Прес-конференція Помічника Генерального секретаря ООН з прав людини
Івана Шимоновича
Київ, Україна, 14 березня 2014 р.
Доброго дня! Дякую за те, що ви сьогодні прийшли сюди.
Як Помічник Генерального секретаря ООН з прав людини, я прибув до України минулого четверга на настійне прохання Генерального секретаря та Верховного комісара з прав людини. Вони попросили мене негайно вилетіти з Нью-Йорка, щоб оцінити ситуацію з правами людини в Україні, висвітлити значення дотримання прав людини в роботі з деескалації напруження в країні та надати рекомендацій щодо подальших дій.
Під час мого перебування тут ми з моєю командою зустрілися з представниками всього культурного, етнічного, мовного та політичного спектру в Києві, Харкові та Львові. Я зустрівся з вищими посадовцями законодавчої та виконавчої влади, Омбудсманом, організаціями громадянського суспільства, які представляють різні громади, а також з членами регіональних організацій та дипломатичною спільнотою. Моя команда зібрала численні документальні матеріали. Ми ретельно проаналізуємо всю цю інформацію, зокрема щодо ситуацію в Криму, та доповімо результати, отримані дотепер.
Ми не змогли потрапити до Сімферополя, тому що тамтешні органи влади повідомили нам, що вони не приймуть місію і не забезпечать її безпеку. Проте, відмова у доступі до Криму не завадила нам оцінити існуюче там становище. Я мав предметні індивідуальні бесіди з особами, які перебувають у Криму та прибули звідти, а також мав доступ до інших надійних джерел. Учора я мав телефонну розмову з Головою Меджлісу кримськотатарського народу паном Рефатом Чубаровим та з паном Надіром Бекіровим, Президентом Фонду досліджень та підтримки корінних народів Криму, які поділилися зі мною своїм глибоким занепокоєнням щодо поточної ситуації в Криму та її впливу на права людей, які там мешкають.
Місія ООН з моніторингу прав людини
Під час нашого візиту до України дуже швидко стала очевидною невідкладна потреба в присутності незалежних спостерігачів задля об’єктивної оцінки впливу останніх подій на дотримання прав людини й для моніторингу існуючої ситуації з правами людини по всій країні.
Тому я з задоволенням оголошую про негайне розгортання по всій Україні на запрошення Уряду групи ООН з моніторингу прав людини. Група, що складатиметься з міжнародних і вітчизняних працівників, має намір охопити всю територію України – яка включає і Крим.
Керівником Місії з моніторингу прав людини буде досвідчений співробітник ООН у галузі прав людини, пан Армен Харутюнян. Група розпочне роботу негайно, з нарощуванням своєї спроможності в наступні дні.
Без незалежного і об’єктивного встановлення фактів і обставин, що оточують порушення прав людини, які, як стверджується, мають місце, існує серйозний ризик маніпулювання повідомленнями, що суперечать одне одному, в політичних цілях та виникнення приводів для розколу й розпалювання ненависті. Тому вищезгадана група ООН, як неупереджена сторона, може послужити справі деескалації напруження та запобігання такому маніпулюванню.
Зараз я поділюся з вами деякими з початкових висновків, зроблених моєю командою в ході нашої нинішньої місії в Україну. Повинен наголосити з самого початку, що задача місії полягала в оцінюванні ситуації з правами людини, а не у розгляді політичних питань.
Хронічні порушення прав людини
Очевидно, що хронічні порушення прав людини були серед головних причин великих потрясінь в Україні в останні місяці. Попереджувальні знаки про системні питання у галузі прав людини були ігноровані протягом багатьох років і проблемні області та рекомендації різних міжнародних механізмів з прав людини не отримали належної уваги.
У моїх дискусіях за минулий тиждень, я побачив серйозну занепокоєність з приводу слабкості правоохоронних установ, відсутності відповідальності за порушення прав людини і подальшу безкарність. Повідомлення про катування та жорстоке поводження є численними, є багато питань щодо права на справедливий судовий розгляд і рівний доступ до правосуддя. Умови утримання під вартою також залишаються проблематичними.
