ВИСНОВКИ.
Дональд Трамп заявив, що «ера стратегічної толерантності» по відношенню до КНДР провалилася, натомість президент США вважає, що ядерна програма Північної Кореї вимагає «рішучої відповіді». Конгресмен-демократ від штату Каліфорнія Барбара Лі запропонувала поправку до законопроекту про військові витрати, яку схвалила Комісія палати представників із бюджетних асигнувань. Дана поправка передбачає дебати про перегляд повноважень президента США починати війну. Експерти повідомляють, що ця поправка спрямована на обмеження президентських повноважень у військовій сфері, ухвалених після теракту 11 вересня 2001 року. Реакція Конгресу, на думку деяких експертів-міжнародників, спрямована на стримування Трампа від радикальних та необдуманих дій у зовнішній політиці.
Reuters повідомляє, що Сенат США доопрацював законопроект про санкції проти Росії та Ірану на вимогу республіканців. Таким чином тепер його зможуть розглянути у Палаті представників. Експерти зазначають, що Конгрес наступного тижня матиме перерву, законопроект буде розглянуто вже після саміту G20, під час якого відбудеться зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна. Після схвалення Палатою представників законопроект має підписати Дональд Трамп. Такий законопроект «в запасі» у Дональда Трампа може слугувати додатковим важелем впливу на перемовинах із Путіним, вважають експерти. Старший науковий співробітник Американської ради зовнішньої політики Стівен Бланк у статті у Wall Street Journal висловлює думку, що Трамп міг би підтвердити вірність США європейській безпеці, оголосивши про надання Україні озброєння, яке їй потрібне для того, щоб захиститися від агресивної Росії, під час поїздки до Варшави.
Експерти зазначають, що під поїздки Дональда Трампа до Варшави будуть обговорюватися амбіції США на енергетичному ринку Європи. Нагадуємо, Польща почала імпорт американського скрапленого газу (8 червня до Польщі надійшла перша партія у 100 млн кубометрів скрапленого газу). Це перша поставка американського газу не тільки для Польщі, а й для Північної Європи. До цього часу американський СПГ потрапляв винятково на ринки південної Європи, зокрема Іспанії, Італії, Португалії й Туреччини. Сам Дональд Трамп заявив про запуск енергетичної програми, яку він назвав стартом “золотої ери”, в результаті якої американські енергоносії «підкорять весь світ». Відповідно, амбіції США на енергетичному ринку Європи напряму перешкоджають інтересам Росії, тому стосунки між США і Росією можуть суттєво загостритися, припускають деякі експерти. Трамп також оголосив про плани експортувати вугілля в Україну. “Україна сказала нам, що їй потрібні мільйони і мільйони тон вугілля”, – заявив Трамп. Також американські компанії Frontera Resources і Longfellow пропонують Україні здійснити на умовах угод про розподіл продукції проекти з пошуку і видобутку вуглеводнів, зокрема з нетрадиційних джерел, на ділянках надр в Одеській і Полтавській областях.
Керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук повідомив, що підписана ним 28 червня у Брюсселі «Угода про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи» має на меті від’єднання ОЕС України від російської енергосистеми, фундаментальні зміни правил гри в електроенергетичній сфері, як от запровадження норм Третього енергопакету ЄС, створення реального конкурентного середовища на ринку електроенергії. Ковальчук вважає, що процес інтеграції енергетичної системи України із ЄС буде супроводжуватися активною інформаційною компанією з боку РФ, яка матиме на меті дискредитувати наміри України. Він також додав, що «чесна конкуренція ще ніколи не призводила до погіршення умов для споживача».
