Огляд ЗМІ за 4 липня 2017

ВИСНОВКИ.

В Україні продовжується обговорення щодо ймовірних шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та повернення Криму під український суверенітет. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель наполягає, що на території ОРДЛО мають відбутися «регіональні, а не місцеві» вибори. При цьому, дипломат також погоджується із принциповою позицією для України – спочатку демілітаризація, а потім вибори. Перший заступник голови ВР Ірина Геращенко заявляє про необхідність допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані території Криму та Донбасу. На її думку, дані місії будуть сприяти реалізації Мінських домовленостей, адже РФ не зможе приховувати їх порушення. Вона також повідомила, що «цього тижня велика делегація від Європарламенту відвідає Маріуполь та зону АТО». Український проект «Наші гроші» повідомляють, що нардеп від “Опозиційного блоку” Василь Німченко спільно з лідером громадського руху “Український вибір” та кумом російського президента Віктором Медведчуком розробляє законопроекти, які стосуються статусу Донбасу. Петро Порошенко повідомив, що державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде в Україну 9 липня, де має обговорити російську агресію на Донбасі. Експерти нагадують, що перед цим, 8 липня, має відбутися зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на полях саміту «Великої двадцятки».

Українське суспільство так досі і не побачило проекту закону про реінтеграцію Донбасу. Володимир Гройсман заявляє, що законопроект про деокупацію Донбасу не передавали в уряд. Заступник голови ВР Ірина Геращенко повідомляє, що наступного тижня може відбутися засідання РНБО, на якому має бути розглянутий повний текст законопроекту про реінтеграцію Донбасу.

Перший заступник міністра оборони України Іван Руснак повідомив, що у 2018 році оборонний бюджет України буде збільшений: «На цей рік нам передбачено фінансовий ресурс на рівні понад 64 млрд грн, то наступного року буде на 10 млрд грн більше». Керівник Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв вважає, що Україні потрібно оновити законодавства про формування оборонного бюджету для виключення під час закупівель Міноборони можливої корупційної складової.

Глава СБУ Василь Грицак повідомив, що в Україні активно розробляється система кіберзахисту, з огляду на останню кібератаку. Він повідомив, що у рамках першого етапу співпраці з Трастовим фондом Україна-НАТО у сфері кіберзахисту Україна отримує технічне обладнання і програмне забезпечення на суму 1 млн євро. Він також зазначив, що наразі немає прямих доказів того, що до кибератаки причетна РФ. Проте, ураховуючи те, скільки коштів було залучено для здійснення даної кібератаки та те, що кінцевим результатом було саме виведення з ладу критичної інфраструктури, а не отримання грошей, можна робити відповідні висновки. Глава Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що СБУ необхідно реформувати, щоб «СБУ зосередилася на роботі з тероризмом і контррозвідці і її припинили використовувати в політичних цілях». Х’юг Мінгареллі також традиційно вказав на необхідність реформування судової системи, зокрема, утворення Антикорупційного суду. Посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф також вважає, що українська влада повинна продовжувати процес боротьби з корупцією і побудувати сильну судову систему для залучення інвестицій в країну. «Влада олігархів не може бути сильнішою, ніж три роки тому, однак вони щодня протистоять процесу реформ,» – заявив Х’юг Мінгареллі. Він підкреслив, що боротьба між реформаторами та тими, хто хоче зберегти статус-кво, ще не завершилася.

Bloomberg повідомляє, що п’ятий транш фінансової допомоги від МВФ розміром 1,9 мільярдів доларів буде виділений Україні не раніше осені цього року. Причиною затримки у виділенні кредиту є те, що Верховна Рада не розглянула пенсійну та земельну реформи до початку літніх канікул. Проведення зазначених реформ було ключовою вимогою для виділення наступного траншу кредитних коштів. Поки пенсійна реформа просувається за графіком і робляться кроки для створення антикорупційних судів, то законопроект про земельну реформу не підготовлений вчасно, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Європейський парламент 4 липня проголосував за надання Україні додаткових торгівельних преференцій. “За” проголосували 566 депутатів, “проти” – 96. Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Європейською комісією, сечовину з пропозицій виключено.

