Огляд ЗМІ за 21 червня 2017

ВИСНОВКИ.

В експертному середовищі продовжується обговорення результатів зустрічі Петра Порошенка із Дональдом Трампом. Окремі експерти концентруються на протокольних аспектах переговорів замість аналізу контенту зустрічей.

Депутати Верховною Ради, коментуючи зустріч Петра Порошенка, зауважують на важливості даної  зустрічі у контексті ролі США у процесі врегулювання ситуації на Донбасі. Лідер фракції БПП Артур Герасимов заявив, що «ключове для нас, – що США чітко підтвердили свою підтримку нашої позиції». Лідер фракції НФ Максим Бурбак вважає, що «дуже добре, що це сталося до зустрічі Трампа з Путіним. Бо Петро Олексійович доніс правдиву інформацію стосовно ситуації на сході України». Нардеп від Опоблоку Ігор Шурма нарікає, що під час зустрічі не було згадки про Будапештський меморандум, «а він має бути домінуючим у вирішенні цієї проблеми». Єгор Соболєв, народний депутат від фракції «Самопоміч», заявив, що зустріч Трампа із Порошенком є саме заслугою Конгресу, який наполягав на її проведенні перед зустріччю із Путіним. «Багато ще стане зрозуміло після зустрічі Трампа з Путіним,» – додав Єгор Соболєв. Нардеп Сергій Тарута заявив, що «війна в Україні – це протистояння Росії і Заходу, перш за все з Америкою». Тому він переконаний, як тільки США «знайдуть можливість перезавантажити геополітичний стан», то в Україні настане мир. Нардеп Сергій Лещенко вважає, що Україна отримала від США дуже потужний сигнал підтримки, однак, «що стосується конкретних результатів, то вони на сьогоднішній день незрозумілі».

Впливова американська газета The Wall Street Journal охарактеризувала зустріч так: “Лідери двох країн говорили під час фотосесії в Овальному кабінеті, але уникали потенційно складних питань”. Видання USA Today написало, що Трамп був “досить розпливчастим у своїх ремарках про Україну, описуючи країну тільки як “місце, у справи якого ми всі глибоко залучені”. Reuters у своєму матеріалі зазначає, що Трамп під час зустрічі з Порошенком висловив підтримку мирного врегулювання конфлікту на сході України, але нічого не сказав про роль Росії, в той час уряд США розширив санкції через дії Москви”. СNN пише, що коли Порошенко відвідав Білий дім, його зустріли без традиційної помпезності, як це заведено під час зустрічі президента США з іноземними лідерами.

Редактор впливового українського видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко вважає, що позитивних сигналів від Трампа було більше, ніж негативних. Але всі ці позитиви не є результатами нинішніх переговорів. Швидше йдеться про підтвердження позиції США щодо підтримки України, а не про її посилення, зазначає Сидоренко. Експерт наголошує, що Трамп не особливо цікавиться зовнішньою політикою, тому, на думку Сидоренка, не варто переоцінювати значення того, скільки тривала зустріч Трампа та Порошенка. Редактор «Європейської правди» вважає, що важливішими були інші зустрічі Порошенка у Вашингтоні: з міністром оборони Джеймсом Меттісом, держсекретарем Рексом Тіллерсоном та віце-президентом Майклом Пенсом. Аналогічної думки притримується також директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.  Він також зазначає, що головне у цьому візиті – то, що залишилося за кадром зустрічі в Овальному кабінеті. Водночас Вадим Карасьов зазначив, що домовленості, досягнуті під час зустрічей з міністром енергетики США і міністром оборони США, наразі не формалізовані – “вони не викристалізувалися в якісь конкретні угоди”.

Петро Порошенко заявив, що представники адміністрації президента США Дональда Трампа найближчим часом відвідають Україну, в ході візиту буде підписано низку угод про співпрацю. Зокрема, буде підписана угода про оборонні закупівлі і угоду про військово-технічне співробітництво. Порошенко також повідомив, що були обговорені питання закупівлі американського вугілля, який повинен замінити вугілля з окупованих територій. Президент України вкотре підкреслив, що українська сторона не вважає за доцільне зміну Мінського і Нормандського форматів переговорів по Донбасу. Він також зазначив, що санкції з Росії не будуть зняті до моменту виконання Росією Мінських угод. В свою чергу, представник Білого дому Шон Спайсер підтвердив, що в адміністрації США вважають, що Москва виступає в ролі агресора на сході України, і очікують, що Росія припинить окупацію і виведе свої війська звідти.

Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у РФ вважають “неприйнятною та неправильною” заяву Білого дому про те, що санкції проти РФ не скасують, поки Росія не залишить східну Україну. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков повідомив, що у Москві розпочали підготовку санкцій у відповідь США. Також через розширення санкцій МЗС Росії скасувало черговий раунд консультацій з Держдепом США. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в ході візиту в Росію попередив, що невиконання Москвою мінських домовленостей може привести до подальшого погіршення відносин між ЄС і Росією. Також Еммануель Макрон та Ангела Меркель прозвітують про ситуацію з виконанням Мінських угод під час саміту ЄС у Брюсселі, що відбудеться 22-23 червня.  21 червня у Мінську учасники ТКГ домовилися про введення режиму припинення вогню з 24 червня до кінця серпня на час збирання врожаю.

Законопроект про реінтеграції ОРДЛО досі не внесений до Верховної Ради. Заступник глави фракції БПП Сергій Березенко вважає, що даний законопроект не буде проголосований до кінця поточної сесії ВР. «Подивіться скільки мало часу залишилось, а законопроект ще навіть не написаний,» – сказав Серій Березенко. Представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко також не переконана, що законопроект про ОРДЛО буде внесений у найближчий час до ВР. У матеріалі українського видання «Українська правда» зазначається, що даний законопроект є принципово новим для України. Він визнає території окупованими, проте не називає окупанта. У концепції законопроекту також передбачено дотримання Мінських угод, але фактично дасть змогу України вести війну без її оголошення. Експерти припускають, що такий характер законопроекту може слугувати Росії сигналом того, що у разі неефективності дипломатичних засобів, Україна може перейти до силового варіанту звільнення Українських земель.

21 червня Петро Порошенко провів зустріч главою МВФ Крістін Лагард. “Дискусії були зосереджені на очікуваних пенсійної та земельної реформи, а також на заходах щодо прискорення приватизації і забезпечення конкретних результатів у зусиллях для боротьби з корупцією”, – зазначається у прес-релізі МВФ. 20 червня Рада директорів СБ схвалила концепцію партнерства СБ з Україною на 2017-2021 рр. Для Світового банку пріоритетними є реформа управління державними фінансами та реформа державного управління, антикорупційна діяльність.

Кабмін схвалив пакет законопроектів щодо пенсійної реформи. Володимир Гройсман зазначив, що тепер пенсійна реформа буде передана до парламенту, де також відбудуться дискусії з даного приводу. Народний депутат від Опоблока Сергій Льовочкін заявив, що його фракція буде голосувати  проти даної реформи. На його думку, суттю реформи є «механічне скорочення кількості пенсіонерів». Експерти зазначають, що даний проект законів передбачає видозмінену версію солідарної пенсійної системи, реформа не передбачає запровадження другого рівня ПС – обов’язкового накопичувального. «Ми підтримуємо прагнення уряду реформувати пенсійну систему, але не підтримуємо ту модель, яку уряд пропонує,» – заявив координатор громадянської платформи “Нова країна”, президент інвестгрупи “Універ” Тарас Козак. Експерти наполягають, що запровадження накопичувальної пенсійної системи крім вирішення проблеми дефіциту ПФ дозволить забезпечити економіку довгим ресурсом. «Якщо уряд запровадить опцію накопичувального рівня, то до 2050 року співвідношення активів недержавних пенсійних фондів до ВВП країни складе 65% “, – заявила голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова. На думку експертів, цей інвестиційний ресурс дозволить замінити дорогі довгострокові кредити, що залучаються від міжнародних фінансових організацій. Повний текст пенсійної реформи вже є у розпорядженні ЗМІ.