Директор політичного департаменту МЗС Олексій Макеєв повідомив, у міністерстві проводиться робота над можливістю запровадження в’їзду/виїзду на територію держави громадян РФ за біометричними паспортами. Він також повідомив, що одним із варіантів може стати обмеження на в’їзд для певних категорій громадян РФ, які визначатимуть у процесі взаємодії зі спецслужбами, або ж ще як один варіант розглядається запровадження візового режиму. Нардеп Антон Геращенко вважає, що замість візового режиму з Росією можна ввести реєстрацію приїжджих росіян на “спеціальних сайтах”. За даними соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи”, 51,4% респондентів не підтримують запровадження візового режиму з РФ, у свою чергу, підтримують візовий режим із РФ 32,9% опитаних, не змогли визначитися з відповіддю 15,7%. Найбільшу підтримку візовий режим має серед жителів Західної України (60%), а найменшу – серед жителів південних областей (14%).
СБУ повідомляють, що на основі проаналізованих даних про кібератаку, можна зробити висновок, що до неї були причетні спецслужби РФ. За оцінкою СБУ, зараження вірусом було сплановане і вчинене заздалегідь, і відбувалося в кілька етапів напередодні національного державного свята – Дня Конституції України. Кібератака мала на меті цілеспрямовану дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, вважають у СБУ. Директор із питань технологічної політики Центрально-Європейської групи країн Microsoft Михайло Шмельов повідомив, для здійснення кібератаки, що сталася 27 червня, потрібні були значні інвестиції. «Це не можна зробити і за п’ять копійок, і за $100 тис., і за $500 тис. також. Це – величезні інвестиції», – наголосив Михайло Шмельов. На думку Шмельова, метою таких інвестицій може бути ефект, який потім позначиться більш потужно. Голова комітету ВР з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко вважає, що «атака була розвідкою боєм». Він також повідомив, що у понеділок буде засідання РНБО, на якому може бути ухвалено рішення про скорочення процедури підготовки законопроекту «Про основні засади кібербезпеки України» до другого читання. «І, можливо, комітет встигне винести цей законопроект вже на наступний пленарний тиждень,» – наголошує Олександр Данченко.
Дані соціологічного опитування компанії GfK Ukraine свідчать, що майже 40% українців переконані, що європейська інтеграція України є незворотним процесом. Ставлення українців до ЄС після Революції Гідності “не змінилося” (58%), 14% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до ЄС покращилося, а ще 24% — що погіршилося. Експерти компанії GfK Ukraine пояснюють, що більшість тих, у кого ставлення до ЄС змінилося на гірше, у відповідь на відкрите питання пояснюють це погіршенням рівня життя та стану економіки у країні (63%). Цікаво, що більшість громадян України (52%) не вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії, 35% — вірять.
Посол Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер зазначає, що Україна просунулася вперед, незважаючи на дуже складні обставини. Зокрема, він відзначив успіх української дипломатії, за рахунок чого, на його думку, вдалося компенсувати військову слабкість. Також до успіхів української дипломатії Кейс Кломпенхаувер відносить продовження ЄС санкцій проти РФ, ратифікацію Угоди про асоціацію та безвіз. Однак, він зазначає, що головною мотивацією голландців сказати “ні” на референдумі була корупція в Україні. «Той факт, що Україна є жертвою зовнішньої агресії, природно викликає почуття солідарності. Саме тому й запроваджуються санкції. Звісно, само по собі це не робить Україну привабливою для інвестицій, навпаки, це додатковий ризик для ведення бізнесу. Але гадаю, що репутація України серед інвесторів найбільше страждає через корупцію, а також ненадійну судову систему,» – зазначає Кейс Кломпенхаувер. Крім того, що він згадує фінансовий бік справи, він говорить про необхідність реформувати правоохоронні органи, бо саме вони ускладнюють нормальне ведення бізнесу. Експерти зазначають, що реалізація реформування правоохоронних органів наразі не просувається. Зокрема, утворення Державного бюро розслідувань взагалі не стоїть на порядку денному. Саме ДБР, згідно із реформою, має «забрати» слідчі функції у прокуратури та СБУ, які повинні займатися своїми конституційними обов’язками, вважають експерти. Крім того, ДБР матиме можливість здійснювати слідчі дії стосовно НАБУ, що робить ДБР вкрай важливим для діючої влади, яка не має контролю над НАБУ.