Голова правління «Приватбанку» Олександр Шлапак дав останню прес-конференцію у якості керівника банку, під час якої проінформував ЗМІ про поточний  стан і ситуацію, що клалася навколо «Приватбанку». Він повідомив, що реальний обсяг кредитів пов’язаним особами у Приватбанку станом на 1 січня 2017 року становив 190 млрд грн, або 97% загального кредитного портфеля фінустанови. Натомість компанії, пов’язані із Ігорем Коломойським, подали до Приватбанку 92 позови на 8,913 млрд грн. Олександр Шлапак також підтверджує факт продовження переговорів із колишніми власниками фінустанови щодо реструктуризації кредитного портфеля. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова вважає, що у примусовому порядку буде доволі непросто стягнути борг із екс-власників, даний судовий процес може тривати роками: «Якщо дивитися на інші країни, де відбувалося подібне, але в менших обсягах, то це займає 3-5 років». Вона також повідомила, що наразі ще одна компанія (Kroll) проводить більш масштабне дослідження діяльності банку, результатом якого має стати «які суми грошей, в який період і куди було скеровано, хто це робив і в інтересах кого».

Спеціаліст відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Сapital Сергій Фурса, вважає, що розслідування відносно діяльності екс-акціонерів «Приватбанку» Коломойського та Боголюбова буде впливати на їх бізнес «і буде впливати настільки сильно, настільки вдало буде найнята державою юридична фірма ганятися за колишніми власниками банку», – вважає експерт. Експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко зазначає, що у даній справі є серйозне політичне підґрунтя. «Зокрема, деякі політичні сили залежали від фінансування, яке здійснював Коломойський, тому ймовірно подальше політичне загострення», – підкреслив експерт. На його думку, вирішити цей конфлікт буде дуже складно.

Регламентний комітет ВР не підтримав зняття недоторканості із нардепа Олеся Довгого. Зокрема, Павло Пинзеник пояснив свій «вирок» тим, що подання генпрокурора «містить істотні недоліки в частині зловживання владними повноваженнями». Тим не менш, Комітет ухвалив рішення спрямувати голові парламенту Андрію Парубію цю ухвалу, подання і пояснення Олеся Довгого. Також, чи буде винесено у сесійну залу питання про зняття недоторканості із Євгена Дейдея також залежить від рішення Андрія Парубія. У НАБУ та САП наполягають, що для зняття недоторканості з Дейдея є достатньо підстав.

4 липня на засіданні Кабміну був презентований новий проект закону “Про приватизацію державного майна”. Голова Фонду держмайна України Дмитро Парфененко зазначив, що замість семи чинних законів пропонується один. Суттєво, вдвічі, скорочуються терміни підготовки об’єктів до приватизації: щодо об’єктів великої приватизації – з двох років до одного року, щодо малої приватизації – з одного року до півроку. Суттєво спрощується класифікація об’єктів приватизації. За його словами, документ передбачає лише два механізми приватизації – через аукціон або викуп. Крім того, встановлюється мораторій на банкрутство об’єктів, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов повідомив, що держава планує з 3444 компаній і об’єктів залишити у своїй власності лише 15 особливо важливих підприємств і 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, а інші передати у концесію, продати або ліквідовувати. Загальні активи стратегічних ДП становлять 1,175 трлн. грн, або 69% вартості усіх активів.

«Нафтозаг» та «Газпром» проводять серію переговорів щодо рішень Стокгольмського арбітражу, мета яких – визначити конкретні суми, які сторони повинні виплатити одне одному за рішенням арбітражу. У «Натогазі» зазначають, що Суд визначив лише принципи, за якими має бути розрахована сума ретроактивності компенсації за переплати, вчинені “Нафтогазом”, а також ціна, яка повинна бути застосована до будь-яких обсягів газу, отриманих “Нафтогазом”, але не оплачених в повному обсязі. НКРЕКП видала ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” ліцензію на постачання природного газу.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Юрій Луценко на засіданні Комітету ВРУ представив подання на Олеся Довгого (122 публікації у ЗМІ)
  • У ЄС пообіцяли дати “адекватну відповідь” на ракетні випробування КНДР (99 публікацій у ЗМІ)
  • Міжнародний аудит показав чималу кількість проблемних кредитів “Приватбанку” (94 публікації у ЗМІ)
  • Що привезе держсекретар США в Україну (35 публікацій у ЗМІ)
  • “Нафтогаз” і “Газпром” проводять серію переговорів по рішенню Стокгольмського арбітражу (34 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

