Огляд ЗМІ за 20 вересня 2017

ВИСНОВКИ

Петро Порошенко закликав ООН ввести миротворчу місію на Донбас без участі Росії по всій тимчасово непідконтрольній території, на кордоні із РФ. Він нагадав, що Україна навіть у час війни бере участь у миротворчих місіях ООН, а «сьогодні і нам настав час спертися на миротворче плече ООН». Також Порошенко презентував в ООН власну ініціативу з створення «друзів деокупації Криму». «Я розраховую на підтримку ваших делегацій ініціатив України для забезпечення дотримання прав людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема щодо відповідної резолюції ГА ООН», – зазначив Порошенко. Петро Порошенко також заявив про повну підтримку Києвом зусиль щодо всеосяжного реформування ООН. Також президент закликав ООН розслідувати можливу зовнішню допомогу КНДР для розробки ядерних і ракетних програм.

Віце-президент США Майк Пенс заявив, що Росія продовжує ставити під загрозу суверенітети сусідів у Східній Європі. Президент Литви Даля Грибаускайте наголосила, що Росія, будучи постійним членом Ради безпеки ООН, регулярно не виконує своїх зобов’язань щодо підтримки миру та порушує статут ООН, напавши на Грузію, анексувавши Крим і беручи безпосередню участь у війні на сході України. «Увага світу наразі прикута до Північної Кореї та Сирії, але ті самі методи шантажу, погроз і агресії застосовує Росія в Україні та вздовж східного кордону НАТО», – сказала вона.

Аян Бейтсон на сторінках Washington post пише, що миротворча місія може потенційно розвести сторони конфлікту і додати сили спостерігачам ОБСЄ. Миротворці не закінчать війну, але вони можуть покращити життя сотень тисяч людей, змусивши сторони дотримуватися перемир’я.

Екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що приєднання України до Митного союзу ЄС має стати наступним євроінтеграційним кроком країни, на який знадобиться 7-10 років. На думку Расмуссена, укладанню угоди з Митним союзом ЄС має передувати повна реалізація Угоди про асоціацію, на це знадобиться певний час. А вступ України у Митний союз ЄС може стати не лише новим євроінтеграційним щаблем, але й тією метою, яка стимулюватиме продовження реформ в країні. При цьому Україні не варто зосереджуватись лише на вступі до Митного союзу, найкращим рішенням буде одночасний або наближений у часі рух, спрямований на приєднання до Митного та Енергетичного союзів, вважає політик.

Заступник міністра фінансів Юрій Буца повідомив, що основними покупцями нових 15-річних єврооблігацій України на 3 мільярди доларів виступили інвестори з США (46%) і Великобританії (36%).Заступник голови Мінфіну додав, що пікова сума заявок в книзі становила 9,5 млрд доларів від близько 350 інвесторів. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає правильним дії Мінфіну із виходом на зовнішній ринок запозичень. Він також наголошує, що вигідне розміщення євробондів Україною здебільшого сприяла ситуація на ринку інвестицій, ніж реальні досягнення України. Проте, на його думку, Мінфін правильно зробив, що відчув подібну тенденцію на ринку і вміло скористався цим. Він також висловив занепокоєння, що відсутність гострої необхідності грошей від МВФ може привести до зниження темпу реформ в Україні, що вкрай згубно для держави.

Депутати Верховної Ради розглянули 2353 поправки до законопроекту 6232 про внесення змін до низки кодексів, який впроваджує судову реформу. Депутатам лишилося розглянути ще 2031 поправку до проекту закону. Володимир Гройсман заявляє, що у Верховній Раді зумисно повільно розглядають законопроект №6232, щоб не встигнути ухвалити вчасно пенсійну реформу. «Я наголошую, що штучне затягування – це злочин по відношенню до українських пенсіонерів, які роками чекають можливості отримати вищі пенсії», – заявив Гройсман. Парламентський кореспондент Ярослав Конощук повідомляє, що депутати гальмують реформу з різних причин: одні бояться, що законопроект зробить суди «закритими», деякі невдоволені тим, що Луценко анонсував нові подання у ВР на депутатів, тому хочуть для себе гарантій безпеки.

