ВИСНОВКИ.
Віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що на самміті Україна-ЄС, що стартує в Україні сьогодні, «великий блок обговорень буде присвячений політичному діалогу, юстиції, свободі та безпеці. Безумовно, йтиметься і про ефективність боротьби з корупцією». На її думку, на цьому саміті буде складена дорожня карта для подальшої євроінтеграції України. Тим часом, у ВР прийняли два євроінтеграційні законопроекти, що передбачають зближення правового поля України із європейським правом. Так, Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне і стратегічне співробітництво. За словами заступника міністра внутрішніх справ України Вадима Трояна, ратифікація угоди надасть можливість стратегічної співпраці і оперативного втручання в кримінальні справи між державами. Також був прийнятий законопроект № 6149 про екстрадицію правопорушників. За логікою законопроекту, це надасть можливість скоротити терміни перебування такої особи під вартою на території України для екстрадиції до іншої держави. Депутат німецького бундестагу, член комітету із закордонних справ Марілуїзе Бек констатувала зниження інтересу в Німеччині з “українського питання”. Проте депутат зазначила, що «ми (парламентарі) хотіли б допомогти, щоб і в Німеччині, і в Європі не забували про процес реформ в Україні, особливо про те, що сприяє зближенню з Європою». Натомість, Петро Порошенко заявляє про значне збільшення іноземних інвестицій в Україну. За інформацією Петра Порошенка, відбулося «зростання прямих іноземних інвестицій більш ніж на $0,5 млрд, а загальна кількість перевищує $4 млрд у минулому році». Він також наголосив, що сподівається на те, що стратегічні партнери нашої держави приймуть рішення про надання Україні оборонної зброї.
Українські ЗМІ оприлюднили проект закону “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України”. Згідно з інформацією, на початку закону прописано, що Російська Федерація здійснює збройну агресію та окупувала частину території Донбасу, що є першою спробою закріпити це на законодавчому рівні. У статті 1 проекту закону міститься визначення терміну “тимчасово окуповані території”, а також є перелік військових формувань, які контролюють цю територію. Межі тимчасово окупованих територій визначає Міноборони України за поданням Генерального штабу Збройних сил. Також на окупованих територіях встановлюється особливий правовий режим. У статті 4 описано мету державної політики з відновлення суверенітету. Для цього пропонується: звільнити території та відновити конституційний лад; захистити права і свободи людей, які постраждали через російську агресію. Стаття 9 повідомляє, які рішення може ухвалювати президент у період дії закону: “Президент ухвалює рішення про застосування Збройних сил, інших військових формувань, для стримування та відсічі збройної агресії РФ…”. Також президент ухвалює рішення про воєнний стан.
Заступник голови АП Костянтин Єлісєєв заявив, що українська сторона вже перебуває в контакті з іноземними партнерами щодо проекту закону про реінтеграцію Донбасу. Заступник голови АП також пояснив, що цей законопроект має показати стратегію, політику президента щодо відновлення суверенітету та реінтеграції цих територій в Україну політико-дипломатичним шляхом. “В основу покладено виконання Мінських угод”, – наголосив він. Даний законопроект також обговорили секретар РНБО Олександр Турчинов із послом Японії в Україні Шигекі Сумі. Костянтин Єлісєєв заявив, що Україна зараз готується до сесії Генасамблеї ООН. Він не виключає, що Україна вийде з певними ініціативами в рамках ООН конкретно, що стосується Криму і в частині його деокупації. Костянтин Єлісєєв повідомив, що робота спецпредставника США щодо України Курта Волкера має ознаменуватися зрушенням мінського процесу. Він також зазначив, що Курт Волкер проявив «абсолютну практичність, прагматичність і прагнення досягти конкретного результату».
Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО стосовно дофінансування сектора безпеки та оборони. Нагадуємо, що РНБО на засіданні 10 липня ухвалила рішення рекомендувати уряду забезпечити в 2017 році дофінансування потреб сектора безпеки та оборони на суму близько 9 млрд грн. Також Петро Порошенко виступає з ініціативою розглянути можливість створення в Україні міністерства з питань ветеранів.
Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що він бачить головною метою своєї роботи ініціювати діалог із НАТО щодо ПДЧ. Він також підтвердив, що в самому Альянсі немає згоди стосовно питання надання ПДЧ Україні. Він також наголошує на тому, що вже 20 останніх років ПДЧ є обов’язковою умовою для інтеграції в НАТО, проте не гарантує членства в Альянсі. Він також зазначив, що «Україна вже 10 років працює над річними програмами, і останнім часом вони за змістом стають все ближчими до ПДЧ». Пристайко також звертає увагу на те, що «в кожному виступі генсека в понеділок звучало слово “корупція”. І навіть коли він спілкувався з парламентарями в понеділок, то щоразу повертався саме до цього питання». «На жаль, але сприйняття України як держави, в якій править корупція, дійшло і до альянсу», – констатує Пристайко. Міністр оборони України Степан Полторак зауважив, що вкрай важливо для українських військових в стислі терміни виконати всі критерії для повної взаємодії з країнами-членами НАТО, а також повністю перейти на стандарти Північноатлантичного альянсу. На його думку, найпершим етапом має бути оволодіння англійською мовою військовослужбовцями, без чого неможливо комунікувати із західними партнерами.
У ПАРЄ загальмували і навіть поставили під питання створення нової “проросійської групи” під назвою “Вільні демократи”. Експерт з міжнародної політики Сергій Сидоренко зазначає, що “Вільних демократів” у ПАРЄ вважають “проросійською та проазербайджанською” групою, оскільки до неї мають увійти депутати, що симпатизують Москві та Баку. Експерт зауважує, що ця група поки не отримає ані фінансування, ані комітетських посад, ані права претендувати на керівництво асамблеєю через те, що підробила підписи сімох депутатів від Туреччини, що мали війти у проросійську групу. Голова групи, італійка Адель Гамбаро відкидає всі звинувачення у підробці підписів та вимагає зареєструвати її групу “заднім числом”, станом на 29 червня 2017 року. “Дата справді важлива, адже всі політичні квоти наступного року розраховуються виключно виходячи з чисельності групи станом на 30 червня. А отже – якщо групу зареєструють восени, вона не матиме жодних політичних прав у асамблеї”, – зазначає Сергій Сидоренко.
Російське видання Meduza повідомляє, що Державна дума Росії прийняла в другому читанні законопроект про позбавлення громадянства терористів, в якому також передбачили присягу громадянина РФ і особливий порядок видачі російських паспортів громадянам України. Вказується, що українцям, щоб відмовитися від свого громадянства, достатньо буде надати завірену нотаріально копію звернення про відмову від громадянства. У Державній міграційній службі України наголошують, що закони Росії не можуть змінити процедури позбавлення українського громадянства. “Припинення громадянства України - це тільки указ президента України. Інших варіантів припинення громадянства України не існує”, - наголосив речник ДМСУ Сергій Гунько. На думку українських експертів, такі дії РФ можна розцінювати як відповідь Україні на нещодавне рішення РНБО щодо необхідності попередньої реєстрації росіянам перед в’їздом до України. Також Митні органи РФ оприлюднили статистику, яка свідчить про те, що український антрацит із Донбасу ввозиться на територію Росії. Зокрема, в ній зазначено, що в травні 2017 року до Ростовської області РФ з України надійшло 58,652 тис. тон антрациту вартістю $3,14 млн, у січні-травні – 236,568 тис. тон вартістю $13,044 млн.
Пенсійна реформа пройшла розгляд у Комітеті ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Комітет рекомендує парламенту прийняти за основу пакет урядових законопроектів про пенсійну реформу в першому читанні. Володимир Гройсман, після засідання фракції БПП, повідомив, що президентська фракція вирішила підтримати в першому читанні пенсійну реформу.
