Огляд ЗМІ за 27-28 червня 2017

ВИСНОВКИ.

28 червня Рада ЄС завершила розпочату 26 червня письмову процедуру, в результаті якої затверджено продовження на шість місяців обмежувальних заходів секторального економічного характеру щодо Росії у зв’язку з ситуацією на сході України. Петро Порошенко привітав дане рішення і зазначив, що «солідарність з Україною міцніє, ціна агресії і неоімперських амбіцій зростає». Українська дипломатія розраховує на перезавантаження Мінського процесу з метою реального виконання його домовленостей. Так, Павло Клімкін зазначив, що після заяви Еммануеля Макрона, українське МЗС працює над підготовкою конференції країн-членів “Нормандського формату”. Заступник голови АП Костянтин Єлісєєв вважає, що «конкретика» у «формулі Макрона» полягає у тому, що будуть розроблені конкретні кроки для реалізації Мінських домовленостей. У українських експертів немає впевненості, що «формула Макрона» дозволить імплементувати Мінські угоди, які вже встигли зарекомендувати як неефективні. Ірина Геращенко вкотре підкреслила, що «РФ не виконала жодного пункту Мінських угод та резолюцій ПАРЄ, які закликали російську владу звільнити в’язнів і повернутися до норм міжнародного права».

Всеросійський центр дослідження громадської думки оприлюднив результати власного дослідження, згідно з якими росіяни вважають, що потенційним джерелом військової загрози є США (63% серед тих, хто вважає, що загроза військового нападу існує) та Україна (31%). Коментуючи дані дослідження, гендиректор ВЦДГД Валерій Федоров зазначив, що “сподівання на нормалізацію російсько-американських відносин, що з’явилися у наших співвітчизників з обранням Дональда Трампа президентом США, наразі не справджуються”.

Відносини США та Росії напередодні майбутньої зустрічі президентів країн залишаються досить напруженими. Зокрема, у питанні урегулювання конфлікту у Сирії. Нещодавно США оприлюднили заяву, у якій викрили підготовку режиму Башара Асада до можливого хімічного нападу на цивільних. Дональд Трамп та Еммануель Макрон домовилися нанести спільний удар, у разі здійснення хімічної атаки по цивільному населенню у Сирії. Крім того, Держдеп наголошує, що Росія перекручує інформацію про приватні дипломатичні розмови між главами зовнішньополітичних відомств США і Росії. Рекс Тіллерсон також заявив, що на території Росії існують трудові табори, де перебувають громадяни КНДР. Деякі експерти вважають, що таким чином США сигналізують про негативну оцінку існуючих економічних домовленостей між РФ та КНДР. Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішінгер напередодні саміту G20 відправив відкритого листа Володимиру Путіну та Дональду Трампу у якому закликав глав обох держав вжити заходи для “зменшення ядерної та інших військових загроз”.

Консультант урядів і політичних партій з закордонних справ і стратегічної комунікації Моллі Маккеу у своїй статті для Washington Post закликає Захід більше підтримувати Україну, оскільки вона захищає кордони Європи. На її думку, Москва успішно добилася того, щоб дебати велися лише про те, чи ефективні Мінські угоди чи ні і про збереження чи скасування санкцій. Нічого з цього не стосується захисту України чи покарання Росії за агресію проти неї. “Нам всім потрібно інвестувати в це (у підтримку обороноздатності України), тому що якщо Україна – випробувальний полігон, то кінцева ціль – це всі ми”, – пише Маккеу.

Авторитетне американське видання The Washington Post стверджує, що екс-глава передвиборного штабу Трампа Пол Манафорт отримав від «Партії регіонів» $17 млн у період з 2012 по 2014 роки. Таким чином, на думку видання, «Партія регіонів» намагалася “вплинути на політику США щодо України”. Керівник САП Назар Холодницький повідомив, що ні НАБУ, ні САП не вдалося довести причетність Манафорта з приводу того, чи отримував він гроші від «Партії регіонів». Він також зазначив, що інформація про провину Манафорта – це піар-технологія, тобто розкручувалося те, чого слідство не довело, і до того, як слідство розпочалося.