В Україні все ще існує група олігархів, які намагаються протистояти процесу реформ, заявляє глава Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі. “Влада олігархів не може бути сильнішою, ніж три роки тому, однак вони щодня протистоять процесу реформ. Вони намагаються його підірвати в усіх секторах. Кожного разу, коли приймаються реформаторські рішення, через кілька тижнів є спроба ці реформи вихолостити”, – сказав він під час конференції у вівторок у Києві.

Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що Службу безпеки України необхідно реформувати, щоб її припинили використовувати в політичних цілях. “Реформа органів безпеки, зокрема, СБУ – ця реформа украй важлива і її необхідно провести якнайшвидше, для того, щоб СБУ зосередилася на роботі з тероризмом і контррозвідці і її припинили використовувати в політичних цілях”, – сказав він під час конференції у вівторок у Києві. Х. Мінгареллі також відзначив необхідність реформування судової системи України, зокрема створення антикорупційного суду, ” проте прогресу в цьому питанні наразі немає”.

П’ятий транш фінансової допомоги від МВФ розміром 1,9 мільярдів доларів буде виділений Україні не раніше осені цього року. Про це повідомляє Bloomberg. Як повідомляється, причиною затримки у виділенні кредиту є те, що Верховна Рада не розглянула пенсійну та земельну реформи до початку літніх канікул. Проведення зазначених реформ було ключовою вимогою для виділення наступного траншу кредитних коштів. Поки пенсійна реформа просувається за графіком і робляться кроки для створення антикорупційних судів, то законопроект про земельну реформу не підготовлений вчасно, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Гройсман повідомив, що законопроекти, які стосуються земельної реформи, не будуть розглянуті до закінчення поточної сесії.

Українська влада повинна продовжувати процес боротьби з корупцією і побудувати сильну судову систему для залучення інвестицій в країну, вважає посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф. “Я можу сказати, що Сполучене Королівство продовжуватиме торгівлю з Україною – ми хочемо налагодити торгові та інвестиційні відносини. І найкраще, що ми можемо зробити зараз, щоб підтримати це, – створити сильні інститути, зокрема судову систему, і боротися з корупцією, оскільки найбільшою перешкодою для британських інвесторів, які приходять в Україну або торгують з Україною, є те, що вони турбуються, що не буде забезпечено справедливий судовий розгляд, оскільки судова система слабка”, – заявила вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Європейський парламент у вівторок проголосував за надання Україні додаткових торгівельних преференцій. “За” проголосували 566 депутатів, “проти” – 96. “Ми досягли згоди під час тріалогу, тому що Україна розраховує на нашу підтримку. Ми маємо пам’ятати, що український уряд намагається впроваджувати реформи на тлі наслідків від нелегальної агресії Криму, а також військового конфлікту на сході, спровокованого Росією. Надаючи нові преференції, ми хочемо підтримати продовження реформ і надати поштовх для збільшення обсягів торгівлі”, – сказав доповідач з українського питання євродепутат Ярослав Валеса. Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Європейською комісією, сечовину з пропозицій виключено.

В Парламентській асамблеї Ради Європи планують створення групи, до якої увійдуть депутати, що підтримують Росію та Азербайждан, а її секретарем має стати скандально відомий Тьєррі Маріані. Про це стало відомо кореспонденту “Європейської правди”, який має в розпорядженні копії установчих документів групи. Політичну групу за назвою “Вільні демократи” мали створити ще в червні, але її створення заблокували через помилки організаторів: депутати знайшли плагіат в установчих документах, а члени нової групи вчасно не вийшли зі своїх політичних груп. Очікується, що процес завершиться на осінній сесії.

СИТУАЦІЯ В ОРДЛО.

Засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), де розглянуть повний текст законопроекту про реінтеграцію Донбасу, може відбутися вже наступного тижня, прогнозує перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. “За моєю інформацією, наступного тижня може відбутися Рада нацбезпеки і оборони, де має бути розглянуто вже повний текст закону. Ми також його продискутуємо на нашій неформальній мінській платформі в парламенті”, – сказала І. Геращенко журналістам у Києві у вівторок. При цьому, відповідаючи на запитання журналістів, чи може цей законопроект бути розглянутий Верховною Радою найближчим часом, перший віце-спікер парламенту відповіла: “Коли автор подасть цей законопроект, тоді Верховна Рада ухвалюватиме рішення, коли його розглядати”.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що законопроект про деокупацію Донбасу не передавали в уряд і Кабмін візьме участь у його розробці свого часу. “Насправді цей документ не надходив до уряду, і мені його складно коментувати, я знаю, що ці дискусії точаться, ми обов’язково на певному етапі візьмемо участь у цьому”, – сказав він в ефірі ICTV у понеділок.

Проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей можливе лише після встановлення режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння до погоджених сторонами місць, наголошує посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. “Мінські домовленості передбачають у рамках децентралізації особливий статус для Донбасу, але йдеться про місцеву автономію, а не про регіональну. Тобто це не регіональні вибори, а місцеві… Це важливий крок, який Україна повинна буде зробити… Важлива позиція німецького і французького урядів, що в цій ситуації необхідно забезпечити припинення вогню і відведення важкого озброєння, і коли це буде зроблено, тоді можна буде говорити про виконання всіх елементів Мінських угод”, – сказав він під час конференції в Києві у вівторок.

Голова меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конгресу кримських татар, народний депутат України фракції “Блок Петра Порошенка” Рефат Чубаров вважає, що питання деокупації Криму та окремих районів Донбасу має розглядатися в єдиному форматі. “Спочатку Донбас, потім Крим. Мені здається ми маємо переходити на єдину формулу наших завдань. Ця формула має звучати таким чином: відновлення територіальної цілісності Української держави в межах, визнаних міжнародною спільнотою, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Саме така формула не дасть можливості (президентові РФ Володимиру – ІФ) Путіну в подальшому сподіватися на те, що Крим залишиться у складі РФ”, – сказав він під час конференції в Києві у вівторок.

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє про необхідність допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані території Криму та Донбасу, повідомляє прес-служба партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. “Завдання української влади й громадянського суспільства – на всіх міжнародних майданчиках порушувати питання про необхідність тиску на РФ з метою допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані Крим і Донбас”, – сказала І. Геращенко на міжнародній конференції “Мілітаризація окупованих територій: фактор дестабілізації євроатлантичного регіону і механізм геополітичного впливу” у вівторок.

Поточного тижня делегація Європарламенту відвідає зону проведення АТО, зокрема Маріуполь, повідомила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. “Цього тижня велика делегація від Європарламенту відвідає Маріуполь та зону АТО”, – сказала вона під час конференції у вівторок у Києві, додавши, що мета поїздки – ознайомлення євродепутатів із гуманітарною та економічною ситуацією на Донбасі, а також із ситуацією у сфері безпеки.

Нардеп від “Опозиційного блоку” Василь Німченко спільно з лідером громадського руху “Український вибір” та кумом російського президента Віктором Медведчуком розробляє законопроекти, які стосуються статусу Донбасу.  Це випливає з коментарів Німченка журналістам програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.  Коментуючи питання, що пов’язує Німченка з Медведчуком, нардеп заявив: “Оскільки я підтримую ідеї, підтримую розуміння вирішення суспільних питань, підтримуючи його (Медведчука) громадянську позицію у ці тяжкі для суспільства часи, я співпрацюю з ним на цій ниві… В науково-правовому аспекті, і в ідейному також… Ми розробляємо законопроекти”.

Фінансування оборонного сектора України в 2018 році буде збільшено приблизно до 74 млрд грн, повідомив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак. “Програма оборонної реформи, розрахованої до 2020 року, забезпечена фінансово завдяки парламенту та уряду. І якщо на цей рік нам передбачено фінансовий ресурс на рівні понад 64 млрд грн, то наступного року буде на 10 млрд грн більше”, – сказав він на конференції у вівторок у Києві.

