ВИСНОВКИ.
Рада Європейського Союзу 11 липня завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. 12-13 липня під час саміту «Україна-ЄС» у Києві сторони скоординують шляхи забезпечення розв’язання завдань цієї Угоди. Петро Порошенко заявив, що з 1 вересня 2017 року розпочнеться “якісно новий етап нашого шляху до Європейського Союзу”. «Цей новий етап – етап глибинних і всеосяжних реформ, який потребує максимальних зусиль і об’єднання всіх гілок української влади, бізнесу, громадянського суспільства заради побудови кращого європейського майбутнього для українського народу», – зазначає Порошенко. Результати спільного опитування Інституту Горшеніна і представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі свідчать, що 51,6% опитаних респондентів вважають, що країні слід інтегруватися в Європейський Союз, і тільки 10,2% виступають за тісну співпрацю з Митним союзом. У той же час 71,6% опитаних українців не планують поїздок до країн Європи найближчим часом, незважаючи на запровадження безвізового режиму. Із тих опитаних, хто не планує їхати в Європу, 76,9% не можуть це зробити через матеріальне становище.
Конгрес США продовжує вести власну політику стосовно Росії, яка протирічить намаганням Трампа «помиритися» із Росією. Так, ряд американських конгресменів в сенаті і палаті представників виступили проти створення спільної з Росією робочої групи з питань кібербезпеки, про яку домовилися Трамп та Путін під час зустрічі на саміті «Великої двадцятки». Конгресмени заявляють, що вони проти того, щоб “ділитися розвідувальними даними, інформацією, обладнанням, співробітниками і можливостями”. Щодо іншого суперечливого питання (запровадження нових санкцій проти Росії та Ірану), директор із законодавчих питань Білого дому Марк Шорт заявив, що адміністрація Трампа підтримує нові санкції проти Росії і Ірану, але критикує відповідний законопроект через те, що він неприпустимо обмежує президентські повноваження. Експерти припускають, що домовленість Трампа та Путіна може повторити долю Мюнхенських домовленостей, які у 2016 році уклав Барак Обама. Інші експерти припускають, що таким чином Трамп хоче протестувати Путіна, наскільки він здатний дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
Спецпредставник США з питань України Курт Волкер продовжує встановлювати контакти з представниками української влади. Курт Волкер провів зустріч із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, депутатами ВР і представниками Києва у політичній підгрупі ТКГ. Представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко, повідомила, що сторони обмінялися думками з питань безпеки та гуманітарної ситуації на Донбасі, невиконання Мінських угод і шляхів їх імплементації. Представниця України в політичній підгрупі ТКГ групи Ольга Айвазовська зазначила, що між Куртом Волкером та української стороною «є розуміння щодо природи збройного конфлікту і ролі РФ. Це дуже оптимістично». Також ситуацію на Донбасі обговорювали Леонід Кучма та посол США в Україні Марі Йованович, зокрема, сторони підтвердили свої позиції щодо «безальтернативності «нормандського формату».
Спікер ВР Андрій Парубій вважає, усі збитки від російської агресії проти України повинні бути компенсовані як державою Російською Федерацією, так і конкретними особами, причетними до агресії. Для цього, на думку Парубія, необхідно розробити механізм фіксації збитків, завданих Україні в тимчасово окупованому Росією Криму та на Донбасі. Разом з тим, Рада не змогла включити до порядку денного сесії законопроект №6630 про додаткову перевірку жителів Криму та Донбасу під час одержання біометричних паспортів. Росія готова вжити заходів у відповідь на посилення правил в’їзду до України, заявив у понеділок перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клінцевич. Зокрема, мова йде про повернення трудових мігрантів, яких, за даними Клінцевіча, налічується 4 млн осіб.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю для українських ЗМІ заявив, що усередині НАТО точаться дискусії з приводу членства України в Альянсі. Однак, «в України є механізми, і вона має прагнути до НАТО за допомогою того, що ми називаємо “субстантивне партнерство”. “Реформи, модернізація, боротьба з корупцією, відповідність стандартам НАТО”, – зазначив Столтенберг. Голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков заявляє, що візит в Україну генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга став сигналом підтримки Збройних сил України. Колишній генсек НАТО й радник президента України Андерс Фог Расмуссен вважає, що “Росія мала більше ніж достатньо часу, щоб припинити бойові дії на сході України”. Він також наголосив, що «доки ми не підвищимо ціну для Путіна, я не упевнений, що він виконуватиме “Мінськ” та поважатиме міжнародне право».