Фундаментальні причини недавньої кризи повинні бути вирішені оперативно, через швидкі і ефективні організаційні заходи по реагуванню, які мають базуватись на принципах верховенства права та дотримання прав людини. Відсутність незалежності, неупередженості та ефективності судової системи і відсутність ясності у функціях Генеральної Прокуратури повинні бути швидко вирішені.
Співробітники правоохоронних органів повинні дотримуватися відповідних міжнародних норм і стандартів в галузі прав людини. Катування та жорстоке поводження мають бути засуджені владою твердо і публічно і винні мають бути притягнуті до відповідальності. Повинен бути встановлений повністю незалежний орган для розслідування скарг щодо катування і жорстокого поводження з боку співробітників правоохоронних органів.
Ще одне ключове питання, яке було підняте під час зустрічей є проблема всеохоплюючої корупції і відсутність системи стримання та противаг. Також ймовірно що право людей на достатній життєвий рівень та можливість отримувати доступ до основних соціальних послуг також порушувались протягом багатьох років.
Влада повинна в першу чергу вжити заходів щодо викорінення корупції та захисту економічних і соціальних прав, у тому числі рівний доступ до соціальних послуг.
Усі реформи і нові програми повинні бути прийняті з урахуванням принципів верховенства права і на основі підходу, що ґрунтується на правах людини, і що не базувались би на помсті. Є вкрай важливим забезпечити аби відповідь на порушення прав людини не призвела до інших порушень прав. Зокрема, будь-які дії та рішення з люстрації мають вживатись із повним дотриманням права людини та верховенства права. Це повинно включати в себе: індивідуалізований процес рогляду; співробітникам, справи яких підлягають розгляду, має бути забезпечено справедливий судовий процесс та право на оскарження, а орган розгляду, що працює з доказами, нестиме відповідальність за прийняття рішення щодо відсторонення державного службовця від справ.
Останні порушення прав людини в контексті протестів
Зокрема, в контексті недавніх акцій протесту в Києві та в інших місцях, мене глибоко турбують повідомлення про грубі масові порушення прав людини, в тому числі позасудові вбивства, надмірне вживання силових методів, катувань, зникнень і довільних затримань. За повідомленою інформацією, серед жертв є учасники протестів, а також противники і прихильники колишнього уряду. Дії снайперів на Майдані викликають особливо серйозну тривогу. Хто вони були, хто дав їм наказ?
Мене дуже турбує кількість загиблих – більше 100 у відповідності з останніми повідомленнями. Число продовжує збільшуватися по мірі того, як важко поранені люди вмирають. Ряд співробітників правоохоронних органів також загинули або були поранені.
Я особисто зустрічався з однією жертвою жорстокого побиття під час акції протесту, чиї шрами, як фізичні, так і психічні, є очевидними. Винні в порушеннях прав людини щодо цієї особи і всіх інших жертв повинні бути негайно притягнуті до відповідальності, незалежно від їх походження, статусу чи приналежності, після проведення незалежного, неупередженого та ретельного розслідування. Вони повинні проводитися оперативно і відповідно до міжнародних стандартів.
Я також глибоко стурбований великою кількістю людей, чиє місцезнаходження залишається невідомим.
Управління Верховного комісара з прав людини буде продовжувати перебувати в контакті з владою, а також міжнародними і регіональними організаціями, щоб допомогти гарантувати, що факти будуть з’ясовані і справедливість буде встановлено.
Ситуація з правами людини в Криму
Я також серйозно стурбований через ситуацію в Криму, де є підстави вважати що верховенство права є відсутнім а отже ймовірне різке погіршення ситуації в галузі захисту прав людини. Я проінформований про випадки необґрунтованого арешту і затримання, тортур і жорстокого поводження, а також інші порушення прав людини, скоєні співробітниками невстановлених озброєних груп. Існують проблеми зі свободою пересування в Криму.
Верховенство права має бути відновлене в Криму тими, хто має повноваження це зробити. Всі права людини повинні дотримуватися, включаючи право всіх на участь у державних справах і політичного життя без будь-якої дискримінації. Будь-які неурядові сили повинні бути роззброєні.
