В українському медіа-просторі з’явилася інформація про те, що Петро Порошенко 19-20 червня має здійснити візит до США, під час якого відбудеться його особиста зустріч із Дональдом Трампом. На думку експертів, зустріч Порошенка і Трампа має надважливе значення, особливо за умови того, що Трамп ще не проводив зустрічі із Володимиром Путіним. Нагадуємо, зустріч глав держав США та Росії запланована під час проведення саміту G20, що відбудеться у середині липня. Наразі стосунки України та США є стабільними, проте наша держава очікує від Штатів більш активної участі у питанні стабілізації на Донбасі, за умови стагнації Мінських угод. На думку експертів, важливими питаннями для обговорення Порошенка і Трампа є продовження та можливе розширення санкцій проти Росії, переговори щодо можливості надання США летальної зброї для України та участь США у переговорах із Росією щодо припинення військових дій на Донбасі. На думку дипломатів, позиція США стосовно підтримки політики санкціонного тиску на Росію наразі є незмінною. Міністр фінансів США Стівен Мнучін вкотре підкреслив: «Дозвольте запевнити вас: у нас немає намірів скасовувати санкції проти Росії». Нагадуємо, нещодавно Сенат США виступив із ініціативою посилення санкцій проти Росії за втручання у вибори президента США та 14 червня проголосував за відповідний законопроект. Однак, адміністрація Трампа реагує на такі ініціативи достатньо стримано. Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що він згоден із думкою, що Росію потрібно покарати за втручання в американські вибори, але закликає поводити «гнучку» політику щодо розширення санкцій, що, на думку Тіллерсона, дозволить Трампу мати додаткові важелі впливу на Росію. Голова ВР Андрій Парубій повідомив, що під час візиту до США, він озвучував питання надання Україні летального озброєння у рамках розширення санкцій. «З цього питання йдуть дискусії. І якщо раніше було негативне рішення, то сьогодні питання залишається відкритим”, – зазначив Парубій.
Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що законопроект про зміну формату АТО буде розроблятися в експертному середовищі вже на цьому тижні, а вже наступного – буде внесений президентом до парламенту. За словами Турчинова, головний акцент в цьому законопроекті буде стосуватися саме завдань держави, спрямованих на звільнення окупованих територій. “Тобто ми не просто констатуємо факт російської окупації, а на законодавчому рівні визначаємо комплекс силових і дипломатичних кроків, які повинні забезпечити звільнення окупованих територій”, – підкреслив секретар РНБО. Секретар РНБО також роз’яснив, що після ухвалення такого закону юридично АТО буде завершено. Петро Порошенко наголосив, що законопроект буде базуватися на умовах, закріплених в Мінських домовленостях. Він також зазначив, що разом з підготовкою законопроекту буде продовжено політико-дипломатичні зусилля.
Актуальним питанням для України залишається підтримка боєздатності та розвиток ЗСУ, також необхідно наближати стандарти в українській армії до стандартів НАТО. Експерти зазначають, що це, передусім, питання грошей. Міністерство фінансів в законопроекті “Про основи бюджетної політики на 2018-2020 роки” пропонує залишити витрати на оборону в 2018 році на рівні 5% ВВП. У рамках цих витрат, за логікою Мінфіну, також має відбуватися «послідовне переозброєння відповідно до критеріїв і стандартів НАТО». Олександр Турчинов вважає, що Україні слід активно залучати західних партнерів до приватизаційних та інвестиційних проектів в сфері ВПК. Але для цього ВР має ухвалити рішення, яке б відкрило західним партнерам такий доступ до українського оборонного комплексу.
14 червня на засіданні уряду відбулося обговорення засад бюджетної політики на наступні три роки, згідно із нововведеннями, які прийняв Кабмін цієї весни. Важливим питанням залишається держборг та дефіцит держбюджету. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що питання бездефіцитності бюджету може бути вирішено у довгостроковій перспективі. А це означає, що Україні знову ж таки буде необхідна зовнішньо-економічна допомога, надання якої напряму залежить від успішності проведення реформ в Україні. “У борговій політиці наша задача – зниження протягом 2018-2020 рр. Рівня державного боргу до 55% в 2020 році з 66,8% ВВП”, – додав глава Мінфіну. На реімбурсацію лікарських засобів Кабмін планує виділяти щорічно 1 млрд грн.
