Огляд ЗМІ за 14-16 липня 2017

ВИСНОВКИ.

Україна перебуває в центрі чергової хвилі скандалів навколо Президента США. На минулому тижні кандидат на посаду голови Федерального бюро розслідувань Крістофер Рей пообіцяв розібратися, чи втручалася Україна в президентські вибори у США 2016 року. Прес-секретар Білого дому, своєю чергою, заявила про змову між Демократичною партією США і урядом України під час президентської кампанії. Українка американського походження Олександра Чалупа, яку звинувачують у тому, що через неї відбувався зв’язок між Національним комітетом Демократичної партії та українським посольством в США на предмет передання токсичної інформації про штаб Трампа, зокрема стосовно Пола Манафорта заперечила збирання компромату на Манафорта в посольстві України в США. В’ячеслав Піховшек робить акцент на тому, що це почалася «гра Манафорта», який таким чином мститься Україні за репутаційний скандал 2016 р, спрямований проти нього. Аналітик прогнозує, що, ймовірно, в Сенаті США буде створено слідчу комісію, на яку будуть викликані фігуранти цієї справи з українського боку, не дивлячись на їхній дипломатичний імунітет. Леонід Бершадський не бачить нічого екстраординарного у можливому впливі Україну на електоральну кампанію в США 2016 р. через те, що вибори в США вже давно стали «інтернаціоналізованими», оскільки велика кількість країн вже давно намагаються впливати на результати виборів №1 в світі.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи подальші кроки України після ратифікації Угоди про асоціацію із ЄС, наголосив, що в Угоді немає нічого, чим можна знехтувати. Вона охоплює всі сфери життєдіяльності, де є реальний шанс наблизитись до рівня ЄС. Більше того, виконання формальних положень Угоди неможливе без структурних реформ, прямо в Угоді не згаданих, вважає Павло Клімкін. «На сьогодні головною проблемою у розвитку нашої держави у бік європейських стандартів залишається існуюча система. Вона не дає нам ефективно розвиватись», – наголошує очільник МЗС. Адже за логікою європейських партнерів парадоксальним є той факт, що парламент своєю більшістю спершу голосує за ратифікацію Угоди про асоціацію, а потім приймає законопроекти, що порушують та суперечать положенням Угоди та зобов’язанням нашої країни перед СОТ, додає Павло Клімкін. Тому, на його думку, надзвичайно важливо, щоб парламент у уряд були системними і послідовними у своїй діяльності. 

На відміну від євроінтеграційних намірів України, Росія намагається зсередини підірвати єдність у ЄС, вважає постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. Він зазначає, що після невдалих спроб РФ зробити альтернативу ЄС у вигляді Євразійського союзу, Володимир Путін почав використовувати слабкість Європи (принцип консенсусності при прийнятті рішень) для підриву її інституціональної діяльності. Так вже було з ОБСЄ. Дмитро Кулеба нагадує, що штучно створена Росією ситуація, за якої організація вперше в історії залишилася без Генерального секретаря, Директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини, Представника зі свободи ЗМІ й Верховного комісара з національних меншин продемонструвала тактику Росії на міжнародній арені. Він також зазначає, що Путін знайшов «управу» і на ЄСПЛ, дозволивши Конституційному суду повністю або частково ігнорувати рішення Європейського суду. Дмитро Кулеба зазначає, що новою «мішенню» РФ у Європі стала Європейська Рада, яка із початком російської агресії в Україні запровадила жорсткі санкції проти Росії, позбавивши її можливості офіційно впливати на прийняття рішень у ПАРЄ. Дмитро Кулеба наголошує, що це не зупинило Росію, а лише змусило її змінити тактику. Зокрема, через діяльність Педро Аграмунта, утворення групи «Вільні демократи» та відмови від сплати членських внесків до ПАРЄ. На думку Кулеби, все це є неабияким викликом для ПАРЕ, яка має пройти це випробування. «Росія залишиться в Європі у всіх можливих значеннях. Але не для всеосяжного співробітництва,» – констатує Дмитро Кулеба.

