19 червня Президент України Петро Порошенко вирушив у США із офіціальним візитом, у ході якого він проведе зустріч із Президентом США Дональдом Трампом. Експерт з міжнародної політики Георгій Кухалейшвілі вважає, що відкрита підтримка Україна на президентських виборах опонентки Трампа Гілларі Клінтон може вилитися у дефіцит довіри між українською владою та адміністрацією республіканців. Однак, Кухалейшвілі констатує, що побоювання України після приходу до влади в США Дональда Трампа поки не виправдалися. На думку експерта, Порошенко має обсудити із Трампом цілу низку надважливих для України питань, зокрема, у необхідності підтримати рішення Сенату США про розширення санкцій проти Росії. Георгій Кухалейшвілі припускає, що Трамп для початку особисто переконається, можна домовитися з Володимиром Путіним чи ні, а вже потім ухвалить рішення щодо санкцій. «Спільною справою» для США та Росії залишається боротьба з ІДІЛ у Сирії. Заступник держсекретаря США в 2014-2017 рр. Ентоні Блінкен також вважає, що тема Сирії для США є першим пріоритетом. «Сирія – це номер один. Але Україна також залишається на порядку денному,» – зазначає Ентоні Блінкен. «Я думаю, що увага світу прикута до інших речей, і цим користуються сепаратисти і росіяни,» – додає Ентоні Блінкен. Американська професорка Марсі Шор, дослідниця новітньої історії Східної Європи з Єльського університету зазначає, що «багато людей (в США) не знають про конфлікт на Донбасі і їм байдуже; вони навіть не знають, що таке Донбас і де він». «Тому я не думаю, що сприйняття України у світі було досить сформованим, щоб воно могло змінитись під впливом Майдану або війни,» – зазначає Марсі Шор.
Експерт з міжнародної політики Георгій Кухалейшвілі наголошує, що принциповим є переконати Білий Дім дотримуватися Української логіки вирішення конфлікту на Донбасі: спочатку Росія виводить звідти свої війська, а вже після цього Київ проводить вибори і «думає над особливим статусом Донбасу».
Ентоні Блінкен вважає, що ініціатива у питанні про альтернативні варіанти «нормандського формату» належить Європі: «Якщо наші європейські партнери – Німеччина і Франція – захочуть, щоб США були частиною цього процесу, ми повинні бути частиною цього процесу. І я думаю, що наш голос буде важливим та ефективним». Однак, експерти констатують відсутність бажання європейців відмовитися від «нормандського формату» на користь якогось альтернативного, у якому США змогли б взяти участь. Передусім, така «незгода» ЄС і США виникла через міжнародну політику Трампа у питаннях НАТО, Паризької кліматичної угоди тощо. Також не на користь взаємовідносинам ЄС і США зіграло рішення Сенату США про «екстратериторіальний» характер розширених санкцій проти Росії, що зачіпають фінансові інтереси Німеччини та Австрії. Народний депутат Сергій Тарута переконаний, що «нормандський формат» себе повністю вичерпав і не дає жодного позитивного ефекту. На його думку, більш перспективним для вирішення конфлікту на Донбасі є «віденський формат». Сергій Тарута вважає, що Німеччина та Франція не будуть проти такого формату. Тарута припустив, що на такий формат, швидше за все, погодиться і президент США, в той час як він не захоче брати участь у “нормандськими форматі”, “оскільки це буде означати, що ти граєш за умовами Парижа”.
Георгій Кухалейшвілі зазначає, що крім зовнішньополітичного аспекту, Петро Порошенко має заручитися також і фінансовою підтримкою США. Зокрема, на військові потреби та проведення реформ. Георгій Кухалейшвілі підкреслює, що США мають суттєвий вплив і на політику МВФ, в тому числі мають право накладати вето на рішення МВФ. Тому, на думку експерта, республіканці можуть дати згоду на виділення МВФ чергового траншу тільки за фактом проведення Україною реформ. «Українські проблеми з проведенням реформ не хвилюють США. Їх цікавлять результати,» – додає Георгій Кухалейшвілі.
