ВИСНОВКИ
Рада ЄС у четвер продовжила на півроку санкції стосовно 149 фізичних і 38 юридичних осіб, причетних до порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Європарламент прийняв резолюцію про боротьбу з корупцією, в якій, зокрема, закликав Раду ЄС запровадити персональні санкції проти 32 фігурантів зі “списку Магнітського”. За документ проголосували 578 депутатів, проти – 19, ще 68 – утрималися. Депутати пропонують заборонити фігурантам списку в’їзд в країни Євросоюзу і заморозити їхні європейські активи.
Мінфін США ввів економічні санкції проти двох українських авіакомпаній, що базуються в Києві: Dart Airlines і Khors Air. Санкції проти українських авіаперевізників були введені за “допомогу підсанкційним іранським і іракським авіакомпаніям через надання їм літаків і послуг”.
Німецьке видання Sueddeutsche Zeitung пише, що між Брюсселем та Берліном триває справжня боротьба за газопровід “Північний потік-2”. Єврокомісія наполягає на тому, що саме вона повинна вести переговори щодо нової ГТС, а уряд Німеччини ж наполягає, що при побудові “Північного потоку-2” пріоритет варто віддати німецькому праву, як це було під час побудови першої гілки ГТС. У Єврокомісії зазначають, що наслідки від побудови цієї ГТС для газового ринку Європи будуть негативними. Сумарна пропускна здатність обох “Північних потоків” буде складати 110 мільярдів кубометрів газу на рік. А це на 80% більше від поточного експорту російського газу в ЄС. Це означає, що транзит через Україну, Словаччину, Польщу і Білорусь може різко скоротитися, що завдасть збитків цим країнам. Водночас, Єврокомісія вважає, що “Північний потік-2” може нашкодити і Євросоюзу. Адже його побудова може спричинити збільшення імпорту російського газу, що посилить енергетичне домінування Росії в Європі і завадить диверсифікації поставок.
«Ведомости» пишуть, що нові санкції США проти експортних трубопроводів РФ почали заважати будівництву “Північного потоку-2” вже самою загрозою їх застосування так, “Північний потік-2” отримав лише 30% фінансування до прийняття санкцій з боку США. Залишилися 70% (близько $ 6,5 млрд), які “Газпром” розраховував залучити у вигляді проектного фінансування. В якості кредиторів розглядалися і європейські банки, але американські санкції ставлять їх участь під велике питання. “Партнерам доведеться більше розраховувати на власні кошти і працювати з російськими або азіатськими банками”, – констатував гендиректор OMV Райнер Зееле. Але навіть у цьому випадку притягнути проектне фінансування на 70% вартості “Північного потоку-2” може не вийти, вважає він. Не виключив Зееле і песимістичного варіанту. “Якщо жоден банк жодного євро не дасть, нам, можливо, доведеться на 100% власними коштами фінансувати весь проект”, – попередив гендиректор OMV.
Генсек ОБСЄ Томас Гремінгер повідомив, що спостерігачі ОБСЄ готові запропонувати миротворцям ООН власні знання та фахові навички в тому випадку, якщо місія все ж буде введена в Донбас. Однак, він зауважує, що завдання миротворчої місії ООН та СММ ОБСЄ відрізнятимуться «для того щоб можна було досягти позитивного впливу на ситуацію на місцях». Віце-прем’єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що не бачить перспектив швидкого вирішення питання введення миротворців ООН на Донбас. Вона зазначила, що після прийняття відповідного рішення потрібно ще 6-8 місяців. Климпуш-Цинцадзе також пов’язує активізацію питання миротворців російською стороною з внутрішньополітичною російською кампанією перед виборами президента в РФ наступного року.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів повідомив, що «План Маршалла для України» розрахований на 10 років і в середньостроковій перспективі (2018-2020 рр.) передбачає виділення по $5 млрд на рік. За словами Кубіва, пріоритетними будуть інфраструктурні проекти, напрями енергоефективності, цифрової економіки. Екс-прем’єр Литви Андрюс Кубілюс, який є співавтором проекту, зазначив, що за умови отримання Україною щорічних інвестицій на суму $5 млрд зростання її економіки становитиме 6-8% ВВП.
Директор із комунікацій МВФ Джеррі Райс заявив, що Україна для завершення четвертого перегляду програми співробітництва і отримання п’ятого траншу МВФ має затвердити пенсійну реформу, прискорити приватизацію й показати реальні результати в боротьбі з корупцією.