Деякі європейські країни вже почали недвозначно реагувати на агресивну міжнародну політику Росії. Так, у Фінляндії заборонили  перебування військових груп без розпізнавальних знаків. Закон передбачає для таких груп абсолютну заборону на в’їзд в країну і перебування в країні. Порушення заборони каратиметься відповідно до Кримінального кодексу. Британський суд у Манчестері визнав винним у терористичній діяльності британського громадянина з огляду на його участь у війні на Донбасі на боці бойовиків незаконних збройних формувань і засудив до п’яти років і чотирьох місяців ув’язнення. “Цей випадок має стати сильним посилом усім тим, хто розглядає можливість приєднання до проросійських терористичних організацій “ДНР”/”ЛНР” в Україні”, – зазначили у посольстві України у ВБ. Крім того, даний випадок створює правовий прецедент, що є важливим фактором для країн з англо-саксонської правовою системою. На думку юристів, даний прецедент може бути використаний у Міжнародному суді ООН у справі України проти Росії.

Павло Клімкін повідомив, що телефонна розмова в “нормандському форматі” президентів України, Росії, Франції та канцлера Німеччини відбудеться найімовірніше після наступного тижня. Володимир Гройсман вкотре відзначив, що Росія ігнорує будь-які домовленості. Тому, на його думку, «вкрай важливою є консолідація міжнародного співтовариства і реалізація посиленої миротворчої місії в ОРДЛО». Він наголосив, що 42 тис українських військових приймали участь у миротворчих місіях по всьому світу, а зараз така місія необхідна на території Донбасу. Керівник української місії при НАТО Вадим Пристайко зазначає, що, зокрема, «лідери країн-членів альянсу вважають, що залишається ще вікно можливостей переконати Росію розв’язати конфлікти на Сході дипломатичними засобами, не вдаючись до військових. Водночас висування підрозділів збройних сил країн-членів альянсу на східні рубежі НАТО — це відповідь на загрозу, яку являє Росія». На думку Пристайка, саме Україні слід захищати свою територію. Щодо співпраці із Альянсом, то, на думку Вадима Пристайка, найближчою метою України має стати надання нам ПДЧ. У свою чергу, науковий співробітник Інституту Котона Дуг Бандоу пише на сторінках Forbs, що прагнення України вступити в НАТО є зрозумілим, але не потрібним інтересам всіх членів Альянсу. Члени НАТО мають чітко сказати про неможливість входження України в Трансатлантичний альянс.  Крім геополітичних факторів, які унеможливлюють вступ України до НАТО, є і внутрішні проблеми, серед яких, на думку аналітика, – «умовність демократичного обрання діючого Президента внаслідок «вуличної революції», збережений вплив олігархів, зростання впливу популістів та націоналістів» . Джон Гербст, колишній посол США в Україні та діючий директор Євразійського центру Атлантичної ради, вважає, що план вступу України до НАТО у 2020 р – це дуже оптимістичний сценарій. Доки РФ не буде мати менш агресивного президента, ніж Путін, Україна не може стати членом НАТО.

Посольство України у США повідомляє, що проект закону про асигнування на потреби Держдепартаменту США, зарубіжні операції, суміжні програми 2018 року передбачає кошти на підтримку України в розмірі не менше $410,465млн.

14 липня Голова ВР Андрій Парубій закрив 6-ту сесії парламенту 8-го скликання. Експерти зазначають, що депутати не прийняли низку важливих рішень, які потрібні для  реформування країни, в тому числі, як зобов’язання перед міжнародними партнерами. Натомість, Володимир Гройсман сповнений оптимізму. Він закликає Верховну Раду розпочати свою роботу восени з пенсійної, освітньої та реформи охорони здоров’я. Він зазначив, що відповідні законопроекти буде підготовлено до другого читання до виходу депутатів з канікул.   

Директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила, що СБ підтримує законопроекти, передбачені пенсійною реформою. Вона також висловила сподівання, що парламент зможе їх прийняти. Сату Кахконен також відзначила, пенсійна реформа – це вимога для програми співпраці з МВФ і її неприйняття матиме негативні наслідки. Сату Кахконен підреслює, що Україна сьогодні витрачає 11% ВВП на пенсії. Це значна цифра за міжнародними стандартами. Більше половини цього – 6% ВВП – фінансують з бюджету. На її думку, питання, яке можна вважати ризиком у даній реформі, – це те, що реформа передбачає працювати довше, але й віддавати більше цій системі. «Але те, що пропонує реформа – насправді дуже справедливо. Тобто це справедливість для людей: ті, хто працювали довше і віддавали системі більше – можуть вийти на пенсію раніше,» – зауважує Сату Кахконен.