Експерт з міжнародної політики Сергій Сидоренко зауважує, що заява Петра Порошенка про дискусію із НАТО про надання Україні ПДЧ та те, що у НАТО «із задоволенням сприйняли таку пропозицію» жодним чином не відображено у спільній заяві Комісії Україна-НАТО. Експерт припускає, що Порошенко міг просто застати зненацька генсека ООН, який навіть не виправив Порошенка під час їх спільної прес-конференції, не вніс ясності Єнс Столтенберг також під час спілкування із українськими депутатами. Та проблема, на думку Сергія Сидоренка, в іншому – насправді жоден з представників Альянсу під час засідання КУН не заявив про підтримку цієї ініціативи. Експерт припускає, що Порошенко таким чином міг просто підіймати ставки. Київ оголосив, що буде йти до ПДЧ і, без сумніву, скоро знову підніме це питання. А отже, рано чи пізно альянс буде змушений дати на нього офіційну відповідь. І знайти консенсус з цього питання для Альянсу буде вкрай непросто, наголошує експерт.
Результати спільного опитування Інституту ім. Горшеніна та представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі свідчать, що 46,1% респондентів підтримали б на референдумі вступ України до НАТО, 33,4% опитаних проголосували б проти. На заході України підтримують вступ до Альянсу 76,5% опитаних громадян, на сході – 29,2%, півдні – 21,8%.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк провів зустріч з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард, під час якої обговорив пенсійну та земельну реформи, приватизацію, боротьбу з корупцією і реформу ДФС. Олександр Данилюк повідомив, що запевнив главу Фонду, що всі спірні питання щодо пенсійної реформи вже вирішені, і вона буде схвалена найближчим часом. Законопроект про приватизацію також схвалений урядом і найближчим часом буде внесений до Верховної Ради. 11 липня ВР на ранковому пленарному засіданні включила до порядку денного сесії законопроекти, що стосуються пенсійної реформи. Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародних партнерів на проведення реформ. Так, Японія планує надати міністерству внутрішніх справ України додаткову допомогу для проведення реформ. Фінляндія має намір виділити Україні 6 млн євро на реформу середньої освіти.
Верховна Рада зняла недоторканість із трьох депутатів (Борислава Розенблата, Максима Полякова та Олеся Довгого). Андрій Лозовий і Євген Дейдей залишилися недоторканими. Юрій Луценко заявляє, що подасть повторно подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів Євгена Дейдея і Андрія Лозового. Андрій Парубій під час пленарного засідання заявив, що серед депутатів «відчувається атмосфера кругової поруки». Позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко заявив, що Петро Порошенко має порушити перед парламентарями питання про долю внесеного ним у 2015 році проекту закону про скасування депутатської недоторканності, який уже отримав позитивний висновок Конституційного Суду країни, проте згодом так і не був винесений на голосування.