Transparency International закликає українську владу створити незалежний антикорупційний суд, а не палату в існуючій системі. В організації нагадали, що створення відповідного органу є серед зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. Юрій Луценко навпаки наголосив на необхідності створення антикорупційних палат у вже існуючих судах. «Витрачати час на створення окремого антикорупційного суду неприпустимо, як того вимагають окремі політики», – заявив Луценко. Державний міністр Великобританії у справах Європи та Америки Алан Дункан заявив, що Україні необхідний антикорупційний суд, а у Європі їх немає тому, що «в нас немає схожих проблем з корупцією, як в Україні, чи не так?»

Керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив, що рішення незалежних членів наглядової ради НАК  про відставку є остаточним. За його словами, це рішення, зокрема, може спричинити проблеми з залученням компанією кредитів у міжнародних фінансових організацій. Деякі експерти вважають, що заява про відставку незалежних членів награди не випадково була оприлюднена за день до засідання конкурсної комісії з відбору незалежного члена НР «Нафтогазу», на якій, по інформації ЗМІ, мав бути обраний Ігор Мітюков, якого відносять до Кабміну. Експерт Дмитро Рясний вважає, що Коболєв вдало скористався поїздкою Порошенка у Штати, якому перед переговорами із Трампом  не потрібні тривожні сигнали з України. Засідання конкурсною комісії так і не відбулося. Володимир Гройсман заявив, що НР «Нафтогазу» буде оновлена, «щоб залучити в наглядову раду максимально якісні кадри для продовження цієї надважливої, серйозної та системної реформи». Він також звинуватив «Нафтогаз» у монопольному становищі на ринку та пообіцяв прискорення реформи НАКу, що включає у себе анбандлінг та удосконалення корпоративного керування компанією.

У ЄБРР зазначають, що склалася така ситуація, в якій у незалежних членів наглядової ради НАК, на їхню думку, не залишилося іншого вибору, окрім як піти у відставку. Там також закликають надолужити відставання в трансформації НАК «Нафтогаз України». Посольство Великобританії в Україні висловило занепокоєння відставкою двох членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України» і заявило про перешкоди для перетворення «Нафтогазу» на прибутковий державний актив. При цьому в посольстві заявляють про фактичне перешкоджання для реалізації потенціалу і перетворення «Нафтогазу» «на прибутковий стратегічний державний актив».

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик доручив у 10-денний термін розслідувати причини невиконання НАК “Нафтогаз України” плану дій з передачі активів і ресурсів в ПАТ “Магістральні газопроводи України”. Насалик також доручив розслідувати “проведення НАК власного анбандлінгу, який суперечить рішення уряду і СЕС”.

Віце-президент ЄК з питань енергетичного союзу Марош Шефчович заявив, що Євросоюз має намір докласти максимум зусиль для збереження транзитного газового маршруту через Україну після 2019 року, але очікує від Києва прогресу в анбандлінгу «Нафтогазу». За його словами, анбандлінг має сприяти більшій конкурентності, буде корисний для економіки й дасть змогу збільшити функціональність енергосистеми. Марош Шефчович також заявив, що ЄК пропонує своє посередництво в переговорах Росії та України з питання транспортування російського газу через Україну після закінчення контракту «Нафтогазу» та «Газпрому» у 2019 році.

У Європейському Енергоспівтоваристві заявили, що плани уряду внести ПАТ “Магістральні газопроводи України” в список держкомпаній, які не підлягають приватизації, роблять неможливим залучення зовнішніх інвестицій в підтримку і розвиток газотранспортної системи України. Секретаріат ЕС вважає останні кроки уряду загрозою для майбутнього України як транзитера природного газу до Європи.