Складніша ситуація із реформуванням медичної сфери. Комітет ВР з охорони здоров’я пропонує вилучити із законопроекту про медичну реформу про державні фінансові гарантії надання медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами співоплати, але залишити повну оплату медпослуг. В.о. голови МОЗ Уляна Супрун заявила, що Комітет виключив «ключові позиції законопроекту», а саме пункт про співоплату. У МОЗ зазначають, що після доопрацювання в профільному комітеті у законопроекті суттєво розширився перелік гарантованих державою медпослуг. “Фактично, ми знову повертаємося до того, з чого починали. Декларуємо, що держава гарантуватиме обсяг послуг, на який, фактично, не вистачить коштів”, – зазначила Супрун. Депутат німецького Бундестагу Марілуіза Бек вважає, що реформа охорони здоров’я в Україні перебуває під загрозою через галас навколо зняття депутатської недоторканності з окремих депутатів Верховної Ради. За її словами, в уряді Німеччини очікують ухвалення законопроектів, що передбачають реформування сектора охорони здоров’я.
Мінфін вніс в капітал націоналізованого ПриватБанку облігації внутрішньої державної позики на 22,5 млрд грн. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що «у Приватбанку до націоналізації не було ресурсів для повернення вкладів. ПриватБанк був фінансовою пірамідою».
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Компанія Ryanair не буде відновлювати переговори по Україні (247 публікацій у ЗМІ)
- Добкіна позбавили недоторканності. Інкримінують шахрайство, він заперечує (129 публікацій у ЗМІ)
- «Сі Бриз-2017» за участі підводного човна. Беруть участь 16 країн (104 публікації у ЗМІ)
- Скандальний вантаж: Берлін вимагає у Siemens пояснень щодо постачання газових турбін в окупований Крим (64 публікації у ЗМІ)
- Держзрада Януковича: президент-втікач зібрався до Євросуду (53 публікації у ЗМІ)
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
На саміті Україна-ЄС 12-13 липня в Києві окрему увагу буде приділено співпраці в енергетичній та транспортній сферах, зазначає віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Звичайно, великий блок обговорень буде присвячений політичному діалогу, юстиції, свободі та безпеці. Безумовно, йтиметься і про ефективність боротьби з корупцією. Словом, дорожня карта подальших перетворень в Україні за підтримки ЄС буде на порядку денному”, – написала вона на своїй сторінці в Facebook. І. Клімпуш-Цинцадзе наголосила, що європейські партнери поділяють “біль через російську агресію на Сході України” і пильно стежать за погіршенням ситуації в незаконно анексованому Криму, продовжуючи як політику невизнання незаконної анексії, так і загальну політику санкцій проти РФ.
Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне і стратегічне співробітництво. За відповідний законопроект (№0152) проголосували 234 народних депутатів на засіданні в середу. Документ ратифікує Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне і стратегічне співробітництво, підписану 14 грудня 2016 року в Гаазі. Як наголошується в пояснювальній записці, ратифікація угоди надасть можливість значно розширити формат співпраці, здійснювати обмін оперативною інформацією в рамках кримінальних проваджень, брати участь у спільних заходах із розслідування щодо ширшого кола злочинів, встановлювати місцезнаходження осіб, які причетні до скоєння злочинів, брати участь в аналізі оперативної інформації, а також створювати міжнародні спільні слідчі групи.
Верховна Рада має намір спростити процедуру екстрадиції правопорушників і таким чином адаптувати українське законодавство до європейського. За законопроект № 6149 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією 3-го додаткового протоколу і 4-го додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників” у першому читанні проголосував 241 народний депутат. Зміни, запропоновані законопроектом, спрямовані на удосконалення процедури екстрадиції з України правопорушників, яких розшукують компетентні органи іноземної держави для проведення досудового розслідування або для виконання вироку. При прийнятті запропонованих змін особа отримує право просити про застосування до нього спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання ц зв’язку із перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи отримання формального запиту про екстрадицію.
