ВИСНОВКИ
У Каталонії під час намагань провести референдум про відокремлення Каталонії від Іспанії сталися сутички поліції та людей, які намагалися взяти участь у референдумі. Мер Барселони Ада Колау заявила, що кількість постраждалих під час заворушень в Каталонії в день референдуму про незалежність регіону перевищила 460 осіб. Поліція Каталонії (яка відмовилася підкорятися центральній владі), заявляє про трьох загиблих. Проти самих же каталонських поліцейських у суді відкрито справу за бездіяльність. Експерти зазнають, що Мадрид своїми радикальними діями збільшив кількість каталонців, які підтримують відокремлення від Іспанії. Проте, повноцінно референдум так і не був проведений через перешкоджання Мадриду. Експерти зазначають, що незалежність для Каталонії матиме неприємні економічні сюрпризи, адже її можливий вихід з Іспанії означатиме також вихід із ЄС, Це також підтвердив голова ЄК Жан-Клод Юнкер. Іспанія же не має намір відпускати один з найбільш економічно розвинених регіонів країні. Крім того, вихід Каталонії може стимулювати Країну Басків до відокремлення, чого також не бажає Мадрид.
Міністерство фінансів США повідомило про посилення санкцій проти російських банків та енергетичних компаній. Зокрема, Мінфін США скоротив терміни погашення російських облігацій, якими дозволено торгувати американським фінустановам. У зв’язку з цим, російським банкам і компаніям буде складніше залучати довгострокові інвестиції. Сенатори Джон Маккейн та Бен Кардін заявили у своєму листі Трампу, що президент США досі не виконав нові санкції проти Росії, а 1 жовтня є крайнім терміном для адміністрації, щоб визначити «правила або інші вказівки» для ідентифікації будь-якого, хто працює від імені російських оборонних і розвідувальних секторів і підлягає санкціям. Держсекретар США Рекс Тіллерсон призначений «куратором» питань санкцій США проти Росії, Ірану та КНДР.
Естонія, яка зараз головує у ЄС, розробила інтерактивну мапу, де відображені країни, на яких розповсюджуються санкції ЄС. Сервіс створюється для підприємців з ЄС, які ведуть бізнес за кордоном і хочуть отримати комплексну інформацію про санкції у світі і уникнути їх порушення. Також буде можливість здійснювати пошук за різними секторами економіки або за назвами підприємств або іменами фізичних осіб.
Екс-посол США в Росії Джон Теффт повідомив, що Спецпредставник держдепу США з питань України Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков зустрінуться на початку жовтня і обговорять питання щодо миротворчої місії ООН в Донбасі. «Миротворчі сили ООН мають бути наділені широким мандатом, який дозволив би їм працювати по всій території конфлікту, включаючи можливість міжнародного контролю української сторони кордону між Україною і Росією», – зазначив Теффт.
До проекту порядку денного осінньої сесії ПАРЄ внесли питання про дебати на тему “Новий закон України “Про освіту”: серйозна перешкода для викладання рідних мов національних меншин”, повідомляє прес-служба ПАРЄ. Однак, порядок денний ще не затверджено. Крім того, 11 жовтня заплановано виступ у ПАРЄ президента України Петра Порошенка. Міністр освіти і науки Латвії Карліс Шадурскіс вважає обґрунтованими положення мовної статті нового українського закону “Про освіту”. На прикладі досвіду Латвії він наголосив на важливості створення передумов для школярів отримати необхідні знання державної мови і не бути дискримінованими на ринку праці своєї країни.
Вища рада правосуддя рекомендувала президенту України Петру Порошенку 111 кандидатів для призначення на посади суддів Верховного Суду. У Раді Європи прокритикували роботу ГДР. Глава департаменту правосуддя і правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер зазначила, що «процес призначення суддів на посаду є надчутливим у будь-якій демократичній країні. Потрібно бути дуже обережним в цьому процесі». За даними РЄ, під час конкурсу до Верховного суду в 17 випадках ГРД використовував ненадійні джерела інформації. Мінімум в 21 випадку була дана оцінка судових рішень кандидатів, яка не входить до повноважень громадськості. У 20 випадках застосовувалася нерелевантна інформація, а в 17 – інформація, яка не є об’єктом перевірки. Також зафіксовано 4 випадки неоднакового підходу до оцінки конкретних фактів і обставин.