Керівник Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв висловлюється за ухвалення нового прозорого законодавства про формування оборонного бюджету України для виключення під час закупівель Міноборони можливої корупційної складової. “Нам просто потрібне нове законодавство про оборонний бюджет. Зараз оборонний бюджет формується і використовується, як у Радянському Союзі, – все засекречено, ні про що дізнатися неможливо, що є чудовою нагодою для корупції”, – сказав Є. Соболєв після комітетських слухань про можливі корупційні ризики під час забезпечення потреб Збройних сил України сучасними засобами зв’язку в Києві у вівторок.

ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.

Реальний обсяг кредитів пов’язаним особам у Приватбанку (Київ) станом на 1 січня 2017 року становив 190 млрд грн, або 97% загального кредитного портфеля фінустанови, повідомив глава правління банку Олександр Шлапак на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок. За його словами, валова заборгованість за цим портфелем, що також передбачає і належні до стягнення відсотки, становить 198,4 млрд грн Приватбанк умовно розділив цей портфель на чотири групи: трансформовані кредити, валова заборгованість за якими становить 132,8 млрд грн, лізинговий портфель – майже на 15 млрд грн, на таку ж суму кредити, які видавалися на Кіпрі і четверту групу – кредити, пов’язані з корпоративними клієнтами банку, на суму 36,2 млрд грн.

Компанії, пов’язані з колишніми власниками ПриватБанку (Київ), подали до фінустанови 92 позови на 8,913 млрд грн, відповідні дані наведені в презентації банку, з якою ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”. Згідно з документом, загалом кількість поданих до банку позовів становить 2,902 тис. на суму 20,185 млрд грн. За даними голови правління ПриватБанку Олександра Шлапака, фінустанова, в свою чергу, подала в суди позови на суму 23,8 млрд грн. “Загальна сума претензій за позовами, які ми подали, – 23,8 млрд грн. Це не обов’язково колишні акціонери, але й вони там є”, – сказав він журналістам після прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок .

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що наразі слідчі допитують співробітників ПриватБанку і Національного банку України в рамках розслідування справи про доведення банку до неплатоспроможності. “Це не свіжа новина, оскільки за заявою Шлапака (глава правління ПриватБанку Олександр Шлапак – ІФ) ще кілька місяців тому генпрокуратура України відкрила низку кримінальних проваджень за різними кваліфікаціями з приводу подій у ПриватБанку, особливо в період грудня 2016 року, але є провадження й за більш ранній період – з 2008 по 2016 роки”, – сказав Ю. Луценко журналістам у вівторок.

“ПриватБанк” витребував у позичальників і взяв під охорону 74 нафтобази, повідомив голова правління фінустанови Олександр Шлапак на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок. “Ми змушені були 74 нафтобази зараз витребувати назад у власність банку, оскільки позичальники перестали розраховуватися за позиками”, – сказав він.

Найцікавіша третина активів найбільшого в Україні гірськолижного туристичного курорту “Буковель” (Івано-Франківська обл.) передана на баланс ПриватБанку, який найближчим часом має намір передати ці активи в оренду співвласникам, а потім виставити на міжнародний конкурс, повідомив глава правління банку Олександр Шлапак. “Зараз ведемо переговори із співакціонером, оскільки в нас є приблизно третина “Буковеля” у власності, щоб передати їх в оперативну оренду. Ніхто інший експлуатувати комплекс не може”, – описав поточну ситуацію глава правління на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна ” у вівторок.

КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.

Українські правоохоронці спільно з міжнародними фахівцями продовжують встановлювати обставини потужної кібератаки проти українських приватних і державних структур 27 червня. “Сьогодні наші фахівці у взаємодії з експертами США, Великої Британії і компанії Microsoft проводять спільні заходи щодо встановлення обставин цієї кібератаки”, – сказав глава СБУ Василь Грицак у вівторок під час церемонії завершення першого етапу співпраці України з Трастовим фондом України – НАТО у сфері кіберзахисту.