Депутат німецького бундестагу, член комітету із закордонних справ Марілуїзе Бек (Marieluise Beck) констатувала зниження інтересу в Німеччині з “українського питання”. “Ми від самого початку Майдану стоїмо поряд із процесом реформ в Україні, і ми дуже занепокоєні тим, що нині мало позитивних новин з України. На жаль, ми маємо зниження інтересу Німеччини щодо теми України, ми (парламентарі) хотіли б допомогти, щоб і в Німеччині, і в Європі не забували про процес реформ в Україні, особливо про те, що сприяє зближенню з Європою”, – сказала депутат на прес-конференції в середу в Києві.
Президент України Петро Порошенко заявляє про значне збільшення іноземних інвестицій в Україну. “Ми сьогодні маємо зростання прямих іноземних інвестицій більш ніж на $0,5 млрд, а загальна кількість перевищує $4 млрд у минулому році”, – сказав П. Порошенко під час робочої поїздки до Сум у середу. Глава держави зазначив, що Україна проводить ряд важливих реформ в умовах війни і агресії проти країни. “Але це не заважає вірити в майбутнє України, вірити в ефективність українських реформ, і ми будемо рішуче продовжувати ці реформи”, – сказав П. Порошенко.
Україна очікає рішень іноземних партнерів про надання їй оборонної зброї, заявив президент України Петро Порошенко. “У нас є різке збільшення міжнародної підтримки України. Ми очікуємо рішення про надання Україні оборонної зброї з боку наших стратегічних партнерів”, – сказав П. Порошенко під час робочої поїздки до Сум у середу. Глава держави також поінформував, що поточного тижня відбулося засідання комісії Україна-НАТО, результатом якого є збільшення трастових фондів допомоги Збройним силам України і протидії кіберзлочинності.
СИТУАЦІЯ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ.
Опубліковано проект закону “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України”. Відповідний документ на своєму сайті розмістило Громадське. Згідно з інформацією, на початку закону прописано, що Російська Федерація здійснює збройну агресію та окупувала частину території Донбасу, що є першою спробою закріпити це на законодавчому рівні. “Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України та тимчасову окупацію частин її території за допомогою Збройних сил Російської Федерації”, — йдеться у проекті.
Українська сторона вже перебуває в контакті з іноземними партнерами щодо проекту закону “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей”, заявив заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв. “Нині ми відповідно до вчорашнього (10 липня – ІФ) доручення РНБО працюємо у контакті з нашими ключовими партнерами, передусім США, Німеччина, Франція, щоб із ними скоординувати цей проект. Ми вже отримали першу обнадійливу реакцію з боку партнерів”, – сказав він в інтерв’ю радіо “Свобода”.
Секретар РНБО України Олександр Турчинов обговорив із послом Японії в Україні Шигекі Сумі ситуацію на Донбасі і законопроект “Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької і Луганської областей”, повідомляється на офіційному сайті РНБО в середу. “Наше завдання – забезпечити ефективний захист нашої країни”, – зазначив О. Турчинов під час зустрічі, додавши, що головна мета цього закону – це посилення формату протидії гібридної агресії, захист громадян, які перебувають під окупацією і звільнення окупованих територій.
Україна може озвучити нові ініціативи щодо деокупації Криму на наступній сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, яка відбудеться у вересні поточного року, повідомив заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. “Ми зараз готуємося до сесії Генасамблеї ООН. Я не виключаю, що Україна вийде з певними ініціативами в рамках ООН конкретно, що стосується Криму і в частині його деокупації”, – сказав він в інтерв’ю радіо “Свобода”, оприлюдненому на його сайті.
Новостворена Громадська рада з питань Криму вказує на незадовільну роботу постійного представництва президента України в АРК і закликає главу держави Петра Порошенка відреагувати на ситуацію, що склалася. “Просимо негайно вжити заходів державного реагування щодо ситуації, що склалася з безконтрольно відстороненою від своїх обов’язків державною структурою (постійного представництва президента України в АРК – ІФ), яка безпосередньо підпорядкована президенту України”, – йдеться у зверненні представників Громадської ради з питань Криму, направленому президентові Україна, а також голові меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, фотокопію якого розмістив сам Р.Чубаров на сторінці в Фейсбук е в середу.