Важливою галуззю економіки України залишається АПК, який є одним із основних експортних пунктів нашої держави та джерелом валютних надходжень до бюджету. На 2018 рік Кабмін планує збільшити підтримку АПК. Так, на наступний рік планується виділити 6 млрд грн на підтримку АПК, у 2017 році вона становила 4 млрд грн. Міністерство агрополітики повідомляє, що Україна в 2015/2016 маркетинговому році (липень-червень) експортувала 39,487 млн тонн зерна, що на 13,5% більше, ніж у попередньому сезоні. Також ЄС досяг компромісного рішення щодо розширення торговельних преференцій для України. «Він (компроміс) передбачає надання Україні преференцій на всі сільськогосподарські продукти, запропоновані Європейською комісією, причому п’ять з них частково відновлені, а з промислового комплексу видалена сечовина”, – йдеться в повідомленні ЄС. Експерти повідомляють, що дане розширення торговельних квот все одно ще далеке від експортних можливостей України у АПК. “Прийняте вчора рішення забезпечує підтримку торгівлі з Україною при одночасному захисті вразливих для фермерів та промисловості ЄС інтересів”, – прокоментував доповідач від ЄП Ярослав Валенса. Експерти також зазначають, що ЄС напряму ставить питання розширення квот із реалізацією реформ. Також реалізувати весь потенціал українського АПК може запровадження ринку землі, реформа якого наразі просувається повільними темпами. Також в ЄС не забули про Антикорупційний суд, який передбачений Угодою про асоціацію України з ЄС, але створення якого ще навіть не почалось. “Ми впевнені, що Антикорупційна ініціатива ЄС зробить значний внесок у боротьбу з корупцією в Україні”, – заявив заступник голови представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен. На його думку, запуск антикорупційного суду в Україні дасть змогу замкнути ланцюг створення антикорупційних органів та отримувати реальні результати їхньої роботи.
Попри дискурс влади про те, що рівень життя та середні зарплати українців збільшуються, самі українці скаржаться на скрутне матеріальне становище. Згідно результатів соціологічного дослідження групи «Рейтинг», майже дві треті опитаних українців (60%) стверджують, що за останній рік їхнє матеріальне становище погіршилося. Крім того, абсолютна більшість опитаних (97%) відчуває на собі підвищення цін на споживчі товари і послуги поточного року.
Кабмін на засіданні 14 червня без обговорення продовжив термін дії надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, введених чотири місяці тому, ще на один місяць – до 17 липня.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Біля Вашингтона поранено американського конгресмена – партійного організатора республіканської більшості (110)
- В Сенате США готовят сделку по усилению санкций против РФ, — Politico (96 новин)
- Порошенко вдохнул смысл в заявление Турчинова об отмене АТО (79 новин)
- Кабмин оценивает издержки на осуществление реформы здравоохранения в 276,3 миллиарда (50 новин)
- Сенат США проголосував за розширення санкцій проти РФ (38 новин)
ОБОРОННА СФЕРА УКРАЇНИ.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що в Пентагоні обговорюється питання про надання Україні летальної зброї. Про це він сказав в ході візиту в США, передає прес-служба ВР. За словами Парубія, питання надання летальної зброї, як і питання посилення санкцій, піднімалося ним у Пентагоні. “Він не знято з порядку денного, з цього питання йдуть дискусії. І якщо раніше було негативне рішення, то сьогодні питання залишається відкритим”, – зазначив він. Парубій запевнив, що “немає негативної відповіді, дискусія відкрита”. “Виділення зброї обговорюється, це має як технічне, так і символічне значення для посилення співпраці між Україною і США”, – додав він.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов сподівається, що найближчим часом буде завершено розробку законопроекту про зміну формату антитерористичної операції на Донбасі і парламент його оперативно розгляне. “Я вважаю, що в нас не так багато часу для ухвалення відповідних рішень. Сподіваюся, що вже цього тижня відбудеться експертне обговорення, й після внесення президентом цього законопроекту в парламент депутати не відкладатимуть із позитивним голосуванням”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За словами О. Турчинова, головний акцент в цьому законопроекті буде стосуватися саме завдань держави, спрямованих на звільнення окупованих територій. “Тобто ми не просто констатуємо факт російської окупації, а на законодавчому рівні визначаємо комплекс силових і дипломатичних кроків, які повинні забезпечити звільнення окупованих територій”, – підкреслив секретар РНБО.