У рамках першого етапу співпраці з Трастовим фондом Україна-НАТО у сфері кіберзахисту Україна отримує технічне обладнання і програмне забезпечення на суму EUR1 млн, заявляє глава СБУ Василь Грицак. “Сума за першим траншем становить близько 1 млн. євро. У наших фахівців хороша кваліфікація для того, щоб працювати на цьому обладнанні. До програми реалізації першого етапу входить не тільки постачання обладнання, а й тренінги”, – сказав В. Грицак журналістам після церемонії завершення першого етапу співпраці України з Трастовим фондом України – НАТО у сфері кіберзахисту.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов обговорив із заступником генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеки Сорином Дукару ситуацію, що склалася в Україні внаслідок гібридної агресії з боку Росії. Як повідомляє у вівторок прес-служба РНБО, О. Турчинов відзначив, що уздовж українсько-російського кордону вибудовується потужна інфраструктура російських військ, “створюються нові дивізії у Білгородській і Ростовській областях, поблизу східних і північних кордонів” України.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою збіглого до Москви після Революції гідності українського бізнесмена Сергія Курченка у створенні та забезпеченні діяльності злочинної організації з метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, збитки від діяльності якої перевищують суму в 14 млрд грн.

Справа про так звані вишки Бойка (йдеться про закупівлю за завищеною ціною вишок для видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі, до якої начебто причетний співголова фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко) просувається, триває слідство стосовно діючого народного депутата за свідченнями колишнього заступника голови правління НАК “Нафтогаз України” Олександра Кацуби, який уклав угоду зі слідством, повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко. “У резонансній справі про так звані вишки Бойка ми рухаємося. Як відомо, досить тривалий час у СІЗО за ґратами провів син народного депутата (екс-народного депутата Сергія Кацуби – ІФ) Олександр Кацуба, і, врешті-решт, він пішов на угоду зі слідством. У цьому досить товстому тексті угоди він, згідно із законом, прописав відомі йому факти про керівництво злочинного угруповання, яке розкрадало державні кошти в особливо великих розмірах під час закупівлі нафтовидобувних вишок”, – сказав він в інтерв’ю “5 каналу”.

Громадська організація “Transparency International Україна” стурбована відсутністю публікації рішення суду про конфіскацію $1,5 млрд злочинною організацією колишнього президента України Віктора Януковича і прогнозує, що це дасть підстави Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ) зобов’язати Україну повернути ці кошти власникам.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Кабінет Міністрів України готує проект нового закону “Про приватизацію державного майна”. Відповідний документ презентовано на засіданні уряду в Києві у вівторок. “Замість семи чинних законів пропонується один. Суттєво, вдвічі, скорочуються терміни підготовки об’єктів до приватизації: щодо об’єктів великої приватизації – з двох років до одного року, щодо малої приватизації – з одного року до півроку. Суттєво спрощується класифікація об’єктів приватизації”, – зазначив голова Фонду держмайна України Дмитро Парфененко під час доповіді щодо законопроекту.

Держава планує з 3444 компаній і об’єктів залишити у своїй власності лише 15 особливо важливих підприємств і 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, а інші передати у концесію, продати або ліквідовувати, відповідну концепцію управління держпідприємствами (Triage), відповідно до однієї з умов програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), затвердив уряд України у вівторок. “Triage – це медичне сортування на полі бою (фр.) Прозорий натяк на те, що сектор держпідприємств спливає кров’ю, його потрібно рятувати стратегічне, інші продавати, передавати в концесію або ліквідовувати”, – прокоментував рішення на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

ПОЗБАВЛЕННЯ НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕПУТАТІВ.

В комітеті Верховної Ради України з питань регламенту висловлюють сумнів у правомірності прослуховування розмов народних депутатів без відповідного дозволу парламенту при здійсненні негласних слідчо-розшукових дій стосовно третіх осіб, але в Генеральній прокуратурі України запевнюють, що це законно. “Такого тлумачення, яке було учора під час засідання комітету (з питань регламенту під час розгляду подання на згоду щодо зняття недоторканості з депутата Євгена Дейдея – ІФ) з приводу того, що стосовно народного депутата України можуть застосовуватися негласні слідчо-розшукові дії, ми ще не зустрічали”, – сказав глава регламентного комітету Павло Пинзеник на засіданні комітету у вівторок.

