільства та уряду, з метою якнайшвидшого налагодження ефективної роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, я сьогодні подав до Кабінету Міністрів України заяву про відставку з посади члена агентства”, – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook у п’ятницю.
Детективи НАБУ у складі слідчої групи департаменту спецрозслідувань ГПУ продовжать розслідування так званої справи чорної бухгалтерії Партії регіонів. Про це повідомляє прес-служба Національного антикорупційного бюро. “Щодо рішення керівника САП передати матеріали справи за підслідністю до ГПУ, детективи НАБУ продовжать роботу над своїми напрацюваннями у складі спільної слідчої групи з департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури та сподіваються, що встановлені ними факти отримають належну правову оцінку”, – йдеться в повідомленні. За інформацією бюро, слідча група у складі НАБУ та ГПУ була утворена ще 2016 року для дослідження записів “чорної бухгалтерії” Партії регіонів.
Національне антикорупційне бюро підозрює Національний банк в співучасті в розтраті 12 мільярдів гривень рефінансування. Про це свідчить постанова Солом’янського райсуду Києва від 31 травня 2017 року, передає Finbalance. Згідно з матеріалами суду, НАБУ встановило вказаний факт в рамках розслідування виведення 87 млн доларів зі збанкрутілого “Дельта Банку”. Так, слідством встановлено, що в період з 2014 по 2015 рік посадові особи Нацбанку, зловживаючи своїм службовим становищем і діючи умисно за змовою з менеджментом кількох комерційних банків, розтратили кошти НБУ в сумі 12 млрд гривень. У шахрайстві брали участь банки “Київська Русь”, “Південкомбанк”, “Міський комерційний банк”, “Автокразбанк”, “Терра банк”, “Дельта банк”, “Хрещатик”, “Фінанси і кредит”, “Фінпростбанк” і “Інтеграл банк”.
ЕКОНОМІКА.
Національний банк України спростив інвестування для бізнесу за кордон. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Як зазначається, бізнес отримав можливість інвестувати за кордон до 2 мільйонів доларів в еквіваленті на підставі однієї валютної ліцензії за один календарний рік. Досі ліміт загальної суми таких операцій становив 50 тис доларів за один календарний місяць. Національний банк встановив різні вимоги для отримання ліцензій залежно від суми інвестиції за кордон. Якщо розмір інвестиції є меншим 50 тис доларів, то діятимуть спрощені вимоги до переліку документів для отримання ліцензії.
Україна подасть апеляцію на рішення Високого суду Лондона щодо боргового спору України та РФ стосовно єврооблігацій у $3 млрд до 23 червня, повідомляє Міністерство фінансів України. “На засіданні, яке відбулося в англійському суді 26 травня 2017 року, суддя Блер продовжив термін подачі апеляції України на 14 днів (з 9 червня 2017 до 23 червня 2017 року). Відповідно, Україна подасть документи щодо апеляційного оскарження в цей продовжений термін”, – ідеться в повідомленні на сайті Мінфіну в суботу.
Динаміка індексу споживчих цін та його складових у травні свідчить про ризик перевищення фактичного рівня інфляції за підсумками 2017 роки над прогнозованим, повідомляється на веб-сайті Національного банку України. “Фактичний рівень інфляції в травні – як у місячному вимірі, так і в річному – виявився вищим за прогноз НБУ. Це пояснюється, перш за все, високими темпами зростання цін на сирі продукти і посиленням впливу адміністративних чинників”, – зазначено в повідомленні.
Від початку 2017 року взаємна торгівля між Україною та Казахстаном залежно від категорії товарів демонструє зростання на 15-25% порівняно з показниками за цей самий період 2016 року, повідомив тимчасовий повірений у справах України в Казахстані Володимир Джиджора. “Ми від початку цього року спостерігаємо зростання порівняно з попереднім роком товарообігу між Україною та Казахстаном. За різними напрямами від 15 до 24-25%”, – сказав він журналістам в Астані в п’ятницю.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Переведення контракту на транзит російського газу з НАК “Нафтогаз України” на ПАТ “Магістральні газопроводи України” (МГУ) може спричинити вимогу Газпромбанку до НАК достроково виплатити $835,3 млн за кредитом 2012 року, повідомляється в річному звіті “Нафтогазу”. “Задоволення вимоги “Нафтогазу” до “Газпрому” в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма щодо переведення прав та обов’язків за контрактом… до МГУ може призвести до ситуації, коли Газпромбанк отримає право вимагати дострокового погашення повною мірою “Нафтогазом” своїх зобов’язань за кредитом, виданим у 2012 році, включаючи нараховані відсотки за користування та штрафні санкції”, – йдеться у звіті.
Україна протягом січня-травня 2017 року імпортувала сирої нафти і газового конденсату в грошовому вираженні на 123,2 мільйона доларів, що в 2,9 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє “УНІАН” з посиланням на Державну фіскальну службу України. Основні поставки нафти (83,4%) були з Азербайджану – на 102,8 млн, Казахстану (12,6%) – 15,5 млн доларів, Росії (2,4%) – майже 3 млн доларів. З інших країн було поставлено сировину на 1,9 млн доларів.
Литовський президент Даля Грібаускайте в світлі підготовки Брюсселя до переговорів з Москвою обіцяє допомогти Україні в блокуванні ініціатив щодо розширення газопроводу Nord Stream, повідомляє BNS. Україна, Польща і країни Балтії заявляють, що проект Nord Stream 2 посилить залежність Євросоюзу від газу “Газпрому”. Газопровід також знизить значимість України як транзитної країни, а це завдасть удару українському уряду. Ці питання в п’ятницю в Харкові Д. Грібаускайте обговорила з президентом України Петром Порошенком. “Україна достатньо відкрито просить допомоги в блокуванні різних питань, пов’язаних із цим проектом, і ми, без сумніву, робили це”, – сказала Д. Грібаускайте журналістам у п’ятницю.