Законопроект про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей, який анонсував секретар РНБО Олександр Турчинов, буде внесено до Верховної Ради наступного тижня, повідомив заступник глави фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук. “Очікується, що наступного тижня до Верховної Ради буде внесений законопроект, що надасть можливість завершити етап АТО і розпочати етап нового використання наших Збройних сил, одночасно з інтеграцією сюди ж цивільних та військових адміністрацій, як єдиної системи, що надасть нам змогу повернути українські території, українських громадян”, – сказав А. Тетерук. Він зазначив, що антитерористична операція вичерпала себе як формат відновлення територіальної цілісності України.
Президент України Петро Порошенко заявив, що за його дорученням триває розробка проекту закону щодо реінтеграції Донбасу, який передбачатиме низку заходів щодо повернення окупованих територій України, повідомляє в середу прес-служба глави держави. “За моїм дорученням був розроблений проект законодавчого акта, який називається “Про реінтеграцію окупованих територій Донбасу України”. Він охоплює низку заходів і кроків, які треба буде здійснити для забезпечення реінтеграції, визначення правового режиму”, – констатував П. Порошенко. Президент наголосив, що ключовою позицією є реінтеграція цих територій. За його словами, в підготовці законопроекту беруть участь експерти, народні депутати. Крім того, законопроект базується на умовах, закріплених в Мінських домовленостях. Водночас П. Порошенко наголосив на важливості забезпечення українських військових правом діяти адекватно в умовах російської агресії проти України.
Зберегти витрати на оборону в 2018 році на рівні 5% валового внутрішнього продукту (ВВП) пропонує Верховній Раді уряд України в законопроекті “Про основи бюджетної політики на 2018-2020 роки” (т. зв. “Бюджетна резолюція”). “…Пріоритетом є підтримка оборони і безпеки: витрати на цю сферу на 2018 рік визначено на рівні 5% ВВП”, – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, представляючи документ. “В рамках цього документа ми орієнтуємося на оптимізацію чисельності та структури Збройних сил України та послідовне переозброєння відповідно до критеріїв і стандартів НАТО”, – зазначив глава Мінфіну.
Секретар РНБО України Олександр Турчинов виступає за ухвалення Верховною Радою рішення про доступ західних партнерів до приватизаційних та інвестиційних проектів у сфері українського військово-промислового комплексу. “Без залучення великих інвестицій і нових технологій у наш оборонно-промисловий комплекс ми не зможемо надійно захистити країну і витримати конкуренцію на міжнародних ринках озброєнь. Всі обмеження в цьому питанні не працюють на безпеку країни і їх необхідно зняти”, – сказав він.
Секретар РНБО Олександр Турчинов сподівається, що Верховна Рада ухвалить законопроект, який створить правове поле для надійної інформаційної та кібербезпеки. “Звичайно, сьогодні ми не можемо говорити про повну захищеність (від кібератак – ІФ), але ми все робимо для того, щоб зробити цей захист надійним. Для того, щоб зупинити кіберагресію, нам потрібно не лише чітке розуміння проблем, що постають перед нами, а й досить серйозні ресурси. Крім того, необхідно внести зміни до законодавчого поля, що не забезпечує правових механізмів захисту суспільства і держави в умовах інформаційних технологій, що дуже швидко розвиваються”, – сказав секретар РНБО
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Підписаний королем Нідерландів закон, яким ратифікується Угода про асоціацію між ЄС та Україною, вже опублікований на сайті уряду Нідерландів. Про це повідомляється на офіційному сайті Officielebekendmakingen.nl. Закон про ратифікацію Нідерландами Угоди про асоціацію між ЄС та Україною набере чинності на наступний день з дати його офіційного опублікування, тобто 15 червня.