НБУ назвав надмірне підвищення урядом зарплат і соціальних одним з найбільших ризиків невиконання інфляційної мети в 2018 році. Найбільш вагомим фактором невизначеності є розвиток ситуації на сході України. Серед інших основних ризиків для інфляції та економічного зростання в 2018 році НБУ називає повільне впровадження реформ. Також погіршив оцінку зростання реального валового внутрішнього продукту у другому кварталі 2017 року до аналогічного кварталу 2016 року до 1,5% з 2,4% через втрату контролю над підприємствами Донбасу. Водночас НБУ зазначає, що несподівано високими темпами зростали інвестиції, підтримані поліпшенням ділових очікувань, незважаючи на негативний вплив припинення торгівлі з НКТ.

В.о. міністра МОЗ Уляна Супрун вважає, що для прийняття медичної реформи не було політичної волі. Супрун також наголосила, «якщо глава комітету Ради з питань охорони здоров’я навіть не приходить на засідання, де готують законопроект до другого читання, і не підписує готову ухвалу комітету, то це не можна назвати помилкою – це просто невиконання нею своїх обов’язків». Супрун сподівається на прийняття реформи охорони здоров’я восени і продовжує підготовку її впровадження. Сату Кахконен заявила, що була здивована, коли побачила, як багато спротиву виникло навколо медреформи. «Немає виправдань не запроваджувати цю реформу, але є багато інтересів. Люди, які не обов’язково виграють від реформи, але які виграють від статусу-кво», – додає Сату Кахконен. 

Володимир Гройсман заявляє, що програму цільової підтримки фермерства планується розробити до 1 серпня, а профінансувати шляхом внесення змін до державного бюджету на 2017 рік – у вересні-жовтні. Він також заявив, що реформи в Україні мають проводити громадяни України, але не виключено залучення іноземних фахівців. Також Гройсман зазначив, що підтримує ідею “плану Маршалла” для прискорення розвитку України. Він наголосив, що відчуває свою користь саме у виконавчій гілці влади, тому не планує йти у президенти.

Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, коментуючи власну заяву про необхідність утворення антикорупційної судової палати в Україні, наголосив, що питанням першорядної ваги є створення незалежного, ефективного судового органу, що матиме необхідні повноваження та ресурси, а назва і структура цього органу вже є деталями. НАК “Нафтогаз України” оголосив тендер на закупівлю послуг із проведення незалежних фінансових та антикорупційних розслідувань  усередині групи для виявлення та знешкодження неправомірних дій, зокрема запобігання економічному шахрайству. “Очікується, що залучення міжнародних експертів сприятиме побудові ефективної внутрішньої системи протидії корупції та вдосконаленню бізнес-процесів у групі “Нафтогаз”, – йдеться в повідомленні «Нафтогазу».

Печерський районний суд м. Києва ухвалив взяти під варту на 60 днів Михайла Добкіна і встановив суму застави в 50 млн грн. Народні депутати Нестор Шуфрич, Дмитро Добкін і Дмитро Святаш готові взяти на поруки народного депутата. Також ГПУ повідомила про підозру Леоніду Черновецькому, якого звинувачує у зловживанні владою.

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що партнери колишнього міністра доходів і зборів України Олександра Клименка пішли на співпрацю зі слідством. Він також обіцяє затримання низки осіб за підсумками слідчих дій – 151 обшуку – в компаніях, що належать Клименку. Сам же Олександр Клименко заявив, що правоохоронці проводили обшуки в компаніях, які не мають відношення до нього. Матіос наголосив, що слідство має докази того, що 96 млрд грн ($12 млрд за курсом 8 грн/$) були виведені Олександром Клименком в офшори і легалізовані шляхом придбання нерухомості, земельних ділянок і бізнесу в Україні.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Добкін віддав Генпрокуратурі все свої закордонні паспорти (379 публікацій у ЗМІ)
  • “Вєсті”, “Юнісон” та схеми Клименка: для чого ГПУ та поліція провели 150 обшуків (225 публікацій у ЗМІ)
  • Добкін переконаний, що по суті його справу будуть розглядати не раніше 2019 року (146 публікацій у ЗМІ)
  • Siemens не підтвердив вихід з російських активів (116 публікацій у ЗМІ)
  • В “Укроборонпромі” попередили розкрадання 600 мільйонів гривен, – Порошенко (58 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що заяви самітів Україна-ЄС мають фіксувати нові важливі домовленості та прориви у відносинах, і немає сенсу в заявах, які просто повторюватимуть озвучене й прописане раніше. “Усе дуже просто: навіщо нам ще один папірець, який повторює те, що вже сказане в угоді про асоціацію? Досягнення вже зафіксовані. Нам треба йти до заяв самітів, які фіксують нові, дуже важливі домовленості. Повторення того, що вже є, – навіщо це нам? Я взагалі не є фанатичним прибічником просто якихось заяв, які будуть забуті через 15 хвилин”, – сказав він.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що випадок із компанією Siemens у Росії – це урок для всього відповідального бізнесу. “Урок для всього відповідального бізнесу: будь-яка співпраця з Росією – це взаємодія з шахраями. Працюємо по цьому випадку далі”, – написав П. Клімкін на своїй сторінці в мікроблозі Twitter, позначивши повідомлення хештегом #Siemens.