Генеральний директор аеропорту “Львів” ім. Данила Галицького Тетяна Романовська повідомила про те, що Ryanair все-таки може полетіти в Україну. Влада також спробує поновити переговори з лоукостером “Ryanair” про польоти до України, а також оцінить перебіг попередніх переговорів. Крім того, Володимир Омелян заявив, що буде ініціювати питання про звільнення Рябікіна. Володимир Гройсман має намір звернутися до НАБУ з приводу дій Рябікіна. Відомий український бізнесмен Ілля Кінігштейн робить акцент на тому, що в цій історії винні всі – і лоукостер, який шантажує менеджмент Бориспільського аеропорту, і керівники державної компанії. Крім того, бізнесмен робить акцент на тому, що бізнес-схема, за якою Ryanair працює в усьому світі – держава доплачує перевізнику, а аеропорт заробляє 80% за рахунок неавіаційних доходів ( ресторани, таксі, магазини) – в Україні не спрацьовує, оскільки у власності Борисполя нічого не лишилося, окрім «диспетчерських приміщень та злітних смуг»
Верховна Рада вдосконалила механізм фінансування поводження з радіоактивними відходами, повернувши відповідному Фонду накопичувальний статус. За даними Міністерства екології та природних ресурсів, зокрема, через відсутність коштів не ведеться будівництво сховища для зберігання високоактивних РАВ, які в 2018 році мають бути повернуті в країну з РФ після переробки відпрацьованого палива з АЕС України. У разі неможливості прийняття РАВ з січня 2018 року, Україна повинна буде сплатити штраф у сумі $19 млн і щорічно платити до $0,7 млн за кожну тонну таких відходів. Графік повернення РАВ передбачає щорічну передачу з РФ в Україну 70 тонн в 2018-2020 роках, 35 тонн – у 2021-2024 роках і 67 тонн – у 2025 році.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Довгого, Полякова та Розенблата (372 публікації у ЗМІ)
- Виклики можливого вступу України до НАТО (355 публікацій у ЗМІ)
- Уряд має намір поновити переговори з ірландським лоукостом “Ryanair” (188 публікацій у ЗМІ)
- Відмова Ради зняти недоторканість із Дейдея та Лозового загнала слідство у тупик – Холодницький (160 публікацій у ЗМІ)
- Трамп вітає відкритість сина у питанні зустрічі із адвокатом з Росії (61 публікація у ЗМІ)
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Рада Європейського Союзу у вівторок вдень завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і в середу під час саміту Україна-ЄС у Києві сторони скоординують шляхи забезпечення максимально ефективного і швидкого розв’язання завдань цієї Угоди, заявляє президент України Петро Порошенко. “Уже завтра ми з лідерами ЄС скоординуємо в Києві під час саміту, як забезпечити максимально ефективне та швидке досягнення мети, закладеної в Угоді, і перейти на новий етап нашого партнерства”, – заявив П. Порошенко у своїй сторінці в Фейсбук у вівторок.
Українська влада планує скоординувати свої дії із лідерами ЄС щодо подальшого зближення із Євросоюзом. Про це на своїй сторінці у Facebook написав президент Петро Порошенко. “З 1 вересня 2017 року розпочнеться якісно новий етап нашого шляху до Європейського Союзу. Це – етап глибинних та всеохоплюючих реформ, який вимагатиме максимальних зусиль та об’єднання всіх гілок української влади, бізнесу, громадянського суспільства заради побудови кращого європейського майбутнього для українського народу”, – написав він.
У Києві 12-13 липня відбудеться черговий, 19-й саміт Україна – ЄС. За інформацією представництва Євросоюзу в Україні, ЄС на саміті представлятимуть президент Європейської Ради Дональд Туск, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні. Також від європейської сторони у саміті візьмуть участь віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, а також єврокомісари Йоханнес Ган і Сесілія Мальмстрем. Українську сторону на саміті очолить президент Петро Порошенко.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.
Усередині НАТО точаться дискусії з приводу членства України в Альянсі, проте в офіційного Києва є механізми для прагнення до об’єднання, переконаний генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Президент Порошенко порушив питання про План дій щодо членства, союзники узяли це до уваги, але у нас є внутрішня дискусія. В України є механізми, і вона має прагнути до НАТО за допомогою того, що ми називаємо “субстантивне партнерство”, і ми зможемо разом зробити більше”, – сказав він в інтерв’ю телеканалу “112 Україна” у понеділок. Генсек НАТО зазначив, що Україні зараз необхідно зосередитися на зміцненні обороноздатності, завдання союзників – допомогти модернізації Збройних сил України.
Голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков заявляє, що візит в Україну генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга став сигналом підтримки Збройних сил України. “Візит в Україну генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга став історичною подією. Це чіткий сигнал підтримки українських Збройних сил та реформи українського сектора безпеки та оборони, – зазначив А. Вінніков на зустрічі з міністром оборони Степаном Полтораком у вівторок.
Російській владі бракує стимулів для виконання мінських угод, вважає колишній генсек НАТО й радник президента України Андерс Фог Расмуссен. “Росія мала більше ніж достатньо часу, щоб припинити бойові дії на сході України”, – констатував він. “Ми хочемо продовжувати мінський процес, але доки ми не підвищимо ціну для Путіна, я не упевнений, що він виконуватиме “Мінськ” та поважатиме міжнародне право”, – заявив Расмуссен. Водночас, данський політик зазначив, що мінський процес є обмеженим для досягнення визначених цілей. “Ми повинні показати, що відповіді США і ЄС Росії є співвідносними її діям”, – наголосив радник президента України.
В Україні 46,1% респондентів підтримали б на референдумі вступ України до НАТО, 33,4% опитаних проголосували б проти, свідчать результати спільного опитування Інституту ім. Горшеніна та представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі. Як свідчать результати опитування, проведеного в травні-червні цього року, 6,4% респондентів не прийшли б на такий референдум, ще 14,1% не змогли визначитися з відповіддю. На заході України підтримують вступ до Альянсу 76,5% опитаних громадян, на сході – 29,2%, півдні – 21,8%.
УКРАЇНА-США.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман обговорив із спеціальним представником США з питань України Куртом Волкером (Kurt Volker) нинішню ситуацію на Донбасі, а також підходи щодо її врегулювання. “Під час бесіди було детально обговорено нинішню ситуацію на Донбасі, а також базові підходи щодо її врегулювання”, – йдеться в оприлюдненій у вівторок повідомленні прес-служби Кабінету Міністрів України.
Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер (Kurt Volker) зустрівся з депутатами Верховної Ради і представниками Києва у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі, повідомила представниця України в політичній підгрупі ТКГ групи Ольга Айвазовська. “Сьогодні відбулася зустріч депутатів ВРУ з різних фракцій і представників України в політичній підгрупі ТКГ у Мінську зі спеціальним уповноваженим США щодо мирного врегулювання на Донбасі Куртом Волкером. Можу підтвердити, що є розуміння щодо природи збройного конфлікту і ролі РФ. Це дуже оптимістично, як на мене”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.
Врегулювання блоку питань щодо безпеки на Донбасі є ключовим, заявив президент України (1994-2005 рр.), представник України в тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кучма на зустрічі з Надзвичайним і Повноважним послом США в Україні Марі Йованович. “Постійний режим припинення вогню, виведення російських військ і важких озброєнь із території України, вихід ОБСЄ на неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону – лише після цього можна рухатися далі”, – наголосив Л. Кучма під час зустрічі.
СИТУАЦІЯ З ОРДЛО.
Усі збитки від російської агресії проти України повинні бути компенсовані як державою Російською Федерацією, так і конкретними особами, причетними до агресії, вважає спікер Верхової Ради України Андрій Парубій. “Наша позиція незмінна – все збитки повинна компенсувати країна-агресор – Російська Федерація. Україна повинна напрацювати механізм відшкодування збитків як від Росії, так і конкретних злочинців, які брали участь в російській агресії проти України”, – сказав він в ході конференції з парламенті під вівторок. За словами Парубія, необхідно розробити механізм фіксації збитків, завданих Україні в тимчасово окупованому Росією Криму та на Донбасі. “Їх треба підтвердити в суді і визначити конкретних винних осіб. Це учасники НЗФ, найманці з Росії, російські кадрові військові, зокрема, співробітники ФСБ”, – сказав він.
Верховна Рада не змогла включити до порядку денного сесії законопроект №6630 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, визнання недійсними та знищення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”.