Президент України Петро Порошенко наступного тижня відвідає з візитом Вашингтон, де проведе зустріч з президентом США Дональдом Трампом, повідомило джерело в дипломатичних колах. “Дійсно, досягнуто домовленість про зустріч (з Д. Трампа), візит відбудеться 19-20 червня”, – сказав співрозмовник агентства в середу.
У адміністрації США немає жодних планів анулювати санкції проти Росії, заявив в середу міністр фінансів США Стівен Мнучін “Дозвольте запевнити вас: у нас немає намірів скасовувати санкції проти Росії. У мене немає такого наміру, і я не чув, щоб хто-небудь в адміністрації пропонував такий варіант”, – сказав він, виступаючи в комітеті з асигнувань палати представників конгресу США. За словами міністра, влада США “збирається реалізовувати існуючі на даний момент санкції” з урахуванням виконання мінських домовленостей.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Кабінет Міністрів України продовжив термін дії надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, введених чотири місяці тому, ще на один місяць – до 17 липня. Відповідну постанову Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні в середу.
Кабінет Міністрів виключив представників НАК НАК “Нафтогаз України” зі складу аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату українського видобутку. Відповідну постанову Кабінет Міністрів за пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України ухвалив на засіданні в середу. “З огляду на те, що “Нафтогаз” є акціонером підприємств, що беруть участь у біржових аукціонах як продавці (йому належить 100% акцій ПАТ “Укргазвидобування” і 50%+1 акція ПАТ “Укрнафта”), задля уникнення конфлікту інтересів і підвищення об’єктивності в діяльності аукціонного комітету”, – йдеться в пояснювальній записці до постанови.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), скаржиться на зволікання з публікацією її рішень в офіційних засобах масової інформації. “Станом на сьогодні не опубліковані 32 постанови, з яких 20 актів очікують друку понад два тижні (деякі – і 100 днів), що створює серйозні ризики для стабільної і незалежної роботи комісії”, – написав на своїй Facebook-сторінці глава НКРЕКП Дмитро Вовк.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України направило до Міністерства закордонних справ листа з проханням через українські посольства попередити вісім країн про ризики нелегального постачання вугілля з ОРДЛО. Згідно з копією документа, яку має агентство “Інтерфакс-Україна”, Міненерговугілля запропонувало направити інформацію про варіанти і можливості ідентифікації вугілля з ОРДЛО до посольств України в Туреччині, Нідерландах, Іспанії, Молдові, Болгарії, Бельгії, Польщі та Румунії для вжиття всіх можливих заходів щодо інформування місцевих портів, митних органів, наявних і потенційних покупців.
Господарський суд Києва постановив стягнути 79,877 млн грн дивідендів ПрАТ “Газтранзит” (Київ, частково належить російському “Газпрому”) в рамках примусового стягнення з ПАТ “Газпром” (РФ) штрафу Антимонопольного комітету України. Відповідне рішення суду від 6 червня оприлюднено в Єдиному держреєстрі.
Вуглевидобувні підприємства України в січні-травні 2017 року зменшили видобуток рядового вугілля, за оперативними даними, на 3,2% (на 517,2 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 15 млн 783,5 тис. тонн.
Брати Григорій та Ігор Суркіси ведуть переговори про продаж акцій своїх енергодистрибуційних компаній Тернопільобленерго, Прикарпаттяобленерго і Львівобленерго. Про це повідомили Економічній правді джерела, наближені до Адміністрації президента. За словами співрозмовника, покупцем виступає найближче оточення Петра Порошенка. Ціну майбутньої операції джерело не повідомило, уточнивши тільки, що в пакеті угоди обговорюється можливість повернення активів братів, контроль над якими вони втратили внаслідок націоналізації Приватбанку. Також, за словами джерела, угода не стосуватиметься Запоріжжяобленерго, яке також входить в сферу інтересів Суркісів.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Заступник голови представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен та голова Антикорупційної ініціативи ЄС Ека Ткешелашвілі висловили підтримку створенню антикорупційного суду. Як повідомляє прес-аташе представництва ЄС в Україні Давід Стулік, про це Т. Фреллесен і Е. Ткешелашвілі заявили у вівторок у Києві під час презентації третього компоненту Антикорупційної ініціативи ЄС, спрямованого на посилення спроможності органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та журналістів-розслідувачів у залученні до процесу боротьби з корупцією. “Важко недооцінити важливість створення антикорупційного суду в Україні сьогодні”, – заявила Е. Ткешелашвілі. Метою очолюваної нею Антикорупційної ініціативи ЄС є впровадження антикорупційної політики в Україні, зокрема шляхом підтримки новостворених антикорупційних органів, таких як НАБУ і САП.
