ВИСНОВКИ
3 липня міністр оборони України Степан Полторак зустрівся із Генсеком НАТО у штаб-квартирі Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що «все, що відбувається в Україні, буде завжди перебувати на перших позиціях порядку денного Альянсу». Він також наголосив на принциповій позиції Альянсу з приводу невизнання анексії Криму. «НАТО підтримує мирне вирішення на сході України, поважаючи при цьому український суверенітет і територіальну цілісність,» – заявив помічник генерального секретаря НАТО Соріна Думітру Дукару.
Керівник відділу оборонних можливостей директорату оборонної політики НАТО Ендрю Бадда зазначив, що проведення російсько-білоруського навчання “Захід-2017” викликає стурбованість на Заході. «Кавказ-2012» (командно-штабні навчання Південного військового округу, які відбувалися 17-23 вересня 2012 року у Збройних силах Росії) допоміг росіянам захопити частину території Грузії, тому навчання “Захід-2017” викликають стурбованість на Заході,» – заявив Ендрю Бадда. Стурбованість з цього приводу неодноразово виказували і українські політики. Міністр оборони України Степан Полторак запевнив, що Україна слідкує за даною ситуацією та адекватно реагує на неї. Президент Естонії Керсті Кальюлайд вважає за можливе, що на російсько-білоруському навчанні “Захід 2017” буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО. Близько 200 людей вийшло на протест проти проведення російсько-білоруських навчань «Захід-2017» у Мінську. Білоруські опозиціонери побоюються, що російська армія після навчань може не повернутися у місця постійної дислокації.
Голова ВР Андрій Парубій заявив, що Україна має стати однією із наступних країн, хто після Чорногорії приєднається до НАТО. Він не уточнив дату, коли це могло б статися, але запевнив, що «в останні роки події в світі відбуваються настільки швидко, що це може статися на будь-якому етапі». Він вважає, що Україна повинна зробити все можливе, щоб до 2020 року привести сектор безпеки України до стандартів НАТО. На думку Парубія, “немає ніякої необхідності в проміжних формах, як-от план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)”. Голова ВР також наголосив на тому, що співпраця Альянсу з Україною – це вже реальність (гумдопомога Майдану, сприяння реформам, спільне військове навчання тощо). Перспективи вступу України до НАТО Парубій має намір обговорити із Генсеком Альянсу 10 липня, під час його візиту до Києва.
Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе заявляє про необхідність вивести партнерство України та НАТО на новий стратегічний рівень. У розумінні Климпуш-Цинцадзе це означає “зелене світло” для всіх законопроектів, які спрямовані на впровадження стандартів і тих умов, які пов’язані з членством в НАТО. Віце-прем’єр також наголосила на необхідності надання Україні летальної зброї для зменшення втрат військового та цивільного населення. При цьому Климпуш-Цинцадзе наголошує на політичному і дипломатичному вирішенні питань щодо агресії Російської Федерації.
Глава парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі заявив, що закликає західні країни приділяти особливу увагу питанню допомоги Україні. Він також наголосив на необхідності докладання більше зусиль для боротьби із корупцією, а також у впровадженні інших системних реформ.
Екс-голова МЗС Польщі та колишній очільник міністерства оборони Польщі Радослав Сікорський заявив, що «не впевнений, що це (вступ України до НАТО) має стати невідкладною метою для України. Шанси досягти цього – дуже малі.» Він також зазначає, що ні у НАТО, ні в Україні немає сталого консенсусу щодо членства України в Альянсі. Радослав Сікорський також зазначив, що у НАТО немає ініціативи збільшувати потенціал і залучати нові країни, у тому числі Україну. «Подаючи заявку на членство в Альянсі зараз – ви будете дратувати Росію, давати їй привід, щоб вона реагувала, у той же час не підсилюючи свої безпекові можливості,» – додає польський екс-міністр.
Голова правління ГО «За демократію через право», член Венеціанської комісії від України Марина Ставнійчук вважає, що риторика влади про вступ до НАТО є «повітряним замком» та не несе під собою реальні прагнення, а тим паче реальні реформи на шляху досягнення стандартів НАТО. Експерт також наголошує, що позаблоковий статус визначений у Декларації про державний суверенітет, а в Конституції – заборона на розміщення іноземних військ на території України. «І проблема полягає в тому, що Конституцію України парламент змінити може, а Декларацію про державний суверенітет — зась,» – вважає Марина Ставнійчук.
Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що у рамках робочого сніданку лідери Росії, Німеччини та Франції “на полях” саміту “Великої двадцятки” в Гамбурзі обговорять врегулювання кризи на Сході України. Радослав Сікорський вважає, що до переговорів у нормандському форматі слід також залучити США та Польщу, оскільки вона є сусідкою і України, і Росії. Він також висловив думку, що можливо було б спробувати замінити «нормандський формат» «женевським» (США, ЄС, Україна та Росія). Проте, польський політик зазначив, що саме ЄС, а не США має бути ініціатором будь-яких проектів з приводу вирішення конфлікту на Донбасі. В українських ЗМІ з’явилася інформація, що Нідерланди виступають проти положення про визнання Євросоюзом європейських прагнень України у спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС, запланованого в Києві на 12-13 липня.
Конфлікт між Ігорем Коломойським та державою за володіння «Приватбанком» все більше кристалізується у суспільному дискурсі. Мінфін оприлюднив лист від екс-акціонерів «Приватбанку» до Володимира Гройсмана та Валерії Гонтаревою зі проханням екс-акціонерів про націоналізацію та реструктуризацію боргів за кредитами, які повинні були бути погашені до 1 липня. Нацбанк повідомив, що колишні власники ПриватБанку не виконали взятих на себе зобов’язань. «Це був не договір, не нотаріальне зобов’язання, це був лист. Відповідно, навіть якби в цьому листі було написано “я зобов’язуюсь”, юридичних наслідків це для колишніх власників не несе,» – пояснювала раніше заступник голови НБУ Катерина Рожкова. У Нацбанку повідомляють, що юридична процедура стягнення за кредитами екс-власників Приватбанку буде запущена з боку держави і банку. Держава також задіяла правоохоронні органи (ГПУ, САП і НАБУ) до розслідування кілька проваджень, пов’язаних із подіями останніх років навколо “Приватбанку”. Сам Ігор Коломойський повідомив, що колишні акціонери Приватбанку продовжують переговори із реструктуризації зобов’язань фінустанови. За словами Коломойського, заява Національного банку України про те, що колишні власники Приватбанку не виконали узятих до 1 липня зобов’язань, не відповідає дійсності. Експерти нагадують, що Ігор Коломойський у суді намагається повернути право на володіння банком, використовуючи як аргумент те, що аудит не зміг доказати пов’язаність більшості компаній із «Приватбанком».
Експерт компанії “Dragon Capital” Сергій Фурса вважає, що у кращому випадку Україна зможе компенсувати частину втрат від націоналізації. В Україні це можуть бути феросплавні заводи, “Укрнафта”, мережі заправок і телеканал “1+1”. У світі – гірськолижні курорти Австрії (“Буковель” вже можна вважати державним) та нерухомість у Британії. І важливо розуміти, що Україні не потрібні активи. Україні потрібні живі гроші, акцентує Сергій Фурса. Він також зазначає, що немає нічого гіршого, ніж збільшення державної власності в країні, яка гостро потребує приватизації. Сергій Фурса відмічає, що «враховуючи, як сильно залучено МВФ до цього процесу, а також, значить, і Державний департамент США, а також той факт, що йшли долари, можна припустити, що всі знають, де і що лежить. І скільки лежить.»
У Верховній Раді виник скандал навколо подання Генпрокурора на зняття депутатської недоторканості із Євгена Дейдея. Комітет ВР з питань регламенту в понеділок визнав необґрунтованим і невмотивованим подання Генпрокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Євгена Дейдея. Голова Комітету Павло Пинзеник заявив, що відповідні рішення будуть передані на розгляд Голові ВР, а вже Андрій Парубій вирішить, чи повертати подання назад до Генпрокуратури, чи виносити його на розгляд парламенту. Юрій Луценко заявив, що Комітет навмисно забракував подання. На його думку, це рішення було заздалегідь підготовлене і є “ганебним прикриттям свого колеги”. Луценко також заявив, що Комітет узурпує право розгляду подання генпрокурора у ВР, що є «серйозною політичною проблемою». Наступного тижня Комітет має розглянути подання на зняття недоторканості із Михайла Добкіна. Юрій Луценко не виключає, що стосовно нардепа з фракції “Опозиційний блок” Вадима Новинського може бути подано нове подання до ВР.
Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації покинув негативну площину. Цього разу показник помітно зріс і становив 3,15 балів за 5-бальною шкалою. Минулого року індекс становив: 2,88 та 2,85 бали – у червні та грудні відповідно. Результати опитування показали, що негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися. Серед топ-пріоритетних проблем, які потребують особливої уваги з боку влади, бізнес назвав три незмінні позиції: боротьба з корупцією, судова реформа та земельна реформа.
AgroPortal повідомив, що джерело у США близьке до переговорів між Україною та МВФ вказало, що пункт про необхідність запуску ринку землі не буде обов’язковою умовою для виділення Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. “Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард, глава МВФ, погодилася”, – повідомило джерело.
Петро Порошенко виступив із ініціативою внесення змін до Конституції щодо децентралізації, коли для цього будуть створені відповідні умови. Він висловив упевненість, що ця реформа посилить Українську державу, а значить, допоможе витримати тиск агресора.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Україна має стати наступним членом НАТО після Чорногорії – Парубій (77 публікацій у ЗМІ)
- Луценко: Дії Регламентного комітету ВР не зупинять ГПУ у справі притягнення нардепів до відповідальності (50 публікацій у ЗМІ)
- Земельна реформа не буде умовою надання траншу МВФ (44 публікації у ЗМІ)
- У Гамбурзі відбулися перші сутички між поліцією та демонстрантами перед самітом G20 (34 публікації у ЗМІ)
- Коломойський заявляє про продовження переговорів щодо реструктуризації зобов’язань перед Приватбанком (30 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Лідери Росії, Німеччини та Франції у рамках робочого сніданку “на полях” саміту “Великої двадцятки” в Гамбурзі обговорять врегулювання кризи на Сході України. Про це повідомив помічник президента Росії Юрій Ушаков. Зустріч Путіна, Макрона і Меркель пройде на другий день форуму, 8 липня, уточнив представник Кремля. “В ході робочого сніданку обговорюватимуться проблеми “двадцятки”, актуальні проблеми міжнародного порядку денного, зокрема акцент буде зроблено на врегулюванні навколо України”, – сказав Ушаков.
Ухвалення спільної заяви за підсумками саміту Україна-ЄС, запланованого в Києві на 12-13 липня, опинилося під загрозою, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в дипломатичних колах. “Причиною цього стало блокування Нідерландами можливої фіксації в спільній заяві положення про визнання Євросоюзом європейських прагнень України”, – розповів співрозмовник агентства. За його словами, таку позицію пов’язують із процесом формування нової урядової коаліції та наміром прем’єра Марка Рютте знову використати “українську карту” для вирішення внутрішньополітичних проблем.
Президент України Петро Порошенко провів зустріч із двопартійною делегацією Конгресу США, під якої сторони обговорили посилення інвестиційної і торговельно-економічної співпраці між країнами, допомогу в зміцненні обороноздатності України і санкції проти Російської Федерації. “П. Порошенко висловив сподівання, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США, яка, зокрема передбачає посилення і розширення санкцій проти Росії”, – повідомляє в понеділок прес-служба глави Української держави. У цьому контексті обговорювалися також питання зміцнення обороноздатності України, передбачення відповідного фінансування для допомоги нашій державі у сфері безпеки у бюджеті США, а також посилення інвестиційної і торговельно-економічної співпраці.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляє про надзвичайну важливість інформування світової спільноти і громадськості про агресивні дії РФ проти України. “Все, що відбувається в Україні, буде завжди перебувати на перших позиціях порядку денного Альянсу, – сказав Є. Столтенберг під час зустрічі з міністром оборони України Степаном Полторак у штаб-квартирі НАТО в п’ятницю. Під час зустрічі Є. Столтенберг відзначив продовження політичної підтримки і співпрацю з Україною і повідомив про плани візиту найближчим часом Північноатлантичної ради НАТО в рамках відзначення 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство України з НАТО. У рамках візиту передбачено проведення низки заходів за участю керівництва держави.
НАТО є прибічником мирного врегулювання ситуації на сході України і, як і раніше, вважає проведений у Криму в 2014 році референдум нелегітимним, заявляє помічник генерального секретаря НАТО Соріна Думітру Дукару. “Північноатлантична рада неодноразово заявляла про те, що так званий проведений референдум у березні 2014 року в Автономній Республіки Крим був… нелегітимним, водночас НАТО підтримує мирне вирішення на сході України, поважаючи при цьому український суверенітет і територіальну цілісність”, – заявив Дукару під час урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО в Києві в понеділок.