ЗМІ повідомляють, що у Окружному адміністративному суді Києва зареєстрований ще один позов до НБУ, Фонду гарантування вкладів, Кабміну, НКЦПФР, Мінфіну й Приватбанку від Ігоря Коломойського. Експерти відзначають, що між Ігорем Коломойським та Петром Порошенком йде активна війна за Приватбанк. Зокрема, Коломойський прагне повернути у власність Приватбанк, який вже докапіталізований на 155,5 млрд грн. Окремі юристи зазначають, що позиція Коломойського з юридичної точки зору наразі є сильніша, адже аудит не зміг підтвердити те, що більш ніж 90% кредитів банк видавав пов’язаним із Коломойським компаніям. Також, деякі експерти зазначають, що саме через початок «війни» за Приватбанк пішов у відставку Олександр Шлапак. До активних дій на противагу наступу Коломойського переходить держава: так на сайті ЕП оприлюднено листи колишніх акціонерів Приватбанку – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – на адресу голови НБУ Валерії Гонтаревої та голови уряду Володимира Гройсмана, в яких прописані зобов’язання, які вони погодилися виконати перед націоналізацією банку. Мова йде про те, що акціонери банку були повинні до 1 липня 2017 року забезпечити реструктуризацію кредитів, наданих банком певним юридичним особам. У той же час в листах мова йде про можливу пролонгацію терміну реструктуризації кредитів банку до 2018 року за умови реструктуризації 75% сукупної основної суми відповідних кредитів до 1 липня 2017 року. НБУ зробив заяву про примусове стягнення кредитів з боржників.
Світовий банк і Кабмін підписали угоду про освоєння гранту ЄС на 3,03 млн євро на підтримку зміцнення управління державними ресурсами в Україні. Віце-прем’єр Степан Кубів повідомив, що 1,1 млн євро буде спрямовано на реформування сфери публічних фінансів і систему управління державними фінансами; 1,9 млн євро – на реформування держслужби. Зокрема, на ці кошти буде створено портал вакансій державної служби, переведено документацію в електронний формат, відкрито дані про зарплати держслужбовців.
Асоціація міст Канади виділить українським містам 19 млн канадських доларів (380,7 млн гривень за курсом Нацбанку) на розвиток самоврядування. Президент України Петро Порошенко заявляє, що доходи місцевих бюджетів в Україні з 2014 року зросли на 100 млрд грн і продовжують зростати.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Вірус Petya. A не є вимагачем, це було прикриття. Можливо, ми ще не все бачимо – представник Microsoft (1323 публікації у ЗМІ)
- Регламентний комітет ВРУ може розглянути подання на зняття з Добкіна недоторканості через тиждень (81 публікація у ЗМІ)
- Кремль: підготовка зустрічі Трампа і Путіна почалась (57 публікацій у ЗМІ)
- МВФ призначив нового постійного представника в Україні (53 публікації у ЗМІ) + 52 схожi
- Члени ОБСЄ не змогли домовитись щодо кандидатури нового генсека (36 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Сенат США доопрацював законопроект про санкції проти Росії та Ірану на вимогу республіканців, таким чином тепер його зможуть розглянути у Палаті представників. Внести технічні зміни до закону вимагали члени Республіканської партії. Вони наполягали, що законопроект порушує Конституцію США. Демократи звинуватили республіканців в тому, що вони хочуть “вбити законопроект”, щоб догодити Дональду Трампу. Республіканці, заявляли, що їх зауваження носили лише процесуальний характер. Тепер законопроект буде направлений на розгляд у Палату представників. Через те, що Конгрес наступного тижня матиме перерву, законопроект буде розглянуто вже після саміту G20, під час якого відбудеться зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна. Після схвалення Палатою представників законопроект має підписати Дональд Трамп.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ ІЗ РФ.
