Огляд ЗМІ за 6 вересня 2017

ВИСНОВКИ

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко передав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутерришу та голові Ради Безпеки ООН письмовий виклад української позиції щодо миротворчого контингенту в Донбасі. Володимир Єльченко підкреслює, що українська сторона в кінцевому проекті резолюції розраховує, що миротворці ООН будуть присутні у всіх районах в зоні конфлікту, зокрема на кордоні, а принциповий момент – виведення російських військ з ОРДЛО до розгортання місії.

Представник РФ в ТКГ Борис Гризлов заявляє, що перш, ніж вводити миротворців, Київ повинен законодавчо закріпити за Донбасом особливий статус за “формулою Штайнмайера”. Він також додав, що розгортання контингенту ООН на лінії зіткнення на Донбасі стане реальним тільки після того, як Україна внесе в закон про особливий статус Донбасу принципово важливі поправки, які повинні бути узгоджені в рамках ТКГ.

Заступниця речника уряду ФРН Ульріке Деммер заявила, що можливу миротворчу місію ООН на Донбасі слід розміщувати на всій території конфлікту, а не лише вздовж лінії зіткнення. За словами речниці, Берлін вітає в цілому ініціативу російського президента Володимира Путіна щодо відправки місії ООН на Донбас. Утім, деякі деталі пропозиції Москви Берлін розглядає скептично. Так само вона не бачить підстав надати в цьому питанні сепаратистам на Донбасі право голосу на переговорах щодо такої місії.

Політичний оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браня Вітмор зауважує, що миротворчий гамбіт Путіна – досить хитра витівка з кількох причин. Це б дозволило узаконити міф про те, що Росія – посередник у війні, а не агресор, хоча саме так і є насправді. Крім того, такий крок створив би враження, що лінія фронту в Донбасі насправді стала міжнародним кордоном України, яким вона точно не є. «Це зовсім не те, чого так довго вимагав Київ», – констатує Браня Вітмор.

Німецьке видання Sueddeutsche Zeitung пише, що ідея російської сторони щодо введення миротворчої місії кардинально відрізняється від того, що пропонує Київ. Розміщення миротворців лише на лінії розмежування ніяк не допоможе спостерігачам ОБСЄ. Адже так російські сили все одно не будуть впускати місію організації в усі місця зберігання важкого озброєння, які вона повинна перевіряти, згідно з Мінськими угодами. Крім того, у Росії хочуть введення Києвом “особливого статусу” Донбасу перед розгортанням миротворчої місії. Це теж неприйнятна для України умова.  “Війна закінчиться лише тоді, коли закінчиться перекидання зброї з Росії через кордон. Але в таких районах Донбасу Путіну миротворці ООН не потрібні”, – йдеться в статті.

Експерт «Української правди» Олексій Братущак зазначає, що введення миротворчої місії – доволі довга бюрократична процедура. По-перше, рішення про надання мандату затверджується на Радбезі ООН, а не на Генасамблеї, де буде доповідати Порошенко. По-друге, після прийняття «політичного рішення» мають бути узгоджені технічні моменти, зокрема, виділення бюджету на дану місію. Олексій Братущак нагадує, що Росія на всіх етапах переговорного процесу має можливість впливу на нього, тому буде його максимально використовувати.

Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) без обговорення рекомендував Раді ЄС продовжити на чергові 6 місяців “адресні” обмежувальні заходи проти російських фізичних і юридичних осіб у зв’язку з ситуацією в Україні. Глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель виступив за зняття санкцій з Росії ще до повного виконання мінських домовленостей. «Немає сенсу чекати, лише коли він (мирний договір) буде виконано, ми знімемо санкції. Давайте бодай досягнемо припинення вогню та відведемо важке озброєння, й тоді як винагороду знімемо санкції і допоможемо відбудовувати Східну Україну», – сказав Габріель.