Президент Естонії Керсті Кальюлайд вважає за можливе, що на російсько-білоруському навчанні “Захід 2017” буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО. “З серпня по жовтень не так далеко від нас пройдуть регулярні великі навчання Російської федерації “Захід”. Ми повинні бути з нашими союзниками одночасно і спокійними, і пильними”, – заявила вона в понеділок на засіданні Ради національної оборони, повідомили “Інтерфаксу” в прес-службі глави держави. На думку президента, “з великою часткою ймовірності буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО і, очевидно, ми побачимо і різні інформаційні операції, мета яких – посіяти замішання і недовіру”.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубий заявляє, що має намір обговорити перспективи членства України в НАТО з генсеком Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом під час візиту останнього до Києва 10 липня. “10 липня заплановано візит до Києва генсека НАТО Єнса Столтенберга. Обговоримо перспективи членства України в НАТО”, – написав А. Парубій у своєму акаунті в “Твітер” у понеділок увечері.
Партнери України з країн-членів Північноатлантичного альянсу готові до союзу з Україною і на ділі продемонстрували це наданою останніми роками допомогою в різних сферах, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Чи готові наші партнери до союзу з Україною? Події останніх років підтверджують – так. І це не голослівні заяви – це надана гуманітарна, передусім медична допомога Майдану, це сприяння нашим реформам і крокам для перебудови країни, це найважливіша допомога нашій армії на передовій, а також наше спільне навчання в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки (Яворівський полігон – ІФ) і спільна участь у миротворчих місіях і місіях безпеки”, – заявив А. Парубій під час урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в Києві в понеділок.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вважає, що Україна повинна стати наступним членом НАТО після Чорногорії. “Я вважаю, що Україна має бути однією з наступних держав після Чорногорії, яка повинна стати членом Північноатлантичного альянсу”, – сказав А. Парубій журналістам у понеділок. Відповідаючи на уточнювальне запитання про точну дату, коли Україна може стати членом НАТО, А. Парубій, зазначив, що не є прихильником точного прогнозування дати, оскільки зараз у світі все відбувається швидко. Він підкреслив, що Україні необхідно інтегруватися в НАТО якомога швидше. Він вважає, що Україна повинна зробити все можливе, щоб до 2020 року привести сектор безпеки України до стандартів НАТО, а “після цього залишиться лише політичне рішення”. На думку А. Парубія, “немає ніякої необхідності в проміжних формах, як-от план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе заявляє про необхідність вивести партнерство України та НАТО на новий стратегічний рівень. “Ми вважаємо, що ми маємо вивести наше партнерство на новий стратегічний рівень, а це означає, що в стінах Верховної Ради має бути включене “зелене світло” для всіх законопроектів, які спрямовані на впровадження стандартів і тих умов, які пов’язані з членством в НАТО”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе на урочистому засіданні, присвяченому 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в Києві в понеділок. Вона зазначила, що Україна має посилити і надати системного характеру співпраці з НАТО у сфері національної безпеки та оборони і інших ключових галузях.
Україна, орієнтуючись на політичне і дипломатичне вирішення питань щодо агресії Російської Федерації, потребує летальної зброї, щоб зменшити військові і цивільні втрати, заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Ми ніколи не просили військовослужбовців НАТО захищати нас на нашій території, ми самі готові щодня охороняти свою державу і будемо продовжувати це активно робити. Орієнтуючись на політичне і дипломатичне вирішення цього конфлікту – агресії Російської Федерації проти України, – ми просимо підтримки і солідарності, тому що Російська Федерація розуміє виключно мову сили… І тільки системний солідарний тиск може забезпечити повернення Росії до поваги до міжнародного права. Ми просимо про оборонну летальну зброю, щоб охороняти себе, … щоб мати менше військових і цивільних втрат”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе під час 95-го семінару Роуза-Рота “Безпека і стабільність в Україні і Чорноморському регіоні” в понеділок у Києві.