Телефонна розмова в “нормандському форматі” президентів України, Росії, Франції та канцлера Німеччини відбудеться найімовірніше після наступного тижня, зазначає міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Ми зараз говоримо про організацію телефонної розмови. З точки зору графіка найімовірніше це буде після наступного тижня. Оскільки наступного тижня це просто складно організувати з логістичної точки зору”, – повідомив він в ефірі “Подробиці тижня” на телеканалі “Інтер”, відповідаючи на запитання, коли можуть відбутися найближчі переговори в “нормандському форматі”.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що введення візового режиму з Російською Федерацією створить значні проблеми, тому рішення про зняття біометричних даних при перетині українського кордону для іноземних громадян є оптимальним. “Просте введення віз … воно не дасть нам того ефекту, до якого ми прагнемо. Навпаки: це створить значні проблеми в контексті того, що Росія цими проблемами скористається для того, щоб проводити як провокації, так і свідому політику обмежень для громадян України, які проживають на окупованій території, на території окупованого Криму, приїжджати на територію України”, – сказав міністр під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відзначив важливість появи посиленої миротворчої місії на тимчасово неконтрольованій Києвом території окремих районів Луганської та Донецької областей (ОРДЛО). Як повідомляє в суботу прес-служба Кабінету Міністрів України, В. Гройсман у своєму привітанні з нагоди Дня українських миротворців зазначив, що Україна з перших років незалежності активно бере участь у програмах ООН щодо підтримання миру, безпеки та правопорядку в багатьох проблемних регіонах світу. Водночас український прем’єр наголошує, що вже четвертий рік триває російська агресія на території України, від якої “щодня гинуть наші солдати та цивільне населення”, а країна несе інфраструктурні та економічні втрати. “У таких умовах наша держава як надійний партнер міжнародних миротворчих місій закликає світову спільноту до врегулювання жахливого конфлікту, який триває у Східній Європі – на українському Донбасі”, – сказав В. Гройсман.

Питанням першорядної ваги є створення в Україні незалежного, ефективного судового органу, що матиме необхідні повноваження та ресурси, а назва і структура цього органу вже є деталями, заявляє президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. “Президент Юнкер висловився чітко: боротьба з корупцією має вирішальне значення і потребує подальшого прискорення та активізації. Важливе те, що створюється незалежний, ефективний судовий орган, який має необхідні повноваження та ресурси для боротьби з корупцією”, – наводять слова Ж.-К. Юнкера в представництві ЄС в Україні в п’ятницю увечері.

Посольство України у Великій Британії назвало “сильним посилом” усім охочим долучитися до бойовиків так званих ДНР і ЛНР вирок, винесений британському громадянину Манчестерським судом у зв’язку з його участю у війні на Донбасі на боці бойовиків незаконних збройних формувань, повідомляє прес-служба посольства. “Цей випадок має стати сильним посилом усім тим, хто розглядає можливість приєднання до проросійських терористичних організацій “ДНР”/”ЛНР” в Україні”, – йдеться в повідомленні в акаунті посольства в Twitter.

Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв заявляє, що під час візиту президента України Петра Порошенка до Грузії 17-19 липня планується підписати низку документів для розкриття взаємного економічного та інвестиційного потенціалу. “Останнім часом ми значно активізували наші відносин з Грузією, нещодавно було призначено нового посла. Ми очікуємо посилення нашого стратегічного партнерства з Грузією, і, звичайно, буде підписано низку важливих двосторонніх договорів, а також ті документи, які дадуть змогу розкрити економічно-інвестиційний потенціал нашої співпраці”, – сказав він в ефірі “5 каналу” в четвер.

Проект закону про асигнування на потреби Держдепартаменту США, зарубіжні операції, суміжні програми 2018 року передбачає кошти на підтримку України в розмірі не менше $410,465млн, повідомляє посольство України в Вашингтоні. “Згідно з проектом, кошторис допомоги Україні по лінії Держдепу і агентств 2017 – в обсязі, не меншому 410,465 млн дол… Фінансування на безпеку за програмою Міжнародного військового фінансування для України на рівні не менше 2017 і можливість надання кредитних гарантій”, – повідомляється в п’ятницю ввечері в офіційному акаунті посольства України в США в Твіттер.

РЕФОРМИ.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликає Верховну Раду розпочати свою роботу восени з пенсійної, освітньої та реформи охорони здоров’я. “Ми восени проситимемо вас, вельмишановні колеги, розпочати свою роботу з розгляду цих трьох реформ – освіта, охорона здоров’я та пенсійна реформа”, – сказав прем’єр під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю. За його словами, відповідні законопроекти буде підготовлено до другого читання. Прем’єр подякував парламенту за підтримку в четвер змін до державного бюджету на 2017 рік і підтримку в першому читанні проекту пенсійної реформи.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що реформи в Україні повинні проводити громадяни України, але не виключає залучення іноземних фахівців. “Я вважаю, що Україну повинні будувати українці, і я глибоко в цьому переконаний, зараз навіть більше. Не без того, що ми можемо запрошувати тих чи інших фахівців, які відомі, але за великим рахунком ми повинні побудувати свій будинок самостійно”, – сказав він в ефірі “112 Україна” в неділю.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що всі необхідні складні рішення Кабінет міністрів України приймає одноголосно. “Найважливіше, щоб уряд став командою, яка може приймати монолітні рішення. Хочу вам сказати сьогодні, що всі складні рішення, які нам необхідно приймати, ми приймаємо одноголосно і я вдячний колегам за це”, – сказав він в ефірі “112 Україна” в неділю.

Для прийняття в Україні медичної реформи не було політичної волі, вважає в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. “Наша команда ефективно працювала над підготовкою реформи, але не було політичної волі, щоб все це продовжити на самому верху”, – сказала вона журналістам у Києві в п’ятницю. У. Супрун зазначила: “Якщо глава комітету Ради з питань охорони здоров’я навіть не приходить на засідання, де готують законопроект до другого читання, і не підписує готову ухвалу комітету, то це не можна назвати помилкою – це просто невиконання нею своїх обов’язків”.

Міністерство охорони здоров’я сподівається на прийняття реформи охорони здоров’я восени і продовжує підготовку її впровадження, повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. “Ми далі продовжуємо працювати з проектами постанов і наказами, які потрібно прийняти як підзаконні акти щодо змін. Сподіваємося, що в вересні реформу проголосують”, – сказала вона журналістам у Києві в п’ятницю. У. Супрун підкреслила, що за умови прийняття законопроекту №6327 у вересні МОЗ вдасться вкластися в бюджетний процес і внести необхідні пропозиції до бюджету 2018 року. Вона зазначила, що з 1 січня 2018 року первинний рівень медичної допомоги зможе заробити на нових принципах фінансування “гроші йдуть за пацієнтом”.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляє, що в 2016 році через завищений обсяг державного замовлення на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах було неефективно витрачено 380 млн грн із державного бюджету. “Так, минулого року через завищені обсяги держзамовлення ми неефективно витратили 380 млн грн із коштів платників податків. План був не виконаний на 14,8 тис. осіб. Гроші перерахували, а студентів не набрали. За останні чотири роки таким чином було неефективно використано 1,2 млрд грн”, – написав міністр у своїй колонці на порталі інтернет-видання “Новое время. Бизнес”.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що програму цільової підтримки фермерства планується розробити до 1 серпня, а профінансувати шляхом внесення змін до державного бюджету на 2017 рік – у вересні-жовтні. “Буквально нещодавно я створив робочу групу з МінАПК, до якої входять усі асоціації фермерів, наступного тижня буде чергова зустріч, і ми розробимо та презентуємо цільову програму підтримки фермерства. Я хотів би, щоб ця програма була сформована до 1 серпня, це попередньо ми визначили термін”, – сказав прем’єр під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю.

