Які зрушення відбулися у сфері енергетики та довкілля в рамках імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС і яким має бути порядок денний для влади у новому політичному сезоні? Читайте у коментарях експертів за результатами моніторингу за червень-серпень 2017 року, проведеного Ukrаїнська Energетика та DiXi Group. Підсумки моніторингу презентували під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Електроенергетика
Основна подія – набрання чинності законом про ринок електроенергії. У серпні уряд затвердив постанову про координаційний центр із забезпечення запровадження нового ринку. Одним з перших організаційних заходів має стати корпоратизація НЕК «Укренерго» та проведення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії, зазначила Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії ТрансЕнергоКонсалтинг». Проте жодних кроків для корпоратизації «Укренерго» та анбандлінгу ще немає, як і моделі, як це буде відбуватися. Загалом для імплементації Закону необхідно розробити та затвердити більше 100 нормативно-правових актів, з яких 86 – до червня 2018 року. Із них 60 – у сфері відповідальності НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг). Поки що прийнято лише один із них – порядок сертифікації оператора системи передачі. Зважаючи на те, що з листопада в НКРЕКП, імовірно, не буде кворуму для прийняття рішень, є ризик, що не все буде прийнято вчасно.
Значною подією стало підписання 28 червня між ENTSO-E та ДП «НЕК «Укренерго» Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи. Тепер необхідно здійснити відповідні організаційні заходи для інтеграції.
Газ
Основна позитивна подія за літо – попереднє рішення Стокгольмського арбітражу на користь «Нафтогазу», хоча кінцевого врегулювання за спором по контракту на поставки газу із «Газпромом» ще немає, розповів Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group. Це також перегляд норм споживання газу для домогосподарств без лічильника: їх зменшили на 25%. Зменшення норм має стимулювати облгази встановлювати лічильники і сприяти досягненню 100% обліку газу. Третє позитивне досягнення – рішення про створення на базі сховищ газу митного складу, де трейдери можуть зберігати паливо без сплати митних зборів до 3 років. Це сприятиме заповненню сховищ більше ніж на 50%.
Серед проблем – провадження, відкрите Секретаріатом Енергетичного Співтовариства проти України у серпні через невідповідність Директивам ЄС положення про покладання спецобовʼязків на учасників ринку газу, яким регулюються ціни для населення, релігійних організацій і теплопостачальників. «По-перше, треба скасувати монополію «Нафтогазу» на купівлю газу державними компаніями – мова іде насамперед про «Укргазвидобування», і скасувати монополію облгазів на купівлю цього газу у НАК «Нафтогаз України», щоб на ринку роздрібного постачання газу у споживача з’явилася можливість вільно обирати і змінювати постачальника», – пояснив Роман Ніцович. Наступний виклик – що видобуток газу зростає повільніше, ніж очікувалося – на 3% замість 8%. Залишається неврегульованою ситуація з тарифами на розподіл газу.
«Тенденція, яка визначатиме настрій «газових» реформ на цю осінь – це суперечки між урядом і «Нафтогазом» з питань управління самим «Нафтогазом» і з питань реформування оператора ГТС. Мова йде про план модернізації ГТС, ціну на газ, яка буде діяти з 1 жовтня, і послідовності відокремлення активів з транспортування і зберігання газу НАК «Нафтогаз». Анбандлінг буде ключовим завданням для уряду на осінь», – зазначив Роман Ніцович. Окремим викликом залишається розробка стратегії «Нафтогазу».
Нафта
На думку Геннадія Рябцева, директора спеціальних проектів НТЦ «Психея», єдине зрушення за літо – ухвалення Енергетичної стратегії. Інші реформи відкладаються – ухвалення нового Кодексу про надра, імплементація Директиви 98/70/ЄC про якість бензину й дизельного палива й Директиви 94/63/ЄС про контроль викидів із резервуарів із нафтопродуктами. Із незрозумілих причин припинено видачу спеціальних дозволів на користування надрами, що вже відбилося на обсягах видобутку. «Це може поставити хрест на будь-яких планах збільшення газовидобутку, які були оприлюднені наприкінці минулого року», – зазначив експерт.