Актуальним питанням для України є протистояти проекту «Північний потік – 2». Спікер ВР Андрій Парубій зазначив, що проект «Північний потік – 2» несе для України як енергетичну, так і суто військову небезпеку з боку Росії. На його думку, нівеляція значущості української газотранспортної системи як інфраструктури, необхідної російській стороні для транспортування свого природного газу в Європу призведе до збільшення ризиків повномасштабного вторгнення РФ в Україну.  Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас повідомив, що частина країн ЄС також висловлюється проти даного проекту, який, на його думку, матиме негативний вплив на цілі, які ЄС ставить перед Енергетичним союзом. Серед держав, які виступають «проти» – Данія, Швеція, Польща, Румунія, Литва, Кіпр і кілька інших держав. Українські експерти вважають, що саме США може найбільш ефективно вплинути на недопущення реалізації проекту «Північний потік – 2», який суперечить їх економічним інтересам. Міністр торгівлі США Уілбур Росс, обговорюючи із Ангелою Меркель можливість укладання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС, відзначив, що США зацікавлені у тому, щоб полегшити процедуру експорту енергоносії США у ЄС, зокрема, зрідженого природного газу. Про амбіції у сфері експорту ЗПГ у Європу також йдеться у заяві Білого дому де зазначається, що “газова революція в США приведе до того, що наша країна стане глобальним гравцем як експортер ЗПГ”.

Глава компанії «Укренерго» Всеволод Ковальчук повідомив, що «Укренегро» підписала угоду про умови приєднання України до енергетичної системи Європи. Він зазначив, що попереду кілька років спільної роботи уряду, НКРЕКП, Міненерговугілля, Укренерго та енергогенеруючих компаній. “Приєднання разом зі впровадженням нового закону про ринок електроенергії дозволить об’єднати ринки з сусідніми країнами, дасть справжню конкуренцію, поборе монополії”, – заявив глава “Укренерго”.

28 червня країни-члени ЄС офіційно затвердили домовленість з Європарламентом про обсяги нових торговельних преференцій для українських виробників. Нові торговельні преференції доповнять ті, що діють від 2016 року. Преференції будуть запроваджені на трирічний період. «Ці заходи – жест відчутної політичної та економічної підтримки України з нашого боку,» – зазначила міністр економіки, інвестицій та малого бізнесу Мальти Крістіана Кардона.

У ПАРЕ продовжується процес імпічменту діючого Президента ПАРЕ Педро Аграмунта. 28 червня ПАРЕ схвалила рішення про внесення змін до власного регламенту. Таким чином, ПАРЄ отримує право звільнити також діючого президента через “втрату довіри до нього”, для цього необхідно мати дві третини голосів. Голова української делегації Володимир Ар’єв повідомив, що понад сто євродепутатів поставили підписи під пропозицією про відставку президента Педро Аграмунта.

Україну 27 червня вразив вірус-вимагач. Як наслідок, постраждали системи близько 30 банків, “Укрзалізниці”, аеропорту “Бориспіль”, Укрпошти, Київського метрополітену, “Епіцентру”, “Нової пошти”, ДТЕК, “Укренерго” та навіть самого Кабміну та багато інших. Олександр Турчинов та Антон Геращенко заявили, що бачать у цій кібератаці «російський слід».

27 червня у Києві був здійснений замах на полковника ГУР МО Максима Шаповала, внаслідок чого він загинув. Основна версія слідства – діяльність спецслужб РФ на території України. Деякі експерти також наводять паралель між 27 червня (вбивство Шаповала та кібератака) та між днем, коли був убитий екс-депутат Держдуми РФ Вороненков. Того самого дня на військовому складі у Балаклії сталася пожежа.