НАК “Нафтогаз України” та шість її дочірніх компаній подали до сформованого при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі суду позовну заяву про відшкодування збитків, завданих незаконним захопленням Російською Федерацією активів групи в АР Крим. Наразі збитки групи “Нафтогаз” унаслідок окупації Криму експерти оцінюють у суму близько $5 млрд, а ухвалення судом рішення у справі очікується до кінця 2018 року.

Андрій Коболєв заявив, що Україна в 2020 році зможе отримати не менше $10 млрд за рахунок IPO НАК “Нафтогаз України” і біржового продажу 15% акцій компанії за успішного завершення її реформування. Коболєв уточнив, що ця цифра не належить до ГТС, оскільки передбачається її відділення від “Нафтогазу України”. Коболєв також повідомив, що СБУ заблокувала призначення головою ПАТ “Укртрансгаз” Павла Юзефа Станчака.

«Економічна правда» повідомляє, що “Центренерго” платить “подвійну” ціну за транспортно-експедиційне обслуговування американського вугілля компанії, яку на ринку пов’язують із “вугільним смотрящим” Віталієм Кропачевим. Зокрема, за даними системи ProZorro, у червні цього року, відбувся тендер на транспортно-експедиційне обслуговування 700 тис тонн імпортного вугілля в українських портах Чорного моря. Ціна угоди становила 156,73 млн грн, що у перерахунку становить близько 8,5 дол за тонну. За даними опитаних ЕП учасників ринку, відповідна ціна майже удвічі перевищує ринкові тарифи. Так, за даними інших експедиторських компаній, середня ціна на послуги з обробки вантажів у портах становить 4,2 – 5 дол за тонну.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Виступ Порошенка на Генасамблеї ООН (315 публікацій у ЗМІ)
  • Луценко назвав основну версію слідства у справі про пожежу у дитячому таборі “Вікторія” (304 публікації у ЗМІ)
  • Лукашенко офіційно завершив воєнні навчання “Захід-2017” (212 публікацій у ЗМІ)
  • Рішення щодо летальної зброї для України може бути упродовж кількох тижнів – конгресмен США (59 новин)
  • Демарш наглядової ради Нафтогазу. Що все це означає (55 новин)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Україна потребує допомоги миротворців Організації об’єднаних націй (ООН) через розв’язану в 2014 році збройну агресію Російської Федерації проти України, заявив глава Української держави Петро Порошенко. “Наші (українські – ІФ)” блакитні каски “брали участь в операціях ООН у всьому світі. У багатьох випадках вони були головним гравцем, який дозволив досягти миру – і на Балканах, і в Африці. … Сьогодні і нам настав час спертися на миротворче плече ООН”, – заявив П. Порошенко, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН у середу в Нью-Йорку.

Президент України Петро Порошенко закликає Раду безпеки ООН розмістити миротворців на Донбасі в якомога більш стислі терміни. “Я хочу знову повторити своє прохання на адресу Ради – розгорнути миротворців на Донбасі – що швидше, то краще”, – сказав П. Порошенко під час дебатів Ради Безпеки ООН у четвер у Нью-Йорку.

Президент України Петро Порошенко заявив, що мандат миротворчої місії ООН має поширюватися на всю окуповану територію Донбасу, зокрема українсько-російський кордон, а серед миротворців не можуть бути представники країни-агресора. “Переконані, що повноцінна миротворча операція ООН є єдиним ефективним рішенням для деескалації, захисту народу України і для наближення нас до політичного врегулювання. Миротворці та їхній мандат мають покривати всю окуповану територію, зокрема російсько-український державний кордон. Це обов’язкова умова”, – сказав П. Порошенко, виступаючи на загальних дебатах 72-ої сесії Генасамблеї ООН у середу в Нью-Йорку.

Президент України Петро Порошенко закликав країни-учасниці ООН посилити міжнародний режим деокупації Криму та створити міжнародну “групу друзів українського Криму” для координації дій. “Ми повинні посилити міжнародний режим деокупації Криму. Той факт, що на найвищому міжнародному рівні – Генеральна Асамблея ООН визнала Росію як окупаційну державу – доводить, що ми на правильному шляху. Настав час створити міжнародну групу друзів українському Криму для сприяння координації наших спільних кроків і дій “, – сказав президент, виступаючи на загальних дебатах 72-ої сесії Генасамблеї ООН у середу в Нью-Йорку.