Міністерство фінансів внесло проект закону “Про державний бюджет України на 2018 рік” на розгляд Кабінету Міністрів. Олександр Данилюк зазначив, що до 15 вересня проект бюджету буде поданий до ВР. Серед основних пріоритетів держбюджету на 2018 рік міністр назвав освіту, медицину, оборону та безпеку, соціальну сферу, децентралізацію, підтримку фермерів, ремонт і будівництво доріг.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявляє, що на реалізацію реформи освіти та підвищення зарплат учителів у проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено 3 млрд грн. Міністр зазначила, що підвищення зарплат учителів також є частиною реформи. Однак, за її інформацією, підвищення мінімального окладу вчителів до трьох мінімальних заробітних плат обійдеться в 120 млрд грн і потребуватиме розроблення відповідного плану поступового підвищення до 2023 року.

Комітет соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради розглянув 2144 поправки до законопроекту про пенсійну реформу №6614 і направив на розгляд парламенту його узгоджений варіант. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко повідомив, комітет також рекомендував парламенту запровадити накопичувальну систему пенсійного страхування з 1 січня 2019 року.

Кабінет Міністрів погодив створення координаційної ради з питань логістики. Також Уряд вирішив створити Державну службу морського та річкового транспорту. Крім того, Уряд схвалив зниження норми відрахування чистого прибутку держпідприємства “Адміністрація морських портів України”  з 2018 року з 75% до 50%, що дасть змогу з 1 січня 2018 року знизити в межах 20% ставки корабельного, канального, маякового, санітарного, якірного, причального та адміністративного портових зборів. У VOXUKRAINE відзначають, що українська логістика на даний момент є однією з найдорожчих за світовими стандартами. Індекс ефективності логістики Світового Банку за 2016 рік ставить Україну на 80-е місце зі 160 країн, знизивши її позицію з 61-ї у 2014 році. Портова інфраструктура, що є частино логістичної інфраструктури та фокусом цієї статті, також посідає досить низькі позиції у міжнародних рейтингах.

Кабмін призначив в. о. голови Фонду держмайна України Віталія Трубарова, який від початку квітня цього року обіймає посаду керівника апарату ФДМ. Кабмін також офіційно дозволив державним підприємствам, установами та організаціям продавати власні активи через систему “ProZorro.Продажі”. Згідно з повідомленням Мінекономрозвитку, “ProZorro.Продажі” працюють де-факто з вересня 2016 року. Через систему вже продано майно на суму 2,7 млн грн. Як зазначають у МЕРТ, потенційно система може щорічно реалізовувати майно держпідприємств на 7 млрд грн.

Під час позапланової перевірки, проведеної внутрішнім аудитом НАК “Нафтогаз України”, в компанії “Укргазвидобування” було знайдено ряд порушень в тендерах. Найбільше запитань аудиторів стосується підрядників, яких “Укргазвидобування” залучає для буріння 90 свердловин. Загальна ціна цього проекту – космічні 13 млрд грн. Зокрема, йдеться, що УГВ підписувало контракти із компаніями, які пропонували свої послуги дорожче, ніж інші учасники тендеру. Голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв пояснює це тим, що компанії, що пропонували нижчу ціну, не відповідали критеріям УГВ у термінах виконання роботи, якості тощо. Коболєв зазначає, що «ProZorro» не враховує такі параметри, а відштовхується лише від ціни. Експерти вважають, що велика кількість перевірок у компаніях НАКу – елемент протистояння менедженту держпідприємства та Кабміну. Також Міненерго звинувачує НАК “Нафтогаз України” у зриві реформування компанії. Зокрема, на думку Ігоря Насалика, “Нафтогаз” перешкоджає передачі активів “Магістральному газопроводу України”.

Володимир Гройсман заявляє, що система Державної служби геології і надр є непрозорою і потребує змін. Прем’єр також зазначив, що необхідно вирішити ситуацію навколо непродовження Держгеонадрами низки ліцензій ПАТ “Укргазвидобування”. Гройсман також вважає доцільною ідею зниження ренти для нових газових свердловин до 12% (з поточних 14-29% в залежності від глибини свердловини).