Генпрокурор Юрій Луценко 21 червня до Верховної Ради вніс подання відразу на п’ятьох депутатів на зняття депутатської недоторканості. А саме: депутата від НФ Євгена Дейдея, депутата групи “Воля народу” Олеся Довгого, депутата “Радикальної партії” Андрія Лозового, депутата від БПП Борислава Розенблата, депутата від НФ Максима Полякова. Ірина Геращенко висловила переконання, що ВР проголосує за зняття недоторканості з усіх 5 депутатів.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Наливайченко: Білий дім охарактеризував зустріч Порошенка-Трампа всього 13-ма словами (459 публікацій у ЗМІ)
  • У Берліні сподіваються, що закон про реінтеграцію Донбасу сприятиме врегулюванню (254 публікації у ЗМІ)
  • Генпрокурор просить ВР притягнути до кримінальної відповідальності п’ятьох нардепів (126 публікацій у ЗМІ)
  • Бабаков і Ко. Кого наздогнали нові санкції США (80 публікацій у ЗМІ)
  • Сайдік про “хлібне перемир’я”: Учасники перемовин зобов’язались донести ініціативу до свого політичного керівництва (65 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з міністром торгівлі Сполучених Штатів Америки Вілбером Россом, повідомляється на офіційному сайті глави української держави в середу ввечері. “Головну увагу під час зустрічі глава держави зосередив на можливостях активізації інвестиційної діяльності американських компаній в Україні, а також розвитку двосторонньої торгівлі, зокрема, в контексті розширення експорту української продукції в США”, – йдеться в повідомленні.

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа найближчим часом відвідають Україну, в ході візиту буде підписано низку угод про співпрацю, заявляє президент України Петро Порошенко. “Під час переговорів в Пентагоні з міністром оборони США генералом Меттісом, під час переговорів з віце-президентом було домовлено про те, що найближчим часом Україну відвідають кілька ключових членів нової президентської адміністрації, кілька міністрів. І будуть підписані дуже важливі угоди. В тому числі з оборонного співробітництва, включаючи угоду про оборонні закупівлі і угоду про військово-технічне співробітництво”, – сказав П. Порошенко.

Президент України Петро Порошенко заявляє про те, що українська сторона не вважає за доцільне зміну Мінського і Нормандського форматів переговорів по Донбасу. “Ми не бачимо необхідності змінювати Нормандський формат і мати якийсь паралельний тренд Мінського процесу. Ми дійсно обговорювали більш активне залучення наших американських партнерів до Нормандського формату, ми повністю відкриті і вітаємо ці кроки і будемо вітати активнішу участь, в тому числі представництво в форматі Мінського процесу, в тому числі в Тристоронній контактній групі”, – сказав П. Порошенко.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що в ході візиту до Вашингтона обговорив з керівництвом США подальший список санкцій щодо Росії. “Обговорили конкретні плани, які передбачають: перше – збереження, а іноді посилення режиму санкцій щодо РФ аж до повного виконання Мінських угод”, – сказав П. Порошенко.

Президент України Петро Порошенко заявив, що на території України знаходиться понад 40 тисяч російських бойовиків. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News в ході робочого візиту до Вашингтона. “Сьогодні у нас є більше трьох тисяч регулярних російських військ на українській території, плюс російські бойовики, все разом – більше 40 тисяч”, – заявив Порошенко. Він також додав, що на сьогоднішній день збільшується кількість танків, артилерії та інших озброєнь на окупованій території. Крім того, Порошенко висловив надію на сприяння президента США Дональда Трампа в питанні досягнення миру на Донбасі.

Президент України Петро Порошенко обговорив з керівництвом США поглиблення співпраці в енергетичній сфері. “Окремо ми обговорили питання енергетичної співпраці і енергетичної безпеки”, – сказав П. Порошенко на брифінгу у Вашингтоні в середу. За його словами, сторони обговорили питання закупівлі американського вугілля, який повинен замінити вугілля з окупованих територій, постачання якого припинено в зв’язку з конфіскацією РФ українських вугільних шахт.

В адміністрації США на чолі з президентом Дональдом Трампом вважають, що Москва виступає в ролі агресора на сході України, і очікують, що Росія припинить окупацію і виведе свої війська звідти. Про це заявив у вівторок під час брифінгу у Вашингтоні представник Білого дому Шон Спайсер, повідомляє “Укрінформ”. “Я думаю, ми заявили дуже чітко про це – так”, – відповів він на питання, чи хоче Трамп, щоб Росія пішла з Донбасу і чи вважає він Москву агресором у цьому конфлікті. Спайсер підкреслив, що “очевидно, це є однією з причин санкцій (проти РФ), оскільки поки вони (росіяни) не вийдуть зі Східної України, ми продовжимо зберігати санкції проти Росії”.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. “Крім того, обговорювалися шляхи надання оборонної зброї для України”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненими прес-службою глави Української держави у вівторок вночі. Сторони також обговорили шляхи посилення інвестиційного та торговельно-економічного співробітництва України та США. Під час зустрічі обговорювалися шляхи інституціоналізації двостороннього співробітництва в сфері безпеки.