РЕФОРМИ.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк під час зустрічі з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард у Хорватії обговорив пенсійну та земельну реформи, приватизацію, боротьбу з корупцією і реформу Державної фіскальної служби (ДФС). “Обговорили подальшу співпрацю в рамках програми МВФ, зокрема пенсійну та земельну реформи, приватизацію, боротьбу з корупцією та реформу ДФС”, – повідомив О. Данилюк на своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”. Глава міністерства запевнив главу Фонду, що всі спірні питання щодо пенсійної реформи вже вирішені, і вона буде схвалена найближчим часом. Законопроект про приватизацію також схвалений урядом і найближчим часом буде внесений до Верховної Ради.
Верховна Рада України на ранковому пленарному засіданні у вівторок включила до порядку денного сесії законопроекти, що стосуються пенсійної реформи. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, народні депутати проголосували за включення до порядку денного базового законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються підвищення пенсій (№ 6614) та альтернативних законопроектів. За таке рішення проголосував 251 народний депутат. Також народні депутати включили до порядку денного інші пов’язані з пенсійною реформою законопроекти.
Робоча група при доопрацюванні до другого читання законопроекту № 6327 про державні фінансові гарантії надання медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами врахувала повністю або по суті 396 поправок, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “Робоча група комітету охорони здоров’я завершила свою місію: текст законопроекту 6327 з урахуванням поправок депутатів готовий до розгляду комітетом. 396 поправок враховані повністю або по суті”, – написав він на своїй сторінці у мережі Facebook.
Японія планує надати міністерству внутрішніх справ України додаткову допомогу для проведення реформ, заявив Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні Шікегі Сумі на зустрічі з главою МВС Арсен Аваков, повідомляє прес-служба міністерства. Згідно із заявою посла, японський уряд готовий надавати технічну і матеріальну допомогу для підтримки курсу реформ МВС. Також посол і міністр домовилися про спільну робочу поїздку до зони АТО з відвідуванням поліцейських підрозділів.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що Фінляндія має намір виділити Україні EUR6 млн на реформу середньої освіти терміном на 4 роки. “Цей проект буде мати орієнтовну вартість EUR6 млн. Він розрахований на 4 роки. Це не дуже великі кошти на такий період часу, але ці кошти ми вкладемо саме у формування нової моделі педагогічної освіти. Тому що в нас сьогодні залишилася архаїчна модель педагогічної освіти, яка молодих учителів швидше забезпечує теоретичними знаннями, але не дає їм сучасних інструментів для роботи з дітьми “, – сказала Л. Гриневич в ефірі “5 каналу”.
Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація, Всеукраїнська аграрна рада і кілька галузевих асоціацій розкритикували законопроекти, що пропонують ввести податок на упаковку і “зелений тариф” на спалювання твердих побутових відходів. “Цього тижня на порядку денному (Верховної Ради – ІФ) цілий пакет законопроектів, основна ідея яких – введення податку на виробництво упаковки. По суті, це подвійне оподаткування… Кошти від якого повинні піти на утилізацію. Але ніяких нормативів, показників з утилізації і переробки ці законопроекти не встановлюють”, – сказала менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні Юлія Стельмах на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ З ДЕПУТАТІВ.
Верховна Рада надала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Борислава Розенблата, якого нещодавно виключили з фракції БПП. За відповідне рішення проголосували 296 народних депутатів. Водночас парламент відмовився дозволяти правоохоронцям затримати Розенблата, а також обирати йому запобіжний захід у вигляді арешту. За це нардепи віддали 183 та 181 голос відповідно.
Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Максима Полякова. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. Водночас депутати виступили проти затримання та обрання Полякову запобіжного заходу у вигляді арешту, за це вони віддали 125 і 111 голосів відповідно.
Верховна Рада не дозволила притягнути до кримінальної відповідальності народного депутата “Радикальної партії Ляшка” Андрій Лозового. За відповідне рішення проголосували 177 народних депутатів. Таким чином, Лозовой досі є недоторканним. Виступаючи на трибуні перед голосуванням, нардеп назвав подання на нього “макулатурою” та “сміттям”, заявивши, що документ не має юридичної цінності. Він вважає, що ДФС не об’єктивно оцінила його майно.