Петро Порошенко підписав указ про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Експерт “Українського інституту майбутнього” Тетяна Ющенко вважає за доцільне передбачити, щоб кожне кримінальне провадження, пов’язане з корупційним злочином, розглядалося судом присяжних. «Популяризація суду присяжних на загальнонаціональному рівні, проведення відповідних навчань уже найближчим часом призведе до активного долучення громадян до процесу здійснення правосуддя», – вважає експерт. Впливовий нардеп від БПП Ігор Кононенко вважає, що дискусія з приводу створення окремого антикорупційного суду в Україні є маніпулятивною. «У меморандумі з МВФ записано: антикорупційний судовий орган, а не суд», – відзначив Кононенко. На його думку, судову палату можна сформувати досить швидко, на відміну від окремого суду.
Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що дефіцит ПФ в абсолютних числах буде дорівнювати минулорічному. При тому, що «сам бюджет ПФ зростатиме, а дефіцит в абсолютних цифрах – ні. Тому у відсотках дефіцит буде зменшуватися», – наголосив Данилюк. Однак на думку міністра фінансів, досягти бездефіцитності ПФ – «точно не перспектива 5 років». За його словами, актуальне завдання – “зменшити дефіцит до мінімуму, щоб стабілізувати солідарну систему”. “Коли-небудь, у майбутньому, може, він і буде бездефіцитним”, – додав Данилюк. Він також повідомив, що Міністерство фінансів завершило розробку проекту урядової постанови, який вводить монетизацію субсидій на рівні теплокомуненерго. «Монетизація — це крок, який змінює цей механізм, бо коли в системі рухаються реальні кошти, а не “папірці”, щось сховати вже дуже складно»,- зазначив Данилюк. Міністр також зазначив, що на перехід до наступного кроку – монетизації субсидій на рівні споживачів, буде потрібен час.
Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що уряд не втратив стимулу для проведення реформ через вихід на зовнішній ринок запозичень. «Зараз МВФ відіграє дуже важливу роль для розвитку України. Але також я розумію, що у майбутньому ми не маємо розраховувати на МВФ. Це слабка позиція», – зазначив Данилюк. Він також наголосив, що МВФ підтримує країну лише у скрутні часи і не робить 10-річні програми. Тому він наголошує, що реформування за програмою МВФ важливе, але і уряд розуміє необхідність проведення реформ.
Петро Порошенко висловив впевненість, що ВР наступного тижня проголосує поправки до кодексів в рамках судової реформи і в другому читанні прийме законопроект про пенсійну реформу. Нардеп Ігор Кононенко зазначив, що за проект пенсійної реформи у Верховній Раді буде достатньо голосів. В той же час Кононенко повідомив, що у медичної реформи наразі немає достатньої підтримки у сесійній залі Верховної Ради для її затвердження. «Щодо медичної реформи навіть у коаліції є питання, переважно у депутатів-мажоритарників,» – зазначив депутат. Кононенко пояснив, що стосовно медреформи у народних депутатів є питання, перш за все, пов’язані з формуванням госпітальних округів в областях.
Петро Порошенко заявив про необхідність проаналізувати ефективність дії мораторію на вивезення лісу-кругляку. Президент наголосив, що різкого зростання завантаження українських деревообробних підприємств у зв’язку з припиненням вивезення кругляку не відбулося. “Значить, існує тіньовий ринок, який на сьогодні має бути закрито”, – сказав він. Петро Порошенко також виступає за створення єдиної державної системи електронного обліку деревини, а також заявляє про необхідність посилити координацію між різними структурами для припинення незаконного вирубування лісу.