Президент України Петро Порошенко зустрівся з віце-президентом США Майком Пенсом перед засіданням Ради безпеки ООН в Нью-Йорку (США), повідомляє прес-секретар глави Української держави Святослав Цеголко. “США підтримують Україну. Дуже позитивна зустріч з віце-президентом США Майком Пенсом і представником США в ООН Ніккі Гейлі перед засіданням Ради безпеки ООН з питань миротворчих операцій”, – написав С. Цеголко на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук в середу.

Президент України Петро Порошенко заявляє про повну підтримку Києвом зусиль генерального секретаря Ради безпеки ООН Антоніу Гутерріша щодо всеосяжного реформування ООН. “Ми вітаємо і повністю підтримуємо зусилля генерального секретаря щодо розробки та здійснення ефективної та жорсткої системи для реформування ООН”, – заявив П. Порошенко, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН в середу в Нью-Йорку. Президент України зазначив: щоб бути в курсі непередбачуваного світу, зусилля ООН з підтримання миру вкрай потребують реформи – як і вся система ООН.

Президент України Петро Порошенко закликає Раду безпеки ООН детально розслідувати можливу зовнішню допомогу КНДР для розробки ядерних і ракетних програм. “Дозвольте мені підтвердити заклик України до Ради безпеки ООН провести детальне розслідування по розробці ядерних і ракетних програм Північної Кореї з метою виявлення будь-якої можливої ​​зовнішньої допомоги Пхеньяну в цій сфері”, – сказав президент, виступаючи на загальних дебатах 72-ї сесії Генасамблеї ООН в середу у Нью Йорку.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі з комісаром ЄС із питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом висловив йому подяку за послідовну санкційну політику ЄС щодо РФ і повідомив про останні тенденції розвитку безпекової ситуації на Донбасі. Як повідомляється на офіційному сайті МЗС України, зустріч П. Клімкіна з Й. Ганом відбулася у вівторок у рамках візиту глави українського зовнішньополітичного відомства до Нью-Йорка для участі в дебатах 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.

Росія продовжує ставити під загрозу суверенітети сусідів у Східній Європі, заявив віце-президент США Майк Пенс в середу. “У Східній Європі Росія продовжує загрожувати суверенітету сусідів, прагнучи зміни міжнародних кордонів”, – сказав він, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН. “Як президент Трамп зазначив напередодні, ми знову стоїмо перед тими, хто загрожує нам хаосом, сум’яттям і терором, а також прагне підірвати суверенітет, процвітання і безпеку, – те, що президент називає основами світу”, – заявив віце-президент США.

Президент Литви Даля Грибаускайте, виступаючи на 72-й сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, заявила, що Росія, будучи постійним членом Ради безпеки ООН, регулярно не виконує своїх зобов’язань щодо підтримки миру та порушує статут ООН, напавши на Грузію, анексувавши Крим і беручи безпосередню участь у війні на сході України. Д. Грибаускайте зазначила, що РФ діє стосовно України методами шантажу, погроз і агресії. “Увага світу наразі прикута до Північної Кореї та Сирії, але ті самі методи шантажу, погроз і агресії застосовує Росія в Україні та вздовж східного кордону НАТО”, – сказала вона. Крім того, литовський президент закликала міжнародну спільноту до згуртованості перед обличчям агресора.

Приєднання України до Митного союзу ЄС має стати наступним євроінтеграційним кроком країни, на який знадобиться 7-10 років, заявив в інтерв’ю DT.UA екс-генеральний секретар НАТО та колишній прем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен. На думку Расмуссена, укладанню угоди з Митним союзом ЄС має передувати повна реалізація Угоди про асоціацію, на це знадобиться певний час. А вступ України у Митний союз ЄС може стати не лише новим євроінтеграційним щаблем, але й тією метою, яка стимулюватиме продовження реформ в країні.