Верховна Рада зняла недоторканість із народного депутата від групи “Воля народу” Олеся Довгого для проведення слідчих дій. Таке рішення підтримали 251 народний депутат. Перед голосуванням Довгий заявив, що усі звинувачення проти нього не правдиві. Також він сказав, що “регламент порушив, але закон не переступав”. Він заявив, що був серед тих депутатів, які “протягували рішення” у Верховній Раді про призначення Луценка генпрокурором. Довгий закликав парламент підтримати подання Луценка для того, щоб дати йому можливість “поставити крапку у всіх звинуваченнях, які лунають на його адресу”.
Верховна Рада не дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата від “Народного фронту” Євгена Дейдея, якого підозрюють у незаконному збагаченні. “За” проголосували 192 народних депутати. Таким чином подання вважається відхиленим.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що подасть повторно подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів Євгена Дейдея (фракція “Народний фронт”) і Андрія Лозового (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), так як парламент не задовольнив ці подання зараз. “Вважаю це політично і юридично неприйнятною практикою і відразу ж заявляю, що подання на цих народних депутатів (Є. Дейдея і А. Лозового – ІФ) будуть внесені відразу після парламентських канікул”, – сказав генпрокурор журналістам після засідання Верховної Ради.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький повідомив про те, що вніс генеральному прокурору України Юрію Луценку для узгодження подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Дениса Дзендзерського (фракція “Народний фронт”). “Зробив генеральному прокурору для узгодження подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Дзендзерського Д.В. за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України (декларування недостовірної інформації – ІФ)”, – написав керівник САП на сторінці в Фейсбуці у вівторок.
Президент України Петро Порошенко має порушити перед парламентарями питання про долю внесеного ним у 2015 році проекту закону про скасування депутатської недоторканності, який уже отримав позитивний висновок Конституційного Суду країни, проте згодом так і не був винесений на голосування, вважає позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко. У кулуарах Верховної Ради у вівторок він висловив думку, що розгляд подань генерального прокурора Юрія Луценка про зняття депутатської недоторканності з п’яти парламентарів буде результативним. “Чому генеральний прокурор не приїжджає до Верховної Ради? Ми його з нетерпінням очікуємо і хочемо позитивного голосування. Ми за те, щоб депутати виконували свої обіцянки”, – сказав Ю. Дерев’янко.
ВИХІД RYANAIR З УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян намір винести на чергове засідання уряду в середу, 12 липня, подання про звільнення генерального директора держпідприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) Павла Рябікіна. Таку інформацію агентству “Інтерфакс-Україна” підтвердили в прес-службі міністерства у вівторок.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив залучити Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) до оцінки переговорного процесу з ірландським лоукост-авіаперевізником Ryanair про польоти в Україну і заявив про необхідність відновлення цих переговорів. “Останніми днями ЗМІ обговорюють тему зміни планів ірландської авіакомпанії Ryanair виходити на український ринок. Ситуація набула широкого розголосу та навіть політичного забарвлення. І доки політики з’ясовують, хто винен, страждає наш пасажир. З метою вирішення ситуації я провів спеціальну нараду з керівництвом Мініфрастурктури, Мін’юсту, аеропорту “Бориспіль”, асоціації “Аеропорти України”, Офісу залучення та підтримки інвестицій”, – повідомив прем’єр на своїй сторінці в мережі Facebook.