Європейська бізнес асоціація (ЄБА) звернулася до президента України, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням не допустити передання в концесію державних лісових господарств. Відповідно до прес-релізу асоціації, Кабінет Міністрів 4 липня затвердив концепцію стратегічного бачення управління державними підприємствами, яка визначає, які держпідприємства в довгостроковому періоді залишаться в держвласності, а які будуть передані в концесію, приватизовані або ліквідовані. Зокрема, передбачається, що 359 об’єктів державної власності будуть передані в концесію, зокрема й лісові господарства.

ЕКОНОМІКА.

Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв заявляє, що під час візиту президента України Петра Порошенка до Грузії 17-19 липня планується підписати низку документів для розкриття взаємного економічного та інвестиційного потенціалу. “Останнім часом ми значно активізували наші відносин з Грузією, нещодавно було призначено нового посла. Ми очікуємо посилення нашого стратегічного партнерства з Грузією, і, звичайно, буде підписано низку важливих двосторонніх договорів, а також ті документи, які дадуть змогу розкрити економічно-інвестиційний потенціал нашої співпраці”, – сказав він в ефірі “5 каналу” в четвер.

Національний банк України (НБУ) назвав надмірне підвищення урядом зарплат і соціальних виплат в зв’язку з наближенням парламентських і президентських виборів одним з найбільших ризиків невиконання інфляційної мети в 2018 році, зазначено в пропозиціях правління з розробки основних принципів грошово-кредитної політики на 2018 рік. “Збільшення орієнтації уряду України на фінансування поточних видатків соціального спрямування може призвести не тільки до прискорення інфляції, а й до обмеження державних інвестицій і зростання боргового навантаження, негативно впливати на середньострокові перспективи економічного зростання”, – наголошується в документі, опублікованому на сайті НБУ в п’ятницю.

Національний банк України (НБУ) погіршив оцінку зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у другому кварталі 2017 року до аналогічного кварталу 2016 року до 1,5% з 2,4%, зазначається в звіті правління про проведення грошово-кредитної політики в першому півріччі 2017 року, оприлюдненому в п’ятницю і складеному станом на 13 липня. “Захоплення підприємств на НКТ (неконтрольованих територіях Донбасу – ІФ) зумовило зниження потенційного ВВП. Крім того, на економічній активності негативно позначився розрив виробничих зв’язків в умовах припинення торгівлі з НКТ”, – зазначає Нацбанк.

Національний банк України (НБУ) очікує розміщення урядом у 2018 році єврооблігацій на загальну суму $2 млрд, повідомляється в оприлюдненому на веб-сайті центробанку інфляційному звіті за липень. “З урахуванням розміщення урядом облігацій зовнішньої державної позики на загальну суму $2 млрд, надходження капіталу за фінансовим рахунком у 2018 році зросте до $7,1 млрд”, – йдеться в документі.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Питанням першорядної ваги є створення в Україні незалежного, ефективного судового органу, що матиме необхідні повноваження та ресурси, а назва і структура цього органу вже є деталями, заявляє президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. “Президент Юнкер висловився чітко: боротьба з корупцією має вирішальне значення і потребує подальшого прискорення та активізації. Важливе те, що створюється незалежний, ефективний судовий орган, який має необхідні повноваження та ресурси для боротьби з корупцією”, – наводять слова Ж.-К. Юнкера в представництві ЄС в Україні в п’ятницю увечері.

НАК “Нафтогаз України” оголосив тендер на закупівлю послуг із проведення незалежних фінансових та антикорупційних розслідувань (forensic accountant) усередині групи для виявлення та знешкодження неправомірних дій, зокрема запобігання економічному шахрайству. Згідно з прес-релізом НАК, підрядник до 31 грудня 2018 року повинен буде розслідувати підозрілі операції, фальсифікацію фінансової звітності, порушення нормативно-правової бази, хабарництво та корупцію, неналежні бізнес-відносини, незаконне привласнення активів, конфлікт інтересів.