У Міністерстві закордонних справ України проводиться робота над можливістю запровадження в’їзду/виїзду на територію держави громадян Російської Федерації за біометричними паспортами, повідомив директор політичного департаменту МЗС Олексій Макеєв. “Робота розпочалася, і МЗС, залучаючи експертів та громадянське суспільство, обговорює це не лише на державному, урядовому рівні. Це одна з опцій… Рішення з цього питання ще не було ухвалене, і у нас є багато інструментів, і кожен із них має право на майбутнє. Виходитимемо з тих реальних завдань, які ставляться перед МЗС і спецслужбами керівництвом держави”, – сказав О. Макеєв під час прес-конференції “Візи та обмеження російського впливу в Україні: наступ на свободи чи вимога часу?” в Києві в п’ятницю.
Депутат Верховної ради Антон Геращенко запропонував замість візового режиму з Росією ввести реєстрацію приїжджих росіян на “спеціальних сайтах”. Про це він повідомив в ефірі каналу “112 Україна”. “Найголовніший спосіб боротьби з тероризмом і диверсією – це заздалегідь перевіряти, хто до нас приїжджає. Ми можемо запровадити не візовий режим, а попередження про того, хто приїжджає, реєстрацію на електронних сайтах”, – сказав Геращенко.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Президент США Дональд Трамп готовий продавати Україні “мільйони і мільйони тонн вугілля”. Про це він заявив виступаючи в міністерстві енергетики США, передає Reuters. Трамп заявив про “золотий вік” енергетичного бізнесу США, оголосивши про намір збільшити експорт природного газу нафти і вугілля на ринки Східної Європи і Азії. “Ми тут сьогодні, щоб дати волю новій американській енергетичній політиці. Ми будемо експортувати американську енергетику по всьому світу”, – заявив Трамп. Президент США планує просувати американський експорт скрапленого природного газу (СПГ) на зустрічі з лідерами Центральної та Східної Європи, які в значній мірі залежать від поставок російських енергоносіїв, у Варшаві наступного тижня. Після цього Трамп проведе зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним в кулуарах G20. Трамп також оголосив про плани експортувати вугілля в Україну. “Україна сказала нам, що їй потрібні мільйони і мільйони тон вугілля”, – сказав він.
Компанії Frontera Resources і Longfellow (обидві – США) пропонують Україні здійснити на умовах угод про розподіл продукції (УРП) проекти з пошуку і видобутку вуглеводнів, зокрема з нетрадиційних джерел, на ділянках надр в Одеській і Полтавській областях. Як зазначено в повідомленні Міненерговугілля в п’ятницю, міжвідомча комісія з організації укладання та виконання УРП на чолі з міністром Ігорем Насаликом 23 червня ухвалила до розгляду по суті ці звернення щодо запропонованих компаніями ділянок надр, а також доручила провести консультації щодо оптимізації розміру запропонованого Frontera Resources ділянки. Крім того міжвідомча комісія прийняла до розгляду по суті звернення ТОВ “Навігатор комплект” (Київ) у здійсненні проекту пошуку та видобутку вуглеводнів на умовах УРП, які видобуватимуться в межах площ Берестянська, Смілянська, Романівська, Шубинська, Новостепанівська (Львівська, Харківська, Дніпропетровська області).
Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищила “зелені” тарифи на 1,5% через зміну курсу євро. Відповідне рішення регулятор прийняв на засіданні 29 червня. За даними НКРЕКП, середній рівень “зеленого” тарифу в третьому кварталі 2017 року становитиме 663,96 копійки за кВт-год (із ПДВ).
У п’ятницю керівник Укренерго Всеволод Ковальчук зустрівся з представниками вітчизняних ЗМІ з метою надати вичерпну інформацію щодо підписаної ним 28 червня у Брюсселі «Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». Оскільки енергетична євроінтеграція передбачає у майбутньому від’єднання ОЕС України від російської енергосистеми, з якою ми наразі синхронізовані історично, а також фундаментальні зміни правил гри в електроенергетичній сфері, як от запровадження норм Третього енергопакету ЄС, створення реального конкурентного середовища на ринку електроенергії, ці процеси викликають супротив та інформаційні атаки з боку російських та/або афілійованих з РФ ЗМІ, блогерів, так званих «експертів». Серед найбільш поширених тем – непомірно висока ціна заходів щодо інтеграції, безперспективність обраного шляху, підвищення тарифів, можлива відмова у синхронізації з боку ENTSO-E тощо.
Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк заявив, що графіки поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС мають бути узгоджені енергетичними компаніями і підприємствами інфраструктури в десятиденний термін. “Питання логістики поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС має бути врегульовано якнайшвидше. Представники енергетичних компаній повинні мати повну взаємодію з морськими торговими портами і залізницею, для своєчасного постачання вугілля в Україні. Всі графіки щодо постачання мають бути узгодженні в десятиденний термін”, – сказав Ю. Лавренюк під час наради з логістики поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС, повідомляє в суботу прес-служба Мінінфраструктури.
В окремому рішенні трибуналу при Стокгольмському арбітражі від 31 травня немає жодних цифр щодо виплати “Нафтогазом” на користь “Газпрому”. “В окремому рішенні трибуналу при Стокгольмському арбітражі від 31 травня не вказано, що “Нафтогаз” повинен виплатити “Газпрому” $1,7 млрд або будь-яку іншу суму. Воно не містить жодних цифр щодо жодних боргів між сторонами. У рішенні викладені принципи, за якими має розраховуватися ретроактивна компенсація за переплату “Нафтогазу”, а також ціна для обсягів газу, отриманих, але не оплачених НАК в повному обсязі”, – зазначили в прес-службі.
Заборгованість населення за газопостачання у травні 2017 року зросла майже вдвічі порівняно з показником на кінець квітня і досягла 11,3 млрд гривень. Про це пише УНІАН з посиланням на дані Державної служби статистики. Згідно з повідомленням, заборгованість за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за звітний період зросла на 7,4% і становила 2,9 млрд гривень, заборгованість за вивезення побутових відходів порівняно з попереднім місяцем майже не змінилася і становила 400 млн гривень. Заборгованість за централізоване водопостачання та водовідведення зросла на 28,6% і становила 1,8 млрд гривень.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ ФІНУСТАНОВАМИ.
Світовий банк і Кабінет Міністрів України підписали угоду про освоєння гранту Європейського Союзу на EUR3,03 млн на підтримку зміцнення управління державними ресурсами в Україні. “Коли ми говоримо про грантову підтримку, то вона є фінансовим і консультативним внеском для проведення спільної роботи із досягнення ефективного результату в перспективі”, – сказав віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів на прес-конференції в п’ятницю в Києві. С.Кубів уточнив, що EUR1,1 млн буде спрямовано на реформування сфери публічних фінансів і систему управління державними фінансами; EUR1,9 млн – на реформування держслужби.
Єдиний портал вакансій держслужби і систему обліку державних службовців планують запустити до кінця 2017 в рамках першого етапу реалізації проекту щодо зміцнення системи управління державними ресурсами за кошти гранту Світового банку та ЄС, повідомив глава Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко. “Кожен громадянин України зможе побачити в розрізі кожного органу влади, починаючи від районних адміністрацій і до міністерства, секретаріату Кабінету Міністрів, які є вакансії, вимоги до цієї посади, коли оголошено конкурс, які потрібно подати документи”, – зазначив він на брифінгу після підписання грантової угоди в Києві в п’ятницю.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) у рамках ротації змінив свого постійного представника в Україні, призначивши замість француза Жерома Ваше (Jerome Vacher), який обіймав цю посаду чотири роки, шведа Йоста Люнгмана (Gösta Ljungman). “Люнгман приступить до виконання своїх обов’язків 3 липня 2017”, – йдеться в заяві Фонду в п’ятницю.
КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.
До кібератаки, яка розпочалася 27 червня 2017 року на системи українських державних і приватних установ та компаній за допомогою шкідливого програмного продукту “Petya.A”, причетні спецслужби Російської Федерації, вважає, що Служба безпеки України. “Наявні дані, у тому числі отримані у рамках взаємодії з міжнародними антивірусними компаніями, дають підстави вважати, що до атак причетні ті ж самі хакерські угрупування, що у грудні 2016 року атакували фінансову систему, об’єкти транспорту та енергетики України з використанням ШПЗ «TeleBots» та «Blackenergy». Це свідчить про причетність до цієї атаки спецслужб РФ”, – йдеться в повідомленні прес-центру СБУ в суботу.
