Музей Революції Гідності повинен розповідати не лише про Майдан, але й про Україну у цілому. «Цей музей – не лише для українців, його функція є набагато ширша, ніж ми уявляємо», – зазначив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі генеральний директор Національного музею Революції Гідності, голова правління Громадської організації «Музей Майдану» Ігор Пошивайло. Музей не повинен бути бібліотекою – це діалог, динамічний простір, який має зберігати пам’ять, нести просвітницьку місію.
Начальник відділу музейної справи Українського інституту національної пам’яті, член ініціативи «Музей Майдану/Музей Свободи» Анастасія Гайдукевич зазначила, що ідея створення музею народилася ще під час революційних подій. Тоді напрацювали попередню концепцію. «Ми перейшли до більш практичної і ґрунтовної роботи, розробляючи фінальний концепт Музею Революції Гідності з усіх його частин. […] Враховуючи усі унікальні виклики, які перед нами стоять, нам принципово необхідно було ознайомитися, у тому числі, зі світовим досвідом», – розповіла вона. Найближчим часом оголосять конкурс щодо фізичного втілення концепції. Восени очікують отримати результати.
Отримання досвіду створення музеїв у Європі, вивчення їхніх помилок, стало у нагоді при формуванні бачення майбутнього Музею Революції Гідності. Мають поєднатися музей, меморіал та громадський дослідницький центр. «Це – інвестиція у майбутнє», – переконаний Роберт ван Ворен, професор, правозахисник, ініціатор проекту «Збереження усної історії Майдану». Він розповів, що очікується приїзд голландських колег, для доопрацювання вже існуючої концепції. «Музей – це місце для осмислення та усвідомлення тих чи інших подій, тому ми не можемо замовчувати певні незручні питання», – зауважила Ольга Сало, провідний художник Музею Революції Гідності.