Петро Порошенко під час привітання із Днем Конституції України наголосив, що він сподівається, що народні депутати України проголосують за законопроект, який позбавить їх депутатської недоторканості.   

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Кібератака в Україні не завдала великої шкоди – представник РНБО (977 публікацій у ЗМІ)
  • Вбивство полковника ГУР в Києві: Свідків вибуху авто просять допомогти слідству (417 публікацій у ЗМІ)
  • У зоні АТО на міні підірвалися працівники СБУ (87 публікацій у ЗМІ)
  • Maersk та інші. Вірус Petya уразив крупні компанії по всьому світу (66 публікацій у ЗМІ)
  • Рада ЄС продовжила економічні санкції проти Росії (25 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Рада ЄС продовжила економічні санкції, спрямовані на конкретні сектори російської економіки до 31 січня 2018 року. Про це йдеться у повідомленні на сайті Європейської Ради. Зазначається, що це рішення було ухвалено після того, як канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон поінформували лідерів ЄС про стан виконання Мінських угод під час саміту минулого тижня. “Це дозволило продовжити санкції на наступні шість місяців”, – йдеться у повідомленні.

Президент Франції Еммануель Макрон займає позицію, яка полягає в тому, щоб не давати російській стороні затягувати час, сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Спочатку йдеться про телефонну розмову в “нормандському форматі”, яка, я сподіваюся, відбудеться найближчим часом. І позиція президента Макрона в тому, що “тягнути кота за хвіст”, як це робить Росія, він це не даватиме робити російській стороні, а намагатиметься в чіткій координації з нами і німецькими друзями тиснути, щоб ми отримували результати, причому як працювати над дорожньою картою, так і досягати конкретних результатів у двох ключових сферах: безпека та звільнення заручників”, – сказав П. Клімкін.

Президент Франції Еммануель Макрон запропонував лідерам країн-учасниць “нормандського формату” (Україна, Німеччина, Франція, Росія) погодити конкретні практичні кроки на шляху до виконання Мінських угод, повідомив заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв. “На сьогодні існує домовленість, щоб найближчим часом, бажано до саміту “Двадцятки” (G-20, 7-8 липня – ІФ), провести телефонну конференцію лідерів “нормандського формату” за участю керівників СММ ОБСЄ. При цьому планується, що розмова лідерів має бути предметною, докладно підготовленою і націленою на ефективне вирішення нагальних проблем у сфері безпеки на Донбасі”, – сказав К. Єлісєєв

Україна має намір організувати конференцію країн-членів “Нормандського формату” щодо врегулювання ситуації на Донбасі, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який перебуває в Італії з дводенним робочим візитом. “Україна має намір організувати конференцію країн-членів “Нормандського формату” щодо врегулювання ситуації на Донбасі”, – йдеться в повідомленні на сайті Радіо Свобода у вівторок увечері із посиланням на заяву глави українського МЗС у Римі. На прес-конференції у зовнішньополітичному відомстві Італії, П. Клімкін повідомив, що телефонна конференція між головними представниками України, Росії, Німеччини та Франції має відбутися найближчим часом, “йдеться про найближчі дні”.

Російська Федерація не виконала жодного пункту Мінських угод із врегулювання ситуації на сході України та резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, заявила перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко. “На жаль, ситуація з безпекою та гуманітарною ситуацією на сході України залишається надзвичайно важкою, щоденно порушується режим тиші, продовжуються обстріли населених пунктів. Лише за цей рік понад сто українських солдатів вбили, десятки мирних жителів загинули”, – констатувала І. Геращенко під час виступу на сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

СПРАВА МАНАФОРТА.