Для здійснення найбільшої в історії України кібератаки, що сталася 27 червня, потрібні були значні інвестиції, при цьому, незважаючи на “простоту” вірусу, вона може мати більш серйозні цілі. Таку думку висловив директор із питань технологічної політики Центрально-Європейської групи країн Microsoft Михайло Шмельов під час круглого столу на тему “Як побудувати кіберщит для України”, у Києві, в п’ятницю. “Вимагати $300 у біткоїнах – це дурниця, не той прояв, не заради цього вимагання здійснювалася атака. Просто вбивати дані – теж смішно. Необхідно приблизно розуміти, якими мали бути інвестиції в таке проникнення. Це не можна зробити і за п’ять копійок, і за $100 тис., і за $500 тис. також. Це – величезні інвестиції”, – сказав він. За словами М.Шмельова, метою таких інвестицій може бути ефект, який потім позначиться більш потужно.
Законопроект “Про основні засади кібербезпеки України”, відправлений нардепами наприкінці травня на доопрацювання, Верховна Рада може ухвалити його за прискореною процедурою вже наступного пленарного тижня, заявив народний депутат фракції “Самопоміч”, голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко. “У понеділок буде засідання РНБО, на якому, можливо, ми ухвалимо рішення, що (парламентський) комітет скоротить процедуру підготовки (законопроекту) до другого повторного читання”, – сказав він, додавши: “І, можливо, комітет встигне винести цей законопроект вже на наступний пленарний тиждень разом із також відправленим нардепами в лютому на доопрацювання проектом закону “Про електронні довірчі послуги”.
СИТУАЦІЯ НАВКОЛО ПРИВАТБАНКУ.
Коломойський подав ще один позов до НБУ, Фонду гарантування вкладів, Кабміну, НКЦПФР, Мінфіну й Приватбанку. Про це свідчить ухвала Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, 14 червня суд відкрив провадження за позовом Коломойського до ряду державних органів і Приватбанку. У цьому позові Коломойський просить визнати протиправним і скасувати якесь рішення. Яке саме рішення намагається заперечити Коломойський, в ухвалі не уточнюється. Суд призначив засідання за цим позовом на 18 липня.
ЕКОНОМІКА.
Платіжний баланс України в травні 2017 року другий місяць поспіль був зведений з профіцитом, який становив $357 млн у порівняно з $970 млн попереднього місяця, повідомив Національний банк України в п’ятницю. “Цьому сприяв істотний чистий приплив коштів за фінансовим рахунком, який компенсував дефіцит поточного рахунку платіжного балансу”, – зазначив НБУ. За його даними, дефіцит поточного рахунку в травні, за попередніми даними, становив $194 млн, тоді як у травні минулого року сальдо було позитивним – $293 млн. Нацбанк пояснює таке погіршення істотним зростанням обсягів енергетичного імпорту, яке спричинило розширення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами до $702 млн проти $133 млн у травні минулого року.
Український бізнес суттєво поліпшив свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг, свідчать результати проведеного Нацбанком України у другому кварталі 2017 року чергового опитування керівників підприємств. “У наступні 12 місяців очікується посилення зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні: баланс очікувань – 14,2% (у першому кварталі 2017 – 6,1%)”, – зазначає НБУ. За його даними, кількість областей, які очікують збільшення обсягів виробництва, збільшилася до 18 з 13 у першому кварталі. Оптимістично налаштовані підприємства, орієнтовані на експортно-імпортні операції, підприємства переробної промисловості, енерго- та водопостачання, сільського господарства.
В Україні з 1 липня скасовано державне регулювання цін на продукти харчування. Про це сказано в постанові Кабміну №394 від 7 червня, яка вступила в дію у суботу. Зазначається, що головна мета цих змін – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції й дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення. Очікується, що це рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури. Цією постановою Кабмін скасував для виробників продовольчих товарів зобов’язання подачі в Держпродспоживслужбу обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на свою продукцію.