Глава парламентської асамблеї НАТО Паоло Алли закликає західні країни приділяти особливу увагу питанню допомоги Україні. “Я закликаю своїх колег на Заході не відмовлятися від України. Тому що відносно легко було підтримати Україну після Майдану, в атмосфері революційного ентузіазму і високих очікувань. Але зараз увага до України знизилася. Саме тоді, коли Україна потребує нашої допомоги як ніколи раніше”, – заявив П. Аллі у понеділок у Києві, виступаючи на урочистому засіданні в парламенті, присвяченому 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. Він відзначив масштабність реформ в Україні і в цьому контексті нагадав про створення НАБУ, реформування судової системи, запровадження е-декларування, децентралізацію влади, диверсифікацію джерел енергії, а також реформу у сфері медицини.
Парламентська асамблея НАТО закликає Україну подвоїти зусилля в проведенні антикорупційних реформ. Про це під час семінару Роуза-Рота повідомив президент асамблеї Паоло Аллі. “Ми хочемо закликати наших українських друзів, щоб вони подвоїли свої зусилля в проведенні болісних, але дуже важливих реформ з боротьби з корупцією. Дуже важливо, щоб Україна продовжувала виконувати своє “домашнє завдання”, дуже важливо, що Україна почала бачити практичні переваги такої роботи, включаючи лібералізацію візового режиму з Європейським Союзом і початок роботи глибокої й всеосяжної зони вільної торгівлі в рамках угоди про асоціацію”, – сказав він.
Співпраця Верховної Ради України і Парламентської асамблеї НАТО має багаторічну історію і характеризується відкритим, плідним і стабільним діалогом на високому рівні упродовж усього періоду, незалежно від ситуації усередині України, заявила голова постійної делегації Верховної Ради в ПА НАТО, народний депутат фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз. “Міжпарламентська співпраця нашої країни з Альянсом розпочалася практично одразу ж після утворення незалежної Української держави і вже в 1992 році була створена постійна делегація в ПА НАТО зі статусом асоційованого члена. Відтоді ми беремо постійну участь у діяльності Асамблеї – загалом за 25 років Україну в ній представляли понад півсотні народних обранців, багато хто з них є учасниками нашого урочистого засідання”, – заявила І. Фріз у своєму виступі на урочистому засіданні Верховної Ради, присвяченому 20-й річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО в понеділок, повідомляє прес-служба “Блоку Петра Порошенка”.
Голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенко” Ірина Фріз відкрила 95-й семінар Роуза-Рота “Безпека і стабільність в Україні і Чорноморському регіоні”, яким відкривається тиждень НАТО в Україна. “Ключовою темою семінару є безпека і стабільність Чорноморського регіону, який за останні роки завдяки зусиллям Російської Федерації перетворився на реальну загрозу для стабільності та безпеки як світової, так і регіональної. Рівень експертів, запрошених до участі в семінарі, гарантує нам і якість презентації, і якість дискусії”, – сказала І. Фріз у вступному слові.
Питання щодо проведення в Україні засідання Парламентської асамблеї НАТО розглядатимуть восени поточного року, а саме засідання може відбутися навесні 2019 року, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Як нам відомо, це питання мають розглядати восени на одному із засідань комітетів Парламентської асамблеї. І ми дуже розраховуємо, що, можливо, навесні 2019 року засідання Парламентської асамблеї НАТО може відбутися тут, у Києві, оскільки останнє відбулося в Тбілісі, в Грузії”, – сказав А. Парубій на спільному брифінгу з главою Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі в понеділок у Києві.
ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.
Колишні власники ПриватБанку (Київ) не виконали взятих до 1 липня зобов’язань, повідомляється на офіційній сторінці Національного банку України (НБУ) в соцмережі Facebook. “Термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПАТ “ПриватБанк” закінчилася 1 липня 2017 року. Зараз можна стверджувати, що колишні власники не виконали взятих на себе зобов’язань”, – констатується в повідомленні. Нацбанк також повідомив, що юридична процедура стягнення за кредитами екс-власників Приватбанку буде запущена з боку держави і банку. Банківська процедура буде аналогічною до звичайної процедури стягнення в разі прострочення боргів, тому мова йде переважно про примусове стягнення.
Міністерство фінансів України на своєму сайті оприлюднило лист від 16 грудня 2016 року до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана від колишніх найбільших акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з проханням придбати акції банку і ухвалити позитивне рішення щодо його подальшої капіталізації. У повідомленні Мінфіну зазначається, що термін, до якого колишні акціонери ПриватБанку в односторонньому порядку зобов’язалися забезпечити проведення реструктуризації кредитного портфеля банку, закінчився 1 липня 2017 року. “Згідно з інформацією, якою володіє Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було”, – йдеться в повідомленні.