За результатами другого туру виборів у нижню палату парламенту Франції партія Еммануеля Макрона здобула впевнену перемогу. Так, згідно з остаточними результатами, у партії Макрона “Вперед, республіко” – 308 місць із 577 у нижній палаті парламенту, в її союзників-центристів із “Демократичного руху” – 42 місця. Петро Порошено привітав Макрона із впевненою перемогою на виборах. Президент України також побажав своєму французькому колезі успіхів “у реформах заради майбутнього об’єднаної Європи”. Експерти зазначають, що Еммануель Макрон має усі підстави для того, щоб проводити рішучу політику, в тому числі, і на міжнародній арені. Окремі експерти вважають, що перспективною метою Макрона стане нарощування політичної ваги Франції у ЄС та налагодження рівноправного діалогу із Берліном. Така тенденція актуалізується на тлі виходу Британії із ЄС, перші переговори в рамках Брексіт відбулися вже 19 червня.
Європейський Союз продовжив продовження обмежувальних заходів стосовно Росії за незаконну анексію Криму та Севастополя до 23 червня 2018 року. Петро Порошенко привітав таке рішення ЄС, а також зазначив, що «ціна за спробу анексії та агресію має зростати». Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що «санкції – єдиний захист і єдина лінія між добром і злом, яку провів Захід», проте вони є лише інструментом, щоб змусити Росію виконати Мінські домовленості. Міністр додав, що після того, як російські війська покинуть Донбас, можна буде знімати санкції. Водночас Павло Клімкін зазначив, що Євросоюз підтримує Україну, але уточнив: “Чи робить ЄС для України достатньо? Можливо, ні”.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій озвучив тематичні блоки законопроектів, які парламент розгляне поточного пленарного тижня, проект пенсійної реформи та законопроект щодо окупованих територій наразі не заявлені. Віце-прем’єр Степан Кубів підтвердив, що законопроект про пенсійну реформу буде внесено до парламенту найближчими днями. Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз запропонував Кабміну передати ЛЕО в управління держави для недопущення відключення об’єктів області від енергопостачання на період проведення АТО. Юрій Гарбуз зазначив, що це вже третій варіант, який пропонує Луганська ВЦА для вирішення даної проблеми. Нагадуємо, що з квітня ЛЕО почала відключати від електропостачання всі підприємства житлово-комунальної сфери області, які мають борги за електроенергію. ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” входить до групи компаній “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина.
Андрій Парубій повідомив, що текст законопроекту про реінтеграцію Донбасу ще не готовий, а лише обговорюється його концепція. Серед обговорюваних позицій, за словами спікера парламенту, – зміна статусу, визнання окупованих територій формально окупованими територіями і “найголовніше – визначення юридичних передумов для ведення бойових дій і військових операцій, щоб цей закон давав таке законодавче право для головнокомандувача, для РНБО”. Нардеп Дмитро Тимчук повідомив, що проект закону, по суті, пропонує замінити АТО “військовою операцією, керованою не СБУ (як нині в режимі АТО), а Оперативним штабом”. Керівництво Оперативним штабом буде здійснювати Президент та Генштаб. Усі нинішні військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації, як зазначив Дмитро Тимчук, також “замикатимуться” на Оперативному штабі. Також, за його словами, законопроект дозволяє запроваджувати воєнний стан на розсуд президента України. Тимчук також наголосив, що ухвалення цього законопроекту в жодному разі не означатиме відмови України від Мінських домовленостей. Нардеп Ірина Геращенко виступила із ініціативою «провести дискусію щодо законопроекту на неформальній мінській платформі, що створена й успішно працює у ВР». Політолог Володимир Фесенко зазначив, що він не бачить нічого поганого в тому, що законопроект покажуть у Мінську: «Скажу відверто: деякі положення цього закону, не сам закон, обговорювали з нашими партнерами у “нормандському форматі”. Це нормально». Він також наголосив, що «це не означає, що ми будемо узгоджувати(законопроект) з Росією або сепаратистами».
Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомляє, що борг ОРДЛО за електроенергію споживачів становить 3,9 млрд грн. Тому він вважає доцільним розробити рішення Уряду, яке б вирішило питання боргів ОРДЛО. «Без рішення уряду ми самі не зможемо впоратися з цим питанням,» – зазначив Павло Жебрівський.