Санкції щодо Росії не будуть зняті до повного виконання Москвою мінських домовленостей, заявив глава Мінфіну США Стівен Мнучін. “Ця адміністрація прихильна до дипломатичного процесу, який гарантував би суверенність України, і послаблення санкцій не буде, доки Росія не буде виконувати своїх обов’язків у рамках мінських угод”, – зазначив С.Мнучін, слова якого наводяться на сайті Мінфіну. Він також зазначив, що доповнені у вівторок обмежувальні заходи щодо Москви орієнтовані на те, щоб продовжувати чинити тиск на РФ у зв’язку з ситуацією на сході України.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в ході візиту в Росію попередив, що невиконання Москвою мінських домовленостей може привести до подальшого погіршення відносин між ЄС і Росією. Про це він заявив після зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим на спільній конференції в Москві, передає “Радіо Свобода”. Глава МЗС Франції підкреслив, що його країна залишається прихильником врегулювання кризи на сході України. За його словами, Франція, так само як і Німеччина, в рамках “нормандського формату” переговорів за участю також Києва і Москви готові продовжувати свою посередницьку роль, щоб мінські домовленості були виконані в найкоротші терміни.

Глави держав і урядів країн ЄС на саміті 22-23 червня у Брюсселі вислухають рекомендації своїх представників у “нормандському форматі” президента Франції Еммануеля Макрона і канцлера Німеччини Ангели Меркель про ситуацію з виконанням Мінських угод. Про це у середу журналістам повідомив високопоставлений чиновник ЄС на умовах анонімності, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. “Ви знаєте, що ми на етапі розгляду подальших дій стосовно обмежувальних заходів щодо Росії”, – сказав співрозмовник ЗМІ. За його словами, на саміті відбудеться “технічне обговорення” ситуації навколо Мінських угод.

Верховна Рада України звернулася до Європейського парламенту із закликом ввести додаткові торгові преференції для українських товарів. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідну постанову №6517, хоч і не з першої спроби, але проголосували 230 народних депутатів. Зокрема, у своєму зверненні український парламент просить Європейський парламент “ухвалити проект законодавчої ініціативи про введення додаткових автономних преференцій на товари, виготовлені в Україні, в редакції, запропонованій Європейською Комісією, без винятків і скорочень”.

МОНІТОРИНГОВА МІСІЯ ОБСЄ НА ДОНБАСІ.

Учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання конфлікту на сході України домовилися про введення режиму припинення вогню з 24 червня до кінця серпня на час збирання врожаю, повідомив спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік на брифінгу в середу в Мінську. “Учасники робочої групи (з безпеки – ІФ) виступили з пропозицією про так зване “хлібне перемир’я “- встановлення режиму повного припинення вогню на період збору врожаю з 00 години 24 червня по 31 серпня”, – сказав М. Сайдік за підсумками засідання ТКГ. Він наголосив, що ця ініціатива отримала підтримку на рівні Тристоронньої контактної групи. “Учасники (переговорів – ІФ) зобов’язалися донести її до свого політичного керівництва”, – сказав спецпредставник ОБСЄ.

Спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на сході України Мартін Сайдік назвав неприпустимими інциденти зі співробітниками Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ на Донбасі, та очікує на відповідну реакцію на них усіх сторін. “Не можу не згадати серйозний інцидент, що стався вчора з персоналом СММ ОБСЄ, який зазнав нападу і обстрілу в ОРДО. Такі інциденти є неприпустимими”, – сказав М. Сайдік на брифінгу в середу в Мінську за підсумками засідання ТКГ.

Українська сторона в Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі розцінює напад на патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ у вівторок як спробу залякати співробітників місії, заявляє прес-секретар представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер. “Українська сторона обурена черговим випадком агресії стосовно патрулю СММ ОБСЄ, що відбувся в непідконтрольній Україні Ясинуватій 20 червня 2017 року. Ми категорично засуджуємо цю спробу залякати співробітників місії, вимагаємо знайти і покарати винних”, – написала Д. Оліфер на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ОРДЛО.