Генеральна прокуратура України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) розслідують кілька проваджень, пов’язаних із подіями останніх років навколо “Приватбанку”, повідомив генпрокурор Юрій Луценко. “Я знаю, що і САП разом із НАБУ, і Генпрокуратура зі своїм слідством зараз активно розслідують цілу низку проваджень, пов’язаних із подіями останніх років у Приватбанку”, – сказав він журналістам у понеділок у Києві. Ю. Луценко зазначив, що в понеділок у нього відбулася нарада за двома ключовими епізодами навколо Приватбанку. “У грудні, вже після рішення Нацбанку України про пов’язаність двох фірм із керівництвом Приватбанку, відбулося їхнє перекредитування на величезну суму, на мільярди гривень, які потім не повернули”, – розповів генпрокурор.
Колишні акціонери Приватбанку продовжують переговори із реструктуризації зобов’язань фінустанови, повідомив один з екс-власників банку Ігор Коломойський службі новин “ТСН.uа”. “Можу повідомити, що колишні власники Приватбанку, згідно з узятими на себе зобов’язаннями, беруть участь у переговорному процесі із реструктуризації своїх кредитів з консорціумом компаній, які отримали мандат на представлення інтересів Мінфіну і Приватбанку, який був погоджений з Міжнародним валютним фондом”, – процитовано слова І. Коломойського на сайті “ТСН.uа”.
ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАННОСТІ ІЗ НАРДЕПІВ.
Комітет Верховної Ради з питань регламенту в понеділок визнав необґрунтованим і невмотивованим подання генерального прокуратора України про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Народний фронт” Євгена Дейдея. “Подання… є недостатнім, необґрунтованим, невмотивованим і не містить конкретних фактів. Висновки слідства ґрунтуються на припущеннях, а законність отримання доказів є сумнівною, що не може підтверджувати факт здійснення Дейдеєм кримінального правопорушення “, – сказав керівник Комітету Верховної Ради України з питань регламенту Павло Пинзеник на засіданні комітету в понеділок.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що Регламентний комітет Верховної Ради умисно прийняв рішення направляти подання про зняття недоторканності з народного депутата України Дейдея до Генеральної прокуратури, щоб його не розглядали у сесійному залі парламенту. “Звертаю вашу увагу. Комітет не відхилив наші подання, не підтримав наші подання, тому що і негативне, і позитивне рішення означало б відправлення (подання – ІФ) до зали Верховної Ради. Що зробив комітет? Комітет відправив матеріали назад, щоб не допустити розгляду цього питання у сесійному залі Верховної Ради”, – заявив генпрокурор журналістам, коментуючи рішення парламентського комітету.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що слідство має намір допитати Ігоря Лінчевського з використанням поліграфа і повернути подання про зняття недоторканності з народного депутата фракції “Народний фронт” Євгена Дейдея до Верховної Ради. “Що далі зробимо ми? Думаю, що з великою ймовірністю ми продовжимо допитувати позикодавця, який дав згоду на проходження детектора брехні й одразу після цього подання повернеться до Верховної Ради. Інших дій ми робити не в силах, доки депутат залишається недоторканним”, – повідомив генпрокурор журналістам у Києві в понеділок.
Якщо регламентний комітет Верховної Ради надалі повертатиме подання щодо зняття депутатської недоторканості до Генеральної прокуратури України, то це означатиме узурпацію комітетом права розгляду подань у Верховній Раді, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Мені здається, що якщо і на наступних розглядах буде застосовано тактику відправлення справи назад (мається на увазі подання – ІФ), вони висловлюються за чи проти, це означатиме узурпацію комітетом права розгляду подання генерального прокурора у Верховній Раді”, – сказав Ю.Луценко журналістам після засідання комітету.
Комітет з питань регламенту Верховної Ради має намір розглянути подання на зняття недоторканності з народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Михайла Добкіна на своєму засіданні наступного тижня, повідомив керівник цього комітету Павло Пинзеник. “Якщо правдива інформація, надана мені апаратом Верховної Ради, то Добкін ознайомився з пропозицією надати пояснення та з текстом подання сьогодні. Це означає, що розпочався п’ятиденний термін, який надано йому для відповідних пояснень”, – сказав П.Пинзеник журналістам у Києві в понеділок.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що стосовно народного депутату з фракції “Опозиційний блок” Вадима Новинського може бути подано нове подання до Верховної Ради. “Досудове слідство щодо народного депутата Новинського триває. Зараз ми аналізуємо інші його дії, які, ймовірно, приведуть нас до другого звернення до Верховної Ради, яке буде пов’язане з економічними злочинами”, – сказав Ю. Луценко на засіданні регламентного комітету парламенту в понеділок, відповідаючи на запитання, чому після дачі Радою дозволу на зняття з В. Новинського недоторканності йому досі не оголошено підозру.