Глава НКРЕКП Дмитро Вовк називає критичною ситуацію з забезпеченням газом об’єктів теплової енергетики. “За інформацією, яка є у розпорядженні комісії, на сьогодні існують виробники теплової енергії, з якими НАК “Нафтогаз України” не підписав договору поставки природного газу”, – йдеться в листі. Там же вказується, що “Нафтогаз” часто відмовляється оформляти акти приймання-передачі газу з підприємствами ТКЕ. У НАК здивовані позицією регулятора, викладеною в листі до уряду, де регулятор звинувачує “Нафтогаз” у порушенні законодавства та заявляє про можливий зрив опалювального сезону. НАК “Нафтогаз України” станом на 28 вересня отримав на підписання 1680 з очікуваних 2100 договорів від виробників тепла. «Інші опрацьовують фахівці “Нафтогазу” й узгоджують державні органи за стандартною процедурою. Кампанія з укладання договорів триває у штатному режимі», – зазначають у «Нафтогазі».
Нардеп Ігор Кононенко повідомив, що Верховна Рада 5 жовтня може знову розглянути кандидатури до Номінаційної комісії з обрання членів. Кононенко додав, що президент і Кабмін готові призначити членів номінаційного комітету за своїми квотами, однак очікують рішення парламенту.
Екс-канцлер Німеччини Герхард Шредер обраний головою ради директорів російського державного нафтового концерну “Роснефть”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- МОЗ Каталонії: Кількість постраждалих у ході заворушень зросла до 844 осіб (413 публікацій у ЗМІ)
- Вибухи під Вінницею: розмінування складів продовжується (89 публікацій у ЗМІ)
- По всій Іспанії пройшли акції прихильників та противників референдуму у Каталонії (69 публікацій у ЗМІ)
- КНДР не йде на переговори із Вашингтоном – Держдеп США (49 публікацій у ЗМІ)
- Трамп продовжив заборону на фінансування освітніх обмінів із низкою країн, включно з Росією (26 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
З 29 вересня Європейський Союз запускає інтерактивну онлайн-картку з інформацією про міжнародні санкції, які діють проти режимів, організацій та окремих фізичних осіб у всьому світі, повідомляє Deutsche Welle. Сервіс створюється для підприємців з ЄС, які ведуть бізнес за кордоном і хочуть отримати комплексну інформацію про санкції у світі і уникнути їх порушення. Цей онлайн-ресурс міститиме дані про санкції, які діють проти обраної користувачем країни. Також буде можливість здійснювати пошук за різними секторами економіки або за назвами підприємств або іменами фізичних осіб.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов обговорив із спеціальним помічником президента США з питань кібербезпеки Джошем Стайнманом питання українсько-американської співпраці у сфері кібербезпеки, повідомляється на офіційному сайті РНБО в п’ятницю. Співрозмовники обговорили заходи, яких вжила Україна для захисту свого кіберпростору, зокрема заборону деяких програмних продуктів, соціальних мереж та інформаційних ресурсів РФ. У свою чергу Дж. Стайнман зазначив, що президент США Дональд Трамп “вважає кібербезпеку надзвичайно важливою, і він цінує нинішній рівень співпраці між нашими країнами”. “Україна має безпосередній досвід протистояння гібридній агресії, і США зацікавлені в його аналізі та вивченні”, – сказав він.
Рішення Вашингтона про надання Україні летальної зброї не буде залежати від вибухів на складі боєприпасів у Вінницькій області, заявив спеціальний представник Держдепартаменту США Курт Волкер. “Ми не знаємо всіх обставин. Багато зацікавлених у вибухах, але також існує велика ймовірність, що це був нещасний випадок. Думаю, що рішення США про надання (Україна – ІФ) зброї буде прийматися виходячи з цілей США в цьому питанні”, – заявив К. Волкер на відео, опублікованому на сайті “Голос Америки” в четвер увечері.
Спецпредставник держдепу США з питань України Курт Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков зустрінуться на початку жовтня і обговорять питання щодо миротворчої місії ООН в Донбасі, повідомив колишній посол США в Росії Джон Теффт. “Ми вважаємо важливим спробувати прийти до взаєморозуміння у питанні про мандат можливої миротворчої місії”, – сказав він. “Ми переконані, що такий мандат місії повинен бути заснований на повазі до суверенітету України і сприяти відновленню її територіальної цілісності. Миротворчі сили ООН мають бути наділені широким мандатом, який дозволив би їм працювати по всій території конфлікту, включаючи можливість міжнародного контролю української сторони кордону між Україною і Росією”, – зазначив Теффт.