ЕКОНОМІКА.

Економічне зростання за підсумками 2017 року може перевищити прогноз Національного банку України (НБУ), оприлюднений в інфляційному звіті за липень 2017 року, зазначається в повідомленні НБУ. “Загалом, поточна динаміка показників реального сектора і результати першого півріччя 2017 року свідчать про збільшення ймовірності того, що економічне зростання за підсумками 2017 перевищить прогноз Національного банку (1,6% р/р), оприлюднений в інфляційному звіті за липень 2017 року» , – йдеться в повідомленні.

Основними покупцями нових 15-річних єврооблігацій України на 3 мільярди доларів виступили інвестори з США (46%) і Великобританії (36%). Про повідомив заступник міністра фінансів Юрій Буца на своїй сторінці у Facebook. “Фінальна алокація відбулася серед близько 300 інвесторів, з яких 78% – asset managers, 15% – хедж фонди. 46% алокації – інвестори з США, 36% – Великобританія, 16% – континентальна Європа”, – написав він. Заступник голови Мінфіну додав, що пікова сума заявок в книзі становила 9,5 млрд доларів від близько 350 інвесторів.

РЕФОРМИ.

Депутати Верховної Ради розглянули 2353 поправки до законопроекту 6232 про внесення змін до низки кодексів, який впроваджує судову реформу. Про це повідомляє прес-служба парламенту у Twitter. “Три дні, 2353 правок розглянуто”, – кажуть там. За даними ВР, депутатам лишилося розглянути ще 2031 поправку до проекту закону. Спікер Андрій Парубій закрив пленарне засідання Ради в середу, подальший розгляд поправок буде продовжено у четвер, 21 вересня.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що у Верховній Раді зумисно повільно розглядають законопроект №6232, щоб не встигнути ухвалити вчасно пенсійну реформу. “Я вважаю надзвичайно важливим, щоб ця реформа була прийнята уже цього тижня. Завтра залишається останній день сесійний повноцінний роботи парламенту цього тижня”, – сказав він, відкриваючи засідання Кабінету міністрів 20 вересня. “І мені доходять сигнали, що йде штучне затягування деякими політичними силами судової реформи для того, щоб зробити неможливим прийняття пенсійної реформи. Вдумайтеся: штучно затягувати роботу парламенту, щоб українські пенсіонери не змогли отримати підвищені пенсії в жовтні!”, – заявив Гройсман.

Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку електронного урядування в Україні на період до 2020 року, яка передбачає запровадження системи мобільної ідентифікації MobileID до кінця 2017 року. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу. “До кінця 2018 року ми запровадимо онлайн загалом близько 100 найпопулярніших послуг для громадян і бізнесу”, – сказав голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко під час засідання.

Кабінет Міністрів на засіданні в середу схвалив законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. “Найбільше від застосування цієї конвенції виграють наші виробники. Представники індустрій зможуть закуповувати сировину і комплектуючі в країнах Європейської асоціації вільної торгівлі, країнах Середземномор’я, а готову продукцію продавати в ЄС, зберігаючи статус преференційного походження. Це означає, що під час імпорту отримають понижені митні ставки або зможуть експортувати товари без сплати мита”, – сказав перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, представляючи законопроект.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Міжнародна організація Transparency International закликає українську владу створити незалежний антикорупційний суд, а не палату в існуючій системі. Про це йдеться в заяві на сайті TI. В організації нагадали, що створення відповідного органу є серед зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. “Тільки це посилить зусилля країни у боротьбі з корупцією”, – наголошується в заяві. В Transparency International вважають, що створення антикорупційної палати в рамках існуючої судової системи України, яку запропонував днями президент Петро Порошенко, не принесе жодної користі, оскільки люди не довіряють нинішній судовій владі, не вірять у її здатності впоратися з цим завданням, адже існуючі судді розчарували їх.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко наголосив на необхідності створення антикорупційних палат у вже існуючих судах. Про це повідомила прес-служба ГПУ, посилаючись на його слова під час засідання Парламентського Комітету Асоціації між Україною та ЄС в Дніпровській ОДА. “Генпрокурор вчергове наголосив на необхідності створення антикорупційних палат у вже існуючих судах, що прискорить процес покарання корупціонерів”, – сказано в повідомленні. Зазначається, що Луценко наголосив на тому, що “усі суди в Україні мають бути антикорупційними”. “Тут я погоджуюся із тезами і Порошенка, і Керрі. Але витрачати час на створення окремого антикорупційного суду неприпустимо, як того вимагають окремі політики”, – процитувала Луценка прес-служба.