The Washington Post стверджує, що екс-глава передвиборного штабу Трампа отримав з України велику суму. Партія регіонів намагалася “вплинути на політику США щодо України”. Компанія, очолювана Полом Манафортом, колишнім керівником передвиборного штабу Дональда Трампа, протягом двох років отримала понад 17 мільйонів доларів від Партії регіонів України. Про це в середу, 28 червня, повідомляє газета The Washington Post. Такий висновок міститься в 87-сторінковому документі, в якому також стверджується, що таким чином українська сторона “намагалася вплинути на політику США щодо України”. Платежі здійснювалися з 2012 по 2014 роки.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький повідомив, що підпису екс-голови передвиборного штабу президента США Дональда Трампа, політтехнолога Пола Манафорта не було на жодній зі сторінок так званої амбарної книги Партії регіонів. Н. Холодницький в ефірі програми HARD на телеканалі ZIK, коментуючи скандал з отриманням П. Манафортом грошей від Партії регіонів, розповів, що раніше справа перебувала у провадженні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). “Але ми ніяких доказів причетності Манафорта не отримали. Я тільки констатую факти. Щодо Манафорта доказів немає”, – сказав керівник САП.

Нардеп Сергій Лещенко, який раніше оприлюднював інформацію про платежі Полу Манфорту від Партії регіонів, вважає, що той занизив отриману суму за надані регіоналам послуги. Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода. “З того, що я побачив, там відсутня звітність Пола Манафорта з 2005 по 2012 роки. Тобто, сім років його роботи на Партію регіонів відсутні у звіті, який він подав до Міністерства юстиції США. Саме ці сім років припадають на так звану “чорну бухгалтерію” Партії регіонів. Ця “чорна бухгалтерія” охоплює період з 2007 ро 2012 роки і саме цих платежів немає у звіті Манафорта до Міністерства юстиції США. Чи то він забув як отримував ці гроші, чи він воліє не показувати тих платежів, які фігурують у “чорній бухгалтерії” тому, що ці платежі були зроблені не у відповідності законам Америки або України?”, – сказав Лещенко.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Дедалі більше держав Європейського Союзу в переговорах про мандат Єврокомісії щодо будівництва Nord Strem 2 дотримуються суворої позиції та вимог, повідомив BNS міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас. Він зазначив, що на засіданні Ради ЄС з транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі ще раз висловив позицію Литви про те, що розвиток газопроводу Nord Stream, який сполучить Німеччину та Росію, “ми розуміємо як політичний проект, який матиме, за попередніми оцінками, негативний вплив на цілі, які ми ставимо перед Енергетичним союзом”. “У нас було ширше коло держав-членів ЄС, які висловлювалися досить сильно або бодай підтримували мандат Єврокомісії, але при цьому стверджували, що хочуть більш чітких відповідей на поставлені питання. Серед таких держав – Данія, Швеція, Польща, Румунія, Литва, Кіпр і кілька інших держав”, – сказав міністр.

Компанія “Укренерго” підписала угоду про умови приєднання України до енергетичної системи Європи. Про це повідомив глава компанії Всеволод Ковальчук на своїй сторінці в Facebook. “Угода про умови приєднання сьогодні підписана у Брюсселі під час Генеральної Асамблеї об’єднання операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E”, – повідомив він. За словами Ковальчука, вперше Україна подала заявку на приєднання до енергетичної системи Європи ще 2006 року. Він зазначив, що попереду кілька років спільної роботи уряду, НКРЕКП, Міненерговугілля, Укренерго та енергогенеруючих компаній. Проект Дорожньої карти вже розроблено, всі вимоги до модернізації української енергосистеми містяться в угоді. “Приєднання разом зі впровадженням нового закону про ринок електроенергії дозволить об’єднати ринки з сусідніми країнами, дасть справжню конкуренцію, поборе монополії”, – заявив глава “Укренерго”.

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій розцінює газопровід “Північний потік-2” (Nord Stream-2), який планує побудувати російський “Газпром”, як нову енергетичну, економічну, політичну та військову зброю Російської Федерації. “Безпека України, зокрема енергетична, невіддільна від безпеки Європи. Зараз працюємо для того, щоб дати відсіч новітній російській енергетичній зброї не лише економічно і політично, а й військово небезпечному Nord Stream-2”, – сказав А. Парубій на прес-конференції в Києві у вівторок.

Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” завершила перерахування до державного бюджету дивідендів за 2016 рік у розмірі 13,3 млрд грн, а також 2,4 млрд грн авансових внесків з податку на прибуток, нарахованих на суму дивідендів. Як зазначено в повідомленні компанії у вівторок, це рекордна сума, яка була виплачена до бюджету державною компанією у вигляді дивідендів за всю історію незалежності України. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, чиї слова наведено в релізі, зазначив, що формування прибутку компанії у розмірі 26,5 млрд грн за підсумками 2016 року стало можливим завдяки послідовній роботі з реформування “Нафтогазу” та енергетичного сектора України в останні три роки, зокрема боротьбі з корупцією, активній роботі на зовнішніх ринках і обстоюванню інтересів НАК у міжнародних судах.

ЕКОНОМІКА.

Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) схвалив у середу угоду, досягнуту між мальтійським головуванням Ради ЄС і Європарламентом по тимчасовим автономним торговим заходам для України, повідомила прес-служба ради. “Ці заходи – жест відчутної політичної та економічної підтримки України з нашого боку. З огляду на складну ситуацію, з якою тепер стикається Україна, ми сподіваємося на якнайшвидше здійснення цього регламенту”, – наводяться в комюніке слова міністра економіки, інвестицій та малого бізнесу Мальти Крістіана Кардона. Як пояснюють в Брюсселі, це пропозиція спрямована “на поліпшення доступу українських експортерів на ринок ЄС з урахуванням складної економічної ситуації та економічних реформ, розпочатих Україною”.

Головними завданнями майбутнього голови ПриватБанку є побудова стратегії розвитку державного банку, підготовка до успішного входження в його капітал міжнародних стратегічних інвесторів за кілька років і продовження очищення банку від токсичних активів, вважає в. о. глави Нацбанку України Яків Смолій. У коментарі центробанку, поширеному у зв’язку із заявою нинішнього голови ПриватБанку Олександра Шлапака про вихід у відставку, Я. Смолій відзначив його професіоналізм у стабілізації роботи банку. “Він (О. Шлапак) підтвердив надійність банку, забезпечивши його безперебійну операційну діяльність після переходу в державну власність, і завдяки цьому утримав довіру клієнтів”, – сказав в. о. глави НБУ.

Президент Порошенко підписав Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій”. Про це повідомила прес-служба Адміністрації президента. Закон був ухвалений Верховною Радою 23 травня. “Впровадження норм Закону загалом призведе до позитивних наслідків щодо створення привабливих інвестиційних умов для іноземних інвесторів, за рахунок спрощення порядку працевлаштування іноземних працівників, надання права отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на них, для контролю за діяльністю таких підприємств”, – йдеться у повідомленні.

Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України у вівторок підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в розвитку інфраструктури ринків капіталу в Україні, серед іншого передбачає виділення клірингової діяльності в окремий вид і ліквідацію монополії Розрахункового центру (РЦ). “Ми зафіксували, що клірингова діяльність не може поєднуватися з іншими видами діяльності, – ні з банківською, ні з біржовою. Цей принцип буде перенесений в законодавство”, – сказав в ході підписання глава НКЦПФР Тимур Хромаєв.

ВІДСТОРОНЕННЯ ПЕДРО АГРАМУНТА.

Парламентська асамблея Ради Європи схвалила рішення про внесення змін до власного регламенту, дозволивши змістити з посади президента Педро Аграмунта. Про це повідомляє зі Страсбурга кореспондент “Європейської правди”. За відповідно резолюцію проголосувало 154 депутати, проти – 30, ще 13 депутатів утрималися. До проекту рішення було запропоновано тринадцять поправок і, за традиційною процедурою ПАРЄ, їх мали розглянути та проголосувати в залі. Однак – очевидно, за попередньою домовленістю – всі без винятку автори поправок почергово заявили, що відмовляються від них, через що жодна з пропозицій не була поставлена на розгляд.