ЕНЕГРЕТИЧНА СФЕРА УКРАЇНИ.
Україна в січні-червні 2017 року збільшила транзит природного газу через свою газотранспортну систему (ГТС) на 21,8% (на 8 млрд 47,5 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 45 млрд 703,5 млн куб. м. Згідно з оперативними даними ПАТ “Укртрансгаз”, зокрема транзит газу через Україну до Європи за шість місяців становив 44 млрд 355,1 млн куб. м, до Молдови – 1 млрд 348,4 млн куб. м.
Україна в січні-червні 2017 року збільшила імпорт природного газу в 2,3 раза (на 3 млрд 953,2 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 6 млрд 961,2 млн куб. м, свідчать дані ПАТ “Укртрансгаз”. За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, зокрема з боку Словаччини в січні-червні-2017 було імпортовано 5 млрд 645,6 млн куб. м, Угорщини – 739,3 млн куб. м, Польщі – 576,3 млн куб. м. У червні-2017 імпорт склав 1 млрд 8,3 млн куб. м газу проти 19,7 млн куб. м в червні-2016.
Оператори газотранспортних мереж (ГТС) України та Румунії – “Укртрансгаз” та SNTGN Transgaz SA – готують до підписання угоду про взаємодію щодо точки з’єднання “Медіашу Ауріт – Теково”, повідомила прес-служба “Укртрансгазу”. “У липні минулого року було підписано угоду про взаємодію щодо точки з’єднання “Ісакча 1”, через яку забезпечується постачання природного газу до споживачів Болгарії. Тепер оператори готуються до підписання угоди для точки з’єднання “Медіашу Ауріт – Теково”, через яку природний газ постачається споживачам Румунії”, – йдеться в повідомленні. За даними компанії, з 1 липня по 1 вересня 2017 року відбуватимуться необхідні в таких випадках консультації.
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (“ГКНУ”) подала заявку на отримання ліцензії на постачання природного газу. Згідно з повідомленням на сайті Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), питання видачі ліцензії буде розглянуто на запланованому на 4 липня засіданні регулятора. 100% ТОВ “ГКНУ” належить “Газ України”, дочірній компанії НАК. Раніше головний комерційний директор “Нафтогазу Украині” Юрій Вітренко повідомив, що НАК запропонував Кабінету Міністрів України покласти на компанію функції постачальника газу населенню в рамках механізму спеціальних зобов’язань (PSO).
РЕФОРМА ОСВІТИ.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтримує ідею перевірки кандидатів у ректори вищих навчальних закладів на академічну добропорядність (плагіат). “Я вважаю абсолютно правильним положення, що кандидати на посаду ректора повинні пройти перевірку на академічну добропорядність. Я це підтримую абсолютно”, – сказала вона на зустрічі з журналістами в понеділок. Л. Гриневич зазначила, що Міністерство освіти і науки готує зміни до закону “Про вищу освіту”, який був ухвалений у 2014 році, і в цих змінах необхідно передбачити цю норму.
Міністерство освіти і науки вважає, що новий закон “Про освіту” Верховна Рада має ухвалити в другому читанні до жовтня-листопада 2017 року для початку його реалізації з 2018 року. “До кінця року нам необхідно ухвалити, тому що нам необхідно закласти до бюджету відповідні кошти на підвищення кваліфікації вчителів, запуск оновленої системи управління освітою… Крайній термін – це листопад або навіть жовтень, тому що інакше ми не зможемо відобразити це в бюджеті 2018 року”, – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами в понеділок. Л. Гриневич зазначила, що видатки на реалізацію закону становлять близько 87 млрд грн, але вони розтягнуті в часі на 12 років, оскільки додатковий клас у школах з’явиться через 12 років (2029-2030 року), на що й треба найбільше коштів, а в 2018 році учні підуть в оновлений згідно з новим законом перший клас.
