Проблеми житла, соціального захисту та місцевої інтеграції впродовж останніх 4 років для біженців, шукачів притулку та внутрішньо переміщених осіб залишились не вирішеними. Такі результати звіту ООН озвучила Ноель Калхун, заступник Голови Агентства ООН у справах біженців, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Спільна оцінка потреб в Україні 2017 року включила 167 дискусій у фокус-групах, проведених УВКБ ООН разом із партнерськими організаціями по всій країні, за підтримки органів місцевої влади, центрів надання безкоштовної правової допомоги, громадянського суспільства та міжнародних організацій. Серед респондентів були жінки та чоловіки, дівчата та хлопці різного віку та походження. Звіт складений на основі бесід із біженцями, шукачами притулку, внутрішньо переміщеними особами та особами під загрозою переміщення. Бесіди провели з лютого по березень 2017 року в Україні.
Основні проблеми учасників з усіх цільових груп пов’язані з дискримінацією, адміністративними і бюрократичними перешкодами до здійснення їхніх прав, а також житловими проблемами. «Для біженців ситуацію ускладнює обмежена кількість місць у осередках для їхнього тимчасового проживання», – зазначила Ноель Калхун. «Це є одна з найбільш коштовних проблем для держави. На її вирішення державі потрібно 20-40 мільярдів доларів. […] Кількість осіб, які отримали пільговий кредит на житло буде відома наприкінці 2018 року», – додав Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
Конкретні проблеми біженців і шукачів притулку пов’язані з ксенофобією, труднощами доступу до процедури надання притулку та недоліками цієї процедури, відсутністю перспектив місцевої інтеграції та занепокоєнням щодо пошуку довгострокових рішень. Серед проблем ВПО та осіб під загрозою переміщення – висока орендна плата, відсутність перспектив працевлаштування, труднощі при отриманні державної субсидії для компенсації великих витрат на комунальні послуги.
Основними причинами своїх проблем ВПО вважають адміністративні та процедурні перешкоди, разом із відсутністю політичної волі, координації та розуміння з боку органів влади. Багато ВПО відчувають дискримінацію з боку українського суспільства та доходять висновку, що органи влади не докладають достатньо зусиль для забезпечення можливості повного доступу ВПО до своїх прав.
Юсуф Куркчі зазначив, що у 2017 році працевлаштувались близько півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб. Він додав, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб запропонувало пілотний проект, який передбачає використання частини коштів, наданих міжнародними донорами, на створення нових робочих місць для переселенців. «Багато внутрішньо переміщених осіб докладають чимало зусиль для того, щоб інтегруватись у суспільство на новому місці проживання. Хоча дуже повільно, але рівень зайнятості все-таки зростає, а бідності – зменшується», – додала Ноель Калхун.
Наталія Гуржій, голова правління БФ «Рокада», зазначила, що для осіб, які мають статус біженця або очікують на цей статус, працевлаштуватись набагато складніше. «Ні трудовий кодекс, ні законодавство їх не захищають», – вона пояснила. Для осіб,які очікують на статусу біженця, законодавство взагалі не передбачає жодного соціально захисту. А на отримання самого статусу такі особи можуть чекати роками.
Ноель Калхун додала, що нагальною також є проблема доступу біженців та шукачів притулку до медичної допомоги та освіти.