Президент України Петро Порошенко повідомив про набуття з 1 жовтня чинності збільшення безмитних квот на постачання в ЄС української сільськогосподарської продукції. “Відсьогодні вступають у дію автономні торговельні преференції для України, які є додатковими до Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Це означає збільшення обсягів сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС без сплати мита впродовж трьох років”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у неділю. При цьому він навів інфографіку, згідно з якою початкова безмитна квота на постачання меду в ЄС збільшена з 5 тис. додатково на 2,5 тис. тонн на рік, круп і обробленого зерна – з 6,3 тис. додатково на 7,8 тис. тонн, на виноградний і яблучний соки – з 10 тис. додатково на 500 тонн. Квоти на постачання вівса збільшено з 4 тис. тонн ще на 4 тис., кукурудзи – з 400 тис. тонн додатково на 625 тис. тонн, ячменю – з 250 тис. тонн на 325 тис. тонн, оброблених томатів – з 10 тис. на 3 тис., пшениці і пшеничного борошна – з 950 тис. тонн ще на 65 тис.
Президент України Петро Порошенко дав доручення подати до суду на Російську Федерацію через будівництво Керченського мосту в Криму, повідомив прес-секретар глави Української держави Святослав Цеголко. “Президент доручив подати до суду на РФ через екологічну шкоду від будівництва Керченського мосту”, – написав С. Цеголко у Twitter за підсумками наради в Івано-Франківській облдержадміністрації у п’ятницю.
СКАНДАЛ НАВКОЛО ЗАКОНУ ПРО ОСВІТУ.
Міністр освіти і науки Латвії Карліс Шадурскіс зазначає обґрунтованість положень мовної статті нового українського закону “Про освіту”, повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України. “Кроки України щодо забезпечення передумов для вивчення державної мови в системі освіти є зрозумілими”, – заявив К. Шадурскіс під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, який ознайомив його з основними положеннями закону. На прикладі досвіду Латвії він наголосив на важливості створення передумов для школярів отримати необхідні знання державної мови і не бути дискримінованими на ринку праці своєї країни. П. Клімкін у свою чергу зазначив інтерес України до запозичення латвійського досвіду функціонування системи освіти з використанням мов національних меншин.
До проекту порядку денного осінньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) внесли питання про дебати на тему “Новий закон України “Про освіту”: серйозна перешкода для викладання рідних мов національних меншин”, повідомляє прес-служба ПАРЄ. Наголошується, що остаточний денний порядок осінньої сесії, яка відбудеться з 9 по 13 жовтня в Страсбурзі (Франція), буде затверджено у перший день засідання. Крім того, 11 жовтня заплановано виступ у ПАРЄ президента України Петра Порошенка. У той же час голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв повідомив про те, що під час візиту Порошенка до Страсбургу на міській алеї відкриють Зірку героїв Небесної сотні.
РЕФОРМИ.
Вища рада правосуддя (ВРП) рекомендувала президенту України Петру Порошенку 111 кандидатів для призначення на посади суддів Верховного Суду. Як повідомляє в п’ятницю прес-служба ВРП, протягом 14-25 вересня Вища рада правосуддя розглянула 120 матеріалів щодо внесення подань президенту України про призначення на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного Суду.
Залучення представників громадськості до процесу відбору суддів є неоднозначним і може нести певні ризики, сказано в проекті звіту про результати моніторингу діяльності Громадської ради доброчесності (ГРД) в контексті стандартів і рекомендацій Ради Європи. У проекті звіту, 28 вересня презентованому спільно з Асоціацією правників України, встановлено, що під час конкурсу до Верховного суду в 17 випадках ГРД використовував ненадійні джерела інформації. Мінімум в 21 випадку була дана оцінка судових рішень кандидатів, яка не входить до повноважень громадськості. У 20 випадках застосовувалася нерелевантна інформація, а в 17 – інформація, яка не є об’єктом перевірки. Також зафіксовано 4 випадки неоднакового підходу до оцінки конкретних фактів і обставин. “Через зазначені недоліки ОСБ приймав необґрунтовані і частково необґрунтовані висновки під час конкурсу до Верховного суду”, – йдеться в проекті звіту.
Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Відповідний указ від 29 вересня розміщено на сайті глави держави в суботу. “Створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності з місцезнаходженням у місті Києві. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування заходів, пов’язаних із реалізацією цього указу”, – йдеться в документі.
Зважаючи на українські реалії, можна запропонувати декілька шляхів розв’язання проблеми запровадження ефективного антикорупційного правосуддя, пише в своїй статті для DT.UA Тетяна Ющенко, юрист, експерт “Українського інституту майбутнього”. “По-перше, прояв будь-якої корупції це злочин проти народу. Якщо не народ, то хто може бути найсправедливішим суддею для хабарника? Вбачається за доцільне передбачити, щоб кожне кримінальне провадження, пов’язане з корупційним злочином, розглядалося судом присяжних. Популяризація суду присяжних на загальнонаціональному рівні, проведення відповідних навчань уже найближчим часом призведе до активного долучення громадян до процесу здійснення правосуддя. Найавторитетніші з них будуть обрані присяжними та разом з професійними суддями й стануть тим антикорупційним судом у кожному районі нашої держави”, – зазначає автор.
В Україні необхідно створити антикорупційний судовий орган, але обов’язковість формування саме суду – маніпуляція, заявляє заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко. “Ця дискусія дещо надумана. Як кажуть: “Нам потрібно їхати чи шашечки?” Якщо нам необхідно їхати вперед, то потрібен судовий антикорупційний орган, який ефективно працює і викликає довіру в суспільстві. Як він називатиметься – суд чи палата – не так важливо”, – сказав І. Кононенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За його словами, судову палату можна сформувати досить швидко. І. Кононенко також зазначив, що наразі очікуються висновки Венеціанської комісії, куди направили проект закону, який передбачає створення антикорупційної палати в системі українських судів.
Президент України Петро Порошенко впевнений, що Верховна Рада наступного тижня проголосує поправки до кодексів в рамках судової реформи і в другому читанні прийме законопроект про пенсійну реформу. “Наступного тижня Верховна Рада проголосує кодекси (законопроект про внесення змін до Господарського та Цивільного процесуального кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти – ІФ), я впевнений, що проголосує пенсійну реформу”, – сказав він в п’ятницю під час робочої поїздки в Івано-Франківську область. Президент зазначив, що прийняття пенсійної реформи дасть змогу підвищити пенсії.
У проекту медичної реформи наразі немає достатньої підтримки у сесійній залі Верховної Ради для його затвердження, зазначає заступник голови фракції “Блок Петра Порошенко” Ігор Кононенко. “На жаль, з медичною реформою складніше, ніж з пенсійною. Під неї я поки що голосів не бачу. Щодо медичної реформи навіть у коаліції є питання, переважно у депутатів-мажоритарників”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. І.Кононенко пояснив, що стосовно медреформи у народних депутатів є питання, перш за все, пов’язані з формуванням госпітальних округів в областях. “Я вже говорив і з прем’єром, і з членами профільного комітету про те, що потрібно збирати депутатів-мажоритарників і в прив’язці до конкретної території знаходити компроміси і рішення, і обов’язково виходити на результативне голосування у залі”,- сказав політик.
ЕКОНОМІКА.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк сумнівається, що Україна зможе вийти на бездефіцитну пенсійну систему в найближчі кілька років. “Ми фіксуємо дефіцит ПФ (Пенсійного фонду – ІФ) в абсолютних цифрах. Звісно, сам бюджет ПФ зростатиме, а дефіцит в абсолютних цифрах – ні. Тому у відсотках дефіцит буде зменшуватися. Коли-небудь, можливо, ми вийдемо на бездефіцитну пенсійну систему, але це точно не перспектива п’яти років”, – сказав глава Мінфіну в інтерв’ю тижневику “Дзеркало тижня. Україна”, опублікованому в суботу. За його словами, актуальне завдання – “зменшити дефіцит до мінімуму, щоб стабілізувати солідарну систему”. “Коли-небудь, у майбутньому, може, він і буде бездефіцитним”, – додав О. Данилюк.