Впливове українське видання «Українська правда», аналізуючи рішення МЕРТ про рекомендацію Президенту підписати закон про затвердження митних ставок на експорт металобрухту, зазначає, що Уряд намагається лавірувати між міжнародними зобов’язаннями України та внутрішньо-олігархічними інтересами Ріната Ахметова та Віктора Пінчука. У МЕРТ пояснили, що для експорту металобрухту до ЄС (який є мізерно малим) буде застосовуватися митний тариф у 10 євро за тону, як це прописано в Угоді про асоціацію України з ЄС. Таке «виключення» МЕРТ пояснює домінуванням міжнародних угод над внутрішнім законодавством. Експерти «Української правди» вважають, що за такою логікою точно таке виключення для ЄС має діяти і стосовно нинішнього мораторію на експорт необробленої деревини. Однак для деревини цей принцип чомусь не діє. Нарешті, така логіка ще більш загострює питання порушення Україною норм СОТ, вважає «Українська правда». Адже Угода про вступ до СОТ – також міжнародний документ, ратифікований Радою, і він так само має перевагу над внутрішнім законодавством. І в цьому документі ми також зобов’язалися утримуватися від підвищення експортних мит. «Таким чином, Україна майже стовідсотково стане об’єктом скарги до СОТ. Із відповідними наслідками,» – заключають експерти українського видання.
Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що районний суд Одеси конфіскував Одеський НПЗ у компанії “СЄПЕК” Сергія Курченка. Це стало можливим в рамках укладення угоди зі слідством заступника гендиректора Одеського НПЗ Дмитра Веремєєва. Юрій Луценко повідомив, що наразі управління НПЗ перейде до Кабміну, після цього Одеський НПЗ буде приватизований.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Світові ЗМІ про вибори у Франції: Макрон-завойовник (138 публікацій у ЗМІ)
- Зустріч Порошенко-Трамп відбудеться, – екс-посол США Пайфер (70 публікацій у ЗМІ)
- В Кремлі назвали санкції ЄС проти Криму нелегітимними (67 публікацій у ЗМІ)
- Винищувач США уперше збив бомбардувальник військ Асада (53 публікації у ЗМІ)
- Лондон і Брюссель провели першу зустріч на переговорах про вихід Британії з ЄС (48 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Президент України Петро Порошенко вирушив до США з робочим візитом, повідомляє його прес-секретар Святослав Цеголко. “Президент України відбув з робочим візитом до Сполучених Штатів”, – написав С. Цеголко на своїй сторінці у Facebook пополудні в понеділок.
Переговорний процес щодо врегулювання ситуації на Сході України потребує перезавантаження й переходу від так званого Мінського до “Віденської формату” за участю США, вважає народний депутат України Сергій Тарута (позафракційний). “Мінський формат повністю себе вичерпав… Жодна з трьох груп (політична, економічна, гуманітарна в рамках Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі – ІФ) не дає результату, тому треба повністю перезавантажити систему. Перейти до Віденського формату”, – сказав Тарута журналістам у понеділок в Києві.
Європейський Союз затвердив рішення щодо продовження обмежувальних заходів стосовно Росії за незаконну анексію Криму та Севастополя до 23 червня 2018 року. Згідно з повідомленням на сайті Ради ЄС, таке рішення було ухвалено в понеділок у Люксембурзі у рамках засідання міністрів закордонних справ ЄС. “Ці заходи застосовуються до громадян ЄС і компаній, заснованих в ЄС. Їх дія обмежена територією Криму та Севастополя”, – йдеться в повідомленні.
Президент України Петро Порошенко вітає рішення Ради Європейського Союзу продовжити ще на рік санкції проти Росії за анексію Криму. “Вітаю рішення Ради ЄС продовжити ще на рік “Кримський пакет” санкцій. Ціна за спробу анексії та агресію має зростати”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у понеділок.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що без запроваджених обмежувальних заходів стосовно Російської Федерації за незаконну анексію Криму та окупацію Донбасу Європа була б уразливою. “Санкції – єдиний захист і єдина лінія між добром і злом, яку провів Захід, коли Росія порушила всі договори. Відсутність санкцій означає відсутність відмінності між міжнародним правом і безправ’ям. Без санкцій Європа була б іншою, слабкішою”, – сказав П. Клімкін в інтерв’ю австрійському журналу Profil. Міністр додав, що після того, як російські війська покинуть Донбас, можна буде знімати санкції. “Нам потрібні санкції не як стратегія, а як інструмент, щоб змусити Росію виконати Мінські домовленості та припинити окупацію Криму. Як тільки росіяни залишать Донбас, можна буде поступово знімати санкції. Тут ми не маємо нічого проти”, – наголосив глава МЗС України.
ЗАКОН ПРО ОРДЛО.