Україна та США окреслили спільні кроки, які потрібні для подальшого імпульсу мінському процесу, заявив заступник голови Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. “Під час перебування в Україні Курт Волкер провів багато зустрічей. Учора відбулася зустріч і в АП. Ми окреслили наші спільні кроки, щоб надати новий імпульс мінському процесу. Мені імпонує його абсолютна практичність, прагматичність і прагнення досягти конкретного результату”, – сказав заступник голови АП в інтерв’ю радіо “Свобода”, оприлюдненому на його сайті.
Президент України Петро Порошенко виступає з ініціативою розглянути можливість створення в Україні міністерства з питань ветеранів. “Хочу звернутися до Верховної Ради та уряду з дорученням проаналізувати можливість створення міністерства ветеранів, адже саме на їх прикладі мають виховуватися майбутні покоління захисників Вітчизни”, – сказав П. Порошенко під час робочої поїздки до Сум у середу. За словами глави держави, потрібно зробити все можливе для того, щоб ветерани відчували свою захищеність з боку держави.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.
Україна вже найближчим часом розпочне діалог з НАТО про те, яким чином отримати запрошення до Плану дій щодо членства (ПДЧ). Про це в інтерв’ю “Європейській правді” розповів новий глава місії України при НАТО Вадим Пристайко. За його словами, це стало його завданням як посла України при НАТО. При цьому Пристайко не сумнівається, що Україна точно ініціює процедуру приєднання до ПДЧ, хоча цього може і не статися за найближчий тиждень чи місяць. “Ми не хотіли б просити те, що союзники не можуть запропонувати. Але я, як посол, отримав завдання: ми маємо започаткувати діалог про те, яким чином спокійно і дипломатично Україна отримає запрошення до ПДЧ. Впевнений, він розпочнеться вже найближчим часом” – заявив посол.
Одним з першочергових завдань при переході Збройних сил України на стандарти НАТО є загальне володіння українськими військовослужбовцями англійською мовою, переконаний міністр оборони України Степан Полторак. “Крім того, нам потрібно ще багато зробити в питанні планування, управління і взаємодії, нам ще належить навчитися говорити однією мовою. Тут у нас найперше із завдань – організація навчання нашого особового складу англійської мови. Це – найперше завдання, яке нам треба виконати для досягнення сумісності з Альянсом”, – сказав він в ході засідання комітету реформ Міністерства оборони України в середу в Києві.
РЕФОРМИ.
Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту прийняти пакет урядових законопроектів про пенсійну реформу в першому читанні. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні профільного комітету в середу. За це рішення проголосували чотири з чотирьох присутніх на засіданні комітету депутата; всього в комітеті – сім депутатів.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що парламентська фракція “Блок Петра Порошенко” прийняла рішення підтримати в першому читанні урядові законопроекти щодо пенсійної реформи. “Хочу подякувати фракції “Блок Петра Порошенко” за підтримку пенсійної реформи. Сьогодні на фракції ухвалено рішення підтримати в першому читанні всі пенсійні закони, які матимуть відповідні рішення комітетів”, – написав прем’єр на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук в середу. Він зазначив, що 9 млн людей в очікуванні підвищення пенсії вже з жовтня 2017 року. “Ми провели півторагодинну дискусію про, напевно, одну з головних реформ, яку ми повинні провести в цьому році”, – написав В. Гройсман.
Комітет Верховної Ради з охорони здоров’я пропонує вилучити із законопроекту про медичну реформу (№6327) про державні фінансові гарантії надання медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами співоплати, але залишити повну оплату медпослуг, повідомило Міністерство охорони здоров’я. “Парламентський комітет пропонує змінити ключові позиції законопроекту і виключити з нього поняття “співоплати за медичні послуги”. Передбачаються тільки послуги, які держава покриває на 100% (“зелений список”), і послуги, які пацієнт оплачує повністю (“червоний список”)”, – повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я. У відомстві зазначають, що після доопрацювання в профільному комітеті у законопроекті суттєво розширився перелік гарантованих державою медпослуг.