Положення меншин і корінних народів в Криму, зокрема кримських татар, також є надзвичайно уразливим.
Станом на сьогоднішній день ми маємо інформацію про наступних активістів, які вважаються зниклими – Андрій Щекун, Анатолій Ковальський та його син Сергій Ковальський, пан Танєєв і Михайло Вдовченко. Крім того, я особисто зустрічався з активістами та журналістами, які були зупинені на воєнізованих пунктах пропуску, й затримані в період з 9 та 11 березня, яких допитував, бив, пограбував, принижував та задіяв проти них імітацію страти людина, яка нібито є службовцем «Буркуту».
Є вже багато внутрішньо переміщених людей, як повідомляється, понад 600 тільки в Львівській області, в тому числі кримських татар, росіян і українців, які прийняли рішення покинути півострів в цей тривожний час.
Існує великий страх і невпевненість в Криму у зв’язку з дезінформацією, блокуванням інформації та загальною невизначеністю щодо того, що буде далі.
Наслідки в інших частинах країни
Представники різних громад в інших частинах України також поділилися зі мною їх тривогою з приводу наслідків поділу Криму та щодо ситуації з правами людини в інших частинах країни.
На сході України, я відзначив відчутне почуття незахищеності серед населення. Мені сказали, що це було частково через чутки і уявлення про те, чи буде нова влада в Києві забезпечувати уряд, який зможе захистити інтереси всіх груп населення та підтримати російську мову.
Потреба у всеосяжності і рівноправності політичної участі
Україна має багате мовне, етнічне і культурне розмаїття. У цьому контексті я вважаю, що поспішне скасування Закону про мови, було помилкою, і рекомендую в.о. Президента накласти вето на це рішення і, таким чином, продовжити дію старого закону до того часу, як буде готуватися новий текст. Розробка нового мовного законодавства не повинна проходити поспіхом в цей чутливий період для країни. Будь-який новий закон повинен бути розроблений на основі всебічних консультацій з усіма меншинами на національному, регіональному та місцевому рівнях. Захист прав меншин є імперативом, пов’язаним з дотримання прав людини, і ключовим чинником запобігання конфлікту.
Я помітив стурбованість представників різних громад щодо інклюзивності і рівної участі у державному управлінні після створення проміжного уряду. Представники російськомовних громад повідомили мене про те, що вони б хотіли брати активну участь в українській політиці. Особлива ситуація кримських татар як корінного населення також потребує особливої уваги. Це стосується і тих з них, що вже покинули Крим і переїхали в інші регіони України. Шляхом інклюзивного управління, розподілу влади, і дотримання відповідності до міжнародних стандартів щодо рівної участь у політичному та громадському житті, уряд і парламент повинні враховувати сподівання і інтереси всіх українців, в тому числі членів усіх меншин.
Я також наполегливо закликав владу приборкати риторику ненависті, яка йде від невеликої групи політиків, та забезпечити рівний захист всіх і кожного.
Наступні кроки
На позитивній ноті, у Львові, я був натхнений моєю зустріччю з паном Володимир Бєгловим, який зініціював кампанію, під час якої люді по всій Україні говорили російською протягом одного дня на знак протесту проти скасування Закону про мови, і на знак солідарності з російськомовними меншинами України. Ми вітаємо такі ініціативи, націлені на подолання етнічних та мовних відмінностей.
Я також був свідком поступового початку позитивних змін у країні. Наявні сигнали, що вказують на готовність залишити минулі кривди і розробити нове бачення на основі ефективного управління та верховенства права. Я розраховую що всі українці візьмуть участь у розбудові майбутнього цієї країни, її економічного та соціального розвитку, миру і безпеки, що базуватимуться на повазі до прав людини.
ООН готова допомогти забезпечити повагу та захисту прав людини в Україні – за підтримки міжнародних і регіональних організацій, включаючи ОБСЄ, Раду Європи та інших. На додаток до моніторингу ситуації з правами людини, ООН може допомогти шляхом надання технічної допомоги для законодавчих та інших реформ, необхідних для забезпечення того, щоб рекомендації, отримані Україною від механізмів ООН з прав людини були імплементовані в повному обсязі.