Національне антикорупційне бюро України розпочало кримінальне провадження щодо розслідування можливої корупції в діях колишнього голови Адміністрації президента (часів Віктора Януковича), нині – народного депутата від фракції “Опозиційний блок” Сергія Льовочкіна, повідомив керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак. “Врешті-решт учора завдяки гласності НАБУ відкрило справу щодо розслідування корупційних діянь Сергія Льовочкіна”, – заявив він із трибуни парламенту на пленарному засіданні в середу.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Вартість скрапленого газу СПБТ ПАТ “Укргазвидобування” на аукціоні на Українській енергетичній біржі (УЕБ) в середу знизилася 21,8-26,3% в порівнянні з попереднім аукціоном 6 вересня. За повідомленням біржі, середньозважена ціна на СПБТ впала з 21,7-23,47 тис. грн за тонну до 17,3-17,65 тис. грн, а максимальна ціна становила 18 тис. грн. УЕБ також повідомляє, що скраплений газ ПБА також подешевшав: його середньозважена ціна впала на 24,8% – до 17,65 тис. грн за тонну за діапазону цін від 17,5 до 18 тис. грн за тонну.

Акціонери ПАТ “Укртранснафта” вирішили направити нерозподілений прибуток минулих років у розмірі 2 млрд 662,585 млн грн на виплату дивідендів. Згідно з повідомленням “Укртранснафти” в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення прийнято на загальних зборах компанії 14 вересня 2017 року. Зокрема, 1,5 млрд грн мають бути спрямовані на виплату дивідендів до 30 вересня, ще 1 млрд 162,585 млн грн – до 15 грудня 2017 року.

Рішення незалежних членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України” про відставку є остаточним, повідомив голова правління компанії Андрій Коболєв. “Моя телефонна розмова з кожним із них підтвердила, що це рішення остаточне”, – сказав він на прес-конференції в Києві в середу. За його словами, це рішення, зокрема, може спричинити проблеми з залученням компанією кредитів у міжнародних фінансових організацій (МФО).

НАК “Нафтогаз” має бути демонополізовано, а до цього він має утриматися від спроб впливу на ціни, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів у Києві в середу. “Монополії завжди намагаються використати своє становище, щоб необґрунтовано підвищувати ціни, підвищувати витрати. Я не допущу, щоб будь-яка монополія необґрунтовано хоч якось наближалася до коригування цін на газ у нашій країні”, – сказав він.

Рішення незалежних членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України” про відставку є остаточним, повідомив голова правління компанії Андрій Коболєв. “Моя телефонна розмова з кожним із них підтвердила, що це рішення остаточне”, – сказав він на прес-конференції в Києві в середу. За його словами, це рішення, зокрема, може спричинити проблеми з залученням компанією кредитів у міжнародних фінансових організацій (МФО).