Печерський районний суд м. Києва ухвалив взяти під варту на 60 днів народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Михайла Добкіна і встановив суму застави в 50 млн грн. При цьому підозрюваному надано 5 днів на внесення застави. Слідчий суддя зачитала резолютивну частину рішення суду: “Клопотання заступника генерального прокурора Столярчука про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Добкіна Михайла Марковича задовольнити. Застосувати до Добкіна,… який підозрюється в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.4 ст .190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах дії двох місяців – до 14 вересня 2017 року включно. Обрати підозрюваному Добкіну альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 млн грн”.

Народні депутати Нестор Шуфрич, Дмитро Добкін (обидва – фракція “Опозиційний блок”) і Дмитро Святаш (група “Відродження”) готові взяти на поруки народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Михайла Добкіна. Як повідомив у суботу агентству “Інтерфакс-Україна” адвокат М. Добкіна Ігор Степанов, відповідне клопотання подано до Печерського районного суду м. Києва.

Генеральна прокуратура України повідомила про підозру колишньому міському голові Києва Леоніду Черновецькому у зловживанні владою або службовим становищем. “За результатами розслідування, 14.07.2017 колишньому Київському міському голові Черновецькому в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, повідомляється про підозру у вчиненні… кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем)”, – сказано в повідомленні прес-служби Генпрокуратури в п’ятницю.

Слідство має докази того, що 96 млрд грн ($12 млрд за курсом 8 грн/$) були виведені екс-міністром доходів і зборів України Олександром Клименком в офшори і легалізовані шляхом придбання нерухомості, земельних ділянок і бізнесу в Україні, правоохоронні органи просять зарубіжних партнерів про співпрацю щодо прискорення арешту рахунків за кордоном. “$12 млрд – це 96 млрд грн треба було відмити – це встановлено доказами. Сума більше”, – повідомив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос на брифінгу в п’ятницю в Києві.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що партнери колишнього міністра доходів і зборів України Олександра Клименка пішли на співпрацю зі слідством. “Ще вчора вони тусили в “Гуллівері” (ТРЦ “Гуллівер”, де напередодні правоохоронці провели обшуки – ІФ) і були партнери з Клименком, а нині після обшуків у квартирах “господаря” вже надвечір вони ж (від страху/совісті чи сумління?) рядками свідчень у протоколах – пішли на співпрацю зі слідством. Це добре. День пройшов не дарма”, – написав А. Матіос на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що за підсумками слідчих дій у ТРЦ “Гулівер” у рамках розслідування злочинної діяльності компаній екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка буде описано майно і заблоковано до остаточного рішення суду. Глава МВС на своїй сторінці у Facebook уточнив, що під час слідчих дій проводиться “опис і блокування майна, придбаного на гроші, вкрадені з бюджету”.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос обіцяє затримання низки осіб за підсумками слідчих дій – 151 обшуку – в компаніях, що належать екс-міністру доходів і зборів Олександру Клименку. “За результатами 151 обшуку будуть прийняті рішення про затримання низки осіб”, – сказав він на брифінгу в п’ятницю в Києві, додавши, що йдеться про людей, які продовжують злочинну діяльність на користь О. Клименка.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

ПрАТ “Укрнафтобуріння”, співвласниками якого є Ігор Коломойський і Віталій Хомутиннік, 18 липня вперше виставить на торги на майданчику “Української енергетичної біржі” 3 млн куб. м газу, повідомляється на сайті біржі. Того ж дня на “Українській енергетичній біржі” ще 1 млн куб. м газу запропонує трейдер ТОВ “МЕТ Україна”, 2 млн куб. м газу – ТОВ “Крафт Енерджі”.

Глава НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук у п’ятницю обговорив з представниками міжнародних фінансових організацій в особі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Світового банку і KfW, а також представників посольств країн G7 недавні обшуки і слідчі дії в компанії. У прес-службі НЕК нагадали, що в документах правоохоронних органів, зокрема, фігурують компанії-резиденти європейських країн. “З більшістю з вас “Укренерго” має давні взаємини і хорошу історію співпраці. Разом нам вдається ефективно реалізовувати різні проекти з розвитку ОЕС України, реформування нашої компанії, євроінтеграційні ініціативи. Зокрема й ті, що викликають опір у деяких колах. У всіх випадках ми неухильно дотримуємося українського законодавства і жорстких стандартів міжнародних донорів і організацій. Так було, є і буде в подальшому”, – зазначив В. Ковальчук.