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що припинення поставок антрациту із зони АТО призвело до зміни структури споживання палива генерацією України і появи дефіциту вугілля газової групи, внутрішній видобутку якого недостатньо для заміщення антрациту. Для вирішення проблеми Насалик звернувся до уряду і Мінфіну з проханням виділити кошти на інвестиції у видобуток, так як, за його словами, за останні чотири роки вони були рівні нулю.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Нардепи почали переговори із власниками авто на “євробляхах” (164 новини)
  • Миротворці ООН на Донбасі: Берлін і Париж зайнялися розробкою спільної позиції, глава МЗС Франції їде в Москву (132 новини)
  • Продовження санкцій ЄС проти Росії буде офіційно опубліковано 14 вересня, – Reuters (53 новини)
  • У Мінську не домовилися про «великий обмін» полоненими (48 новин)
  • Януковича в Україні судитимуть роками (47 новин)

ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЧОЇ МІСІЇ НА ДОНБАС.

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко розповів, що в проекті резолюції української сторони про введення миротворчої місії на Донбас зазначено, що участь у цій місії представників Росії є неможливою, а самі миротворці повинні розміщуватися на українсько-російському кордоні. “Не може країна, яка є стороною конфлікту (Росія), одночасно бути миротворцем. Це не може бути тільки охорона спостерігачів ОБСЄ. Для цього простіше їх озброїти, а не заводити туди ще якісь військові сили ООН, які будуть їх охороняти. Ми не згодні, що повинні погоджувати це з представниками ОРДЛО, оскільки стороною конфлікту є Росія”, – сказав Єльченко в коментарі телеканалу “112 Україна”.

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони прийняв спільну заяву щодо маніпуляцій керівництвом Російської Федерації питанням можливого введення миротворчої місії ООН на Донбас, повідомила народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка”, член комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз. “Цей політичний документ є відповіддю профільної парламентської установи на провокативні заяви російського керівництва та спроби дискредитації Росією української позиції щодо міжнародної миротворчої місії на Донбасі”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

В уряді Німеччини заявили, що можливу миротворчу місію ООН на Донбасі слід розміщувати на всій території конфлікту, а не лише вздовж лінії зіткнення. Про це заявила заступниця речника уряду ФРН Ульріке Деммер, виступаючи перед журналістами в Берліні, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на dpa. За словами речниці, Берлін вітає в цілому ініціативу російського президента Володимира Путіна щодо відправки місії ООН на Донбас. Утім, деякі деталі пропозиції Москви Берлін розглядає скептично. За словами Деммер, поки неясно, чи вдасться досягти згоди щодо усіх деталей такої місії на Донбасі. Так само вона не бачить підстав надати в цьому питанні сепаратистам на Донбасі право голосу на переговорах щодо такої місії.

Представник РФ в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов заявляє, що перш, ніж вводити миротворців, Київ повинен законодавчо закріпити за Донбасом особливий статус за “формулою Штайнмайера”. Про це він заявив перед початком зустрічі в середу, повідомляє “Інтерфакс. Білорусь”. “Миротворці ООН можуть бути введені на лінію розмежування тільки після того, як Київ законодавчо вирішить питання про затвердження на постійній основі особливого статусу Донбасу”, – заявив Гризлов. Він також додав, що розгортання контингенту ООН на лінії зіткнення на Донбасі стане реальним тільки після того, як Україна внесе в закон про особливий статус Донбасу принципово важливі поправки, які повинні бути узгоджені в рамках ТКГ. “Вони будуть стосуватися запровадження особливого статусу на постійній основі за формулою Штайнмайера”, – пояснив політик.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ.

Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) без обговорення рекомендував Раді ЄС продовжити на чергові 6 місяців “адресні” обмежувальні заходи проти російських фізичних і юридичних осіб у зв’язку з ситуацією в Україні, повідомило “Інтерфаксу” в Брюсселі європейське дипломатичне джерело. “Coreper схвалив продовження на 6 місяців індивідуальних санкцій”, – сказав в середу агентству дипломат ЄС.

Президент України Петро Порошенко вітає рекомендацію постійними представниками країн ЄС (Coreper) Раді ЄС продовжити на 6 місяців обмежувальні заходи проти російських фізичних і юридичних осіб через ситуацію в Україні. “Вітаю рішення послів ЄС продовжити на півроку і розширити пакет санкцій проти Росії за окупацію Криму”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook в середу.

Глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель виступив за зняття санкцій з Росії ще до повного виконання мінських домовленостей. Про це він заявив у вівторок під час зовнішньополітичного форуму соціал-демократів у місті Анклам, повідомляє Tagesspiegel. “Імплементація Мінського мирного договору для України займе ще багато часу”, – вважає міністр закордонних справ Німеччини. “Немає сенсу чекати, лише коли він (мирний договір – Ред.) буде виконано, ми знімемо санкції. Давайте бодай досягнемо припинення вогню та відведемо важке озброєння, й тоді як винагороду знімемо санкції і допоможемо відбудовувати Східну Україну”, – сказав Габріель.

ЕКОНОМІКА.

Міністерство фінансів внесло проект закону “Про державний бюджет України на 2018 рік” на розгляд Кабінету Міністрів, повідомив міністр фінансів Олександр Данилюк на своїй сторінці у Facebook. “Сьогодні вніс проект бюджету-2018 на розгляд Кабміну – своєчасно, як і передбачено законодавством. До 15 вересня проект держбюджету-2018 буде поданий на розгляд парламенту. Бюджет “під ялинку” – це вже минуле”, – написав він у середу. Серед основних пріоритетів держбюджету на 2018 рік міністр назвав освіту, медицину, оборону та безпеку, соціальну сферу, децентралізацію, підтримку фермерів, ремонт і будівництво доріг.

РЕФОРМИ.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявляє, що на реалізацію реформи освіти та підвищення зарплат учителів у проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено 3 млрд грн. “Такі різні позиції, абсолютно інноваційні, які стосуються лише самої реформи, – це 3 млрд грн на 2018 рік”, – сказала Л. Гриневич журналістам після засідання Кабінету Міністрів України в середу, відповідаючи на запитання про те, скільки коштів необхідно на реалізацію реформи освіти. Міністр зазначила, що підвищення зарплат учителів також є частиною реформи.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що підвищення мінімального окладу вчителів до трьох мінімальних заробітних плат обійдеться в 120 млрд грн і потребуватиме розроблення відповідного плану поступового підвищення до 2023 року. Міністр зазначила, що коли в 2015 році Кабінет Міністрів України вносив до Верховної Ради законопроект “Про освіту”, то не передбачалася норма про те, що до 2023 року мінімальний посадовий оклад учителів має бути підвищений до трьох мінімальних зарплат (нині – 9,6 тис. грн). Після підвищення мінімальної зарплати до 3,2 тис. грн із 1 січня 2017 року в комітеті парламенту ухвалили рішення про те, що оклади вчителів мають підвищуватися до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних (нині – 6736 грн), а не трьох мінімальних зарплат. Л.Гриневич зазначила, що для реалізації такої норми знадобилося б додатково 80 млрд грн.

Комітет соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради розглянув 2144 поправки до законопроекту про пенсійну реформу №6614 і направив на розгляд парламенту його узгоджений варіант. Про це повідомив у Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Профільний комітет опрацював 2144 поправки законопроекту і вийшов на узгоджений варіант пенсійної реформи, який рекомендував прийняти в цілому”, написав він.