У фракції “Блок Петра Порошенка” сумніваються, що закон про зміну формату АТО встигнуть проголосувати до канікул. Про це заявив журналістам у парламенті заступник глави фракції БПП Сергій Березенко. За його словами, зараз іде тільки підготовча робота і ніякого тексту законопроекту немає. “Зараз ведуться дуже серйозні дискусії щодо усіх пунктів цього проекту, починаючи від визначень, реінтеграція чи деокупація. І так по кожній позиції”, – розповів Березенко.

Представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко (фракція “Блок Петра Порошенко”) не може назвати дату розгляду законопроекту про реінтеграцію Донбасу. “Я не можу назвати чітко дату. Все залежить від тих основних маркерів, які будуть чітко, юридично правильно виписані в законі”, – сказала І.Луценко.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ МВФ ТА СБ.

Глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард подякувала президенту України Петру Порошенку за прогрес, досягнутий дотепер у рамках програми розширеного фінансування EFF, йдеться в повідомленні прес-служби МВФ за підсумками їхньої зустрічі у Вашингтоні ввечері у вівторок. “Дискусії були зосереджені на очікуваних пенсійної та земельної реформи, а також на заходах щодо прискорення приватизації і забезпечення конкретних результатів у зусиллях для боротьби з корупцією”, – зазначає Фонд. Згідно з релізом, К. Лагард і П. Порошенко погодилися з необхідністю прискорити темпи реформ, щоб забезпечити активне і всеосяжне економічне зростання.

Президент України Петро Порошенко зустрівся з президентом Світового банку Джимом Ен Кімом, повідомляє прес-служба глави української держави в середу вночі. “Особливу увагу було приділено більш активному залученню іноземних інвестицій в економіку України”, – йдеться в повідомленні. Співрозмовники також привітали ухвалення напередодні стратегічного документа співпраці на 2017-2021 роки, який спрямований на підтримку українських реформ

Рада директорів Світового банку (СБ) 20 червня схвалила концепцію партнерства СБ з Україною на 2017-2021 рр., повідомляється на веб-сайті Міністерства фінансів. Як зазначено в повідомленні, зазначений документ є стратегічним і узгоджується із завданнями стратегії розвитку України, які були визначені в Програмі і плані дій уряду, схваленої в 2016 році. “Концепція базується на системній оцінці економіки України, проведеній фахівцями Світового банку в березні 2017 року, і містить середньостроковий план підтримки Світовим банком впроваджуваних урядом України реформ”, – зазначає Мінфін.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Кабінет Міністрів України схвалив пакет законопроектів щодо пенсійної реформи. “Приймається. Спасибі і спрямовуємо в парламент”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні Кабміну. Він зазначив, що законопроекти є збалансованими і відображають усі ті параметри, які раніше були презентовані. Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко зазначив, що не всі пропозиції Національної ради реформ і президента України Петра Порошенка були враховані в законопроектах, які 21 червня розглядає уряд, і дискусія може бути перенесена в парламент.

Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявляє, що збільшення мінімального страхового стажу для виходу на пенсію до 25 років буде проведено з 2018 року. “Перенесення початку збільшення страхового стажу з 2018 на 2020 рік … Це уряд розглянув спільно з іншими зацікавленими сторонами, і було прийнято таке рішення, що початок збільшення страхового стажу буде відбуватися так, як це передбачено в урядовому законопроекті, з 1 січня 2018 року”, – сказав міністр на брифінгу після засідання Кабінету Міністрів України в середу.

Фракція “Опозиційний блок” проголосує проти пенсійної реформи, яку уряд має намір внести в парламент, повідомив народний депутат від цієї фракції Сергій Льовочкін. “ОП (“Опозиційний блок”- ІФ) буде голосувати проти пенсійної реформи КМУ (Кабінету міністрів України – ІФ), суть якої – механічне скорочення кількості пенсіонерів”, – написав С. Льовочкін.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій спрямував п’ять подань про зняття недоторканості з 5 народних депутатів до регламентного комітету Верховної Ради. Про це “Українській правд” повідомив прес-секретар спікера Верховної Ради Андрій Ковальов. За його словами станом на 18.30 надійшли 5 подань від генпрокурора.   “Голова ВР отримав і спрямував усі їх до регламентного комітету”, – сказав він. Подання стосуються: депутата від НФ Євгена Дейдея, депутата групи “Воля народу” Олеся Довгого, депутата “Радикальної партії” Андрія Лозового, депутата від БПП Борислава Розенблата, депутата від НФ Максима Полякова.