ДІЯЛЬНІСТЬ ГПУ.
Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України повідомив про зміну раніше повідомлених підозр і про нові підозри щодо злочинів, здійснених у період з 18 до 20 лютого 2014 року проти протестувальників на майдані Незалежності в центрі Києва колишнім високопоставленим чиновникам режиму екс-президента Віктора Януковича, зокрема і йому самому, повідомляє генпрокурор Юрій Луценко. У п’ятницю ввечері в своїй сторінці в соцмережі Фейсбук Ю. Луценко написав, що було висунуто нові і змінено попередні підозри в скоєнні злочинів В. Януковичу, міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, заступнику міністра внутрішніх справ України Віктору Ратушняку, голові Служби безпеки України Олександру Якименку, заступнику голови СБУ – екс-главі Антитерористичного центру при СБУ Володимиру Тоцькому, заступнику начальника – начальнику міліції громадської безпеки ГУ МВС України в місті Києві Петру Федчуку в здійснений та в організації скоєння низки тяжких та особливо тяжких злочинів у вказаний період в центральній частині Києва щодо мітингувальників, у складі організованої злочинної групи.
Генеральна прокуратура України близька до розкриття справи про вбивство колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова, заявив генпрокурор Юрій Луценко. “Ми близькі до розкриття цієї справи, і це зовсім інша лінія”, – сказав Ю. Луценко в інтерв’ю проекту “Радіо Свобода “Теперішній час”, відповідаючи на запитання, чи є якісь дані у справі Д. Вороненкова. Генпрокурор також зазначив, що не схильний пов’язувати вбивство Д. Вороненкова з убивством полковника ГУР Максима Шаповала, машина якого вибухнула 27 червня в центрі Києва.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.
Асоціація міст Канади виділить українським містам 19 млн канадських доларів (380,7 млн гривень за курсом Нацбанку) на розвиток самоврядування. Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів. Дані кошти, за його словами, отримають кілька міст України, в тому числі і Київ. “Співпраця стосується практично всіх сфер міського господарства: від, здавалося б, дуже дрібних, до великих, масштабних, я наводив приклад, генерального плану”, – зазначив Прокопів.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що доходи місцевих бюджетів в Україні з 2014 року зросли на 100 млрд грн і продовжують зростати. “За цей час місцеві бюджети зросли на 100 млрд грн. Упевнений, що в 2014 році дуже мало хто вірив у цифру 100 млрд грн”, – сказав президент під час заходів із нагоди 25-річчя Асоціації міст України в Києві в п’ятницю. П. Порошенко додав, що доходи бюджету Києва зросли з близько 24 млрд грн у 2014 році до 39 млрд грн у 2016 році, у Дніпрі – з 3 до 11 млрд грн, у Вінниці – з 0,5 млрд грн до 3 млрд грн.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Збалансувати бюджет Пенсійного фонду реально за 7 років, якщо Верховна Рада прийме законопроекти, які дозволять провести пенсійну реформу в державі. Про це сказала перший заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова на брифінгу, передає “Укрінформ”. “Якщо ми приймемо ту реформу, яку уряд вже направив на розгляд Верховної Ради і попросимо депутатів підтримати її, яку ми розробили разом з міжнародними партнерами, то це нам дозволить в довгостроковій перспективі за 7 років збалансувати Пенсійний фонд”, – сказала Маркарова. Вона нагадала, що зараз дефіцит Пенсійного фонду України становить 141 млрд грн. “Тобто, це “діра”, яка з одного боку є загрозою для бюджету, а з іншого – не дає можливості виплатити гідні пенсії нашим громадянам. Відповідно, коли ми дивимося на макрорівні, то кошти на це витрачаються великі, а коли дивимося на рівні конкретної людини – пенсії у нас мізерні”, – сказала Маркарова. Маркарова додала, що дефіцит Пенсійного фонду буде зберігатися на поточному рівні у 2018-2020 роках.
