Лауреат Нобелівської премії по літературі (2009 р.) Герта Мюллер підтримала Україну.
La Repubblica:
“Те, що відбувається в Україні, жахливо. Вже перший крок – анексія Криму – був неприйнятний. Але дестабілізація найбагатішого регіону України триває, – говорить письменниця. – Путін веде антифашистську пропаганду, але його цінності характерні для ультраправих. Він всюди бачить ворогів, тому що кожен диктатор потребує ворогів, щоб мати можливість виправдовувати порушення прав людини. Путін – фахівець з дестабілізації: у нього є підготовлені співробітники, він виховує сепаратистів.
По суті, він не хоче привласнювати Україну – він усього лише хоче дестабілізувати її настільки, щоб вона не могла вступити в ЄС. Це бридко”, – переконана Герта Мюллер.
“Якби була розпочата громадська дискусія про те, чим був сталінізм, якби насправді відкрито було сказано, що Сталін був масовим вбивцею, Путін не мав би можливості діяти так, як зараз, – відмічає Мюллер. – Був момент, коли ми думали, що з перебудовою і гласністю росіяни перемогли ідеологію. Велика країна була розділена на безліч дрібних частин, і здавалося, що так буде краще. Але сьогодні ідея Великої Країни знову актуальна, як раніше. Річ у тому, що Путін хворий на минуле. Все те, що відбувається в Україні, – це біль, який виходить від його радянських фантазмів”. “Путіна сьогодні високо цінують: хіба це не сумно? – продовжує письменниця. – Мене найбільше дивує, наприклад, те, що в східній Німеччині багато хто говорить, що розуміють Путіна. Це ганебно. «Стіна» впала, тепер у них є усе, права. Вихідці зі сходу мають бути на стороні України. Я шаленію, коли люди з колишнього ГДР забувають, яким було життя при диктатурі. Усі хочуть бігти від диктатури. Ніхто не хоче бути в цій Євразійській імперії, де командує Путін”, – заявляє письменниця.
(друкована версія, відсутня в онлайні без передплати).
www.repubblica.it
Зовнішньополітичні тренди: Путін сприяє охолодженню взаємин ЄС та Німеччини та активізується в зоні впливу США – Латинській Америці.
Шпигунський скандал між Німеччиною та США може стати причиною розриву стосунків між цими країнами.
Time:
Путін постійно намагається вбити клин між західними країнами, змусити країни НАТО підозрювати один одного в шпигунстві і, зрештою, підірвати довіру, на якій грунтується альянс. “Реакція Німеччини на останній шпигунський скандал за участю США, здається, вже допомогла досягти чогось такого, і, якщо це приведе до розриву їх стосунків, Путін зможе дозволити собі посміятися”, – робить висновок Шустер. “Інформація, здобута в ході цього передбачуваного шпигунства, сміхотворна”, – говорилося в заяві глави МВС Німеччини Томаса де Мезьєра. Міністр фінансів Вольфганг Шойбле, у свою чергу, заявив журналістам, що канцлера Ангелу Меркель ця звістка “не порадувала”. “Не порадувало вона і дипкорпус у Вашингтоні, – вважає Шустер. – Тоді як Захід зійшовся в найсерйознішій суперечці з Росією з часів холодної війни, США і Європа сильніші, ніж коли-небудь, потребують єдиного фронту проти Кремля”.
time.com
Справжньою провиною з боку США є не стільки шпигунство, скільки погана його організація
.The Wall Street Journal:
Журналісти вимагають розгляду з цих питань в Конгресі і ставлять питання, “чому навіть наші друзі тепер вважають, що вони можуть вигнати представника США і нічим за це не поплатитися”.
online.wsj.com
Ангела Меркель повинна змінити своє ставлення до Едварда Сноудена і запропонувати йому політичний притулок.