Володимир Гройсман заявив, що уряд готовий використовувати вікно можливостей для реалізації спільних проектів з ЄБРР. “Ми зацікавлені в активізації співпраці і збільшенні обсягів і кількості проектів, які можуть бути реалізовані в Україні”, – сказав Гройсман. Він зазначив, що вже на наступному тижні Верховна Рада розгляне пакети законопроектів щодо судової реформи та змін до пенсійної системи. Також, за його словами, актуальним є розгляд парламентом законопроекту по приватизації, який був розроблений спільно з фахівцями ЄБРР і містить якісно нові підходи до продажу державних активів і принципи захисту прав інвесторів.
Петро Порошенко розраховує на швидке завершення Верховною Радою судової реформи. Порошенко також вважає, що необхідно прискорити процес створення служби фінансових розслідувань і врегулювати взаємовідносини правоохоронних органів із бізнесом. Він також пообіцяв представникам бізнесу припинення силових методів правоохоронцями, якщо бізнес добровільно буде давати документи для перевірки на вимогу правоохоронців.
Віллем Альдерсшофф на сторінках Financial Times пише, що після вдалого початку проведення реформ в Україні, що призвели до економічного росту, з середини 2016 року швидкість реформ значно уповільнилася. І тепер цей процес переживає стагнацію. «Стало очевидно, однак, що потужні сили працюють над тим, щоб заблокувати прогрес, і намагаються перекреслити успіх реформ», – йдеться в статті. «Без швидких і фундаментальних реформ в цих сферах Україна не зможе зберегти стабільну демократію і верховенство закону. Вона регресує до того типу суспільства, яке в неї було до Майдану», – зазначає Віллем Альдерсшофф.
Результати опитування, проведеного інвесткомпанією “Драгон Капітал” і Європейською бізнес асоціацією, свідчать, що широкомасштабна корупція і відсутність довіри до судової системи, як і в минулому році, є основними перешкодами для інвестування в Україну. Як повідомляється в спільному прес-релізі організацій, респонденти за 10-бальною шкалою важливості оцінили зазначені перешкоди в 8,5 і 7,5 бала відповідно.
У ДФС повідомляють, що у серпні 2017 року платники податків Офісу великих платників податків сплатили до державного бюджету 29,8 млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або 23,7%, більше серпня 2016 року. Найбільша частка надходжень від податку на прибуток – 11,7 млрд грн, податку на додану вартість – 8,6 млрд грн, акцизного податку – 5,6 млрд грн. Володимир Гройсман заявив, що проект державного бюджету на наступний рік не передбачає істотних податкових змін, а саме збільшення податків або зміни ставок. “Ми повинні забезпечити повну передбачуваність для підприємців – ставки податків змінюватися не будуть. Ми зберігаємо за всіма податками постійну систему”, – сказав глава уряду. Петро Порошенко вважає, що доходи державного бюджету України зросли за рахунок виведення бізнесу з тіні та боротьби з корупцією.
Верховний Суд України не прийняв у провадження заяву ПАТ “Газпром” про перегляд постанови Вищого господарського суду від 13 липня 2016 року, якою підтверджено рішення судів нижчих інстанцій про накладення штрафу Антимонопольним комітетом України на російську компанію в розмірі 85,966 млрд грн. Наразі штраф зріс уже до 171,932 млрд грн.
Детективи НАБУ отримали доступ до рахунків компанії Ріната Ахметова “ДТЕК Дніпроенерго” в Укрсоцбанку в рамках розслідування кримінального провадження щодо формули “Роттердам плюс”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- У МВФ висунули ключову умову Україні (82 публікації у ЗМІ)
- У Москві запевнили НАТО, що навчання “Захід-2017” є оборонними (71 публікація у ЗМІ)
- ОБСЄ готова обговорювати мандат миротворців ООН на Донбасі (54 публікації у ЗМІ)
- Давіду Сакварелідзе вручили повідомлення про підозру через прорив кордону із Саакашвілі (39 публікацій у ЗМІ)
- ЄС продовжив санкції проти фізичних та юридичних осіб Росії, які причетні до анексії Криму (33 новини)
ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЦІВ НА ДОНБАС.