Концепція законопроекту про реінтеграцію окупованих територій Донбасу в даний час обговорюється, текст документа поки не готовий, заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Тексту ще немає. Зараз обговорюється сама концепція, і це правильний підхід, щоб на початковому етапі можна було вже визначити основні позиції, які будуть в цілому узгоджені”, – сказав А. Парубій журналістам в понеділок увечері, додавши, що цю концепцію представив секретар ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. Серед обговорюваних позицій, за словами спікера парламенту, – зміна статусу, визнання окупованих територій формально окупованими територіями і “найголовніше – визначення юридичних передумов для ведення бойових дій і військових операцій, щоб цей закон давав таке законодавче право для головнокомандувача, для РНБО”.
Роботу над законопроектом “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України” незабаром буде завершено і його буде винесено на засідання Ради національної безпеки і оборони, стверджує перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко. “Сьогодні ми працювали кілька годин, дошліфовуємо певні дискусійні моменти законопроекту “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України”. Найближчим часом відбудеться РНБО, де буде розглянуто цей законопроект і прийнято остаточне рішення, також я запропонувала найближчим часом провести дискусію щодо законопроекту на неформальній мінській платформі, що створена й успішно працює у ВР”, – написала І. Геращенко на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Законопроект про відновлення суверенітету України над ОРДЛО передбачає заміну антитерористичної операції на військову операцію і дозволяє запроваджувати воєнний стан на розсуд президента України, повідомив народний депутат із фракції “Народний фронт”, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук. “Відбулося засідання робочої групи з доопрацювання законопроекту “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України”, раніше анонсованої секретарем РНБО О. Турчиновим. Робота над законопроектом закінчується (йде погодження деяких деталей), незабаром побачимо його в Раді”, – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook у понеділок. За його словами, проект закону, по суті, пропонує замінити АТО “військовою операцією, керованою не СБУ (як нині в режимі АТО), а Оперативним штабом”. “Загальне керівництво Оперативним штабом здійснюватиме президент як Верховний головнокомандувач, з питань оборони також керівництво здійснює Генштаб. Президентові надається право і вирішувати питання використання сил та засобів ЗСУ в операції, і залучати інші силові структури, але під загальним керівництвом військових”, – повідомив нардеп.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає, що депутати Верховної Ради підтримають підвищення пенсій українцям із 1 жовтня 2017 року та їх щорічну індексацію з урахуванням зростання середньої заробітної плати та показників інфляції. “Уряд запропонував, щоб підвищення пенсій, яке загалом торкнеться 9 млн пенсіонерів, відбулось уже з 1 жовтня. Ми також запропонували, щоб надалі щорічно відбувалась автоматична індексація пенсій з урахуванням росту середньої заробітної плати і показників інфляції. Нацрада реформ цієї п’ятниці (16 червня – ІФ) підтримала наші пропозиції і уже наступного тижня урядовий законопроект буде спрямований до Верховної Ради”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
ЕКОНОМІКА.
Україна втратила від несанкціонованої владою блокади неконтрольованих територій Донецької та Луганської області 1% ВВП, і важливо не допустити повторення таких спроб, зокрема блокади залізничних перевезень із Росії, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Від тієї блокади, яка сталася, Україна втратила 1% ВВП – це сотні мільйонів гривень, мільярди гривень, які могли піти на заробітні плати, на ще більше зміцнення національної валюти”, – сказав прем’єр.
Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2017 року до аналогічного періоду 2016 року становило 2,5%. Таку поліпшену оновлену оцінку оприлюднила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок замість оприлюднених в середині травня 2,4%.
Валовий зовнішній борг України за станом на початок квітня 2017 року становив $113,643 млрд, що на 0,11% більше, ніж на початку року, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик очікує, що Національна акціонерна компанія (НАК) “Нафтогаз України” ознайомить міністерство зі своїми планами та розрахунками щодо закачування природного газу до підземних сховищ (ПСГ). “Передбачено планом 17 млрд куб. м на 1 жовтня 2017 року, але на сьогодні поки що НАК “Нафтогаз України” не подав свого плану заповнення ПСГ”, – сказав він.
Україна в січні-квітні 2017 року імпортувала 4 млрд 510,494 млн куб. м природного газу на загальну суму $1 млрд 78,641 млн, свідчать дані Державної служби статистики. Середня ціна імпортованого країною газу, згідно з даними Держстату, в квітні-2017 склав $209,6 за 1 тис. куб. м проти $234,7 – у березні 2016, $252,5 – у лютому і $244,6 – у січні.