Süddeutsche Zeitung
www.sueddeutsche.de
Колишній міністр оборони Німеччини Карл Теодор цу Гуттенберг написав в газеті Bild про те, що Барак Обама ризикує викликати сплеск антиамериканських настроїв в Німеччині. За словами політика, якщо американський президент не змінить “свої політичні звички” і не перестане “стояти осторонь і посміхатися”, він ризикує увійти до історії як людина, через яку на трансатлантичній дружбі був поставлений хрест.
Bild:
www.bild.de
США і Німеччина знаходяться “на порозі дипломатичної війни”
Frankfurter Allgemeine Zeitung
www.faz.net
США знову принизили Німеччину. “Гірка правда полягає в тому, що стосунки між нами і США нагадує стосунки собаки і її хазяїна”.
Spiegel.
www.spiegel.de
Експерт з Інституту у міжнародних справах і проблемах безпеки Німеччини Марсель Діков в інтерв’ю The Local назвав рішення вислати з країни співробітника розвідки, що таємно працював на США, “безпрецедентним в американо-германських стосунках”. При цьому він відмітив, що в довготривалій перспективі ці стосунки не постраждають.
The Local
www.thelocal.de
В ході шестиденного турне по Латинській Америці російський лідер “спробує зміцнити підтримку своєї нової готовності вступати в конфронтацію із Заходом на глобальній арені”.
The Times:
Саме зустріч Путіна з Фіделем – “революціонером, який більше півстоліття обливає презирством американський вплив у світі”, – здобуде найбільший резонанс.
www.thetimes.co.uk
Візит Путіна на Кубу співпав з поєдинком за контроль над Україною, продовжує газета. “Схоже, інтервенція північноамериканської дипломатії на “задньому дворі” Росії поєднується з поступовим проникненням Москви в “підсобне приміщення” США – в Латинську Америку, де при владі перебувають ліві, а конкретно на Кубу, від якої 145 км до узбережжя Флоріди”.
El Pais:
На Кубі Путін зустрінеться з нинішнім главою держави Раулем Кастро і його братом Фіделем – головними героями епохи, коли Куба була ключовою постаттю в стратегічній “партії в шахи” США і СРСР, відмічає видання. Днями Росія списала Кубі 90% боргу перед СРСР – близько 26 млрд. євро.
internacional.elpais.com
Під час візиту до Аргентини Путін прагнутиме до ядерної угоди.
La Nacion:
Козирна карта Путіна – підписання з Аргентиною амбітного договору у сфері ядерної енергетики і можливість розширення двосторонніх комерційних стосунків, пише газета.”Крім того, візит російського президента – результат широкого взаєморозуміння, якого зуміли добитися Путін і Кіршнер”, – пише газета. При голосуванні в Генассамблее ООН, де більшість виступила проти намірів Москви стосовно України, Аргентина утрималася. “У свою чергу, Кремль підтримав претензії Аргентини на суверенітет над Мальвінськими островами”, – говориться в статті.
www.lanacion.com.ar
За інтересом Китаю і Росії до Аргентини стоїть велетенське родовище Вака Муерта у віддаленій Патагонії, а Буенос-Айрес відчайдушно потребує іноземних інвестицій на освоєння других за величиною у світі балансових запасів сланцевого газу і четвертих за величиною – сланцевою нафтою
www.ft.com
Ситуація навколо ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС загострюється: Росія шукає приводи заблокувати угоду, Брюссель пропонує (поки що неофіційно) Україні ратифікувати Угоду першою.
Американці вважають, що ЄС вмовляє Росію перестати боятись угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
The Wall Street Journal:
Згідно досягненої в п’ятницю домовленості Росія представить список, у якому детально визначиться щодо своїх занепокоєнь та «потенційних ризиків», до 20 липня 2014 року. Очікується, що на підставі цього документу технічні експерти мають підготувати «попередній звіт» до 1 вересня 2014 року. Міністри ЄС, Росії та України зустрінуться знову 12 вересня для того, що узгодити спірні питання. Міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив, що після п’ятничних перемовин він сподівається, що угода про Асоціацію не набуде чинності до того, як переговори будуть закінчені у вересні.
online.wsj.com
Росія на переговорах у Брюсселі з ЄС та Україною щодо торгових аспектів Угоди про асоціацію Києва з ЄС «шукає нових вето на українську євроінтеграцію».