Спостерігачі ОБСЄ готові запропонувати миротворцям ООН власні знання та фахові навички в тому випадку, якщо місія все ж буде введена в Донбас, повідомив генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер. Але навіть у цьому випадку завдання миротворчої місії ООН та Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ відрізнятимуться, підкреслив він. “Зараз, дивлячись на різні пропозиції, можна прийти до розуміння того, що чіткого розуміння ще немає, і процес прийняття цього рішення не буде простим. ОБСЄ готова приєднатись до обговорення і запропонувати власні знання та фахові навички. … Якщо рішення буде прийнято, то буде чітке розмежування завдань між миротворчою місією ООН і роботою ОБСЄ, зокрема СММ, для того щоб можна було досягти позитивного впливу на ситуацію на місцях”, – заявив Гремінгер на брифінгу в Києві у четвер, 14 вересня.
На розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, після прийняття відповідного рішення, потрібно 6-8 місяців. Про це в інтерв’ю “Голосу Америки” заявила віце-прем’єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи слова президента Росії Володимира Путіна про можливе розміщення миротворців ООН не лише на лінії зіткнення на Донбасі. “Я не схильна вірити, що Росія має щирі наміри піти зі сходу України, просто за своєю згодою. Але навіть, якби рішення було прийнято взагалі, то це би потребувало ще добрих 6-8 місяців, щоб така місія могла бути надіслана. Тому я не бачу перспективи швидкого вирішення (цього питання – ред.)”, – сказала Климпуш-Цинцадзе.
САНКЦІЇ.
Рада ЄС у четвер продовжила санкції стосовно 149 фізичних і 38 юридичних осіб, причетних до порушення територіальної цілісності та суверенітету України, йдеться в прес-релізі Ради. Санкції продовжено до 15 березня 2018 року, йдеться в документі. Тим самим Рада ЄС затвердила рекомендацію Комітету постійних представників країн ЄС, погоджену без обговорення 6 вересня, про чергове продовження індивідуальних обмежувальних заходів. Рада ЄС також ухвалила своє рішення без обговорення.
Європарламент прийняв резолюцію про боротьбу з корупцією, в якій, зокрема, закликав Раду ЄС запровадити персональні санкції проти 32 фігурантів “списку Магнітського”. Про це пише DW.com. За документ проголосували 578 депутатів, проти – 19, ще 68 – утрималися. Депутати пропонують заборонити фігурантам списку в’їзд в країни Євросоюзу і заморозити їхні європейські активи. “Список Магнітського”, названий у пам’ять про померлого в московському СІЗО аудитора, був прийнятий Конгресом США в кінці 2012 року, пізніше він був розширений. Документ передбачає візові та економічні санкції щодо росіян, причетних до порушень прав людини.
Мінфін США ввів економічні санкції проти двох українських авіакомпаній, що базуються в Києві: Dart Airlines і Khors Air. Про це йдеться в повідомленні відомства, опублікованому на сайті. Санкції проти українських авіаперевізників були введені за “допомогу підсанкційним іранським і іракським авіакомпаніям через надання їм літаків і послуг”. Так, авіакомпанія Khors передала Caspian Air в лізинг вироблений в США літак разом з як мінімум одним членом екіпажу, а також надала матеріальну підтримку Al-Naser Airlines через лізинг окремого повітряного судна, йдеться в повідомленні Мінфіну. За ті ж послуги, надані Caspian Air і Al-Naser Airlines, під санкції підпала і Dart Airlines.
СПІВРОБІТНИЦТВО З МФО.
“План Маршалла для України” розрахований на 10 років і в середньостроковій перспективі (2018-2020 рр.) передбачає виділення по $5 млрд на рік, повідомив перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку Степан Кубів у четвер. “Ми узгодили пріоритети діяльності, які лягають у площину інфраструктурних проектів, енергоефективності, цифрової економіки через призму малого бізнесу”, – сказав він під час прес-брифінгу після зустрічі з екс-прем’єром Литовської Республіки Андрюсом Кубілюсом, присвяченої питанням довгострокової фінансової підтримки реформ в Україні.
Україна для завершення четвертого перегляду програми співробітництва і отримання п’ятого траншу Міжнародного валютного фонду має затвердити пенсійну реформу, прискорити приватизацію й показати реальні результати в боротьбі з корупцією. Про це заявив директор із комунікацій МВФ Джеррі Райс на брифінгу у Вашингтоні, передає УНІАН. “З приводу четвертого перегляду – ми очікуємо, що він буде можливий після того, як законодавство, необхідне для перегляду, буде ухвалено”, – сказав Райс. “Ключові питання – пенсійна реформа, кроки щодо прискорення приватизації, конкретні результати в боротьбі з корупцією, вони стануть ключем для того, щоб програма продовжилася”, – сказав він.