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту визнав наявність недоліків у поданні генерального прокурора України Юрія Луценка про надання парламентом дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з групи “Воля народу” Олеся Довгого і спрямував його спікеру парламенту Андрію Парубію. “Комітет вважає, що подання щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України О. Довгого, внесене до Верховної Ради генеральним прокурором Ю. Луценком від 21 червня 2017 року № 06-294, містить суттєві недоліки щодо обґрунтованості зловживань депутатом О. Довгим посадовими повноваженнями на посаді секретаря Київської міськради, а також щодо умислу з приводу зловживання посадовими повноваженнями в інтересах третіх осіб”, – повідомив керівник регламентного комітету Ради Павло Пинзеник під час засідання комітету у вівторок.

Регламентний комітет Верховної Ради не має права направляти подання про позбавлення депутатської недоторканності Євгена Дейдея до Генпрокуратури, а може лише ухвалити рішення щодо обґрунтованості подання і направити його голові парламенту, який, у свою чергу, вирішить питання про винесення його на голосування до сесійної зали, пояснює в. о. голови комітету Павло Пинзеник. “Можливо, емоційний стан (генерального прокурора України Юрія Луценка і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – ІФ) не дозволив їм одразу зрозуміти зміст висновку комітету. Комітет ухвалює рішення про законність, обґрунтованість і мотивованість подання. Ми цей висновок ухвалили, його вже оприлюднено на сайті комітету”, – сказав П. Пинзеник журналістам у Києві у вівторок під час перерви засідання регламентного комітету, коментуючи ухвалене напередодні рішення комітету щодо подання на Є. Дейдея.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), які здійснюють досудове розслідування у виробництві за фактом незаконного збагачення народного депутата фракції “Народний фронт” Євгенія Дейдея, не згодні з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради про дачу згоди на притягнення парламентарія до кримінальної відповідальності. “Вся доказова база, отримана детективами НАБУ законно, під процесуальним керівництвом прокурорів САП, цілком достатня для прийняття рішення про зняття з парламентарія депутатської недоторканності. Позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея – вже в статусі підозрюваного в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України ( “незаконне збагачення”)”, – йдеться в спільній заяві НАБУ і САП.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Кабінет Міністрів України дозволив продовжувати терміном до одного року дію спеціальних дозволів на користування надрами компаніям, які мають заборгованість з оплати рентних платежів, у разі відсутності можливості отримання природного газу побутовими споживачами населених пунктів з інших родовищ. Відповідні зміни внесено до постанови №615 від 30 травня 2011 року, якою затверджено порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Кабінет Міністрів України знизить норматив виплати дивідендів до бюджету державними підприємствами НАЕК “Енергоатом” і НЕК “Укренерго” до 40% С75% чистого прибутку. Відповідне рішення Кабмін ухвалив на засіданні у вівторок. Ухвалення такого рішення дозволить утримати підвищення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів і, відповідно, тарифів на житлово-комунальні послуги, а також зростання інфляційних процесів. Рішення має набути чинності з моменту його опублікування і діятиме до 1 липня 2018 року.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), видала ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (“ГКНУ”) ліцензію на постачання природного газу. Відповідне рішення комісія прийняла на засіданні у вівторок. Дочірній компанії НАК – “Газ України” – належить 100% ТОВ “ГКНУ”. Раніше головний комерційний директор “Нафтогазу Україні” Юрій Вітренко повідомив, що НАК запропонував Кабінету Міністрів України покласти на компанію функції постачальника газу населенню в рамках механізму спеціальних зобов’язань (PSO).

НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Газпром” проводять серію переговорів щодо рішень Стокгольмського арбітражу, повідомила прес-служба НАК. “У виконання окремого рішення арбітражу проводять серію переговорів у спробі дійти згоди щодо змін до контракту і остаточних розрахунків між сторонами відповідно до рішення арбітрів. Переговори відбудуться на нейтральній території”, – зазначається в повідомленні.