НАК “Нафтогаз” має бути демонополізовано, а до цього він має утриматися від спроб впливу на ціни, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів у Києві в середу. “Монополії завжди намагаються використати своє становище, щоб необґрунтовано підвищувати ціни, підвищувати витрати. Я не допущу, щоб будь-яка монополія необґрунтовано хоч якось наближалася до коригування цін на газ у нашій країні”, – сказав він. Днем раніше “Нафтогаз” заявив про намір усіх незалежних членів наглядової ради компанії подати у відставку через політичне втручання. У НАК нагадали, що незалежні члени НР ще у квітні вказували на невиконання урядом Плану реформування корпоративного управління компанії, проте відтоді прогресу в цьому питанні немає, а замість нього посилилося політичне втручання.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) закликає надолужити відставання в трансформації НАК “Нафтогаз України” і вважає, що Україна не може собі дозволити подальше зволікання в реалізації реформ. “Другий етап трансформації “Нафтогазу” мав розпочатися вже давно. Ефективне управління надало можливість цій компанії повернутися до прибутковості і усунути значні можливості для корупції. Тепер настав час зібратися і рухатися далі шляхом реформ”, – йдеться в повідомленні банку. ЄБРР з жалем зазначає, що склалася така ситуація, в якій у незалежних членів наглядової ради НАК, на їхню думку, не залишилося іншого вибору, окрім як піти у відставку.

Посольство Великобританії в Україні висловлює занепокоєння відставкою двох членів наглядової ради НАК “Нафтогаз України” і заявляє про перешкоди для перетворення “Нафтогазу” на прибутковий державний актив. “Ми занепокоєні звільненням двох членів Наглядової ради НАК” Нафтогаз України “, включно з його головою. Ми вважаємо цих людей досвідченими незалежними професіоналами, налаштованими на реформування Нафтогазу”, – йдеться в заяві посольства, опублікованій на його сторінці в соцмережі Facebook у середу. У посольстві зазначають, що до звільнення співробітників наглядова рада була ефективною, зокрема, у створенні ключових комітетів, прийнятті рішень щодо кадрових призначень, створення чіткої системи внутрішнього контролю і розробки інтегральної стратегії НАК, що закладає основу для майбутнього успіху компанії і її підрозділів.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик доручив у 10-денний термін розслідувати причини невиконання НАК “Нафтогаз України” плану дій з передачі активів і ресурсів в ПАТ “Магістральні газопроводи України”. “Перелік активів, матеріально-технічних цінностей та інших ресурсів узгоджений з Секретаріатом Енергетичного співтовариства (СЕС) і затверджений урядом. Водночас НАК “Нафтогаз України” в обхід цього рішення внесено зміни до зазначеного переліку”, – йдеться в повідомленні Міненерговугілля на сторінці в соцмережі Фейсбук.

Плани уряду внести ПАТ “Магістральні газопроводи України” в список держкомпаній, які не підлягають приватизації, роблять неможливим залучення зовнішніх інвестицій в підтримку і розвиток газотранспортної системи України. Про це йдеться в листі глави секретаріату Енергоспівтовариства Янеза Копача на ім’я віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, повідомляє Економічна правда. У документі вказується, що залучення зовнішніх інвестицій в газотранспортну систему виявилося фактично заблокованим після того як влітку цього року Кабмін схвалив законопроект №6778, яким пропонується внести зміни до Закону “Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації”. “У законопроекті пропонується включити ПАТ “МГУ” в список підприємств, що не підлягають приватизації. Таке включення фактично означає заборону на продаж будь-якого пакету акцій МГУ будь-якому приватному інвестору”, – йдеться в листі.

Євросоюз має намір докласти максимум зусиль для збереження транзитного газового маршруту через Україну після 2019 року, але очікує від Києва прогресу в анбандлінгу (unbundling – поділ за видами діяльності), заявив віце-президент Європейської Комісії (ЄК) з питань енергетичного союзу Марош Шефчович. “Які можуть бути схеми продовження транзиту, значною мірою залежить від позиції та підходу влади України, анбандлінгу “Нафтогазу”… Для майбутнього енергетичного сектора України дуже важливо просуватися в питанні анбандлінгу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За його словами, анбандлінг має сприяти більшій конкурентності, буде корисний для економіки й дасть змогу збільшити функціональність енергосистеми.