Депутат німецького Бундестагу, член комітету із закордонних справ Марілуіза Бек (Marieluise Beck) вважає, що реформа охорони здоров’я в Україні перебуває під загрозою через галас навколо зняття депутатської недоторканності з окремих депутатів Верховної Ради. “Ми супроводжуємо багато реформ в Україні, зокрема проект реформи охорони здоров’я. І тут є така загроза, що саме цей проект реформи може постраждати від турбулентності, що відбувається цього сесійного тижня (…) Процес зняття або заяви про зняття недоторканності дуже політизований. Через це ми зараз бачимо, що дуже важлива реформа для населення, а саме системи охорони здоров’я, під загрозою через те, що всі говорять про зняття або незняття депутатської недоторканності”, – сказала німецький депутат на прес-конференції в середу в Києві.
Міністерство охорони здоров’я ініціює створення резервного фонду для екстреної відправки українців на лікування за кордон, повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. “Ми зараз говоримо з Мінфіном про створення резервного фонду, який би дозволяв виділяти гроші на пацієнтів, які потребують термінового відправлення на лікування за кордон в критичних випадках”, – сказала вона журналістам у середу. Коментуючи систему відправлення українців на лікування за кордон, У. Супрун зазначила, що наразі у МОЗ немає можливості “пересувати пацієнтів у черзі”.
Міністерство охорони здоров’я України очікує ухвалення постанови Кабінету Міністрів, яка дасть старт закупівлям лікарських засобів і виробів медпризначення (ВМП) за кошти держбюджету 2017 року. Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, постанова має затвердити номенклатуру закупівель. “Сьогодні має бути голосування (в Кабміні – ІФ). 23 номенклатури готові, щоб розпочати закупівлі. Ми спілкувалися з міжнародними організаціями, чекаємо лише на ухвалення постанови, щоб оголосити закупівлі”, – сказала вона.
Дрібні фермери з чистим доходом від реалізації продукції до 10 млн грн, а також фермери, які розводять велику рогату худобу, зможуть отримати компенсацію за кредитами в розмірі облікової ставки Національного банку. За рішенням, яке український уряд підтримав на засіданні в середу, інші агровиробники отримуватимуть компенсацію за кредитами в розмірі 50% облікової ставки Національного банку. У бюджеті на 2017 рік передбачено виділення 300 млн грн на програму компенсації кредитних ставок агровиробникам. Згідно з пояснювальною запискою, зараз облікова ставка НБУ становить 12,5%.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Кабінет Міністрів України запропонує Верховній Раді дозволити концесію і оренду державних газорозподільних мереж (ГРМ). Відповідна ініціатива викладена в проекті закону “Про внесення змін до деяких законів про особливості управління об’єктами державної власності”, затвердженому урядом на засіданні в середу. Документ передбачає заборону на відчуження таких ГРС, їх передачу в суборенду. Законопроект передбачає, що орендодавця державних ГРС визначатиме Кабмін – таким суб’єктом може бути центральний орган виконавчої влади або держпідприємство.
Оператори газотранспортних систем України та Польщі ПАТ “Укртрансгаз” і Gaz-system із 1 вересня запропонують розширені потужності для видачі газу в Україну, повідомила прес-служба Gaz-system. Як уточнюють у компанії, через ГВС “Германовичі” в період із 1 вересня по 30 квітня можна буде постачати 250 тис. куб. м газу на годину, в період із 1 травня до 31 серпня – 167 тис. куб. м газу на годину. Вільна пропускна спроможність пропонуватиметься на аукціонах.
Енергогенеруюча компанія “ДТЕК Західенерго” подала позов в Окружний адміністративний суд Києва про скасування розпорядження Кабінету міністрів, що передбачає введення надзвичайних заходів на ринку електроенергії. Про це “Українським новинам” повідомила прес-служба “ДТЕК Енерго”. Позов був зареєстрований у суді 10 липня. На думку компанії, під приводом дії надзвичайних заходів була допущена тарифна дискримінація діючих ТЕС. “Механізм її реалізації полягав у ручному перенаправленні 30% всіх коштів, які повинні були одержати всі ТЕС України, на дотування винятково ряду ТЕС, зупинених через дефіцит антрациту”, – повідомили у прес-службі.
ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.
Міністерство внесло в капітал націоналізованого ПриватБанку (Київ) облігації внутрішньої державної позики на 22,5 млрд грн, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі Міністерства фінансів України. Рішення про перерахування коштів було ухвалено 11 липня, уточнили в прес-службі.
ПриватБанк до націоналізації функціонував як фінансова піраміда, заявила заступниця глави Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова під час робочої наради парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в середу. “У банку до націоналізації не було ресурсів для повернення вкладів. ПриватБанк був фінансовою пірамідою”, – наводяться її слова на веб-сайті Нацбанку. К.Рожкова звернула увагу на дані аудиту фінансової звітності ПриватБанку за МСФЗ за 2016 рік, проведеного компанією EY, який засвідчив обсяг знецінених кредитів банку на рівні 206,5 млрд грн, з яких тільки незначна частина – на суму 14,9 млрд грн – була кредитами фізичним особам, а також малим і середнім підприємствам. Водночас обсяг коштів населення в банку на момент націоналізації становив 151,2 млрд грн.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Комітет Верховної Ради з питань регламенту визнав законним і мотивованим лише одне подання генерального прокурора України Юрія Луценка на народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Михайла Добкіна – про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності. “Комітет вважає, що подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Добкіна Михайла Марковича, підтримане та внесене до Верховної Ради України генеральним прокурором Юрієм Луценко 29 червня 2017 року, є достатнім з точки зору поданих матеріалів, законним і мотивованим, оскільки ініційовано і подано належним суб’єктом подання”, – заявив керівник регламентного комітету Ради Павло Пинзеник (фракція “Народний фронт”) на засіданні комітету в середу.
САП крім можливого внесення недостовірних даних у декларації Юрія Луценка розслідує факт зловживання владою при його призначенні генеральним прокурором України. Про це “Українській правді” повідомили у прес-службі Спеціальної антикорупційної прокуратури. Як зазначили у відомстві, за заявами нардепа Ляшка керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про два факти ймовірних правопорушень, один з них – про завідомо недостовірні відомості поданої Луценком декларації, інший – про зловживання службовим становищем при зміні закону про ГПУ, що дозволило Луценку бути призначеним на посаду генерального прокурора.
Антикорупційний комітет парламенту рекомендував чотирьох кандидатів в аудитори Національного антикорупційного бюро: Олександру Яновську, Сергія Гончаренка, Марту Борщ, Карлоса Кастресану. Про це повідомляє в Твіттері народний депутат БПП Сергій Лещенко. “Антикорупційний комітет Ради рекомендував 4 кандидати на аудитора НАБУ – Яновську (підтримує АП), проф. Гончаренко, Кастресану і Борщ”, – пише депутат.
ЕКОНОМІКА.
Національний банк України (НБУ) встановив чітку періодичність оприлюднення розміру облікової ставки через загальнодоступні регулярні джерела інформації, що дасть змогу банкам використовувати облікову ставку як індикатор у формулі визначення плаваючої процентної ставки під час надання кредитів. Як повідомив НБУ на веб-сайті, це передбачено постановою правління НБУ №63 від 11 липня 2017 року “Про внесення зміни до Положення про основи процентної політики Національного банку України”, яка набуває чинності з 12 липня.
СПРАВА ШЕРЕМЕТА.
Комітет захисту журналістів (CPJ) вважає, що до вбивства журналіста Павла Шеремета можуть бути причетні представники влади Білорусі та Росії, а також влада чи радикальні націоналісти України. Про це йдеться у звіті Комітету, оприлюдненому у середу, 12 липня. Так, CPJ вважає, що серед мотивів для здійснення злочину у влади України чи груп, пов’язаних з нею, а також радикальних націоналістів міг бути намір змусити Шеремета мовчати та сприяти встановлення атмосфери страху для контролю над незалежними ЗМІ. Також як можливий мотив наводиться помста за критику на адресу України за провал проведення реформ, критику військових формувань націоналістів і критичне висвітлення “УП” діяльності уряду України.