СПРАВА ПРО ДЕРЖЗРАДУ ЯНУКОВИЧА.
Екс-президент України Віктор Янукович може брати участь в судовому розгляді справи за обвинуваченням його в державній зраді тільки на території України, яка гарантує йому безпеку, заявляє генеральний прокурор Юрій Луценко. “Янукович наполягає на своєму бажанні брати участь в суді, допитувати людей, робити заяви. У нього для цього є тільки один законний спосіб – прибути в Україну. Інших способів активної участі в судовому слідстві наш закон не передбачає. Очевидно, що він боїться це зробити, при цьому вигадує фантазійні історії, що його повинні вбити при перетині кордону та інші”, – сказав він в інтерв’ю” 5 каналу “.
Екс-президент України Віктор Янукович звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ “Ощадбанк” про захист ділової репутації, а саме вимагає спростування інформації про наявність у нього і екс-прем’єра Миколи Азарова в держбанку більше $ 1,150 млрд. Інтереси АТ “Ощадбанк” в суперечці про спростування недостовірної інформації, опублікованої у вигляді інтерв’ю голови правління “Ощадбанку”, представляють адвокати GENTLS.
ЕКОНОМІКА.
Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації покинув негативну площину. Про це повідомив департамент комунікацій Європейської Бізнес Асоціації. Цього разу показник помітно зріс і становив 3,15 балів за 5-бальною шкалою. Минулого року індекс становив: 2,88 та 2,85 бали – у червні та грудні відповідно. Останній раз позначка індексу перетинала рубіж у 3 бали лише наприкінці 2011 року. Європейська Бізнес Асоціація провела опитування серед керівників 142 найбільших міжнародних та українських компаній. Результати опитування показали, що негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися.
Пункт про необхідність запуску ринку землі не буде обов’язковою умовою для виділення Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Про це AgroPortal повідомило джерело, близьке до переговорів сторін у США. “Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард, глава МВФ, погодилася”, – повідомило джерело. За його словами, пункт про необхідність запуску ринку землі буде вилучено з меморандуму України і МВФ. “На сьогодні між Порошенком і Лагард була досягнута домовленість виключити земельну реформу з переліку питань, які впливають на виділення траншу”, – додало джерело.
Національна валюта України за офіційним обмінним курсом зміцнилася до долара на 1% за червень і на 4% – з початку року. Про це йдеться в макроекономічному і монетарному огляді Національного банку України за червень. Як говориться в документі, регулятор відзначає посилення обсягу надходжень валюти від нерезидентів, у порівнянні з її відтоком, що сприяло зміцненню національної української валюти. Крім того, така тенденція дозволила регулятору купувати валюту для поповнення міжнародних резервів зокрема.
Рівень тіньової економіки України минулого року становив 34% від ВВП, зменшившись на 6 процентних пунктів (п.п.), такі попередні розрахунки оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) у понеділок. “Усі чотири методи, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, показали зниження рівня порівняно з 2015 роком”, – зазначило міністерство. Згідно з його даними, скоротити рівень тіньової економіки вдалося завдяки закріпленню макроекономічної стабільності і відновленню економічного зростання, поліпшенню бізнес-клімату за рахунок дерегуляції, легалізації ринку праці внаслідок зниження ЄСВ.
Громадянин Республіки Білорусь і Республіки Кіпр Віктор Прокопеня 30 червня подав до Національного банку України (НБУ) пакет документів на погодження опосередкованої (через ВАТ “Паритетбанк”, Білорусь) купівлі 100% акцій ПАТ “Сбербанк” (Київ), повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі НБУ. “Нині отримані документи для погодження придбання істотної участі в ПАТ “Сбербанк” зареєстровані і перебувають в обробці”, – зазначили в прес-службі.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що Верховна Рада має прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації, коли для цього будуть створені відповідні умови “Коли для цього будуть створені належні умови – ще раз наголошую – ми маємо завершити внесення змін до Конституції про децентралізацію для того, щоб закріпити нову модель місцевого самоврядування на рівні Основного закону”, – сказав П. Порошенко на церемонії з нагоди 25-річчя Асоціації міст України в п’ятницю в Києві. За його словами, децентралізація надає можливість кожному місту реалізувати свій потенціал. “Тому що в країні змінилася сама філософія ставлення до громад, до забезпечення їхніх прав і реалізації можливостей”, – сказав П. Порошенко.