Понад сто депутатів парламентської асамблеї Ради Європи поставили підписи під пропозицією про відставку президента Педро Аграмунта. Про це повідомив голова української делегації Володимир Ар’єв. “На цей момент в ПАРЄ понад 100 підписів за ініціацію відставки президента Аграмунта. І це, здається, ще не вечір”, написав Ар’єв у своєму Facebook. Ар’єв зауважив, що за час його роботи в ПАРЄ жоден документ не збирав стільки підписів.

Політична група Європейської народної партії (ЄНП) у Парламентській Асамблеї Ради Європи на зустрічі в середу більшістю голосів прийняла рішення про виключення зі свого складу президента ПАРЄ Педро Аграмунта, повідомляє інтернет-видання “Європейська правда”. За інформацією видання, за виключення проголосувала більшість присутніх депутатів. Ініціатором відставки є Бюро ЄНП. “Членам групи повідомили про листування глави групи Акселя Фішера з президентом ПАРЄ, під час якого останній заявив, що вважає незаконними рішення групи ЄНП”, – пише видання.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Сергію Курченку складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за 9 статтями Кримінального кодексу України. Про це 28 червня повідомили у Генпрокуратурі.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомляє, що нині йде робота над підготовкою чергового подання на зняття депутатської недоторканності з парламентарія з розрахунком на його розгляд Верховною Радою до кінця поточної сесії. “В день Конституції (28 червня – ІФ) працюємо над черговим поданням про зняття депутатської недоторканності з народного депутата. Рахуємо дні, щоб укластися в процедуру до канікул ВР”, – написав Ю. Луценко.

КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА.

За фактом потужної кібератаки відкрито кримінальне провадження за статтею “несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) і комп’ютерних мереж”, повідомив спікер Національної поліції України Ярослав Тракало. “Вже розпочато кримінальне провадження за статтею 361 Кримінального кодексу України (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) і комп’ютерних мереж”, – сказав він журналістам у вівторок увечері.

За останню добу до Департаменту кіберполіції Національної поліції України надійшло понад 1000 повідомлень про незаконне втручання в роботу комп’ютерних мереж, повідомляє спікер Нацполіціі Ярослав Тракало. “З них офіційно із заявами до поліції звернулися 43 компанії. Решта зверталися за консультаціями, які працівники кіберполіції надавали в цілодобовому режимі. З цією метою створено штаб, який в режимі реального часу надає консультації щодо того, як уникнути інфікування вірусом”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у середу вдень.

Кіберполіція і Служба безпеки України працюють над ліквідацією наслідків масштабної кібератаки і вживають заходів для запобігання її повторенню, повідомив радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк. “Масштабну кібератаку російських спецслужб в Україні відбито. Впоралися. Усі сервери органів державної влади працюють у штатному режимі. Наші фахівці продовжують працювати над вирішенням проблем, пов’язаних із вірусною атакою РФ на органи влади та підприємства критичної інфраструктури України”, – написав З. Шкіряк на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

Хакерську атаку на корпоративні мережі та мережі органів української влади, що сталася у вівторок, 27 червня, зупинено, ситуація перебуває під повним контролем фахівців із кібербезпеки, повідомили в Кабінеті Міністрів України. “Все стратегічні підприємства, зокрема підприємства із гарантування безпеки держави, працюють у штатному режимі”, – повідомляє в середу прес-служба українського уряду.

Потужна кібератака на українські компанії, що триває у вівторок, організували спецслужби Російської Федерації. вона є однією з елементів гібридної війни проти України, вважає український парламентарій, радник глави МВС Антон Геращенко. “Проти України було розпочато масштабну кібератаку, вона робиться під маскуванням, що нібито це вірус…За попередньою інформацією – це організована система, щось на кшталт тренувань з боку спецслужб Російської Федерації. Метою цих кібератак є банки, ЗМІ, транспортні комунікації”, – сказав А. Геращенко.