Комітет соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради рекомендував парламенту запровадити накопичувальну систему пенсійного страхування з 1 січня 2019 року. Про це повідомив у Twitter міністр віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. “З 1 січня 2019 р запрацює накопичувальна система пенсійного страхування. Є шанс на це! Комітет підтримав нашу позицію в пенсійному законопроекті”, – написав він.

Кабінет Міністрів України погодив створення координаційної ради з питань логістики. Згідно з нею, координаційна рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при уряді. Серед її основних завдань – координація дій міністерств, інших органів виконавчої влади у сфері розвитку логістики, сприяння в розробці нормативно-правових актів у цій сфері, впровадження механізмів якості технологій в логістиці тощо. До складу ради, згідно з документом, увійшли: голова – віце-прем’єр міністр, члени – голови Державіаслужби, Державної фіскальної служби, “Укравтодору”, “Укртрансбезпеки”, за згодою – голови “Укрзалізниці” та Адміністрації морських портів України.

Уряд України вирішив створити Державну службу морського та річкового транспорту. Відповідну постанову схвалено на засіданні уряду в середу з умовою доопрацювання в триденний термін, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Створити… як єдиний орган з реалізації державної політики у сферах морського та річкового транспорту, торгового мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (окрім сфери безпеки мореплавства суден рибної промисловості)”, – процитував документ заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк.

Уряд України схвалив зниження норми відрахування чистого прибутку держпідприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) з 2018 року з 75% до 50%, що дасть змогу з 1 січня 2018 року знизити в межах 20% ставки корабельного, канального, маякового, санітарного, якірного, причального та адміністративного портових зборів.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Уряд України на засіданні в середу призначив в. о. голови Фонду держмайна України (ФДМ) Віталія Трубарова, який від початку квітня цього року обіймає посаду керівника апарату ФДМ. Відповідну інформацію агентству “Інтерфакс-Україна” підтвердив віце-прем’єр Павло Розенко.

Кабінет Міністрів України офіційно дозволив державним підприємствам, установами та організаціям продавати власні активи через систему “ProZorro.Продажі”, повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) на своєму сайті. Відповідну постанову уряд схвалив на засіданні в середу. Згідно з повідомленням Мінекономрозвитку, “ProZorro.Продажі” працюють де-факто з вересня 2016 року. Через систему вже продано майно на суму 2,7 млн грн. Як зазначають у МЕРТ, потенційно система може щорічно реалізовувати майно держпідприємств на 7 млрд грн.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Екс-президент України Віктор Янукович і екс-міністр юстиції Олександр Лавринович повідомлені про підозру в захопленні разом з іншими особами державної влади в Україні шляхом конституційного перевороту в 2010 році, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко. “…Повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 109 КК України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) екс-президенту В. Януковичу і екс-міністру юстиції О. Лавриновичу в захопленні державної влади спільно з іншими особами, зокрема шляхом вжиття заходів з незаконної, без рішення… Верховної Ради України, зміни чинної Конституції України за допомогою внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів тексту Конституції України в редакції 1996 року і його офіційного опублікування”, – написав генпрокурор на своїй сторінці в Фейсбуці в середу.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості звинувачує НАК “Нафтогаз України” у зриві реформування компанії. Про це свідчить повідомлення Міненерго, оприлюднене на урядовому порталі. За словами міністра енергетики Ігоря Насалика, 14 червня 2017 р. Кабінет міністрів підтримав аналіз матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, необхідних для ефективної роботи ПАТ “Магістральні газопроводи України”. Крім того, був підготовлений попередній перелік активів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для ефективної роботи МДУ і план їх передачі вказаному товариству, розроблені Міненерговугілля з участю експертів Секретаріату Енергетичного співтовариства. Протокольним дорученням Кабмін зобов’язав вжити заходів щодо виконання плану передачі активів. З метою забезпечення виконання плану передачі активів Міненерго була створена робоча група.