Перший заступник керівника фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко переконаний, що компанія-лоукостер Ryanair (Ірландія) буде працювати в Україні, а учасники переговорів скоро досягнуть згоди. “Мені відома позиція міністра інфраструктури Володимира Омеляна, керівника аеропорту “Бориспіль” Рябікіна (Павло Рябікін – ІФ), там є питання суто економічні – цьогорічні збитки аеропорту 2 млрд, які могли б утворитися в результаті прийняття рішення”, – заявив І. Кононенко журналістам в парламенті, повідомляє прес-служба БПП у вівторок.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ, Київ) запевняє, що не є учасником переговорів між двома господарюючими суб’єктами – аеропортом “Бориспіль” та Ryanair, а тому не має жодної можливості впливати на хід цих переговорів, констатується в заяві МАУ, переданій агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок. “У зв’язку з цим викликають здивування емоційні та безвідповідальні заяви міністра інфраструктури, який стверджує, що основною причиною рішення Ryanair є МАУ. І замість того, щоб шукати альтернативне рішення, намагається виправдати себе в публічному полі”, – повідомляється в ній.
Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” протягом 2013-2016 рр. надавало знижки до аеропортовим зборів тільки ПрАТ “Міжнародні авіалінії України” (МАУ, Київ), зазначено в опублікованих днями рекомендаціях Антимонопольного комітету України від 14 червня цього року. “Іншим авіаперевізникам знижки до аеропортовим зборів не надавалися”, – констатується в документі.
ПРИВАТИЗАЦІЯ.
ТОВ “Інвестиційний капітал Україна” (Київ, компанія групи ICU) виступить брокером із продажу пакета акцій ПАТ “Мотор Січ” (Запоріжжя), які перебувають на балансі ліквідовуваного банку “Фінанси та Кредит” (Київ), повідомляється в прес-релізі ICU. Цінні папери буде виставлено на продаж на “Українській біржі” (УБ, Київ). Перші торги призначені 28 липня. Стартову ціну продажу встановлено на рівні 2,247 тис. грн за акцію, тоді як за підсумками торгів на УБ 10 липня ціна становила 2,505 тис. грн за штуку.
ЕКОНОМІКА.
Грошова маса в Україні в червні 2017 року зросла на 1,3% – до 1 трлн 103,1 млрд грн, відповідні попередні дані грошово-кредитної статистики оприлюднено на веб-сайті Національного банку України (НБУ).
Міністерство аграрної політики та продовольства має намір протягом двох-трьох днів завершити підписання договорів про взаємодію з державними банками для запуску механізму 20% компенсації аграріям від вартості вітчизняної сільгосптехніки. Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Нацкомітеті з промислового розвитку, відповідну вказівку про завершення підписання договорів до 12 липня дав перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк під час наради за участю представників Мінекономрозвитку і Нацкомітету промрозвитку.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Верховна Рада України вдосконалила механізм фінансування поводження з радіоактивними відходами (РАВ), повернувши відповідному Фонду накопичувальний статус. За внесення змін до закону “Про поводження з РАВ” (№6435) у другому читанні та в цілому у вівторок проголосував 231 народний депутат, а за внесення змін до бюджетного кодексу в частині удосконалення механізму фінансування поводження з РАВ (№6436) – 239 депутатів.
ПАТ “Укрнафта” практично полишить ринок в 2019 році за умови подальшої втрати спецдозволів на родовища, повідомив глава компанії Марк Роллінс на круглому столі в Києві у вівторок. “Через два-три роки “Укрнафта” практично піде з ринку (за подальшого непродовження ліцензій – ІФ)”, – сказав він. За словами М. Роллінса, якщо в 2016 році обсяг видобутку компанії становив 1,518 млн тонн на рік, то за втрати спецдозволів у 2019 році буде добуватися лише 271 тис. тонн на рік.
ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” планує сьогодні відключити від електроенергії кілька комунальних підприємств Луганської області. Про це повідомляє прес-служба “ЛЕО”. “Сьогодні, 11 липня, заплановано наступні відключення електроенергії на об’єктах споживачів – злісних боржників: КП “Лисичанськтепломережа” – (борг понад 33 млн грн); КП “Попаснянський районний водоканал” (майже 151 млн грн, за оперативною інформацією станом на 1 липня нараховано в червні 6,605 млн грн, сплачено 1,709 млн грн)”, – повідомляє “ЛЕО”.