Прокуратура заочно повідомила екс-міністра доходів і зборів Олександру Клименку про підозру в створенні та участі в злочинній організації і зловживанні службовим становищем. Про це на своїй сторінці Facebook повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос. “Перебуваючому у глибокій еміграції через страх повернутися на Батьківщину екс-мінздоху Клименку О.В. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст.364 КК України (створення і участь у злочинній організації та зловживання службовим становищем)”, – написав він. “Повідомлення про підозру направлено Клименку О.В. у спосіб, передбачений КПК України”, – додав Матіос.
Конкурсна комісія обрала 55 осіб, яких рекомендує призначити на посади детективів Національного антикорупційного бюро. Такими є результати третьої хвилі конкурсного відбору на ці посади, інформує 14 червня прес-служба НАБУ. Попереду на переможців чекає спеціальна перевірка та поліграф. Лише після цього розпорядженням директора НАБУ їх зможуть призначити на посади. Більша частина з новообраних детективів після призначення працюватиме у територіальних управліннях НАБУ – у Львові, Одесі та Харкові. Третя хвиля конкурсного відбору детективів бюро стартувала у липні 2016 року. Документи для участі в конкурсі подали 2494 особи (44 особи на місце).
ЕКОНОМІКА.
Закріпити таргетування дефіциту державного бюджету до 2% ВВП і зниження рівня державного боргу до 55% ВВП в 2020 році пропонує Верховній Раді уряд України в законопроекті “Про основи бюджетної політики на 2018-2020 роки” (т. зв. “Бюджетна резолюція”). “Ми вводимо таргетування бюджету з метою вийти на бездефіцитний бюджет у довгостроковій перспективі. У короткостроковій перспективі плануємо скоротити дефіцит до 2% з 3% ВВП”, – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, представляючи документ на засіданні Кабміну в середу. “У борговій політиці наша задача – зниження протягом 2018-2020 рр. Рівня державного боргу до 55% в 2020 році з 66,8% ВВП”, – додав глава Мінфіну.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та перший віце-президент Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Філіп Беннет домовилися про посилення співпраці в сфері реформи корпоративного управління, зокрема НАК “Нафтогаз України”, а також реалізації проектів розвитку муніципальної інфраструктури. Як повідомляє в середу прес-служба Кабінету міністрів України, зустріч В. Гройсмана і Ф. Беннета відбулася напередодні великої конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться в Лондоні на початку липня, а також в рамках підготовки зустрічі глави уряду України з керівництвом ЄБРР. В ході бесіди В. Гройсман зазначив, що допомога ЄБРР в проведенні інституційних реформ і в розвитку реального сектора – значна і важлива, тому Київ постійно веде консультації з Банком з багатьох питань.
Законопроект “Про засади бюджетної політики на 2018-2020 роки” (т. зв. Бюджетна резолюція) передбачає щорічне виділення 1 млрд грн на урядову програму реімбурсації лікарських засобів. “З метою підвищення доступності медичної допомоги передбачається підтримка реалізації національної системи реімбурсації лікарських засобів. На зазначену мету в 2018-2020 роках заплановано спрямовувати щороку по 1 млрд грн”, – повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк, представляючи документ на засіданні Кабміну в середу. Крім того, він також зазначив, що реформування системи охорони здоров’я повністю забезпечено фінансуванням.