Український уряд готовий використовувати вікно можливостей для реалізації спільних проектів з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Як повідомляє в четвер прес-служба Кабінету міністрів, В. Гройсман під час зустрічі з президентом ЄБРР Сумою Чакрабарті підкреслив, що взаємодія українського уряду з ЄБРР – надзвичайно активна, а інтенсивність переговорів свідчить про підвищену увагу до України, тому уряд готовий використовувати це вікно можливостей для реалізації спільних проектів та продовження реформ.
ЕКОНОМІКА.
Українські агровиробники зможуть скористатися додатковими квотами на безмитне постачання окремих видів сільськогосподарської продукції до ЄС з 1 жовтня 2017 року, зернових культур – з 1 січня 2018 року. “Ми очікуємо, що відповідний законодавчий акт (рішення Європарламенту – ІФ) буде опубліковано наприкінці вересня, а набуде чинності він з 1 жовтня 2017 року. Водночас тарифні квоти на зернові буде відкрито з 1 січня 2018 року, оскільки їх застосування потребує ухвалення окремого імплементаційного регламенту Європейської комісії”, – написала на своїй сторінці в соцмережі Facebook заступник міністра економічного розвитку та торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська.
Президент України Петро Порошенко обіцяє бізнесу припинити необґрунтовані обшуки правоохоронцями за умови готовності підозрюваних добровільно віддавати необхідні документи, повідомив президент ІГ “Універ” Тарас Козак за підсумками тригодинної зустрічі глави держави, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і генпрокурора Юрія Луценка з бізнес- асоціаціями. “Стоп “маски-шоу”. Більше такого не буде, якщо бізнес добровільно віддає документи”, – розповів Т. Козак про одну з основних обіцянок влади на зустрічі на своїй сторінці в Facebook. За його словами, відкрито оперативну лінію Служби безпеки України (СБУ) для скарг на незаконні дії силовиків та рейдерські захоплення.
Доходи державного бюджету України зросли за рахунок виведення бізнесу з тіні та боротьби з корупцією, вважає президент України Петро Порошенко. “Різко зросли доходи державного бюджету за рахунок детінізації, за рахунок боротьби з корупцією. Це є яскравим свідченням того, що фінансові, тіньові потоки, які раніше живили корупціонерів і злочинців, на сьогодні, нарешті, заведені до державного бюджету”, – сказав П.Порошенко на зустрічі з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу в Києві в четвер. Як повідомляється на сайті президента, глава держави зазначив, що питома вага ЄС у зовнішній торгівлі України значно зросла, зокрема, у 2009 році вона становила 25%, у 2014 році – 30%, нині – 40%.
У серпні 2017 року платники податків Офісу великих платників податків сплатили до державного бюджету 29,8 млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або 23,7%, більше серпня 2016 року, повідомляє Державна фіскальна служба (ДФС) України на своєму сайті. Згідно з повідомленням, частка податкових платежів від великого бізнесу, що обслуговує Офіс, становила 58% від загального збору податкових платежів у країні. Найбільша частка надходжень від податку на прибуток – 11,7 млрд грн, податку на додану вартість – 8,6 млрд грн, акцизного податку – 5,6 млрд грн, свідчать дані ДФС
Проект державного бюджету на наступний рік не передбачає істотних податкових змін, а саме збільшення податків або зміни ставок. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман на зустрічі з провідними компаніями України, передає “Урядовий портал”. “Ми повинні забезпечити повну передбачуваність для підприємців – ставки податків змінюватися не будуть. Ми зберігаємо за всіма податками постійну систему”, – сказав глава уряду.
Нацбанк України зберігає прогноз репатріації дивідендів у 2017 році на рівні $1,4 млрд, із цієї суми вже репатрійовано $1,1 млрд, повідомив заступник глави центробанку Олег Чурій. Він додав, що репатріація дивідендів традиційно впливає на валютний ринок шляхом збільшення попиту на валюту на початку місяця, оскільки обсяги їх репатріації обмежені $5 млн на місяць, тоді як у другій половині місяця цей чинник різко слабшає.
Національний банк України (НБУ) і Міністерство фінансів близькі до завершення переговорів щодо реструктуризації облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у портфелі центробанку, повідомив заступник глави правління НБУ Олег Чурій на брифінгу в Києві в четвер. “Ми не припиняли цих переговорів. Міністерство фінансів, згідно з Бюджетною резолюцією, має право провести репрофайлінг цього року. На сьогодні переговори – у фінальній стадії. Думаю, найближчим часом ми повідомимо їхні результати”, – сказав він.