Під час позапланової перевірки, проведеної внутрішнім аудитом НАК “Нафтогаз України”, в компанії “Укргазвидобування” було знайдено ряд порушень в тендерах. Про це повідомляється в статті “Love me tender: як Гройсман використовує закупівлі “Укргазвидобування” проти Коболєва”. Серед них – тендер 2016 року по закупівлі плит, якими вистилаються під’їзні шляхи до бурових вишок “Укргазвидобування”. Держкомпанія хотіла купити 30 тис цих панелей. За розрахунками її фахівців, очікувана вартість партії – 96,5 млн гривень. Аудитори з цим не погодилися. Але, як зазначається, ці приклади – дрібниці на тлі основних претензій аудиторів. Найбільше запитань стосується підрядників, яких “Укргазвидобування” залучає для буріння 90 свердловин. Загальна ціна цього проекту – космічні 13 млрд грн.

На сьогодні рівень оплати населення за житлово-комунальні послуги становить 112%. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, передає “Урядовий портал”. За словами міністра, є області, які мають більш низькі показники за розрахунками, але в цілому ситуація по Україні – в позитивній динаміці. Серед областей, які мають найнижчі показники з розрахунків за ЖКП, віце-прем’єр-міністр назвав Харківську, Сумську, Волинську, Львівську, Хмельницьку, Чернігівську та Івано-Франківську області.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що система Державної служби геології і надр є непрозорою і потребує змін. “Я вважаю, що система Держгеонадр непрозора, її необхідно міняти”, – сказав В. Гройсман на засіданні Кабінету Міністрів України в середу. Прем’єр також зазначив, що необхідно вирішити ситуацію навколо непродовження Держгеонадрами низки ліцензій ПАТ “Укргазвидобування” (УГВ). “Тепер я чую, Держгеонадра блокують. Це державна компанія (“Укргазвидобування”) – все, що вона робить, належить кожному громадянину, це не приватники”, – сказав глава українського уряду.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман вважає доцільною ідею зниження ренти для нових газових свердловин до 12% (з поточних 14-29% в залежності від глибини свердловини). “Що стосується зменшення ренти до 12% – я вважаю, що ця ідея заслуговує на увагу. Необхідно, щоб Мінфін подивився, як це можливо збалансувати з одного боку, з іншого – впровадити ренту таким чином, щоб вона не стала корупційним чинником, щоб не було якихось перехресних проблем. Це потрібно зробити ефективно, публічно, якісно, тоді з цим можна погодитися”, – сказав він на засіданні уряду в середу.

Припинення поставок антрациту із зони АТО призвело до зміни структури споживання палива генерацією України і появи дефіциту вугілля газової групи, внутрішній видобутку якого недостатньо для заміщення антрациту, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. “На сьогодні ми відчуваємо брак газової групи вугілля, виробленої на території України”, – констатував він на засіданні Кабінету міністрів в Києві в середу. Міністр уточнив, що в поточному році споживання антрациту знизилося на 3,5 млн тонн, в наступному – ще на 3 млн тонн.

Порт “Южний” 8-12 вересня прийме три судна з імпортним антрацитом для українських електростанцій, повідомив віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон. “З 8 по 12 вересня у нас пік постачань енергетичного вугілля марки А – приходять три судна в порт “Южний”, – сказав він на засіданні уряду в середу. В. Кістіон додав, що порти і весь логістичний ланцюжок готові до прийому такого вугілля.

Віце-прем’єр України Геннадій Зубко пропонує винести на розгляд Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України питання перереєстрації ТОВ “Луганської енергетичне об’єднання” з Луганська на території, підконтрольні українським властям. “Ця компанія досі не перереєстрована на підконтрольні території – і це також невиконання зобов’язань, закону. Тут, можливо, необхідно виносити це питання на РНБО, щоб зобов’язати компанію, від якої залежить енергопостачання Луганської області, перереєструватися на підконтрольній території”, – сказав він в ході доповіді на засіданні уряду в середу.