На думку учасників нафтової експертної групи, досягнуті результати все менше співвідносяться з проголошеними в планах. «Прикладом може стати те, що 18 серпня з’явилися повідомлення про ухвалення Енергетичної стратегії, проте самого документа ми досі не бачили. Концепція розвитку вугільної галузі була схвалена на засіданні уряду 2 червня, але її досі не оприлюднено», – зауважив Геннадій Рябцев. Крім того, оприлюднені акти фінансових перевірок діяльності підприємств, відповідальних за виконання міжнародних зобов’язань України, показали, що роботу над гучно анонсованими раніше проектами припинили. Міненерговугілля, Мінприроди, Держгеонадра вважають низку завдань у нафтовій сфері виконаними, хоча Держрегуляторна служба повернула проекти рішень для доопрацювання через невідповідність вимогам регламенту. «Є певний перелік очікувань. Цей перелік викладено 6 липня 2017 року у зверненні 22 незалежних експертів до Президента, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради», – нагадав експерт.
Екологічна складова
Найбільшим досягненням в екологічній сфері можна вважати підписання Президентом закону про оцінку впливу на довкілля та закону щодо охорони пралісів, зазначила Зоряна Козак, старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». Протягом літа Кабмін затвердив план розробки нормативно-правових актів для їх імплементації. Серед них один із ключових – реєстр оцінки впливу на довкілля, із яким пов’язано багато організаційних і технічних викликів.
Завтра Верховна Рада розглядатиме у другому читанні закон про стратегічну екологічну оцінку, але частина запропонованих депутатами поправок вже суперечить зобов’язанням у рамках Угоди про Асоціацію і національному законодавству, зауважила Зоряна Козак.
Бізнес-клімат у сфері енергетики
Реформи публічних закупівель та контролю за розподілом держдопомоги рухаються за стандартних графіком, розповів Андрій Білоус, аналітик DiXi Group. У серпні почав роботу новий портал державної допомоги суб’єктам господарювання. Через нього учасники ринку зможуть повідомляти АМКУ про випадки сумнівно справедливої державної допомоги. Є прогрес у сфері державних закупівель: до системи ProZorro приєднали ЄДРПОУ, що прискорить процедури для учасників тендерів і замовників; впроваджується система ризик-індикаторів, що дозволить виявляти підозрілі тендери.
Реформа регулятора (НКРЕКП) відстає від графіку і це негативно вплине на бізнес-клімат. Досі не створена Конкурсна комісія, яка має відібрати кандидатів на посади нових членів НКРЕКП. На сьогодні повноваження мають 4 члени НКРЕКП, у листопаді закінчиться термін повноважень ще двох, що призведе до відсутності кворуму і неможливості приймати рішення. «Відсутність кворуму і можливості приймати рішення означає, що енергосектор на тривалий час (якщо Конкурсна комісія буде створена у жовтні – 1,5 – 2 місяці) буде без управляючого органу, а отже ніяких ліцензувань і затвердження інвестиційних планів, та інших функцій регулятор не зможе здійснювати», – пояснив Андрій Білоус.
Енергоефективність
Позитивні підсумки літа у сфері енергоефективності – прийняття трьох із чотирьох законів, необхідних для реформи: про енергоефективність, про Фонд енергоефективності та про комерційний облік, розповіла зауважила Юлія Чеберяк, експерт Громадянської мережі «ОПОРА». Для цих законів вже розробляють вторинне законодавство, але є питання до публічності Міненерго, тому що жодних напрацювань цих робочих груп у публічному доступі поки що немає. Залишається викликом ситуація із відшкодуванням субсидій за житлово-комунальні послуги і належне фінансування програми «теплі кредити», на яку коштів виділяють менше, ніж вимагає попит.
Ключове завдання на осінь – прийняття закону про житлово-комунальні послуги. «Якщо не буде прийнятий закон про ЖКГ у новій редакції, дуже багато актів не зможуть бути реалізовані, і їхня розробка і прийняття будуть просто тратою часу. Потрібно прийняти нарешті закон 1581-д про житлово-комунальні послуги, щоб говорити про повноцінне впровадження реформ у житловій сфері, енергоефективності та енергозбереженні», – наголосила Юлія Чеберяк.