Борг за електроенергію споживачів, які перебувають на непідконтрольних територіях Донбасу, становить 3,9 млрд грн, заявляє голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. “Ключова проблема, щодо якої нам потрібне рішення уряду, – борги неконтрольованої території: з 5,6 млрд грн боргу за електроенергію – 3,9 млрд заборгувала неконтрольована України територія. І без рішення уряду ми самі не зможемо впоратися з цим питанням”, – написав П.Жебрівський.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних (НКРЕКП), вивчає можливість оплати за транспортування газу по магістральних газопроводах його постачальниками. Про це повідомила заступник директора департаменту НКРЕКП із регулювання відносин у нафтогазовій сфері Оксана Кривенко на зустрічі “Координаційної платформи операторів газорозподільних систем Енергетичного співтовариства” в Одесі в понеділок. “На сьогодні розглядається можливість оплати за точки виходу з магістральних газопроводів постачальниками газу… За такого варіанта, відповідно, зменшиться тариф на розподіл”, – сказала вона.
CEZ A.S. (Чехія) ENGIE SA (Франція) і Polskie Gornictwo Naftowe I Gazownictwo Spolka Akcyjna (Польща) пройшли безумовну попередню кваліфікацію і отримали право брати участь у тендерах на закупівлю газу “Нафтогазом України” на кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомляє НАК зі посиланням на публікацію банку. Відповідно до неї, ще 11 підприємств пройшли попередній відбір в рамках підготовки до виділення третього транша револьверного кредиту ЄБРР на суму до $300 млн.
Запаси вугілля антрацитової групи в Україні на 180 тис тонн більші, ніж в минулому році. Про це заявив міністр енергетики Ігор Насалик на Селекторній нараді, яка відбувалася під головуванням прем’єр –міністра України Володимира Гройсмана. За словами міністра, на данний момент запаси вугілля складають 2,7 мільйона тонн . Зокрема, 2,2 млн тонн вугілля газової групи, і 0,66 млн антрацитової групи. “У минулому році на сьогоднішній день ми мали 480 тис тонн. Тобто зараз ми маємо на 180 тис тон більше, ніж у минулому році, не дивлячись на всі проблеми, які у нас виникали”, – заявив Насалик.
Для недопущення відключення об’єктів області від енергопостачання на період проведення АТО потрібно передати обласну енергопостачальну компанію “Луганське енергетичне об’єднання” в управління державі. Про це заявив голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз на селекторній нараді з підготовки до зими, передає “Інтерфакс-Україна”. “Це третій варіант, з яким я звертався і до вас, і на РНБО – на період АТО передати в держуправління компанію ЛЕО, тому що не можна допустити відключення води і електрики в цілому”, – сказав Гарбуз. Голова ВЦА уточнив, що перший варіант вирішення проблеми передбачає прийняття постанови уряду, яке зараз знаходиться на доопрацюванні, про заборону відключати об’єкти ЖКГ на території Донецької та Луганської областей до завершення АТО, а другий варіант – видати ліцензію “Луганськобленерго” для енергопостачання об’єктів на підконтрольній території Луганської області.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Районний суд Одеси конфіскував Одеський нафтопереробний завод, що належить групі “СЄПЕК” Сергія Курченка, на користь Кабінету міністрів. Про це на своїй сторінці у Facebook написав генпрокурор Юрій Луценко. “В рамках укладення угоди зі слідством районний суд Одеси виніс вирок про спецконфіскацію цілісного майнового комплексу Одеського НПЗ як знаряддя злочину злочинної організації Курченка”, – написав він, додавши, що завод перейшов у власність держави в особі Кабінету міністрів. “Сподіваюся на швидкий і прозорий аукціон з приватизації”, – додав він.
Заступника гендиректора Одеського нафтопереробного заводу Дмитро Веремєєв, який пішов на угоду зі слідством, засуджено до 5 років в’язниці з одним роком випробувального терміну. Про це повідомив журналістам на брифінгу в понеділок прокурор Одеської області Олег Жученко, передає “Інтерфакс-Україна”. За словами прокурора, в рамках угоди Веремєєв надав слідству низку свідчень у “справі Курченко”, окрім того, повідомив про місцезнаходження деяких важливих для слідства документів, а також про роль частини підозрюваних. Крім того, розповів Жученко, в рамках домовленостей заступник гендиректора повинен був компенсувати частину з 2 млрд грн збитків, завданих державі. Щодо конфіскації Суворівським районним судом Одеси цілісного майнового комплексу Одеського НПЗ, що належить групі “ВЕТЕК” Сергія Курченко, Жученко повідомив, що на користь держави надійшло майно вартістю 200 млн доларів, включаючи будівлі площею 38 тис. кв. м і 77 га землі.