EUObserver попереджає, що у п’ятницю Український дипломат заявив виданню, що «це є ще одним яскравим доказом реальних намірів Росії щодо України». А неназвана офіційна особа з ЄС наголосила, що в Брюсселі й надалі проти будь-яких вето Росії щодо відносин ЄС із Україною. Цей же дипломат також додав EUObserver: «Не впевнений, що ми зможемо поширити будь-який спільний документ після цієї зустрічі». Видання також нагадує, що у разі обіцяної Порошенком швидкої ратифікації Угоди з ЄС Верховною Радою, вона може негайно набути чинності, не чекаючи її ратифікації всіма 28 членами ЄС.
euobserver.com
Новий лідер України робить успіхи у відновленні контролю над східними областями країни, які були захоплені підтримуваними Росією повстанцями, але він не отримує допомоги ні від США, ні від ЄС.
The Washington Post:
“Якщо Путіна і застала зненацька сміливість Порошенка, то безладність ЄС і США тільки заохотять його, – нарікає видання. – У кінці червня союзники пообіцяли ввести жорсткі санкції проти Росії, якщо Москва негайно не припинить підтримувати повстанців. Пройшли два тижні, але обіцяні “секторальні” санкції проти галузей російської економіки так і не були введені, хоча західні країни згодні з тим, що Путін не виконав жодної з їх умов”, – говориться в публікації. США мають право ввести руйнівні санкції проти Росії і в односторонньому порядку, особливо в області банківської системи. Якщо український уряд здатний діяти без дозволу Франції і Німеччини, то і США здатні”.
www.washingtonpost.com
Путін й надалі стоїть на тому, як пише видання з Лондона, щоб «руйнаціями, хаосом, безладами, жертвами… зробити реінтеграцію Донбасу до складу України неможливою».
Economist
Британський тижневик закликає Захід підтримати обіцянку президента України Петра Порошенка про терпіння Києва щодо Донецька «подвоєним нарощуванням санкцій проти Кремля». Видання переконане, що мета санкцій Заходу – це змусити Путіна відступити на сході України, де він продовжує підтримувати сепаратистів та озброювати їх.
Наслідки мовчання Заходу посилюють трагедію України, яка може й надалі розширюватися, вважає лондонський Economist.
www.economist.com
Міністр І.Клімкін намагається пояснити німцям, з яких причин перемовини між Києвом та сепаратистами дещо ускладнені.
Frankfurter Allgemeine Zeitung подає інтерв’ю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. На питання щодо реакції української сторони на ініціативи німецького міністра закордонних справ щодо проведення переговорів із сепаратистами Павло Клімкін відповів, що українська сторона не полишає спроб домовитись із сепаратистами, проте, з їх вини навіть проведення відео-конференції видається проблематичним. Міністр наголосив, що українська влада не підтримує прямих контактів із міністром оборони ДНР Ігорем Стрєлковим, однак контакти здійснюються на рівні самопроголошеного прем’єр-міністр Олександра Бородая.
Клімкін відзначив успіхи української армії у звільненні Слов’янська та Краматорська, заявивши, що «із приходом військових у містах відновилось постачання води та електрики». Українська влада не несе загрози ідентичності чи мовним правам російськомовних українців. «Ми готові заплатити за наше європейське майбутнє. І ми платимо за те, що хочемо бути вільними», – заявив міністр.
www.faz.net
9 липня у Відні уповноважений МЗС РФ з прав людини, демократії і верховенству права Костянтин Долгов представив “Білу книгу” – збірка свідчень і публікацій російської і іноземної преси, яка, за задумом укладачів, повинна ілюструвати “злочинне застосування [київською владою] сили” на сході України.
Die Presse:
diepresse.com