Представник Президента України у Верховній Раді Ірина Луценко (фракція “Блок Петра Порошенко”) впевнена, що парламент зніме недоторканність з депутатів, на яких подала подання Генеральна прокуратура. “Думаю, що буде”, – сказала І.Луценков середу ввечері в ефірі “5 каналу”, відповідаючи на питання, чи буде знята недоторканність з народних депутатів, на яких Генпрокуратура подала подання.

Народний депутат від “Радикальної партії” Андрій Лозовой назвав політичним замовленням внесення до Верховної Ради подання на притягнення його до відповідальності. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. “Думаю, очевидним вже для усіх є те, що внесення Генеральним прокурором Юрієм Луценком подання на мене – це розправа за політичну позицію команди Радикальної партії Олега Ляшка. Це чітко виражене політичне замовлення і імітація боротьби з корупцією замість того, щоб реально боротися з нею”, – написав він. Лозовой додав, що Луценко не вносить подання на “регіоналівських корупціонерів”, “бо регулярно бере у них гроші”.

Народний депутат Олесь Довгий вважає подання генерального прокурора на зняття з нього депутатської недоторканності одним із способів тиску. “Подання генпрокурора – продовження гри з метою на мене натиснути, влаштувати виставу. Натиснути не вийде. І спектакль влаштувати не вийде. Неодноразово заявляв – тиску не піддаюся”, – написав О. Довгий на своїй сторінці у Facebook. Він також підтвердив свій намір особисто просити парламент підтримати зняття з нього депутатської недоторканності.

Кабінет Міністрів України створив міжвідомчу робочу групи з питань координації антикорупційної реформи. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав рішення серед прийнятих урядом на засіданні без обговорення. Головою робочої групи і секретарем уряд призначив представників Секретаріату Кабміну, заступниками – представників Міністерства інформаційної політики та Міністерства юстиції. Також до складу робочої групи входять представники інших міністерств, відомств, представник проекту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» та антикорупційний експерт проекту “Приєднуйся”.

ЕКОНОМІКА.

Кабінет Міністрів України пропонує Верховній Раді розподілити надпланові 24 млрд грн доходів, направивши основну їх частину – понад 14 млрд грн – на субсидії громадянам за підсумками верифікації минулого опалювального сезону, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Маємо додаткові кошти від перевиконання бюджету за рахунок детінізації і зростання економіки – 24 млрд грн. Ми направляємо ці кошти на необхідні потреби”, – сказав він, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів у середу і представляючи проект правок до закону про госбюдждете-2017.

Уряд пропонує збільшити видатки і доходи державного бюджету України в 2017 році на 26 млрд грн, або приблизно на 3,5%, зокрема за загальним фондом – на 25 млрд грн, відповідний законопроект внесено до Верховної Ради в середу. Згідно з ним, очікується перевищення запланованих надходжень із податків і зборів з доходів фізосіб на 7,1 млрд грн, імпортного ПДВ – на 33 млрд грн.

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України законопроект “Про внесення змін до державного бюджету на 2017 рік”, згідно з яким пропонує виділити додатково 2,66 млрд грн на фінансування оборони і безпеки. Урядовий проект закону №6600, що зареєстровано в парламенті 21 червня, передбачає збільшення видатків загального фонду для фінансування невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, зокрема пов’язаних із проведенням антитерористичної операції в сумі 2 млрд 662,5 млн грн.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ) закликало президента, Кабінет Міністрів і Верховну Раду звернути увагу на арешт всіх рахунків компанії, що може нашкодити її виробничій діяльності та підготовці до опалювального сезону. “Незважаючи на відсутність законних підстав, рахунки “Укргазвидобування” вже 20 днів залишаються заблокованими через спроби ТОВ “Арабський енергетичний альянс” (“АЕА”) заволодіти коштами компанії в розмірі 231,6 млн грн”, – йдеться в повідомленні УГВ. В УГВ нагадують, що Державна виконавча служба (ДВС) 30 травня ухвалила рішення накласти арешт на рахунки компанії на підставі рішення Господарського суду Києва від 24 травня, яке оскаржене УГВ в апеляційному суді.