Міністерство фінансів завершило розробку проекту урядової постанови, який вводить монетизацію субсидій на рівні теплокомуненерго (ТКЕ). Про це в інтерв’ю DT.UA повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк. “Уже готовий проект постанови уряду, розроблений Мінфіном, який запроваджує монетизацію субсидій на рівні ТКЕ. Планували встигнути до початку опалювального сезону, але нам знадобився час для того, щоб погодити цей крок з іншими міністерствами. Бо це серйозна, можна сказати, революційна зміна”, – зазначив міністр. За його словами, чинна система взаємозаліків — дуже заплутаний і складний механізм, який створений для забезпечення інтересів певних груп і дозволяє “втратити” в системі мільярди бюджетних гривень.
Незважаючи на те, що наразі Міжнародний валютний фонд відіграє важливу роль в розвитку України, в майбутньому Києву не варто розраховувати на його підтримку, вважає міністр фінансів України Олександр Данилюк. Як зазначив міністр в інтерв’ю DT.UA, для фінансування дефіциту бюджету Україна буде виходити на ринки запозичень, коли це буде потрібно. У той же час Данилюк наголошує, що програма МВФ – це індикатор для інвесторів (як для прямих, так і для тих, які купують українські бонди). “Зараз МВФ відіграє дуже важливу роль для розвитку України. Але також я розумію, що у майбутньому ми не маємо розраховувати на МВФ. Це слабка позиція. МВФ не робить програм на десять років, вони підтримують країну у складний період, щоб вона мала можливість вийти з кризи, стабілізувати стан економіки у той момент, коли приватні інвестори країною не цікавляться, і немає нікого, хто її підтримав би, і жодні інструменти, крім фінансування МВФ, не працюють. Але коли ми думаємо про майбутнє, неправильно розраховувати підтримку МВФ. Навіщо тоді країні уряд? “, – вказав глава Мінфіну.
Зростання ВВП України в 2017 році очікується на рівні 1,8% за інфляції (грудень до грудня) 12,2% із поліпшенням цих показників у 2018 році відповідно до 3% і 8%, такий консенсус-прогноз оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі в п’ятницю. Згідно з ним, експерти очікують у 2019 році збільшення ВВП на 3,6% за інфляції 5,9% і в 2020 році – 4% за інфляції 5%. МЕРТ нагадує, що чотири місяці тому оцінки економічного відновлення поточного року були трохи оптимістичніші – 1,9% за інфляції 10,5%, тоді як у 2018 році експерти чекали ті самі 3% зростання, але за інфляції 7%.
Президент України Петро Порошенко виступає за створення єдиної державної системи електронного обліку деревини, а також заявляє про необхідність посилити координацію між різними структурами для припинення незаконного вирубування лісу. “Карпати – наше національне багатство, яке цікаве Україні та всьому світові. Потрібно посилити координацію та узгоджені дії між правоохоронними та фіскальними органами й екологічною інспекцією та обласними державними адміністраціями – для подолання незаконного вирубування та припинення явища тіньового обігу деревини”, – написав глава держави на своїй сторінці у Facebook під час наради в Івано-Франківській облдержадміністрації у п’ятницю.