Бюджетна резолюція, затверджена урядом на засіданні в середу, передбачає виділення із загального фонду бюджету на підтримку агропромислового комплексу в 2018 році 6 млрд грн. Згідно з документом, загальний обсяг підтримки в 2019 році може становити 7 млрд грн, а в 2020 році збільшитися до 8 млрд грн. Зазначені кошти будуть спрямовані на бюджетні дотації, технічне переобладнання сільгоспвиробництва, здешевлення кредитів і страхових платежів, кредитування фермерських господарств, стимулювання розвитку тваринництва, садівництва, рибництва.
Україна з початку 2016/2017 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 14 червня 2017 року експортувала 42,3 млн тонн зернових. Згідно з повідомленням Міністерства аграрної політики і продовольства, на сьогодні експортовано близько 17 млн тонн пшениці, 5,2 млн тонн ячменю, 19,7 млн тонн кукурудзи. Крім того, на зазначену дату експортовано 366,9 тис. тонн борошна. Як повідомлялося з посиланням на дані Мінагропроду, Україна в 2015/2016 МР (липень-червень) експортувала 39,487 млн тонн зерна, що на 13,5% більше, ніж у попередньому сезоні.
В результаті міжінституційних переговорів ЄС щодо надання Україні торговельних преференцій сторони досягли компромісу і визначили обсяг квот. Тристоронні переговори відбулися у вівторок ввечері в Страсбурзі. “Після бурхливих обговорень вдалося досягти сильного компромісу, на який погодилися всі три установи (Європарламент, Єврокомісія та Мальтійське головування). Він передбачає надання Україні преференцій на всі сільськогосподарські продукти, запропоновані Європейською комісією, причому п’ять з них частково відновлені, а з промислового комплексу видалена сечовина”, – йдеться в повідомленні. Встановлені наступні річні квоти: для меду – 2500 тонн, томатів оброблених – 3000 тонн, пшениці – 65000 тонн, кукурудзи – 625000 тонн, ячменя – 325000 тонн. Узгоджений текст робить акцент на боротьбу з корупцією, яка є однією з умов виділення торгівельних преференцій Україні. Крім того, товари, які вивозяться з підконтрольних сепаратистам територій, будуть предметом додаткових перевірок.
Кабінет Міністрів за пропозицією Міністерства фінансів запропонує Верховній Раді скасувати обов’язкове декларування громадянами України валютних цінностей та іншого майна за межами країни. Відповідний законопроект з правками до декрету уряду “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19 лютого 1993 року уряд затвердив під час чергового засідання в середу, передає кореспондент агентства. “У сучасних умовах декларування суб’єктами підприємницької діяльності України наявності у них валютних цінностей, що перебувають за межами країни, і отримання довідок про проведення декларування валютних цінностей перетворилося на бюрократичну формальність, тоді як невиконання відповідної вимоги карається штрафом”, – йдеться в пояснювальній записці.
Вищий господарський суд України (ВГСУ) відмовив офшорній компанії Tolexis Trading Limited (Кіпр), що входить до Group DF Дмитра Фірташа, у задоволенні її касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду, який задовольнив скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і вимагає від Господарського суду Запорізької області розглянути позовну заяву САП про розірвання договору Фонду держмайна (ФДМ) України з Tolexis Trading Ltd. про створення ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (ЗТМК) на базі однойменного держпідприємства. Як повідомила САП на своїй сторінці в Facebook в середу, відповідне рішення ВГСУ ухвалив 12 червня поточного року.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Скасування податку на пенсії для працюючих пенсіонерів, яке планується провести у рамках пенсійної реформи, стосуватиметься півмільйона українських громадян. Про це заявив заступник голови правління Пенсійного фонду Владислав Машкін на брифінгу. “Питання скасування торкнеться близько півмільйона людей, тобто це люди, які є пенсіонерами і працюють одночасно, – їм виплачується пенсія на рівні 85 % від призначеного розміру, але не менше, ніж півтора розміра прожиткового мінімуму”, – зазначив він. Машкін також підкреслив, що можливе скасування відповідної норми законодавства безпосередньо на бюджет Пенсійного фонду “критично не вплине”.