Єврокомісія вважає важливим збереження транзиту російського газу через Україну після 2019 року і пропонує посередництво в переговорах Росії та України з цього питання, заявив віце-президент Європейської Комісії (ЄК) з питань енергетичного союзу Марош Шефчович. “Для нас важливо, щоб український транзитний маршрут залишався значущим і після 2019 року. Ми вважаємо, що комерційні угоди на транзит газу, дія яких закінчується в 2019 році, мають бути продовжені на комерційно вигідні обсяги”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За його словами, Єврокомісія була б рада, якби це була угода між Росією та Україною і їх компаніями.

НАК “Нафтогаз України” та шість її дочірніх компаній подали до сформованого при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі суду позовну заяву про відшкодування збитків, завданих незаконним захопленням Російською Федерацією активів групи в АР Крим, повідомила прес-служба НАК. За її даними, наразі збитки групи “Нафтогаз” унаслідок окупації Криму експерти оцінюють у суму близько $5 млрд, а ухвалення судом рішення у справі очікується до кінця 2018 року. У прес-службі нагадують, що в жовтні 2016 року “Нафтогаз” та компанії групи ініціювали це арбітражне провадження відповідно до угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій, більш відомої як російсько-українська двостороння інвестиційна угода.

Україна в 2020 році зможе отримати не менше $10 млрд за рахунок IPO НАК “Нафтогаз України” і біржового продажу 15% акцій компанії за успішного завершення її реформування, повідомив глава правління НАК Андрій Коболєв на прес-конференції в Києві в середу. “Якщо Верховна Рада в певний момент прийме рішення про розміщення міноритарного пакета на біржі (IPO) – це за нашими оцінками може принести не менше $ 10 млрд”, – сказав він. А. Коболєв уточнив, що ця цифра не належить до ГТС, оскільки передбачається її відділення від “Нафтогазу України”.

Ціни на природний газ не повинні залежати від якихось політичних фігур або чинників, переконаний голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв. “Можна говорити про різні механізми (ціноутворення – ІФ), можна говорити про хаби, внутрішній ринок або інші принципи, але треба чітко розуміти головну вимогу західних партнерів, з якою ми повністю згодні, – ціна на газ має бути деполітизована”, – сказав він на прес-конференції в Києві в середу. За його словами, необхідно прибрати механізм, за якого хтось бере на себе відповідальність з визначення ціни на газ. “Це завжди буде проблемою для більшості політиків, і не лише в Україні, а й у всьому світі”, – зазначив голова НАК.

Служба безпеки України (СБУ) заблокувала призначення головою ПАТ “Укртрансгаз” Павла Юзефа Станчака, заявив голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв на прес-конференції в Києві в середу. “Провівши конкурс разом із наглядовою радою, яка, на жаль, уже майже в повному складі звільнилася, ми обрали, на наш погляд, дуже вдалу людину для того, щоб очолити “Укртрансгаз” у цей період. Людину, яка працювала в PGNiG, особисто виділяла оператора ГТС GAZ-System… Наразі призначення заблокувала СБУ, яка не прибирає таємний гриф з “Укртрансгазу”, – сказав він. А. Коболєв додав, що в таких умовах призначати П. Станчака не можна, оскільки це не дозволить йому повноцінно керувати компанією.

Енергогенеруюча компанія “Центренерго” платить “подвійну” ціну за транспортно-експедиційне обслуговування американського вугілля компанії, яку на ринку пов’язують із “вугільним смотрящим” Віталієм Кропачевим.  Про це свідчать дані в системі ProZorro. Зокрема, за даними системи, у червні цього року, відбувся тендер на транспортно-експедиційне обслуговування 700 тис тонн імпортного вугілля в українських портах Чорного моря. Замовником тендеру виступало ПАТ “Центренерго”, а переможцем стала компанія ТОВ “Екскомсервіс”. Ціна угоди становила 156,73 млн грн, що у перерахунку становить близько 8,5 дол. за тонну.

За даними опитаних ЕП учасників ринку, відповідна ціна майже удвічі перевищує ринкові тарифи. Так, за даними інших експедиторських компаній, середня ціна на послуги з обробки вантажів у портах становить 4,2 – 5 дол. за тонну.