Президент України Петро Порошенко заявив про необхідність проаналізувати ефективність дії мораторію на вивезення лісу-кругляку. Як повідомила прес-служба глави держави, про це він сказав на нараді з питань реформування лісового господарства та вдосконалення державної екологічної політики під час робочої поїздки до Івано-Франківської області. Президент наголосив, що різкого зростання завантаження українських деревообробних підприємств у зв’язку з припиненням вивезення кругляку не відбулося. “Значить, існує тіньовий ринок, який на сьогодні має бути закрито”, – сказав він.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
НАК “Нафтогаз України” оголосив повторний тендер на проведення незалежних фінансових і антикорупційних розслідувань (forensic accountant) у холдингу для виявлення і запобігання неправомірним діям, зокрема й економічному шахрайству. “Оголошені 13 липня попередні торги були скасовані через невідповідність його учасників умовам тендерної документації, а також через невідповідність кваліфікаційним критеріям, зазначеним у тендерній документації”, – уточнюють у прес-службі холдингу. Заявки на участь у новому тендері приймають до 30 жовтня. Очікувана вартість закупівлі -26 млн грн, термін надання послуг – до кінця 2018 року.
НАК “Нафтогаз України” станом на 28 вересня отримав на підписання 1680 з очікуваних 2100 договорів від виробників тепла, повідомила прес-служба компанії. “Половину з цих договорів (на постачання газу для подальшого виробництва тепла – ІФ) вже укладено, інші опрацьовують фахівці “Нафтогазу” й узгоджують державні органи за стандартною процедурою. Кампанія з укладання договорів триває у штатному режимі”, – зазначають у компанії. “Нафтогаз” підтверджує свою готовність надавати виробникам тепла номінації на газ відповідно до вимог постанови Кабміну №187 від 22 березня 2017 року.
Глава Нацкомісії з регулювання електроенергетики Дмитро Вовк називає критичною ситуацію з забезпеченням газом об’єктів теплової енергетики. Про це пише ЕП з посиланням на лист глави НКРЕ до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. “За інформацією, яка є у розпорядженні комісії, на сьогодні існують виробники теплової енергії, з якими НАК “Нафтогаз України” не підписав договору поставки природного газу”, – йдеться в листі. Там же вказується, що “Нафтогаз” часто відмовляється оформляти акти приймання-передачі газу з підприємствами ТКЕ. “Врегулювання ситуації, що склалася, потребує консолідації зусиль органів державної влади, в тому числі прийняття необхідних рішень Кабміну, з метою сталого проходження опалювального сезон 2017-2018 роках”, – пише Вовк.
Верховна Рада 5 жовтня може знову розглянути кандидатури до Номінаційної комісії з обрання членів Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), повідомив перший заступник голови фракції БПП у Верховній Раді, член парламентського комітету з ПЕК Ігор Кононенко. “Наступного сесійного тижня в четвер (5 жовтня – ІФ) ми плануємо це питання знову винести на голосування в залі парламенту. Принаймні була розмова зі спікером – він готовий ставити його в порядок денний. Комітети з житлово-комунального господарства і ПЕК повинні знову подати по одній кандидатурі, попередньо розглянувши їх на своїх засіданнях”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. І. Кононенко додав, що президент і Кабмін готові призначити членів номінаційного комітету за своїми квотами, однак очікують рішення парламенту. “Сподіваюся, наступного четверга цей процес буде успішно запущений”, – підсумував він.
Якогось тиску на наглядова рада (НР) НАК “Нафтогаз України” з боку президента і уряду не було, вважає перший заступник голови фракції БПП у Верховній Раді, член парламентського комітету з ПЕК Ігор Кононенко. “Маючи інформацію зсередини наглядової ради, можу сказати, що НР працювала незалежно, не було якогось тиску як з боку Адміністрації президента, так і з боку Кабінету Міністрів”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. За даними І. Кононенка, один з членів НР полишив свій пост через те, що отримав пропозицію попрацювати на більш привабливих умовах в іншій країні. “По суті, це була фінансова причина – йому запропонували в два рази вищий рівень виплат”, – сказав він.
НАК “Нафтогаз України” створив нову структуру – ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, основним видом діяльності якої стане продаж газу населенню. Про це повідомив Олександр Притика в інтерв’ю ЕП. Нагадаємо, що в даний час цю функцію виконують газзбути, що функціонують при облгазах. За даними ЕП, у вересні ТОВ зробив перші спроби перетягнути на себе частину клієнтської бази ТОВ “Київоблгаз збут” (контролюється групою РГК Дмитра Фірташа).