РЕФОРМИ.
Президент України Петро Порошенко розраховує на швидке завершення Верховною Радою судової реформи. “Очікую, що наступного тижня ВР завершить судову реформу. Ми не плануємо миритися з несправедливим судочинством, зокрема для бізнесу”, – сказав П. Порошенко на зустрічі з представниками українського та іноземного бізнесу в четвер, наводить його слова прес-секретар Святослав Цеголко в мікроблозі в Твіттері. Глава держави також зазначив, що доходи бюджету зросли завдяки детінізації, боротьбі з корупцією та децентралізації.
Президент України Петро Порошенко вважає, що необхідно прискорити процес створення служби фінансових розслідувань і врегулювати взаємовідносини правоохоронних органів із бізнесом. “Не можуть десяток правоохоронних органів по черзі стукати в двері. Навіть не стукати, а виламувати двері бізнесу. Саме тому теза про створення служби фінансових розслідувань абсолютно назріла”, – сказав він під час зустрічі з представниками українського та іноземного бізнесу. П. Порошенко зазначив, що протягом короткого періоду часу розроблений законопроект має бути запропонований бізнесу для обговорення. Він наголосив, що розгляд і ухвалення закону про службу фінансових розслідувань має відбутися якомога швидше.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Морський торговельний порт “Южний” має намір побудувати новий термінал для імпорту вугілля з-за кордону. Про це йдеться в повідомленні порту. За словами в.о. директора підприємства Віталія Жуковського, майбутній термінал призначений для механізованого розвантаження сипучих вантажів, а саме – коксівного і енергетичного вугілля з-за кордону. Новий термінал буде сприяти збільшенню вантажообігу, підвищенню швидкості обробки суден і відвантаження вугілля вагонами. “У вересні “Южний” планує прийняти для різних вантажовласників 6 суден з енергетичним і коксівним вугіллям, загальним обсягом понад 530 тис. тонн. Всі причали і склади підприємства будуть задіяні в прийомі палива для українських ТЕС і металургійних комбінатів” – заявив в.о. директора.
Верховний Суд України не прийняв у провадження заяву ПАТ “Газпром” про перегляд постанови Вищого господарського суду від 13 липня 2016 року, якою підтверджено рішення судів нижчих інстанцій про накладення штрафу Антимонопольним комітетом України (АМКУ) на російську компанію в розмірі 85,966 млрд грн. “Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява не обґрунтована доданими до неї доказами. Відповідно до статті 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою”, – йдеться в постанові ВСУ від 13 вересня 2017 року.
СААКАШВІЛІ.
Cоратнику екс-голови Одеської облдержадміністрації Міхеіла Саакашвілі, члену партії “Рух нових сил” Давиду Сакварелідзе повідомлено про підозру в здійсненні низки правопорушень у зв’язку з подіями на українсько-польському кордоні 10 вересня. Згідно з онлайн-трансляцією, запущеною в четвер на сторінці Д.Сакварелідзе в соцмережі Facebook, представник правоохоронних органів прибув до політика під час його обіду в одному із закладів громадського харчування у Львові. Правоохоронець зачитав підозру Д.Сакварелідзе у присутності його адвоката та прибічників. Згідно з озвученою правоохоронцем інформацією, Д.Сакварелідзе підозрюють у здійсненні правопорушень, передбачених ст. 293 (групове порушення громадського порядку), ст. 332 (незаконне переправлення людей через державний кордон), ч. 2 ст. 342 (опір працівникові правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
Кияни негативно поставилися до дій і силових органів, і лідера партії “Рух нових сил”, екс-голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіла Саакашвілі та його прибічників у ситуації з перетином українського кордону, свідчать результати опитування, проведеного Центром досліджень і комунікацій Active Group. Опитування засвідчило, що дії М.Саакашвілі на пункті пропуску “Шегині” схвалює лише менш ніж третина респондентів: 12,3% опитаних повністю схвалюють, 11,1% – швидше схвалюють, 23,2% респондентів повністю підтримують дії силових органів у тій ситуації і 16,5% – частково.
Щодо 69 осіб, які перетнули держкордон разом з Міхеілом Саакашвілі, складено протоколи про адміністративні порушення. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на прес-секретаря Державної прикордонної служби Олега Слободяна. “На сьогодні є протоколи на 69 осіб. Це ті, хто ідентифікований”, – заявив він у четвер. Слободян нагадав, що 14 учасників подій, в основному представники ЗМІ, повернулися до пункту пропуску, де підписали відповідні протоколи.
